Спеціальні потреби

Актуально

Українці шоковані - нагороду Tribeca отримав фільм про російського бойовика

Нагородження восьмихвилинного фільму режисера Ленара Камалова Phone Duty одним з головних призів щорічного американського фестивалю Tribeca в Нью-Йорку викликало хвилю обурення в соціальних мережах.

Стрічка з близько 640 коментарів під новиною про рішення журі майже повністю складається з розлючених та обурених відгуків на рішення кінофестивалю.

"Ви щойно звели до нуля репутацію фестивалю. Ганебно давати приз фільму, створеному у співпраці з людиною, яка закликає вбивати українців!", - написав у Facebook народний депутат України Володимир Ар'єв.

"Присудження призу фільму з пропаганди тероризму Phone Duty є ганьбою і я зроблю все, щоб привернути увагу до цього, включаючи через мій аккаунт у Twitter @XSovietNews", - наголосила відомий блогер Сара Гурст.

"Ганьба! Чи добре платять за російську пропаганду?", - написала Вікторія Шевченко.

"Герой" фільму Phone Duty, Захар Прилепін має бути ув'язненний пожиттєво за злочини скоєні на українській землі", - переконаний Борис Приваліхін, менеджер з Гаррімана, Нью-Йорк. "Там він колись і буде. Не забудьте надіслати йому диплом, щоб він прикрасив камеру. Що за ідіотське рішення дати нагороду за фільм про злочинця! Хто є ці люди у журі? Що вони знають про неоголошену війну Росії проти України? Більше 10 000 українців вбито, мільйони переміщено. "Гуманізована війна?!", - обурюється глядач.

На прохання "Голосу Америки" ситуацію прокоментував нью-йоркський кінокритик Годфрі Чешир: "я розумію, чому фільм отримав приз. Він драматичний і дуже добре відзнятий. Я розумію суть заперечень, однак, не певен, що фестивалі мають судити фільми за політичними, а не художніми критеріями. Однак, це дискусійне питання".

Інша точка зору у російського кінокритика Катерини Барабаш.

Головний приз, по суті, отримав терорист, екстреміст, шовініст і сталініст Захар Прилепін, учасник збройної агресії на території сусідньої країни.
російський кінокритик Катерина Барабаш

"Історія з нагородженням фільму Phone Duty - відмінний аргумент на користь того, що не існує мистецтва поза політикою, - вважає Барабаш. - Коли починаються розмови про те, що мистецтво не повинно йти за політикою, розумієш, що людина, яка це каже, плювати хотіла і на те і на інше. І це чудовий приклад. Журі Tribeca зневажило політику, побачивши у фільмі лише художні переваги. І тому, головний приз, по суті, отримав терорист, екстреміст, шовініст і сталініст Захар Прилепін, учасник збройної агресії на території сусідньої країни. Так чи треба відвертати носа від "мерзенної політики", чи потрібно робити вигляд, що люди мистецтва далекі від мирського? Звичайно, можна і так, але тоді не варто дивуватись, що сторінку історії світового кіно отримують покидьки", - застерігає Барабаш.

Фестиваль було засновано в 2002 році Робертом Де Ніро, Джейн Розентол та Ркейгом Хеткоффом як відповідь ділової та культурної спільноти Нью-Йорка на теракти 11 вересня 2001 року. Фестиваль був покликаний відродити мистецтво на нижньому Мангеттені - районі, який особливо постраждав від теракту.

Режисер Камалов, який отримав приз за Phone Duty є "російський британцем", який проживає у Москві після навчання в Лондонському університеті та в Чартерному інституті лінгвістики. "Він перекладає сценарії, працює з акторами і робить переклади для іноземців", - йдеться в каталозі фестивалю.

В прес-релізі до фільму зазначається, що у фільмі йдеться про "історію ополченця ДНР" з позивним Кот, який "отримує наказ чергувати на телефоні, однак це виявляється не так просто".

В прес-релізі також повідомляється, що фільм було вже показано на кінофестивалі в Г'юстоні і в рамках Міжнародного фестивалю кіно в Пусані, Південна Корея.

В листуванні з російською службою "Голосу Америки", Камалов сказав, що він "не очікував на приз".

В електронному листуванні з російською службою "Голосу Америки", Камалов наполегливо просив не розкривати сюжет

"Ми радіємо, що картину, яка так багато для нас означає було помічено і оцінено журі міжнародного фестивалю такого рівня", - заявляє продюсер фільму Наталя Фролова.

В електронному листуванні з російською службою "Голосу Америки", Камалов наполегливо просив не розкривати сюжет і не позиціонувати фільм як антиукраїнський.

"Якщо ви напишите речі, які видадуть суть фільму, то це буде великий "спойлер" і зіпсує ефект від перегляду фільму", - написав Камалов.

Камалов також говорить, що Прилепін не брав учасі у фільмі крім виконання своєї ролі.

"Я на Добнасі ніколи не був, - написав режисер, - і з ополченцями не спілкувався, крім Захара на зйомках. Гра "Ерудит", як ви здогадались, зображує той факт, що Захар - письменник, майстер слова, так як і книги на задньому плані. Гітара зображує, що Прилепін ще й музика".

Єдиним вірним рішенням є забрати нагороду у Phone Duty, вибачитись і зробити пожертви на реабілітацію поранених українських військових
Сара Гурст

Блогер Сара Гурст пише про фільм: "Абсолютно шокує, що Tribeca навіть допустила фільм за участі Захара Прилепіна до конкурсу, в той час, як українці переживають війну вже чотири роки і вона не закінчується.
Адміністрація Трампа щойно надала протитанкові ракети "Джавелін" Україні і лідер самопроголошеної ЛНР заявив, що війна входить до "гарячої фази". Українських військових продовжують вбивати, включаючи нещодавню загибель дев'ятнадцятирічного військового. Єдиним вірним рішенням є забрати нагороду у Phone Duty, вибачитись і зробити пожертви на реабілітацію поранених українських військових", - заявляє Гурст.
Дивіться також: День свобода преси – огляд. Відео
День свобода преси – огляд. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:40 0:00

Всі новини дня

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Німеччина планує надати Україні перші зенітні системи Gepard в липні

Зенітна система Gepard під час тренувань німецької армії у Мюнстері, Німеччина. Фото зроблене 20 червня 2007 року. Reuters/Крістін Харісіус

У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.

Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.

Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.

Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.

Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG