Спеціальні потреби

На Прикарпатті перепоховали понад 600 жертв репресій НКВД – «Меморіал»


Івано-Франківщина – На трасі Івано-Франківськ-Коломия, вздовж дороги, за півкілометра від місця розкопок у Пшеничниках Тисменицького району у четвер перепоховали останки 640 людей, які за твердженням представників «Меморіалу», були замордовані енкаведистами у 1939-1941 роках. У могилу розміром десять на п’ять метрів після відспівування півсотнею священиків поклали 25 домовин із кістками та черепами. Розкопки почало товариство «Меморіал» три роки тому .

Перші розкопки масових захоронень для івано-франківського судмедексперта, члена обласного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса Омеляна Левицького – це Дем’янів Лаз, 33 роки тому. Ці ж, у Пшеничниках, стали для нього 69-ми. Зізнається, що до цього не можна звикнути, особливо, коли серед останків – дитячі кісточки.

Дитинка, яка ще не бачила світу Божого, а вона вже попала в яму
Омелян Левицький
«Знайдені там кісточки дитячі, але то були діти настільки молоденькі, скронева кістка мала розмір як ювілейний рубель. Маленька кісточка, бо то дитинка в лоні матері. Дитинка, яка ще не бачила світу Божого, а вона вже попала в яму», – розповідає судмедексперт Омелян Левицький.

Нормативні акти… задля приховування правди

Масове поховання біля села Пшеничники Тисменицького району займає майже пів гектара. Тут було знайдено 640 останків, серед яких 82 – дитячих. Розкопки за три останні роки то проводилися, то припинялися. Історія з перепохованням затягнулася на рік. Майже одразу виникли труднощі з отриманням передбачених законодавством дозволів. Голова Всеукраїнського братства ОУН-УПА, заступник голови міського «Меморіалу» Богдан Борович не розуміє, чому виданий у 1999 році наказ було замінено на тимчасовий порядок здійснення на території України пошуку та перепоховання останків осіб, які загинули внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій.

Старі терміни – «засекречені», «обмежений доступ» – появляються у 2006 році. Чому ці графи не ліквідовує СБУ? І архіви поступово зникають
Богдан Борович
«Був такий порядок затверджений, і не тимчасовий, а постійний. І раптом чомусь у 2006 році заміняють постійний тимчасовим. Яка ціль? Старі відомі терміни, які в Радянському Союзу були, «засекречені», «обмежений доступ» появляються у 2006 році. Чому ці графи не ліквідовує СБУ? Це просто для того, щоб правди ніхто ніколи не дізнався. І, до речі, архіви поступово зникають», – вважає Богдан Борович.

Версії різні: трипільці, поховання хворих, жертви енкаведистів чи нацистів?

На Прикарпатті було створено комісію, щоб дослідити, кому належали останки, виявлені в Пшеничниках. Особливо здивував висновок науковців місцевого медичного університету, що кістки перебували в землі різний період часу, окремі – декілька тисячоліть. Такі висновки про трипільське коріння віднайдених скелетів та черепів спростовують судмедексперти, мовляв, проти такої версії невелика глибина поховань, порівняно великий зріст людей, та й дуже вже їх, похованих, було багато.

Висувались також припущення, що це могло бути захоронення людей, хворих на якусь з інфекційних і небезпечних хвороб.

Голова Івано-Франківської обласної держадміністрації Михайло Вишиванюк на останній сесії обласної ради наголосив, що ще потрібно вивчати, чиї ж останки виявлені в Пшеничниках, хоча погодився: в будь-якому випадку вони повинні бути перепоховані за християнськими звичаями.

«Я офіційних матеріалів не маю. Питання стоїть: хто там розстріляний. Якщо енкаведистами розстріляне мирне населення, то питань немає. Але мені доповідали, що там у черепах куль немає, дірок від вистрілів немає, всі, хто там похований, були роздягнуті. НКВД розстрілювало людей і знищувало одітими, німці розстрілювали людей і знищували голими. Я не заперечую: треба поїхати до тих людей, хто там лежить, і з повагою віднестися. Якщо там лежать наші люди, обов’язково побудувати там меморіальний комплекс», – сказав голова обласної держадміністрації Михайло Вишиванюк.

Не з політичних мотивів, а задля квартир у центрі?

Представники прикарпатського «Меморіалу» стверджують, що поховання в Пшеничниках датується 1939-1941 роками, часу так званих «перших совітів». За словами депутата обласної ради, керівника комунального підприємства «Пам’ять» Василя Поповича, про це свідчать архівні матеріали і є припущення, чому ці люди були знищені.

Тут стояв гарнізон НКВС. В один момент заселилися кагебісти, а прості люди зникли
Василь Попович
«Є факти непрямі, але загальні, які підтверджують, що це дійсно того часу. Тут, в Пшеничниках, стояв гарнізон НКВС, функцію ніс так звану погребальну. І це не політичні мотиви були. Є свідчення і факти, що це була прикордонна зона, з Косівського, Верховинського районів виселяли, бо Радянський Союз готувався напасти на Гітлера. І з Франківська, звичайно. В один момент заселилися кагебісти, а прості люди зникли. Треба було їм десь жити. Банально і просто», – переконаний Василь Попович.

Перепоховання провели за благодійні кошти: хто допомагав могилу копати, хто дошки дав на домовини. Наступного року планують проводити пошукові роботи на місці масових розстрілів у Делятині, Єзуполі. За словами членів товариства «Меморіал», це справа принципу: щоб закатовані, невинно знищені люди були належним чином вшановані.
Передрук з "Радіо Свобода"
XS
SM
MD
LG