Спеціальні потреби

Відчуження між Росією та Заходом поглиблюється (світова преса)


Президент Естонії Тоомас Ільвес

«Сотні обдарованих російських учнів можна зарахувати до жертв війни їхнього уряду з реальністю», – йдеться в редакційній статті Washington Post. Минулого тижня Росія припинила участь у престижній програмі обміну «Обмін майбутніми лідерами» (FLEX), що існувала 21 рік і в рамках якої російські підлітки протягом року навчалися в США. Наступного року таких мало бути 230. Російські чиновники пояснили рішення тим, що один з учнів по закінченні програми залишився у Штатах «з американською гомосексуальною парою».

«Це рішення – один з багатьох випадів, який Росія зробила на адресу Заходу через напругу навколо подій в Україні. Воно також відображає інтелектуальне боягузтво та культурну реакцію, які російські лідери на чолі з президентом Путіним використовували упродовж останніх років як мандат на владу», – пише газета та наводить справжні причини скасування програми в Росії – це гомофобія, ксенофобія та утиски громадянського суспільства. Москва боїться, що познайомившись зі Штатами, молодь звільниться від ментальності «холодної війни», яку пропагує Путін, і більше не вважатиме Захід ворогом Росії.

«Державна кампанія, спрямована на зашорення росіян, просунулася ще на крок. Як і зазвичай, постраждають від цього самі росіяни», – підсумовує газета.

Про те, що Росія знову застосовує тактику «холодної війни», пише й New York Times. Так, країни Балтії, а також Фінляндія та Швеція, занепокоєні тим, що росіяни збільшили свою активність на прикордонних територіях, а іноді й незаконно перетинають кордон.

Найяскравішим прикладом, який аналізує видання, наразі є викрадення 5 вересня цього року працівника естонської служби внутрішньої безпеки Естона Кохвера. Хоча Росія стверджує, що його арештували на російській території, президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес в інтерв’ю висміяв як «вигадку» цю версію подій. За його словами, «версія Росії гідна довіри не більше, аніж наполягання, попри більш ніж достатні свідчення протилежного, що вона не надсилала ані зброю, ані солдатів для підтримки проросійських бойовиків у Східній Україні».

«Я більше не сприймаю серйозно все, що вони кажуть», – цитує Ільвеса видання. Викрадення Кохвера, за словами президента, нагадало йому події перед початком Другої світової війни, «коли радянські війська вбили трьох прикордонників у сусідній Латвії та взяли в заручники ще близько десятьох. Невдовзі потому відбулося вторгнення Радянського Союзу».

Водночас командувач силами оборони Естонії Ріхо Террас каже: ознак того, що Росія готується до прямого нападу на країни Балтії, немає, «однак якщо таке вікно можливостей відкриється, вона нею скористається». Він зазначив, що основною російською стратегією щодо сусідніх держав роками була тактика гібридної війни – поєднання ницих прийомів, дезінформації, закамуфльованої агресії та більш звичних воєнних методів. Мета Москви, на його думку, полягає в тому, щоб розхитати ситуацію в сусідніх державах і розколоти НАТО, однак натомість ці дії «лише зміцнили Альянс і показали, що ті, хто вважав країни Балтії занадто непокояться через наміри Росії, не мали рації».

А високопоставлений працівник естонської служби безпеки, який працював з Кохвером, сказав на умовах анонімності, що росіяни, можливо, «приурочили» викрадення до візиту президента США Барака Обами до Таллінна. Таким чином, цитує його слова газета, вони «сигналізували про свою зневагу до зобов’язання Обами захищати країни Балтії від будь-якої агресії Росії»,.

Тим часом у Норвегії місцеві спільноти невдоволені загрозою розриву тісних зв’язків з Росією через санкції, які Осло спільно з ЄС запровадив проти Москви. Про це повідомляє BBC News. Жвава російсько-норвезька співпраця на північносхідних територіях, суміжних з Росією, «заморозилася» через війну в Україні. Так, в арктичному містечку Вардое, яке раніше жило з рибальства та 500-річної торгівлі з Росією, кажуть, що Осло руйнує людські зв’язки між двома країнами, які розбудовувалися останні 25 років. З росіянами по той бік кордону в місцевого населення дуже дружні стосунки, сильні культурні зв’язки та, як багато хто вважає, навіть генетична спорідненість.

А в Кіркенесі за 15 кілометрів від російського кордону, за словами голови міського секретаріату, «кожен проект зосереджений на Росії. У північній Норвегії немає жодної організації без російського партнера. Університети, коледжі, лікарні, місцеві підприємства – всі вони мають зв’язки в Росії». Не дивно, що навіть дорожні знаки й таблички з назвами вулиць мають російські відповідники: щороку сюди приїжджають 400 тисяч росіян.

«З початком кризи у Східній Україні Норвегія опинилася в лещатах між сусідньою Росією з одного боку та ЄС – з іншого. Уряд країни, яка є членом НАТО, але не належить до ЄС, приєднався до санкцій Брюсселя, і Росія помстилася за це, заборонивши імпорт норвезької риби […] Дотепер Росія була найбільшим ринком збуту норвезьких морепродуктів. Проте після серпневої заборони на ввезення експорт упав майже на 43 млн фунтів стерлінгів – на 80% порівняно з попереднім роком».

Утім, фахівці прогнозують, що більшість підприємств швидко повернуть втрачені позиції: частина чилійського лосося, який раніше закуповували США, тепер надходитиме в Росію, а норвезький займе місце чилійської риби на американському ринку.

Однак ті, чий бізнес повністю залежить від російського ринку, не поділяють оптимізму. У статті наведено слова одного з них, Бреда Сатера: «Я гадав, що Росія рухається в правильному напрямку. Але я розчарувався в росіянах: вони бачать усе очима Путіна. Я чітко бачу зростання націоналізму за останні півтора року [...] Це дуже сумно, але я не повернуся до Росії навіть якщо санкції скасують. З мене досить».

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG