Спеціальні потреби

Актуально

Українці шоковані - нагороду Tribeca отримав фільм про російського бойовика

Нагородження восьмихвилинного фільму режисера Ленара Камалова Phone Duty одним з головних призів щорічного американського фестивалю Tribeca в Нью-Йорку викликало хвилю обурення в соціальних мережах.

Стрічка з близько 640 коментарів під новиною про рішення журі майже повністю складається з розлючених та обурених відгуків на рішення кінофестивалю.

"Ви щойно звели до нуля репутацію фестивалю. Ганебно давати приз фільму, створеному у співпраці з людиною, яка закликає вбивати українців!", - написав у Facebook народний депутат України Володимир Ар'єв.

"Присудження призу фільму з пропаганди тероризму Phone Duty є ганьбою і я зроблю все, щоб привернути увагу до цього, включаючи через мій аккаунт у Twitter @XSovietNews", - наголосила відомий блогер Сара Гурст.

"Ганьба! Чи добре платять за російську пропаганду?", - написала Вікторія Шевченко.

"Герой" фільму Phone Duty, Захар Прилепін має бути ув'язненний пожиттєво за злочини скоєні на українській землі", - переконаний Борис Приваліхін, менеджер з Гаррімана, Нью-Йорк. "Там він колись і буде. Не забудьте надіслати йому диплом, щоб він прикрасив камеру. Що за ідіотське рішення дати нагороду за фільм про злочинця! Хто є ці люди у журі? Що вони знають про неоголошену війну Росії проти України? Більше 10 000 українців вбито, мільйони переміщено. "Гуманізована війна?!", - обурюється глядач.

На прохання "Голосу Америки" ситуацію прокоментував нью-йоркський кінокритик Годфрі Чешир: "я розумію, чому фільм отримав приз. Він драматичний і дуже добре відзнятий. Я розумію суть заперечень, однак, не певен, що фестивалі мають судити фільми за політичними, а не художніми критеріями. Однак, це дискусійне питання".

Інша точка зору у російського кінокритика Катерини Барабаш.

Головний приз, по суті, отримав терорист, екстреміст, шовініст і сталініст Захар Прилепін, учасник збройної агресії на території сусідньої країни.
російський кінокритик Катерина Барабаш

"Історія з нагородженням фільму Phone Duty - відмінний аргумент на користь того, що не існує мистецтва поза політикою, - вважає Барабаш. - Коли починаються розмови про те, що мистецтво не повинно йти за політикою, розумієш, що людина, яка це каже, плювати хотіла і на те і на інше. І це чудовий приклад. Журі Tribeca зневажило політику, побачивши у фільмі лише художні переваги. І тому, головний приз, по суті, отримав терорист, екстреміст, шовініст і сталініст Захар Прилепін, учасник збройної агресії на території сусідньої країни. Так чи треба відвертати носа від "мерзенної політики", чи потрібно робити вигляд, що люди мистецтва далекі від мирського? Звичайно, можна і так, але тоді не варто дивуватись, що сторінку історії світового кіно отримують покидьки", - застерігає Барабаш.

Фестиваль було засновано в 2002 році Робертом Де Ніро, Джейн Розентол та Ркейгом Хеткоффом як відповідь ділової та культурної спільноти Нью-Йорка на теракти 11 вересня 2001 року. Фестиваль був покликаний відродити мистецтво на нижньому Мангеттені - районі, який особливо постраждав від теракту.

Режисер Камалов, який отримав приз за Phone Duty є "російський британцем", який проживає у Москві після навчання в Лондонському університеті та в Чартерному інституті лінгвістики. "Він перекладає сценарії, працює з акторами і робить переклади для іноземців", - йдеться в каталозі фестивалю.

В прес-релізі до фільму зазначається, що у фільмі йдеться про "історію ополченця ДНР" з позивним Кот, який "отримує наказ чергувати на телефоні, однак це виявляється не так просто".

В прес-релізі також повідомляється, що фільм було вже показано на кінофестивалі в Г'юстоні і в рамках Міжнародного фестивалю кіно в Пусані, Південна Корея.

В листуванні з російською службою "Голосу Америки", Камалов сказав, що він "не очікував на приз".

В електронному листуванні з російською службою "Голосу Америки", Камалов наполегливо просив не розкривати сюжет

"Ми радіємо, що картину, яка так багато для нас означає було помічено і оцінено журі міжнародного фестивалю такого рівня", - заявляє продюсер фільму Наталя Фролова.

В електронному листуванні з російською службою "Голосу Америки", Камалов наполегливо просив не розкривати сюжет і не позиціонувати фільм як антиукраїнський.

"Якщо ви напишите речі, які видадуть суть фільму, то це буде великий "спойлер" і зіпсує ефект від перегляду фільму", - написав Камалов.

Камалов також говорить, що Прилепін не брав учасі у фільмі крім виконання своєї ролі.

"Я на Добнасі ніколи не був, - написав режисер, - і з ополченцями не спілкувався, крім Захара на зйомках. Гра "Ерудит", як ви здогадались, зображує той факт, що Захар - письменник, майстер слова, так як і книги на задньому плані. Гітара зображує, що Прилепін ще й музика".

Єдиним вірним рішенням є забрати нагороду у Phone Duty, вибачитись і зробити пожертви на реабілітацію поранених українських військових
Сара Гурст

Блогер Сара Гурст пише про фільм: "Абсолютно шокує, що Tribeca навіть допустила фільм за участі Захара Прилепіна до конкурсу, в той час, як українці переживають війну вже чотири роки і вона не закінчується.
Адміністрація Трампа щойно надала протитанкові ракети "Джавелін" Україні і лідер самопроголошеної ЛНР заявив, що війна входить до "гарячої фази". Українських військових продовжують вбивати, включаючи нещодавню загибель дев'ятнадцятирічного військового. Єдиним вірним рішенням є забрати нагороду у Phone Duty, вибачитись і зробити пожертви на реабілітацію поранених українських військових", - заявляє Гурст.
Дивіться також: День свобода преси – огляд. Відео
День свобода преси – огляд. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:40 0:00

Всі новини дня

Олександра Матвійчук: Нобелівська премія миру – відзнака всьому українському народу. Відео

«В першу чергу (Нобелівська премія миру) - відзнака всьому українському народу, який у цій війні з Росією бореться за свободу і за право мати демократичний вибір, як такий. І ми зараз платимо за це досить високу ціну», - заявила голова «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук.

Путін поговорив з президентом Туреччини про Україну та «останні події» 

Президент Туреччини Ердоган та президент Росії Путін під час зустрічі у Самарканді

Президент Туреччини Таїп Ердоган провів телефонну розмову з російським колегою Володимиром Путіним про покращення двосторонніх відносин. Ердоган ще раз підкреслив готовність Анкари зробити свій внесок у мирне вирішення війни в Україні, повідомили в офісі Ердогана в п'ятницю, 7 вересня.

За даними Управління комунікацій Туреччини, у розмові також обговорювалися останні події в Україні після вторгення Росії на початку цього року.

Зокрема, на свої сторінці Twitter, Управління комунікацій Туреччини оприлюднило коментар президента Ердогана щодо телефонної розмови з Путіним, з яким він виступив після п’ятничної молитви. "Він зокрема подякував за наше посередництво та сказав: "Я вітаю з успішним посередництвом", - прокоментував Ердоган.

Туреччина, яка є членом НАТО, має тісні стосунки як з Україною, так і з Росією. Наразі Туреччина намагається збалансувати обидва напрямки відносин під час війни, не приєднується до західних санкцій проти Москви, одночасно критикує російське вторгнення та поставляє Києву військові безпілотники.

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, у заяві, яку МЗС Туреччини видало у суботу, 1 жовтня, мовиться, що Анкара відкидає російську анексію.

Разом з ООН, Туреччина виступила посередником у липневій угоді щодо розблокування експорту українського зерна з чорноморських портів, що досі залишається єдиним значним дипломатичним проривом у семимісячному конфлікті.

Відносини Туреччини з Росією є складними, оскільки дві країни тісно співпрацюють у постачанні енергоресурсів, водночас перебуваючи у суперечках щодо Сирії, Лівії та Азербайджану.

В статті використано матеріали Reuters.

"Відзнака всьому українському народу" - в "Центрі громадянських свобод" відреагували на Нобелівську премію

Українську правозахисну організацію «Центр громадянських свобод» відзначили Нобелівською премією миру 2022 року.

"Це було доволі неочікувано для мене і для нашої команди отримати Нобелівську премію миру", - каже Олександра Матвійчук, Голова "Центру громадських свобод" в коментарі Мирославі Гонгадзе, Голос Америки.

"Ми розцінюємо це не просто як відзнаку правозахисної роботи «Центру громадянських свобод», яку ми ведемо в Україні і в усьому регіоні. В першу чергу (розцінюємо це) як відзнаку всьому українському народу, який у цій війні з Росією бореться за свободу і за право мати демократичний вибір як такий. За право жити і будувати країну, в якій права кожної людини захищені, влада підзвітна, правосуддя незалежне, а поліція не розганяє мирні студентські демонстрації. І ми зараз платимо за це досить високу ціну", - додала Матвійчук.

Центр здійснює моніторинг та аналіз законопроектів на відповідність стандартам дотримання прав людини, провадить громадський контроль над діями правоохоронних органів, судів та місцевої влади, над розслідуванням злочинів, вчинених під час Євромайдану, займається документуванням політичних переслідувань у тимчасово окупованому Криму, фіксацією порушень прав людини та воєнних злочинів на Донбасі, просвітництвом у сфері прав людини та демократії, програмами міжнародної солідарності тощо, пише "Радіо Свобода".

Нагороду також отримали білоруський правозахисник Алесь Беляцький та російська правозахисна організація «Меморіал». У Нобелівському комітеті вказують: «Лауреати Нобелівської премії миру 2022 року представляють громадянське суспільство у своїх країнах. Вони протягом багатьох років пропагували право критикувати владу та захищати основні права громадян. Вони доклали видатних зусиль, щоб задокументувати військові злочини, порушення прав людини та зловживання владою. Разом вони демонструють важливість громадянського суспільства для миру та демократії».

В статті використано матеріал "Радіо Свобода".

Установа ООН призначила слідчого з порушень прав людини в Росії

Архівне фото: Зала засідань Ради з прав людини ООН

ЖЕНЕВА, 7 жовтня (Reuters) – У п’ятницю правозахисний орган ООН проголосував за призначення нового незалежного доповідача щодо ймовірних порушень прав людини в Росії, звинувативши Москву у створенні «атмосфери страху» через репресії та насильство.

17 членів проголосували «за», шість «проти», 24 утрималися. Цей крок є першим випадком, коли Рада з прав людини, яка існує 16 років, призначила спеціального експерта для перевірки дотримання прав людини одним з членів так званої «п’ятірки», які займають постійні місця в Раді Безпеки. «Ми хочемо, щоб сьогодні було ясно, що ми не забули тих, хто бореться за свободу вдома, у той час як (президент Росії Володимир) Путін чинить репресії проти російського народу та за кордоном», – посол Великої Британії при ООН у Женеві Саймон Менлі, сказав Reuters відразу після голосування.

Майже 50 країн подали позов, включаючи Великобританію, країни ЄС, за винятком Угорщини, а також Сполучені Штати, Україна, Японія та Колумбія. Проти проголосували Китай, Венесуела, Куба, Еритрея, Болівія та Казахстан

Цей крок є наслідком цьогорічного посилення російських законів щодо покарання людей, які, на думку Москви, дискредитують збройні сили або поширюють фейкову інформацію, а також примусового закриття правозахисних груп, зокрема «Меморіалу», який у п’ятницю отримав Нобелівську премію миру.

Посол Росії в ООН у Женеві Геннадій Гатілов заявив, що позов містить «потік неправдивих звинувачень».

"Цей проект резолюції є ще одним прикладом того, як західні країни використовують цю раду для досягнення своїх політичних цілей", - сказав він.

Посланник Китаю Ян Чжилунь звинуватив західні країни, які внесли проект, у подвійних стандартах щодо прав людини, вказавши на проблеми з расизмом і мігрантами вдома.

Рада, що складається з 47 членів, глибоко розділена, де зростає хор країн на чолі з Росією та Китаєм, які виступають проти будь-яких дій проти конкретних країн, що, на їх думку, є політичним втручанням.

П'ятнична перемога стала полегшенням для західних країн після провалу рішення стосовно Китаю в четвер.

Росія хоче, щоб голосування резолюції ООН з осудом анексії було таємним

Посол Росії в ООН Небензя голосує проти проекту резолюції РБ ООН з осудом анексії окупованих Росією територій, 30 вересня 2022 року

Організація Об’єднаних Націй (AP) — Росія закликала наступного тижня провести таємне голосування щодо резолюції, яку підтримують західні країни і яка засуджує «спробу незаконної анексії» Росією частини чотирьох українських областей і вимагає від Москви негайно скасувати це. Росія, очевидно, сподівається отримати більше підтримки у Генеральній Асамблеї, якщо голоси 193 країн не будуть публічними.

Росія наклала вето на юридично обов'язкову резолюцію Ради Безпеки 30 вересня, де засуджуються референдуми про анексію в чотирьох областях України, міститься визнання їх недійсними та заклик до всіх країн не визнавати будь-яку анексію території, на яку претендує Москва.

Сполучені Штати та Албанія, які виступили авторами резолюції, пообіцяли винести це питання на розгляд усіх членів ООН у Генеральній Асамблеї, де немає права вето, але резолюції не є юридично обов’язковими.

«Якщо міжнародне співтовариство не відреагує, — сказав у середу посол Європейського Союзу в ООН Улоф Скуг, — можна буде сказати, що на претензії ніхто не звертає уваги, і це карт-бланш для інших країн робити те ж саме або визнати те, що робить Росія".

Генеральна Асамблея оголосила, що екстрена спеціальна сесія щодо України відновить роботу в понеділок, коли буде представлено проект резолюції. Дипломати заявили, що очікують, що виступи країн-членів продовжаться у вівторок, а голосування за резолюцію, ймовірно, відбудеться в середу.

Голосування за резолюції в ООН традиційно є публічними і його результати висвічуються різним кольором на табло з назвою кожної країни.

Але посол Росії в ООН Василь Небензя заявив у листі, який має АР, на шести сторінках до всіх інших послів в ООН, що юридичний радник ООН підтвердив, що Генеральна Асамблея може використовувати таємне голосування «під час ухвалення рішень».

Окрім вимоги до Росії скасувати анексію Луганська, Донецька, Херсона та Запоріжжя, проект резолюції заявить оголошуватиме, що дії Москви порушують суверенітет і територіальну цілісність України та є «несумісними» з принципами Статуту ООН.

У запропонованій резолюції також сказано, що анексії «не мають чинності згідно з міжнародним правом і не є підставою для будь-якої зміни статусу цих областей України».

Вона вимагає, щоб Росія «негайно, повністю і беззастережно вивела всі свої війська з території України в межах міжнародно визнаних кордонів, щоб забезпечити мирне вирішення конфлікту, шляхом політичного діалогу, переговорів, посередництва та інших мирних засобів".

Заклик Росії до таємного голосування резолюції є останнім кроком у ескалації протистояння між Москвою та Сполученими Штатами та їхніми європейськими союзниками через вторгнення РФ в Україну 24 лютого.

Вето Росії в Раді Безпеки минулої п’ятниці відбулося через кілька годин після пишної церемонії в Кремлі, на якій президент Володимир Путін підписав договори про анексію окупованих Росією українських регіонів, заявивши, що вони тепер є частиною Росії і Москва їх “захищатиме”.

Путін підписав у середу остаточні документи щодо анексії чотирьох регіонів, і його речник Дмитро Пєсков заявив, що «певні території будуть повернуті".

Президент України Володимир Зеленський відреагував на анексію, оголосивши про прискорену заявку України на вступ до НАТО. В указі, опублікованому у вівторок, він також виключив переговори з Росією, заявивши, що дії Путіна унеможливили розмову з російським лідером.

У своєму листі до країн-членів ООН російський посол Небензя назвав спробу США та їхніх союзників змусити Генеральну Асамблею засудити референдуми «очевидно політизованою та провокаційною подією, спрямованою на поглиблення розколу» між країнами-членами ООН.

Він стверджував, що дії Заходу не мають нічого спільного із захистом міжнародного права та Статуту ООН, а спрямовані лише на «переслідування власних геополітичних цілей», стверджуючи, що Захід дотримувався «подвійних стандартів», підтримуючи проголошення незалежності Косова від Сербії в 2008 році без референдуму.

На відміну від Косово, зазначив Небензя, чотири українські регіони "зараз піддаються реальній екзистенційній загрозі з боку України".

Російський посол сказав, що Москва розуміє «величезний тиск», який Сполучені Штати та їхні союзники чинитимуть на інші країни, щоб вони підтримали резолюцію, і «ми також розуміємо, що за таких обставин може бути дуже важко, якщо публічно висловити позицію». Тому, за його словами, Росія пропонує таємне голосування і закликає країни-члени підтримати цю ініціативу.

На запитання про реакцію на дії Росії посол США Лінда Томас-Грінфілд відповіла: «Без коментарів».

Поки Рада Безпеки не може вжити заходів щодо України, через право вето Росії, Генеральна Асамблея схвалила три резолюції.

2 березня вона проголосувала 141 проти 5, а 35 утрималися за вимогу Росії негайно припинити вогонь, вивести всі свої сили та захистити всіх цивільних. 24 березня вона проголосувала 140 проти 5, а 38 утрималися щодо резолюції, яка звинувачує Росію в гуманітарній кризі в Україні та закликає до негайного припинення вогню та захисту мільйонів мирних жителів, а також будинків, шкіл і лікарень.

Але 7 квітня Асамблея проголосувала з набагато меншою перевагою за виключення Росії з провідного правозахисного органу організації, Ради з прав людини в Женеві, через звинувачення в тому, що російські солдати в Україні порушують права людей. Голосування було 93-24, 58 - утрималися.

Більше

XS
SM
MD
LG