Спеціальні потреби

Дослідження: Десятки російських торговців зброєю не підпали під західні санкції 


Архівне фото: українська поліція досліджує рештки ракети поблизу залізничного вокзалу в Краматорську, 8 квітня 2022 року
Архівне фото: українська поліція досліджує рештки ракети поблизу залізничного вокзалу в Краматорську, 8 квітня 2022 року

Російські військові продовжують завдавати удари по Україні ракетами та іншою летальною зброєю і західні країни відповідають на це, зокрема санкціями проти російської оборонної промисловості. У вівторок Сполучені Штати запровадили нові санкції проти деяких виробників зброї та керівників, які забезпечують "воєнну машину" президента Росії Володимира Путіна.

Reuters дослідив які компанії, керівники та інвестори складають основу російського оборонного сектору, і виявив, що значна кількість гравців ще не заплатили ціну: майже три десятки керівників російських виробників зброї і щонайменше 14 оборонних компаній не потрапили під санкції Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу або Великої Британії. Крім того, ці союзники НАТО нерівномірно застосовували санкції до російських виробників зброї та магнатів, причому одні уряди запровадили покарання , а інші ні, свідчить огляд Reuters.

Серед виробників зброї, які не потрапили під санкції жодної з цих трьох країн - Алан Лушніков, найбільший акціонер АТ "Концерн Калашніков", оригінального виробника відомого автомата АК-47. Лушніков володіє 75% акцій фірми, згідно з останніми діловими записами, перевіреними Reuters.

Сама компанія потрапила під санкції Сполучених Штатів у 2014 році, коли Росія вторглася та анексувала український півострів Крим. Цього року ЄС і Велика Британія запровадили власні санкції проти концерну "Калашніков".

Відповідно до її веб-сайту та останнього річного звіту, на компанію припадає 95% російського виробництва кулеметів, снайперських гвинтівок, пістолетів та іншої ручної вогнепальної зброї, а також 98% ручних військових кулеметів. Її озброєння включає автомат АК-12, оновлену версію АК-47, деякі з яких були захоплені у російських військ українськими солдатами. Концерн "Калашніков" також виробляє ракети, які можна запускати як з літака, так і з землі.

Колишній заступник міністра транспорту Росії Лушніков колись працював на сировинного магната Геннадія Тімченка, давнього друга Путіна. Сполучені Штати ввели санкції проти Тімченка в 2014 році після вторгнення Росії в Крим, назвавши його членом "близького оточення" Кремля.

Ні Лушніков, ні Тімченко, ні концерн "Калашніков" не відповіли на запити про коментарі.

Архівне фото 2018 року - російськй президент Путін зі снайперською гвинтівкою "Чувакін" SVCh-308 виробництва "Калашніков"
Архівне фото 2018 року - російськй президент Путін зі снайперською гвинтівкою "Чувакін" SVCh-308 виробництва "Калашніков"

Така ж картина з концерном "Алмаз-Антей", московським оборонним підприємством, яке спеціалізується на ракетах і зенітних системах. Компанія потрапила під санкції США, ЄС і Великої Британії, але генеральний директор Ян Новіков не був покараний.

На сайті "Алмаз-Антей" розміщений девіз: "Мирне небо — наша професія". Компанія виробляє ракети "Калібр", які Міноборони Росії називає засобом знищення українських військових об’єктів. Минулого місяця міністерство заявило, що Росія обстріляла ракетами далекого радіусу дії "Калібр" український командний пункт поблизу села Широка Дача на сході України, убивши, як стверджує міністерство, понад 50 генералів і офіцерів українських військових.

Reuters не змогло незалежно підтвердити це твердження.

Ні "Алмаз-Антей", ні гендиректор Новіков не відповіли на запити про коментарі.

У відповідь на поданий Reuters список запитань щодо західних санкцій проти Росії, речник Кремля сказав, що "послідовність і логіка запровадження санкцій, а також законність запровадження таких обмежень — це питання, яке слід поставити безпосередньо до країн, які їх представили".

Дослідження Reuters видано після того, як президент України Володимир Зеленський заявив, що поточних санкцій Заходу проти Росії "недостатньо", оскільки російські війська отримують здобутки в наступі на Луганський та Донецький регіони.

Українські військові мали менше зброї, ніж російська артилерія в таких місцях, як промислове місто Сєвєродонецьк, яким вони поступились російським військам минулого тижня після тижнів інтенсивних боїв.

Путін називає напад своїх військових на Україну «спеціальною військовою операцією», спрямованою на демілітаризацію та «денацифікацію» її демократичного сусіда. У вівторок Міністерство закордонних справ Росії оголосило, що заборонить Джилл Байден і Ешлі Байден, дружині та доньці президента США Джо Байдена, в'їзд до Росії на невизначений термін у відповідь на "постійне розширення санкцій США проти російських політиків і державних діячів".

Радник з питань національної безпеки США Джейк Салліван заявив у вівторок, що дії Росії не дивують, оскільки “здатність Росії до таких цинічних кроків фактично безмежна”.

Російське вторгнення вбило тисячі українських військових і мирних жителів, але точна кількість невідома. Офіс ООН з прав людини повідомив станом на понеділок, що 4731 цивільний був убитий в Україні з початку російського вторгнення 24 лютого, у тому числі понад 300 дітей, ще 5900 цивільних осіб отримали поранення під час конфлікту. У відомстві заявили, що більшість жертв були спричинені використанням “фугасної зброї з широкою зоною ураження, включаючи обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та авіаційні удари”, а фактична кількість загиблих і поранених становить ймовірно, набагато вище.

Захід наклав санкції на частину російської економіки, щоб покарати Москву, однак це поки не зупинило російський наступ. Як і заборони щодо інших російських компаній, санкції проти виробників зброї мають на меті перешкодити їхнім можливостям торгувати з іноземними клієнтами. Покарання обмежує доступ компаній до імпортних компонентів і загалом робить виробництво зброї дорожчим і трудомістким. Накладення санкцій на осіб, які стоять за цими фірмами, робить покарання особистим. Це дозволяє західним країнам арештовувати маєтки, яхти та інші офшорні багатства тих, хто здійснює поставки російській арміх, і обмежує те, куди вони можуть виїжджати за кордон.

“Ви демонструєте, що співробітництво з режимом має певну ціну, — сказав Макс Берґманн, колишній чиновник Державного департаменту часів президентства Обами, який працював над передачею зброї США та захистом американських військових технологій. - Вони відчувають це дуже особисто. Ви створюєте незадоволений клас людей, які пов'язані з Кремлем", - сказав Бергманн, нині директор європейської програми Центру стратегічних і міжнародних досліджень, вашингтонського аналітичного центру з питань національної безпеки.

Архівне фото 2016 року - російський президент Путін слухає Яна Новікова, керівника "Алмаз-Антей", Росія.
Архівне фото 2016 року - російський президент Путін слухає Яна Новікова, керівника "Алмаз-Антей", Росія.

Виробники боєприпасів неушкоджені

Інші компанії в оборонній промисловості Росії, визначені Reuters, які не потрапили під санкції Сполучених Штатів, ЄС чи Великої Британії, включають V.A. Дегтярьов PlantZDEGI.MM, підприємство в 266 км на північний схід від Москви, яке виготовляє кулемети, протитанкову та зенітну зброю, які продаються російським військовим. Його озброєння включає кулемети Калашнікова ПКМ і ПКТМ, а також гвинтівки та кулемети Корд, деякі з яких встановлені на бронетехніці.

Завод імені Дегтярьова не відповів на запит про коментар.

Також не потрапив під санкції “Климовський спеціалізований боєприпасний завод” на південь від Москви, де виробляють “всесвітньо відомі патрони” для пістолетів і автоматів Калашнікова, згідно з архівною версією сайту. Ні “Новосибірський патронний завод”, виробник боєприпасів, який називає себе “одним із провідних машинобудівних підприємств військово-промислового комплексу Росії”.

Жоден завод з виробництва боєприпасів не відповів на запити про коментарі.

Минулого місяця агентство Reuters звернулося за коментарями до представників санкцій у Великій Британії, ЄС і Сполучених Штатах щодо висновків інформаційного агентства про те, що вони не змогли покарати ряд російських оборонних компаній і магнатів, які підживлювали військові зусилля Путіна. У рамках цього процесу Reuters надав західній владі докладний список із понад 20 компаній і понад трьох десятків людей, які уникли санкцій.

Міністерство закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії, яке відповідає за санкції, заявило, що не може коментувати майбутні санкції. Там додали, що Лондон та його союзники запровадили "наймасштабніші та найсуворіші економічні санкції, з якими коли-небудь стикалася Росія, щоб допомогти скалічити військову машину Путіна". Європейська комісія та Міністерство фінансів США відмовилися коментувати деталі висновків Reuters. Елізабет Розенберг, помічник секретаря з питань фінансування тероризму та фінансових злочинів у Міністерстві фінансів США, заявила, що санкції "ускладнили для Росії отримання того, що їй потрібно для закупівлі та виробництва зброї".

Один із нещодавно введених під санкції керівників, Володимир Артяков, десятиліттями відіграє ключову роль у російському виробництві зброї та є керівником № 2 у "Ростеху"

У вівторок, разом із зустріччю лідерів країн G7 в німецьких Альпах, Міністерство фінансів оприлюднило новий раунд пов’язаних з обороною санкцій, які включали вісім виробників зброї і двох керівників із наданого раніше списку Reuters.

Один із нещодавно введених під санкції керівників, Володимир Артяков, десятиліттями відіграє ключову роль у російському виробництві зброї та є керівником № 2 у "Ростеху", військово-промисловому гіганті із сотнями дочірніх компаній, у яких працює понад півмільйона працівників, згідно з його веб-сайтом і річними звітами. Артяков також є головою щонайменше п’яти російських виробників зброї, серед яких АТ "Вертольоти Росії", яке будує кілька лінійок військових вертольотів, включаючи Ка-52 "Алігатор", деякі з яких були збиті та задокументовані в Україні.

Він не був під санкціями ЄС чи Великої Британії.

Артяков і «Вертольоти Росії» не відповіли на запити про коментарі.

“Ростех” перебуває під санкціями Вашингтона з 2014 року. У вівторок Сполучені Штати знову атакували компанію, наклавши санкції на понад 40 дочірніх і афілійованих компаній “Ростеха”. Серед постраждалих – концерн “Автоматика”, компанія, пов’язана з кібервійною. Вона була в списку російських оборонних фірм, який Reuters надіслав до Міністерства фінансів минулого місяця з проханням пояснити, чому проти цих компаній не було застосовано санкції.

“Ростех” і концерн “Автоматика” не відповіли на запити про коментарі.

Українські військові заявили, що бомбардувальники Ту-22М3 відповідальні за ракетний удар по багатолюдному торговому центру в центральному українському місті Кременчук

Інші фірми зі списку Reuters, на які цього тижня наклало санкції Міністерство фінансів, включають ПАТ “Туполєв”, виробник винищувачів, таких як бомбардувальник Ту-22М3. Українські військові заявили, що бомбардувальники Ту-22М3 відповідальні за ракетний удар по багатолюдному торговому центру в центральному українському місті Кременчук у понеділок, у результаті якого загинули щонайменше 18 людей і близько 60 отримали поранення.

ПАТ “Туполєв” і ще одна фірма зі списку Reuters, АТ “ВНІІ Сигнал”, не потрапили під санкції ні ЄС, ні Великої Британії. ВАТ “ВНІІ “Сигнал” є виробником механічних і навігаційних систем, якими оснащені російські військові танки та деякі з найсучасніших ракетних систем країни.

ПАТ "Туполєв" і АТ "ВНІІ Сигнал" не відповіли на запити про коментарі.

Вищі ешелони залишились не покараними

Керівництво багатьох російських виробників зброї тим часом майже уникло санкцій з боку західної влади.

Майже через три місяці після того, як 8 квітня балістична ракета “Точка-У” влучила в залізничний вокзал у східноукраїнському місті Краматорськ, російські керівники, пов’язані з компанією, яка виробляє ці ракети, досі не заплатили ціну. Внаслідок удару загинуло понад 50 осіб, у тому числі діти, і більше 100 отримали поранення.

Відповідно до бази даних армії США світової військової техніки, російська фірма АТ “Науково-виробнича корпорація “Конструкторське бюро машинобудування”, відома як КБМ, була основним виробником ракет “Точка-У”. Ні Вашингтон, ні Брюссель, ні Лондон не застосовували санкцій до генерального директора КБМ Сергія Пітікова.

Три західні союзники також обійшли Олександра Денисова, генерального директора НВО “Високоточні системи”, материнської компанії КБМ. “Високоточні системи” контролює виробництво широкого спектру ракет, артилерії, гранатометів і кулеметів, які використовуються російськими військами та оснащені військовими гелікоптерами, літаками, танками та військовими кораблями.

Санкції проти російських компаній зброї і магнатів застосовувалися західними союзниками непослідовно. Наприклад, Сполучені Штати та ЄС запровадили санкції проти “Високоточних систем”, а Велика Британія – ні. Сполучені Штати ввели санкції проти KBM, а ЄС і Великобританія – ні.

“Високоточні системи”, Пітіков і Денисов не відповіли на запити про коментарі. KBM підтвердив, що Пітіков є його виконавчим директором, але не відповів на додаткові запитання Reuters.

Європа та Сполучені Штати не змогли скоординувати санкції навіть щодо виробників забороненої зброї.

З початку вторгнення Росії наприкінці лютого західні уряди та правозахисні групи засуджували використання нею касетних боєприпасів: невеликих бомб, що доставляються ракетами і розлітаються та вибухають охоплюючи територію розміром із міський квартал. Міжнародний договір 2008 року забороняє їхнє використання або виробництво за будь-яких обставин через руйнівний вплив на цивільне населення.

За даними Офісу ООН з прав людини та українських офіційних осіб, 24 березня Росія використала реактивну систему залпового вогню “Ураган” для обстрілу касетними бомбами в Харкові, убивши вісім мирних жителів і поранивши ще 15.

“Ураган” виробляє ВАТ “Науково-виробниче об’єднання “Сплав”, російська фірма, чиї системи продаються за кордон, зокрема в Індію. Компанія була під санкціями Сполучених Штатів, але не Великої Британії чи ЄС. Її генеральний директор Олександр Смирнов взагалі уникнув санкцій.

“Сплав” і Смирнов не відповіли на запити про коментарі.

Приблизно те саме стосується материнської компанії “Сплав” — НПК “Техмаш”. Сполучені Штати та ЄС наклали санкції на фірму, а Велика Британія – ні. Генеральний директор "Техмашу" Олександр Кочкін не став мішенню ні американської, ні європейської влади.

“Техмаш” і Кочкін не відповіли на запити про коментарі.

10 червня Європейська комісія заявила, що вона узгоджує списки санкцій “наскільки це можливо з правової точки зору” із союзниками, щоб досягти “максимального сукупного ефекту від санкцій з усіма нашими однодумцями”. У випадках, коли списки не узгоджуються, йдеться в заяві Комісії, люди та компанії, які наразі не перебувають у списку санкцій ЄС, можуть бути додані пізніше, якщо буде достатньо доказів.

"Ніщо не виключене", - йдеться в заяві.

Західні зв'язки

Однією з найвідоміших російських компаній, яка уникла західних санкцій, є VSMPO-Avisma CorpVSMO.MM, яка є найбільшим у світі постачальником титану і 25% акцій у ній належить “Ростеху”. Вона постачає для російського ВПК, а також зараховує до своїх клієнтів великі західні аерокосмічні компанії.

Компанія ВСМПО-Авісма, розташована у Верхній Салді, у центральній Росії, має дочірні компанії з підприємствами в Сполучених Штатах, Швейцарії та Великій Британії, а також відділи продажів і дистрибуції в Сполучених Штатах, Європі та Азії, згідно з її веб-сайтом і річними звітами. Це, безсумнівно, фактор, який дозволив компанії уникнути покарання, кажуть три експерти із санкцій та російських оборонних експертів, які спілкувалися з Reuters.

Заступник голови правління та мажоритарний акціонер ВСМПО-Авісма, російський мільярдер Михайло Шелков, який, за даними Forbes, посідає 59 місце серед найбагатших людей Росії, також не потрапив під санкції.

Згідно з минулими прес-релізами, ВСМПО-Авісма має довгострокові контракти на постачання титану для United Aircraft Corp, дочірньої компанії “Ростеха”, яка контролює виробництво російських винищувачів, таких як Су-34, які були збиті в Україні. United Aircraft потрапив під санкції Сполучених Штатів, ЄС і Великої Британії.

ВСМПО-Авісма також продає європейському AirbusAIR.PA і постачала товари для американського аерокосмічного гіганта Boeing CoBA.N до березня, коли компанія з Арлінгтона, штат Вірджинія, заявила, що припинила закупівлі титану в Росії.

ВСМПО-Авісма та акціонер Шелков відмовилися від коментарів. У заяві Boeing йдеться, що з 2014 року він працює над диверсифікацією своїх джерел титану по всьому світу, і що його поточні запаси та джерела “забезпечують достатні поставки для виробництва літаків”.

“Це класична дилема санкцій: якщо ви хочете заподіяти комусь шкоду, ви завдасте шкоди і собі”, — сказав Конноллі.

Airbus не відповів на запитання про відносини з ВСМПО-Авісма. Але в заяві, надісланій електронною поштою, йдеться, що потенційні санкції проти російського титану “завдадуть величезної шкоди всій аерокосмічній промисловості в Європі”, але не зашкодять Росії, оскільки ці продажі становлять лише невелику частину загального експорту цієї країни.

Згідно з останнім річним звітом компанії, у 2020 році продажі за кордоном склали близько двох третин доходу ВСМПО-Авісма в 1,25 мільярда доларів США.

Це ставить західних чиновників у скрутне становище, сказав Річард Конноллі, директор Eastern Advisory Group, британської консалтингової компанії, яка надає консультації урядам і компаніям щодо російської економіки та її оборонної промисловості. Запровадження санкцій щодо ВСМПО-Авісма скоротило б її прибуткову експортну торгівлю, але це також змусило б великих гравців у світовій авіації змінити постачальників або ризикувати санкціями.

“Це класична дилема санкцій: якщо ви хочете заподіяти комусь шкоду, ви завдасте шкоди і собі”, — сказав Конноллі.

XS
SM
MD
LG