Спеціальні потреби

Актуально

Професор Гарварду Сергій Плохій аналізує авторитаризм в Росії та його шанси знищити українську демократію

Чи виживе Росія без Путіна, і яка прихована сила України? Що допоможе їй вистояти в цій війні? - ці та інші питання обговорює професор Гарвардського Університету, історик Сергій Плохій.

В інтерв'ю журналістці "Голосу Америки" Мирославі Гонгадзе він розповідає, що перемога Росії в цій війні означала б перемогу авторитаризму в усьому світі, від Китаю до США, тоді як перемога України ознаменує перемогу світової демократії.

Мирослава Гонгадзе:

Пане Плохій, чому Росія стала такою, якою вона є зараз? Адже в історії був час, коли світ мав багато сподівань, що Росія насправді може стати демократією.

Сергій Плохій:

Так, якщо подивитися, що відбувалось у Росії наприкінці 80-х, це безумовно, був один із маяків демократії та демократичного розвитку на пострадянському просторі. Єльцина обрали президентом Росії всупереч бажанням Горбачова, за підтримки величезної демократичної мобілізації в Росії. Тоді як в Україні на той час нічого такого ще не відбувалося.

У 1989-1990, а також у значній частині 91 року було майже природно очікувати, що Росія в СРСР буде лідирувати в плані демократичних перетворень. Але цього не сталося.

Вже у 1993 році було дуже зрозуміло, що у той самий парламент, який президент Єльцин захищав у 91-му році, у нього тепер стріляли за його ж наказом. Чому так сталося?

Одна з причин полягає в тому, що ми вірили (і я зараз говорю не тільки про політиків та Захід, а про широку громадськість, в тому числі, про себе на той час) ми вірили, що це був своєрідний кінець історії на міжнародній арені. Що країни трансформуються через той простий факт, що тиск комунізму відійшов на певну відстань. Ми вірили, що країни і народи майже природно, автоматично ставали демократичними. Що якщо зникне комуністичний шар, демократія почне процвітати. Це була негласне розуміння, яке існувало, і так думали дуже багато людей.

Зараз ми знаємо, що історія тоді не закінчилася, і що історія має значення. І що демократія – це дуже комплексний спосіб ведення політичного життя, суспільного життя. Черчілль у якийсь момент сказав, що демократія є найгіршою формою правління, крім усіх інших форм правління.

В російській історії, з точки зору інтелектуальних традицій, з точки зору інституцій, дійсно, була обмежена кількість досвіду, який міг би слугувати основою для демократичного розвитку. То ж історія мала значення.

І історія Росії - це була історія недемократичного розвитку, де держава та інтереси держави були в самому центрі політичного життя, де держава була домінантною.

І коли росіяни почали відчувати труднощі, економічні труднощі, труднощі з демократією та демократичними інституціями, що тоді могло об’єднати країну - це держава і влада держави. Підстави для цього вже були створені у Конституції, яка була ухвалена Борисом Єльциним, і очевидно, яку підтримав Захід відразу після обстрілу російського парламенту та арешту лідерів опозиції. Опозиція в Росії була комуністичною та націоналістичною.

З цієї точки зору, Єльцин справді виглядав як найкраща надія для російської демократії. Але те, як це було зроблено, створило справді основи для нової російської держави, яка стала такою ж авторитарною, як і більшість урядів та режимів в російській Росії.

Це не означає що Росія чи будь-яка інша країна справді приречена історією бути авторитарною чи демократичною, чи мати будь-яку іншу форму правління.

Але урок, який ми засвоїли, полягає в тому, що зміни в таких трансформаціях не відбуваються за одну ніч. Це процес. Це тривалий процес. І це урок 1990-х, який ми повинні пам’ятати сьогодні, особливо з огляду на те, що ми все більше говоримо про майбутнє Росії, про Росію без Путіна.

І зараз, коли ми розмовляємо, важливо не потрапити у ту ж пастку 90-х років, у ті ж самі проблеми, які ми мали у 90-х, а потім знову дивуватись, чому наше сприйняття бажаного за дійсне не стало реальністю.

Мирослава Гонгадзе:

Ви кажете, що для Росії це було природно - стати авторитарною країною. А як щодо інших країн цього регіону? Чи інша ситуація в Україні? В Грузії?

Сергій Плохій:

Зараз, через 30 років після розвалу СРСР, ми бачимо, що в деяких частинах Радянського Союзу демократичні зміни та трансформації почалися наприкінці 80-х - початку 90-х років. Це було насіння, яке вродило і дало дуже значні результати. Я говорю про країни Балтії.

Країни Балтії за демократичними ознаками сьогодні випереджають такі країни, як Польща та Угорщина, наприклад. І ми також бачимо, що Україна є другою за величиною радянською республікою. Вона також залишається демократичною. Попри те, що іноді (принаймні двічі) були спроби розгромити цю демократію, суспільство відповідало на ці спроби Майданом.

Ми також можемо подивитися на те, що відбувається в Молдові. То ж не можна казати, що демократія в цьому регіоні зазнала поразки. Хоча більшість пострадянських держав дійсно повернулися до різних форм авторитарного правління.

Якщо ви подивитеся на географію, де це відбувається, якщо подивитися на історію, то всі ці країни - переважно в Центральній Азії та частково на Кавказі. І ви там знайдете більш-менш ті самі закономірності, що спостерігаються в історії Росії, де дуже маленька традиція демократичного розвитку.

З української перспективи дуже цікавим прикладом є Білорусь, яка дійсно дуже близька, яка має багато спільної історії з Україною, включно з тим, що обидві ці країни були частиною Польсько-Литовського князівства, були поділені між Польщею та Радянським Союзом під час проміжного періоду. І знову ж таки, Білорусь обрала більш російський шлях.

Питання - чому? І одну з відповідей можна знайти в історії України, в історії українського регіональності, якої в Білорусі насправді немає достатньою мірою.

Регіональність, звісно, використовувалась проти України ще в 2014 році, як спроба дестабілізувати, підірвати єдність країни, тощо. Але це також основа нашого різноманіття та плюралізму. Це основа, яка може вистояти цю повномасштабну війну Росії проти України.

Мирослава Гонгадзе:

Чи виживе демократія в цьому регіоні після війни, після цієї великої спроби знищити українську націю і українську демократію, після цієї спроби почати війну проти всього Заходу?

Сергій Плохій:

Українці, які воюють і вмирають на полях східної, південної України, на Донбасі, вони вірять, що воюють не за себе, і не лише за свою країну. Вони вірять, що вони виборюють європейські цінності, борються за Європу. Вони сподіваються, що їх розуміють, і вони очікують підтримки та допомоги на багатьох рівнях. Вони й справді захищають більше, ніж просто себе.

Якби військова операція, яку організував Путін і генеральний штаб російської армії за кілька місяців перед цією війною, закінчилась успіхом, якби Київ впав за пару тижнів, якби Україна за три дні опинилась в руках Росії, це б означало не лише перемогу Росії, це була б перемога авторитарних форм правління. Не тільки в регіоні, а й у всьому світі, від Китаю до Сполучених Штатів Америки, де ця авторитарна модель вважалася дуже привабливою ще кілька років тому.

Те, що Україна протистоїть цій атаці, і що вона воює, часто перемагає армію, яку найбільше бояться у світі, армію, яка представляє авторитарний режим, що побудований дуже авторитарно (і частково саме тому вона програє) це вже перемога демократичних урядів і демократичних режимів.

Ці авторитарні тенденції дуже сильні майже в кожній демократичній країні. Тому ця перемога в Україні сьогодні – це перемога не лише окремого регіону, не лише окремого блоку, не якоїсь країни. Це перемога демократичних сил в усьому світі.

Всі новини дня

Росія - близько до технічного дефолту за зовнішнім боргом

Росія може найближчим часом зіткнутися з технічним дефолтом із зовнішнього боргу. Через економічні санкції, оголошені США та Євросоюзом після вторгнення Росії в Україну, Москва відчуває труднощі з обслуговуванням свого зовнішнього боргу.

У неділю спливає термін платежу за позикою обсягом 100 мільйонів доларів. Після запровадження санкцій Росія більше не може здійснювати виплати у доларах. За заявою Міністерства фінансів Росії, Москва сплачує борг у повному обсязі в рублях. Однак європейський банк Euroclear, через який проводяться платежі, не може конвертувати їх у валюту, тому кредитор їх не отримує.

Платіж мав бути зроблений 27 травня; далі позичальник має ще 30 днів на погашення боргу із затримкою. Якщо після цього терміну кредитор не отримає платіж, позичальнику може бути оголошено технічний дефолт. Якщо це станеться, це буде перший дефолт Росії із 1998 року.

Раніше Міністерство фінансів США відмовилося продовжувати після 25 травня ліцензію, яка дозволяла Росії продовжувати обслуговування суверенного боргу в іноземних валютах.

Представниця Білого дому припустила, що Росія, ймовірно, не зможе виконувати свої зобов'язання та зіткнеться з перспективою дефолту та статусом вигнанця у глобальній фінансовій системі на тривалу перспективу.

У відповідь на це Мінфін Росії заявив, що продовжить обслуговувати свій зовнішній борг у рублях. Банк Euroclear, який виступав посередником у платежах між Росією та міжнародними кредиторами, у своєму прес-релізі заявив, що через накладені на Росію економічні санкції він практично перестає працювати з рублями, за кількома невеликими винятками.

Міністр фінансів Росії Антон Силуанов звинуватив Захід у тому, що той навмисне створює перепони для обслуговування зовнішнього боргу РФ, щоб Росія опинилася у ситуації дефолту.

Близько 40 мільярдів доларів зовнішнього боргу Росії номіновано в американській та європейській валюті.

Дивіться також: Харчування 50-ти мільйонів людей під загрозою через Росію - Держсекретар Блінкен

Блінкен: Війна Росії ставить під загрозу харчування до 50 мільйонів людей. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:34 0:00

Президент Байден похвалив зусилля канцлера Шольца у реагуванні на війну в Україні 

Президент США Джо Байден та канцлер Німеччини Олаф Шольц під час саміту "Групи семи" у Німеччині. 26 червня 2022 року 

Президент США Джо Байден подякував канцлеру Німеччини Олафу Шольцу за його лідерство у реагуванні на українську війну та підтримав єдність союзників у підтримці України.

Зустріч лідерів США та Німеччини відбулася у неділю, 26 червня, у Баварському альпійському курорті напередодні саміту “Групи семи”.

За словами Джо Байдена, лідерство Шольца відіграло вирішальне значення в плануванні того, як Європа відреагувала на вторгнення Росії в Україну.

"Я хочу зробити вам комплімент за виступ вперед - те, що ви зробили, коли стали канцлером", - сказав Джо Байден. - “Путін від самого початку розраховував на те, що НАТО і “Група семи” якось розколяться, але ми не розкололись і цього не станеться”.

Президент США віддав належне Німеччині за те, що погодилася збільшити свої військові витрати за допомогою спеціального фонду в 100 мільярдів євро та за згоду надати Україні озброєння.

Деякі західні союзники та Україна неодноразово звинувачували Німеччину в тому, що вона затягує свою допомогу Києву. Глава німецького уряду заперечує ці закиди.

Шольц назвав позитивом те, що союзникам “вдалося залишитися об'єднаними, чого, очевидно, Путін ніколи не очікував”.

В неділю, 26 червня, канцлер Німеччини Олаф Шольц також засудив “жорстоку” ракетну атаку росіян на Київ і наголосив, що це тільки посилює потребу лідерів “Групи семи” бути об'єднаними і “підтримувати українців у захисті своєї країни”.

Після робочого засідання "Групи семи" глава німецького уряду заявив, що "всі країни “Групи семи” стурбовані кризою, з якою ми зараз маємо справу”.

“У деяких країнах спостерігається падіння темпів зростання, зростає інфляція, дефіцит сировини та порушені ланцюги поставок”, - ці слова Олафа Шольца цитує видання Aljazeera.

“Я дуже, дуже, дуже впевнений, що нам вдасться надіслати з цього саміту дуже чіткий сигнал єдності та рішучих дій”, - додав канцлер Німеччини.

26 червня у Німеччині розпочався триденний саміт "Групи семи". Питання підтримки України в час російського вторгнення - серед головних на порядку денному цієї зустрічі.

У цій статті використані матеріали видань Reuters, Aljazeera.

Чого очікувати Україні на самітах «Групи Семи». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:21 0:00

США і Туреччина напередодні самітів НАТО та G7 обговорили експорт українського зерна та єдність в Альянсі 

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу та Держсекретар США Ентоні Блінкен 

Державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу обговорили підтримку України перед російською агресією, можливості експорту українського зерна та єдність в НАТО. Телефонна розмова відбулась у суботу, напередодні самітів НАТО та "Групи семи".

Саміт Північноатлантичного Альянсу має відбутись у Мадриді 29-30 червня цього року. "Група семи" зустрічається цими днями у Німеччини.

"Держсекретар Блінкен та міністр закордонних справ Чавушоглу обговорили важливість єдності НАТО напередодні саміту Альянсу 29-30 червня у Мадриді, - мовиться у заяві Державного департаменту США. - Вони також обговорили постійну підтримку України перед російською агресією, що триває".

За документом, Блінкен "висловив вдячність міністру закордонних справ (Туреччини - ред.) за дипломатичні зусилля, спрямовані на те, щоб українська сільськогосподарська продукція змогла вступити на світові ринки".

Напередодні міністр Чавушоглу заявляв, що Анкара розслідує повідомлення про те, що Росія викрала українське зерно та відправила до інших країн, зокрема і в Туреччину. Він зазначив, що викрадені партії зерна під час розслідування поки не виявлені.

Глава МЗС Туреччини запевняв, що Анкара докладає зусиль, аби організувати міжнародну зустріч у Стамбулі для обговорення експорту українського зерна.

Вторгнення Росії в Україну 24 лютого призвело до перебоїв у каналах постачання зерна. За даними Організації Об’єднаних Націй, більше 36 країн отримують половину або більше зернових поставок із Чорноморського регіону.

Російські військові, окрім знищення та крадіжки частини українського зерна, блокують ключовий південний порт України - Одесу, що гальмує експорт понад 20 мільйонів тонн українського зерна. Кремль також притримав продаж частини власного зерна та добрив на світових ринках, стверджуючи, що санкції Заходу перешкоджають їхньому експорту.

Як очікується, на саміті "Групи семи", який 26 червня відкрився у Німеччині, оголосять про продовольчу допомогу найбільш вразливим країнам світу.


Лідери G7 зібралися на зустріч затьмарену російською війною проти України

Президент США Джо Байден з керівниками Баварії, південного регіону Німмеччини, де відбувається триденний саміт G7. 25 червня 2022 р.

Російська війна проти України та наслідки агресивних дій Москви для світу стали головними темами переговорів на саміті Групи 7 (G7) - зустрічі керівників найвпливовіших демократій, що відбувається у німецькій Баварії.

В той час як керівники Великої Британії, Італії, Канади, Німеччини, США, Франції та Японії зібралися у неділю 26 червня на триденну зустріч, з України надійшли повідомлення про нові вибухи російських ракет у Києві та в інших українських містах на тлі руйнівного наступу Росії на Донбасі.

Президент США Джо Байден назвав російські ракетні обстріли Києва "огидним варварством".

Саміт повинен подати сигнал, що не лише НАТО і G7 зараз більш згуртовані ніж будь-коли, але й що демократії світу спільно стоять проти імперіалізму Путіна.
Олаф Шольц

Від західних лідерів очікують кроків у межах обіцяної довготермінової економічної і військової підтримки України та дієвіших санкцій проти Росії.

Викликом, особливо для Європи, є пошуки заміни для російської нафти й газу на тлі різкого зростання світових цін на енергію.

Український президент Володимир Зеленський визнав, що війна зараз вийшла на “морально та емоційно складний етап”, коли українці впевнені у перемозі, але також розуміють подальшу загрозу втрат.

Нові чисельні ракетні удари деякі коментатори називають розлюченою відповіддю Москви на початок застосування українцями ракетних установок і далекобійних гармат отриманих нещодавно від США та інших західних держав.

Сигналом для саміту Групи 7, а також для саміту НАТО через кілька днів у Мадриді, називають також заяву Росії про плани розмістити в Білорусі ракети здатні нести ядерні боєзаряди.

“Це підтвердження, що санкційних пакетів проти Росії недостатньо, збройної допомоги для України треба більше і що системи протиповітряної оборони – сучасні системи, які є в наших партнерів, – мають бути не на полігонах або на зберіганні, а в Україні, де вони зараз і потрібні. Потрібні більше, ніж у будь-якому іншому місці у світі”, - сказав у суботу Зеленський, зазначивши головні положення його планованих виступів перед учасниками самітів G7 і НАТО.

Західні лідери також намагатимуться узгодити нові зусилля для подолання міжнародної енергетичної кризи, браку харчів та глобальних кліматичних змін ускладнених російською війною.

Британський прем'єр-міністр Борис Джонсон одним з головних завдань для західних лідерів зараз назвав збереження згуртованості у протидії Росії та у допомозі Україні.

“Я вважаю, що є тиск і є побоювання. І про це треба бути відвертими. Але саме згуртованість стала тим найдивовижнішим, коли йдеться про відповідь Заходу на вторгнення Путіна в Україну. Адже НАТО - єдине, Група семи - їдина. А щоб зберегти ту згуртованість, щоб вона працювала, необхідна дуже, дуже відкрита дискусія про наслідки того, що відбувається, про тиск, який відчувають окремі друзі і партнери, тиск, який відчуває населення, коли йдеться про ціну енергії, харчів тощо. Отже, лише справді працюючи, спільно шукаючи вирішення, ми зможемо зберегти ту єдність і рухатися вперед”.

Партнери Заходу

Німецький канцлер Олаф Шольц запросив на саміт також керівника Сенегалу, що головує зараз в Африканському Союзі, Аргентину - голову Спільноти країн Латинської Америки й Карибських держав, а також Індонезію, Південно-Африканську республіку та Індію, що прийматиме наступний саміт G20.

“Саміт повинен подати сигнал, що не лише НАТО і G7 зараз більш згуртовані ніж будь-коли, але й що демократії світу спільно стоять проти імперіалізму Путіна так само як і в боротьбі з голодом і злиднями”, - заявив Шольц напередодні, виступаючи в парламенті у Берліні.

Агентство Reuters зауважує, що багато країн південної півкулі стурбовані можливими міжнародними негативними наслідками західних санкцій проти Росії.

Reuters цитує офіційного представника Європейського Союзу про те, що країни Сімки будуть доводити партнерам, що різке зростання цін на харчі у світі - це результат дій Росії, оскільки санкції проти сільського господарства західні країни не запроваджували.

Також лідери вказуватимуть, що агресивні й руйнівні дії Москви є проблемою не тільки України, а вражають цілий світ.

У Сан-Дієго відкрили благодійну виставку - "Український голос". Відео

У Сан-Дієго відкрили благодійну виставку - "Український голос". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:44 0:00

У Сан-Дієго відкрили виставку-фандрайзінг "Український голос". На ній представили понад 140 робіт українських художників, кошти від продажу яких підуть на допомоги родинам, що постраждали віж війни.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG