"Не може бути миру без правосуддя". Такими словами, цитуючи президента Зеленського, посолка з питань глобального кримінального правосуддя Державного департаменту США Бет Ван Скаак розпочала свою доповідь Комітету Сенату 31 травня цього року щодо зусиль, які докладають Сполучені Штати для притягнення до відповідальності винних у російських злочинах, скоєних під час війни в Україні.

Вона наголосила на тому, що США мають відігравати провідну роль в міжнародних зусиллях з притягнення Росії до відповідальності.

"Притягнення Росії до відповідальності за її воєнні злочини і звірства проти України та її народу є фундаментальним для захисту цінностей і інтересів США з точку зору безпеки і стабільності світу. Ми вітаємо підтримку Конгресу для досягнення цієї мети і демонстрації того, що Сполучені Штати є лідером у питанні міжнародного правосуддя", - зазначила Ван Скаак на слуханнях.

У своїй доповіді посолка наголосила, що Сполучені Штати підтримують п’ять основних шляхів забезпечення правосуддя і дотримання міжнародних норм, включаючи роботу з міжнародними судами та інституціями; підвищення здатності українських державних органів і організацій документувати, розслідувати воєнні злочини і притягувати винних до відповідальності; підтримку стратегічних судових процесів в судах інших країн світу; підтримку притягнення до відповідальності винних у злочині агресії проти України; а також посилення законодавства США у сфері воєнних злочинів і унеможливлення безпечного перебування і притулку у США для винних у воєнних злочинах.

Найбільш перспективним і дієвим варіантом трибуналу для злочинів Росії, на думку Ван Скаак, є так званий інтернаціоналізований суд в рамках судової системи України за активної підтримки і постійної участі міжнародної спільноти і міжнародних організацій, і заснований на принципах, закріплених у Статуті ООН.

Таку формулу спеціального трибуналу вже підтримав Держдеп для розслідування злочину агресії Росії проти України.

З боку України теж існує підтримка саме такої моделі правосуддя, зазначила Ван Скаак, зважаючи на те, що в Україні є усвідомлення, що злочин агресії є першоджерелом і витоком решти російських воєнних злочинів, а також порушує міжнародну систему безпеки.

Іншим варіантом міжнародного трибуналу може бути спеціально створений міжнародний суд під егідою Генеральної Асамблеї ООН. Як було зазначено під час дискусії законодавців, така модель може надати правосуддю ознак більшої неупередженості, а також відображатиме той факт, що російські злочини в Україні виходять за рамки воєнних злочинів, скоєних проти народу однієї країни, і є по суті злочинами проти людяності.

Однак, створення спеціального суду в рамках і під егідою ООН може не бути перспективним з юридичної і практичної точок зору, зокрема через складність отримати достатню кількість голосів для підтримки такої ініціативи, зазначила посолка.

Бет Ван Скаак підтримала більш активну співпрацю Пентагону з Міжнародним Кримінальним судом

Окрема дискусія під час слухань стосувалася ролі Міжнародного Кримінального Суду, який в березні цього року видав ордери на арешт російського президента Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової, рішення, яке привітали члени Комітету.

Сполучені Штати не ратифікували Римський статут суду, хоча брали активну участь в його створенні, апелюючи до того, що діяльність суду може порушувати Конституцію США в сфері юрисдикції над американськими громадянами.

Американські сенатори критикували позицію уряду США і, зокрема Пентагону, за буцімто, недостатній обмін інформацією із судом щодо російських злочинів. Під час слухань ван Скаак підтвердила, що Пентагон має перестороги щодо надання суду інформації.

Ван Скаак ствердно відповіла на питання сенатора-демократа Кріса ван Голлена, чи "Пентагон не співпрацює таким чином".

Дипломат закликала Пентагон активно співпрацювати з судом і запевнила, що як "провідний дипломат в сфері міжнародного правосуддя, я невтомно працюватиму, щоб забезпечити, що жоден із службовців США не постав перед МКС ... Не думаю, що зараз є гостра загроза цього".

Сенатори закликали використовувати всі наявні засоби, щоб притягнути Путіна до відповідальності. "Тут у Сполучених Штатах, хоч ми і виголошуємо правильні слова, викриваючи ці злочини, уряд не використав інструменти, які ми надали, щоб притягнути Путіна до відповідальності. Це просто непростимо", - зазначив голова Комітету сенатор-демократ Боб Менендес.

Сенатор-респулбіканець Джеймс Ріш вказав, що злочини російських сил в Україні швидко досягнули рівня геноциду: "Злочини вчинені Путіним в Україні дуже швидко досягли рівня геноциду... в рамках кампанії стерти Україну з мапи", і "ми не можемо дозволити Путіну і його спільникам уникнути відповідальності за страшні злочини, які вони вчиняють. Безкарність – це не варіант".

Під час слухань було також порушено декілька інших важливих дотичних тем, включаючи приділення особливої уваги поверненню в Україну більше як 19000 дітей, викрадених Росією з окупованих територій, розслідування сексуальних злочинів, скоєних росіянами в Україні, а також можливість притягнення до відповідальності найманців приватної воєнної компанії «Вагнер», яка є недержавною структурою.

Однією з ключових перепон для здійснення правосуддя Ван Скаак назвала фізичний доступ і затримання обвинувачених у воєнних злочинах. Адже заочні судові процеси часто є незадовільними у таких випадках. Відтак, за словами посолки, це робота довгострокова, і може тривати протягом поколінь, визнаючи, що притягнення винних до відповідальності може бути ускладнене різноманітними факторами, і потребуватиме часу, але врешті-решт має відбутись.

Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ Жозеп Боррель під час саміту Європейської політичної спільноти 1 червня в Молдові заявив, що Кишинів має чіткий шлях до вступу в ЄС, а перспективи євроінтеграції не залежать від ситуації у Придністров’ї.

Як повідомляє Радіо Свобода, Боррель порівняв ситуацію у молдавському Придністров’ї із Кіпром, якому територіальні суперечки не завадили вступити до ЄС.

“Шлях Молдови не залежить від того, що відбувається з Придністров’ям. Кіпр став членом ЄС, незважаючи на територіальну суперечку [з Туреччиною - ред.]. Молдова може зробити те саме”, - сказав Боррель.

За словами посадовця, країна “повинна працювати над реформами, щоб пройти шлях до інтеграції”.

Минулого року Молдова та Україна отримали запрошення розпочати переговори про членство в ЄС - нагадує Радіо Свобода.

Водночас видання цитує румунського президента Клауса Йоганніса, який на тому ж саміті заявив, що Румунія “не зможе військово захистити Республіку Молдова у разі ескалації війни в Україні” – через те, що Румунія входить у НАТО, а Молдова не має членства у Альянсі.

Йоганніс додав, що його країна допомагає збройним силам Молдови навчанням і обладнанням.

Жозеп Боррель у Twitter подякував президентці Молдови Маї Санду, “що зібрали нас тут” і написав: “Європі доводиться стикатися з кризами, породженими агресивною війною Путіна проти України”.

У саміті Європейської політичної спільноти беруть участь майже 50 лідерів європейських країн та інституцій ЄС, у тому числі президент України Володимир Зеленський. Як інформує сайт президента, проведено переговори з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн.

Зеленський наголосив, що Україна “близька до виконання рекомендацій Європейської комісії для початку переговорів щодо вступу до Євросоюзу” та очікує на представлення в червні проміжної оцінки прогресу на шляху євроінтеграції.

Як повідомляв Голос Америки, президентка Молдови Мая Санду заявила напередодні, що саміт європейських лідерів в її країні цього тижня надішле непохитне послання про мир та засудить вторгнення Росії в сусідню Україну.

Видання Politico нагадує, що зустріч європейських лідерів у Молдові є символічним посланням для президента РФ Путіна, який вважає цю країну сферою свого впливу.

Молдова на час саміту закрила свій повітряний простір, а також перебуває під пильним спостереженням літаків НАТО на час проведення зустрічі.

НАТО "може виявляти літаки, ракети та безпілотники на відстані сотень кілометрів, що робить їх важливим засобом раннього попередження", — прокоментувала ситуацію речниця НАТО Оана Лунгеску, додавши, що "Молдова є близьким і давнім партнером НАТО".

Крім того, до місця зустрічі - замку Мімі - журналісти, наприклад, могли приїхати лише на двох спеціальних потягах, які відправилися туди із центрального залізничного вокзалу Кишинева.

Більшість лідерів не залишаться на ніч, воліючи звести потенційні загрозі до мінімуму, інформують джерела видання Politico.

Видання нагадує: російські солдати дислокуються лише за 50 кілометрів від столиці Молдови.

Дивіться також:

США та Велика Британія закликали Росію вивести війська з Придністров’я

Міністерство оборони США розмістило замовлення на виробництво систем протиповітряної оборони "Гепард" для України.

Контракт обсягом більше 118 мільйонів доларів виграла фірма з Флориди Global Military Products Inc, йдеться в повідомленні на сайті Пентагону. Виробництво відбуватиметься в Йорданії. Роботи має бути завершено до 30 травня 2024 року. Кількість замовлених установок не уточнюється. Кошти виділені в рамках Ініціативи США з безпекової підтримки України.

Україна вже отримувала установки "Гепард" від західних союзників. Німеччина надала Україні 34 самохідні установки "Гепард", включаючи приблизно 6000 снарядів. Передача ще 18 установок "Гепард" та 300 000 снарядів до них ще триває, йдеться на сайті Міноборони Німеччини.

Напередодні Пентагон оголосив про новий пакет безпекової допомоги вартістю до 300 мільйонів доларів, щоб Україна могла продовжувати захищати свою суверенну територію.

У 39-й пакет безпекової допомоги, який США виділили з серпня 2021 року, входять системи ППО Avenger, додаткові боєприпаси для систем ППО Patriot та HIMARS, а також зенітні системи Stinger, засоби протитанкової боротьби та боєприпаси, включаючи десятки мільйонів боєприпасів до стрілецької зброї, мовиться у повідомленні оборонного відомства США.

Серед трьох загиблих у Києві після нічного нападу на столицю України вранці четверга, була дитина, повідомляє столична влада. Щонайменше 10 людей було поранено уламками ракет.

Голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко заявив, що всі виявлені повітряні цілі були збиті українськими силами ППО, але падіння уламків призвело до втрат і руйнувань. За словами Попка, російські війська застосували тактичні ракетні системи наземного базування.

За попередньою інформацією, використовувалися крилаті та балістичні ракети, які мають велику швидкість польоту і залишають мало часу на попередження.

«Будьте особливо уважні – балістичні ракети летять дуже швидко. Час між сигналом про наліт і нальотом ракети – секунди! Тому готуйте все необхідне заздалегідь, щоб мінімізувати час на підготовку та вихід в укриття!» – закликав урядовець.

Напад на столицю змусив мера Києва Віталія Кличка скасувати всі заплановані святкові заходи з нагоди Міжнародного дня захисту дітей.

Свято було встановлено у 1949 році на Міжнародній демократична федерація жінок у Москві як Міжнародний день захисту дітей і досі відзначається 1 червня у багатьох колишніх комуністичних країнах.

Посолка Великої Британії у Києві Мелінда Сіммонс нагадала про це у своєму твіті: «У День дітей росіяни вбили дітей ракетним обстрілом у Києві, де я живу і працюю».

Тим часом посолка США Бріджит Брінк нагадала про допомогу, яку Вашингтон посилає Україні на тлі триваючих нападів.

«Поки Росія продовжує свої жорстокі атаки по всій Україні, Сполучені Штати продовжують свою підтримку, надавши додаткові $1,25 млрд прямої бюджетної підтримки для надавачів медичних послуг, освіти та екстреним службам», – твітує американська дипломатка.