Спеціальні потреби

Актуально

Доля «Приватбанку» - перший тест президента Зеленського. Експерти США

Повернення «Приватбанку» минулим власникам стане катастрофою для української економіки, а заяви Ігоря Коломойського на адресу екс-голови НБУ Валерії Гонтаревої є погрозами. Такі думки пролунали під час телевізійної дискусії, організованої Українською службою «Голосу Америки» «Загрози та Виклики Президента Зеленського». У ній взяли участь економіст, старший науковий співробітник Атлантичної ради Андерс Аслунд, голова юридичного комітету Американсько-Української ділової ради та керуючий партнер Української юридичної групи Ірина Паліашвілі та партнер, керівник вашингтонського представництва юридичної компанії Asters USA Ендрю Мак.

18-го квітня, Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Ігоря Коломойського до Нацбанку й Кабміну щодо націоналізації «Приватбанку».

Мак вказує на те, що це сталося між першим та другим турами, коли перемога Зеленського була практичного доконаним фактом. «Судді, які приймали рішення в цих справах, у кращому випадку - політично заангажовані, в найгіршому - діяли непрозоро», - говорить він.

Отже, це - перший тест для нового президента. Чи захистить він у цьому випадку державні інтереси?
Ендрю Мак

За його словами, ставки для «Приватбанку» сьогодні є надзвичайно високими: «У 2016 році там була дірка у 5,5 мільярдів доларів. Тепер, наприкінці 2018 року, прибуток – 400 мільйонів доларів». І це, говорить він, є однією з небагатьох історій успіху України за останні роки та спільним досягненням українського уряду, МВФ та Заходу в цілому.

«Отже, це - перший тест для нового президента. Чи захистить він у цьому випадку державні інтереси? Очевидно, не таємниця, що новий президент мав відносини з колишнім власником «Приватбанку». Чи буде новий президент лідером іншого типу? Якщо знову будуть інсайдерські угоди і не буде відмежування, я думаю, не матиме значення, які закони прийматимуть. Їх все одно не виконуватимуть», - заявляє Мак.

Відповідаючи на питання щодо пропозицій колишнього власника Ігоря Коломойського стосовно перегляду націоналізації банку, Аслунд відповів, що цього робити не можна в жодному разі.

«Про що тут говорити? Він взяв з банку 5,5 мільярда доларів. Найкращим способом пограбувати банк є володіти банком. Коломойського і Геннадія Боголюбова звинувачують у тому, що вони самі собі видали 97% кредитів. Ці кредити були переведені у принаймні 50 офшорних компаній на Кіпрі, а потім і далі. Важливо, щоб ці гроші повернулися в «Приватбанк», тому що «Приватбанк» належить українській державі. Після того, як Коломойський вкрав гроші, він тепер ще раз хоче їх вкрасти в українського народу».

Паліашвілі вказала на наслідки для української економіки у разі задоволення судами вимог колишніх власників:

«Це створить ефект доміно для всієї української економіки. Це стане кінцем української економіки, оскільки МВФ відкличе свою підтримку. Це буде величезним ударом по верховенству права. З країни вийдуть навіть ті інвестори, що є. Це буде справжньою катастрофою. Ми не можемо цього недооцінювати», - наполягає вона.

За словами обох юристів-учасників дискусії, президент має достатньо важелів, аби впливати на ситуацію без тиску на суди.

«Перш за все, президент повинен призначити суддів. По-друге, президент отримав 73% голосів у другому турі. Це нечувано в Україні або будь-де на Заході. Отже, з такою легітимністю, якщо президент вийде і зробить чітку заяву, це матимемо величезний ефект», - заявив Мак.

«Говорячи не тільки про Приват, а в цілому, Україна є президентсько- парламентською республікою. У президента багато інструментів, доступних йому за законом, щоб впливати на економіку, впливати на судову систему. Я не приймаю виправдання, які ми чуємо від деяких людей його команди, що, мовляв, у нас немає безпосереднього впливу на це чи те», - погодилася Паліашвілі.

МВФ є основою економічної стабільності в Україні
Андерс Аслунд

Мак також нагадав, що рішення щодо націоналізації «Приватбанку» в 2016-му році приймала Рада національної безпеки, яку призначає та контролює президент. Оскільки наслідки для економіки України, у разі скасування націоналізації та можливого відкликання, у результаті, підтримки МВФ, можуть бути катастрофічними, це стає питанням національної безпеки, каже він.

Економіст Андерс Аслунд погодився, що рішення у справі «Приватбанку» може стати на заваді співпраці з МВФ, як і питання скасування Конституційним судом 27-го лютого статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення. У тої же час, підкреслив він, макроекономічна ситуація – в порядку. Усі показники – монетарна політика, обмінний курс, бюджетний контроль, тощо – в нормі.

Аслунд підкреслив, що співпраця із МВФ є основою економічної стабільності в Україні, оскільки країна має хоча не дуже високий борг, але за короткотерміновими позичками, а гроші МВФ є дешевими - 3-3,5% на рік. Для порівняння - дохідність українських єврооблігацій становить близько 9%.

«Без грошей МВФ перед Україною постає реальний ризик дефолту, а дефолт приведе до масштабної девальвації гривні», - заявив він.

Юристку Паліашвілі також обурили слова Ігоря Коломойського в інтерв’ю Bihus.Info про те, що вони готові, у разі потреби, привести з Лондона в Київ екс-голову НБУ Валерію Гонтареву «приватним порядком».

«Це шокуюча заява, тому що, ми говоримо про верховенство права, про усунення вибіркового правосуддя, про усунення приватних мотивів у державній політиці, а тут ви чітко бачите вибіркове правосуддя. Ви бачите насправді погрози колишньому державному посадовцю. І це злочин за українським Кримінальним кодексом. Викрадення - це злочин. Я думаю, що він опосередковано дискредитує Зеленського. І я знаю, що в команді Зеленського багато юристів нового покоління, і, я думаю, від них очікують, що вони будуть дистанціюватися від такого роду заяв і зміцнять верховенство права. У справі із Гонтаревою є правові методи. А не викрадати».

Всі новини дня

В ООН закликають допустити гуманітарну допомогу в Херсон, Маріуполь та інші непідконтрольні Києву території  

Мешканка на зруйнованій вулиці Маріуполя 27 травня 2022 року. АР/ Олексій Олекандров.  

Координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані висловила стурбованість тим, що працівники ООН та їхні партнери в Україні не можуть повноцінно виконувати свою гуманітарну роботу через брак безпеки та перешкоди.

Зокрема, доступ працівників міжнародних гуманітарних місій обмежений або неможливий до Херсона, Маріуполя та інших територій, що неповністю підконтрольні українському уряду.

У четвер, 30 червня, вона закликала “рішуче та терміново” забезпечити безпечний та безперешкодний доступ гуманітарних працівників до всіх регіонів України, міст, сіл та селищ, де люди потребують допомоги.

Вона також наголосила на необхідності дозволити цивільним особам залишити територію воєнних дій, якщо люди цього захочуть.

“Попри величезні труднощі, ми разом із нашими партнерами від початку російського вторгнення, від 24 лютого, надали життєво необхідну допомогу майже дев’яти мільйонам жінок, дітей та чоловіків у кожному регіоні України. Це на додаток до неймовірної роботи тисяч і тисяч волонтерів по всій країні, які підтримують власний народ”, - заявила координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні.

За її словами, в районах, де активізуються бойові дії, зростають гуманітарні потреби мешканців.

Напередодні, 29 червня, Моніторингова місія з прав людини в Україні оприлюднила новий звіт щодо порушень в Україні. У ньому задокументовані випадки вбивств, тортур, зникнення людей, а також інші злочини проти цивільного населення за перші три місяці війни. Місія також змогла перевірити і підтвердити 23 випадки сексуального насильства в час війни.

Байден: «Ми будемо разом з Україною стільки, скільки потрібно». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Сім підсумків саміту НАТО. Як посилиться альянс і що це означає для України?

Лідери країн-членів НАТО. Саміт НАТО в Мадриді, Іспанія, 29 червня 2022 року. Стефан Руссо/Басейн через REUTERS

Широкомасштабна війна, яку Росія розпочала проти України у лютому цього року, за лічені місяці докорінно змінила Північно-атлантичний альянс, вдихнувши в нього нове життя та почуття місії. Альянс, про який ще не так давно казали, що він є «живим трупом», нині, за словами оглядачів, отримав «шок у 50 тисяч вольт».

Вторгнення російських військ в Україну «фундаментально змінило глобальне стратегічне середовище», мовиться у спільній заяві, опублікованій за результатами саміту. У документі зазначається, що «російська агресія становить найбільш пряму загрозу трансатлантичній безпеці та глобальній стабільності з часів закінчення холодної війни».

На самміті в Мадриді було вирішено, що альянс, за словами президента США Джозефа Байдена, «на суші, в повітрі та на морі», збільшиться кількісно – до нього увійдуть дві нові країни, Швеція та Фінляндія, він зміцнить свої позиції на сході Європи, та налагодить співпрацю з країнами Азійсько-тихоокеанського регіону.

Україна має право на самозахист, НАТО її беззастережно підтримуватиме

У заключній декларації країни НАТО повторили свою «непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води». Вони заявили про «повну підтримку невід’ємного права України на самооборону та вибір власних заходів безпеки».

НАТО ухвалило посилений пакет підтримки для України, який:

  • прискорить доставку нелетального оборонного обладнання,
  • покращить кіберзахист і стійкість України,
  • а також підтримає модернізацію її оборонного сектору для досягнення довгострокової сумісності з НАТО.

Також Альянс пообіцяв допомагати Україні у довгостроковій перспективі на її шляху післявоєнної відбудови та реформ.

Питання вступу України до НАТО на цьому саміті не обговорювалося в контексті швидкої перспективи, але в майбутньому важко уявити європейську безпекову архітектуру без України, сказав прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.

«Щодо остаточного рішення щодо присутності України в архітектурі безпеки та безпеки Європи. Мені зрозуміло, що згодом це має статися», – сказав британський прем’єр. За його словами, якщо НАТО не готове надати Україні гарантію за п’ятою статтею статуту НАТО, то країни НАТО повинні запропонувати Україні достатню збройну допомогу, щоб вона могла стримувати агресію.

Росія – головна загроза для НАТО

У заключній заяві мовиться, що «війна повернулася на Європейський континент». І цю «агресивну війну» розпочала Росія. У новій стратегії Росія вже не партнер НАТО, яким вона була у попередній стратегії, що створювалася 10 років тому, а «головна загроза».

«Загарбницька війна Російської Федерації проти України порушила мир і серйозно змінила наше середовище безпеки. Її жорстоке і незаконне вторгнення, неодноразові порушення міжнародного гуманітарного права та жахливі напади та звірства спричинили невимовні страждання та руйнування», мовиться у документі.

НАТО посилиться в усіх напрямках у всіх сферах

На саміті НАТО в Мадриді погодили значне збільшення кількості військ, розгорнутих у Європі. З наступного року близько 300 000 військовослужбовців по всьому континенту будуть приведені до стану високої готовності на випадок, якщо Росія загрожуватиме військовим нападом на будь-якого члена альянсу.

Існуюча оборона НАТО на східному фланзі альянсу буде збільшена до розміру бригади – приблизно від 3000 до 5000 військовослужбовців на додаток до місцевих сил.

Президент Байден оголосив про розміщення бригади з 3000 військовослужбовців у Румунії, двох ескадрилій винищувачів F-35 у Великій Британії та двох есмінців ВМС в Іспанії.

Британія направить додаткові 1000 військовослужбовців і один із двох своїх нових авіаносців для оборони Естонії, де Британія вже має близько 1700 вояків.

НАТО буде готове захищати Балтійські країни «з першої секунди»

Ухвалена нова стратегія передбачає розміщення важкої техніки поблизу кордонів НАТО з можливістю її швидкої передислокації. Перед самітом прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявляла, що існуючі оборонні плани НАТО дадуть Росії час стерти Таллінн з карти до того, як західні війська будуть мобілізовані.

Згідно з новою ухваленою концепцією, військ НАТО в Естонії та поблизу її кордонів буде достатньо для ефективної оборони країни «з першої секунди», сказала очільниця уряду Естонії у розмові з кореспонденткою Російської служби Голосу Америки. Раніше для переміщення додаткових танків до країн Балтії знадобилося б 60 днів, визнав під час саміту міністр оборони Великобританії Бен Воллес.

Фінляндія та Швеція офіційно отримали запрошення приєднатися

Фінляндія та Швеця, які зберігали нейтралітет протягом десятиліть, Фінляндія – з часів холодної війни, Швеція – з початку 19 століття, – вирішили вступити до НАТО внаслідок російської агресії в Україні. Туреччина, яка перешкоджала вступу північноєвропейських країн, погодилась на їхній вступ після того, як дві скандинавські країни пообіцяли вжити заходів для контролю за підтримкою курдського тероризму. Їхнє членство мають схвалити парламенти всіх 30 нинішніх країн-членів.

Витрати на оборону виростуть

Якщо раніше більшість країн НАТО намагалися заощадити на обороні, витрачаючи менше, ніж прописані в документах НАТО 2% від ВВП, то нині, за словами Столтенберга, ця цифра буде розглядатиметься більш як нижня відмітка.

Загрози з боку Китаю

У документі НАТО зазначено, що НАТО стикається «з кібернетичними, космічними, гібридними та іншими асиметричними загрозами, а також зловмисним використанням нових і руйнівних технологій». Також відзначається, що конфронтаційна риторика та дезінформація, спрямовані на союзників, а «заявлені амбіції та політика примусу Китаю кидають виклик нашим інтересам, безпеці та цінностям».

Шукаючи більшої взаємної підтримки з країнами НАТО, лідери Австралії, Японії, Нової Зеландії та Південної Кореї вперше відвідали саміт Північно-атлантичного альянсу.

У підготовці матеріалу були використанні повідомлення BBC, DW, The Guardian.

Дивіться також: Прес-конференція президента США Джо Байдена після саміту НАТО – наживо з перекладом українською

"Визначне досягнення" - світові експерти про звільнення острова Зміїний 

Супутникове зображення 2022 Maxar Technologies/Handout через REUTERS

“Визначним досягненням” України називають міжнародні експерти звільнення українськими військовими острова Зміїний. Вони наголошують на стратегічній важливості цього маленького острова як для експорту зерна з Одеси, так і загалом для майбутнього цієї війни.

“Витіснення Україною російських військ із острова Зміїного є значним досягненням для Києва та важливою поразкою для Росії. Українські війська навряд чи самі знову займуть позиції на Зміїному, але їм це і не потрібно — їм потрібно було витіснити росіян звідти, і вони це зробили”, - коментує новини з України експерт Мейсон Кларк з Інституту досліджень війни

“Це надзвичайна стратегічна та моральна перемога. Україна тепер може скористатись виведенням росіян, щоб відкрити порт Одеси та вивезти зерно на світовий ринок. Більше того, символічна поразка Росії та звільнення острова Зміїний”ще більше посилить дух українців”, - пише колишній радник президента США з питань національної безпеки, а нині військовий експерт Александр Віндман.

Хоча звільнення Зміїного дає більше шансів Україні на вкрай необхідний експорт зерна з Одеси, це не знімає всю блокаду росіянами зерна, наголошують оглядачі у США.

Мейсон Кларк, Інститут досліджень війни: “Острів Зміїний потрібен був Росії, щоб загрожувати морському шляху до Одеси вздовж румунського узбережжя, що є найбезпечнішим шляхом для кораблів обходити російську блокаду українського зерна та іншого експорту. Однак Росія не зняла блокаду, її Чорноморський флот та протикорабельні системи наземного базування в Криму та у західній Херсонській області все ще можуть загрожувати кораблям, що прямують до Одеси”.

Цю думку підтримує народний депутат України Олександр Мережко, голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

“Тепер це (експорт - ред.) імовірніше», – сказав Мережко в інтерв'ю виданню Newsweek. - “Водночас це не вирішує всієї проблеми, тому що Росія продовжує свою блокаду”.

Аналітик Ейч Ай Саттон, провідний у світі експерт із питань субмарин та підводних військових технологій вважає, що українським військам не варто займати територію Зміїного після відходу росіян.

“Це невдача для Росії. Цей острів стратегічно важливий, тому відмовитися від нього не було легким рішенням”, - пише у Твітері Ейч Ай Саттон.

“Поки незрозуміло, чи Україна займе територію цього острова. Якщо це станеться, бої продовжаться. І їм буде так само важко захищати цей острів, як це було для Росії. Можливо, мати прапор й буде місією острова”, - аналізує оглядач.

Британський дослідник, професор Філіпс О’Браян з Університету Сент-Ендрюса, що в Шотландії, вважає, що бої за острів Зміїний є відображенням логіки всієї війни в Україні.

“Війна на острові Зміїний розвивалася не обов’язково на користь Росії. Битва за Зміїний демонструє закономірність цієї війни. Якщо росіяни не можуть покластися на переважаючий вогонь артилерії, їм дуже важко чого-небудь досягти. У будь-якій справі, де потрібно проявити ініціативу та гнучкість, українці мають перевагу”, - міркує у Твітері Філіпс О’Браян, професор Стратегічних досліджень в Університеті Сент-Ендрюса.

У четвер, 30 червня, головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив на своїй ФБ сторінці, що російські військові залишили острів Зміїний. Він подякував українським військовим, іноземним партнерам на їхню роль в цій операції, а також віддав належне новоствореній українській гаубиці “Богдана”.

У Міноборони Росії підтвердили відхід зі Зміїного, але назвали це «кроком доброї волі».

“Якби заява Путіна була реальною про те, що відступ росіян є “жестом доброї волі”, він би зняв блокаду і гарантував би безпеку нейтральним кораблям, які рухаються до або з Одеси. Якщо він цього не робить, тоді світ має розуміти реальність, що Путін досі тримає в заручниках важливу частину світового продовольства”, - реагує на заяву російського міноборони Мейсон Кларк з Інституту досліджень війни.

Президент Джо Байден, коментуючи звільнення Зміїново, пообіцяв продовжувати підтримувати Україну.

“Сьогодні українці забрали Зміїний острів. Ми будемо підтримувати Україну, і наші союзники підтримуватимуть Україну стільки, скільки знадобиться, щоб переконатись, що Росія їх не переможе”, - заявив президент Байден у рамках саміту НАТО у Мадриді.

Без застережень надати Україні більш важке озброєння закликав міжнародних партнерів Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коментуючи події на Зміїному.

“Після того, як Україна розгромила російських загарбників на острові Зміїний, вони представляють свій відхід як «жест доброї волі». Вони завжди применшують свої поразки. Партнери не повинні остерігатись, щоб надати Україні більш важке озброєння, щоб ми звільнили більше наших земель”, - заявив глава МЗС України.

А керівник Офісу президента України Андрій Єрмак анонсував більше новин, схожих на розгром Зміїного.

“Ба-бах! На Зміїному острові більше немає російських військ. Наші ЗСУ зробили чудову роботу. Більше новин про “ба-бах” буде далі”, - написав у Твітері Єрмак.

Острів Зміїний у Чорному морі перебував під тимчасовою російською окупацією з перших днів повномасштабної війни в Україні. У світі Зміїний став відомим після того, як на початку війни українські прикордонники, яких росіяни намагались взяли в полон, відповіли російському кораблеві у гучномовець нецензурною лексикою.

Держдеп: «Вся Україна зараз – місце скоєння злочину». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:46 0:00

Джонсон: «Українці показали надзвичайну здатність давати відсіч». Відео

Джонсон: «Українці показали надзвичайну здатність давати відсіч». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:12 0:00

«Я переконаний, що ми повинні допомогти їм [Україні], наскільки можемо. Адже вони показали свою надзвичайну здатність давати відсіч. Ми думаємо, що вони справді в силах відштовхнути росіян до позицій 24 лютого», - заявив прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.

Байден: «Ми будемо разом з Україною стільки, скільки потрібно». Відео

Байден: «Ми будемо разом з Україною стільки, скільки потрібно». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

США оголосять новий транш оборонної допомоги Україні. Обсяг нового пакету допомоги, оголосив президент США, становитиме $800 млн і включатиме "нові просунуті західні системи повітряної оборони, більше артилерії та боєприпасів, контрбатарейні радари та додаткові боєприпаси для систем HIMARS".

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG