Спеціальні потреби

Українці ЗМІ довіряють, журналісти ж говорять про тиск


Київ – 6 червня в Україні відзначають День журналіста. Святкуватимуть його специфічно: у планах, зокрема, – оголошення цьогорічних «Ворогів преси», а також акція під Межигір’ям. Ініціатори останньої, щоправда, кажуть: не мітингуватимуть, а перевірятимуть, як виконується заборона суду на проведення акції проти утисків свободи слова. Її планували раніше біля резиденції президента Януковича. Главі держави хотіли пояснити: журналістів в Україні б’ють, і з цим треба щось робити.

На 7 червня суд у Коломиї переніс винесення вироку у справі редактора газети «Коломийський вісник» Василя Дем’яніва. Ще 2010 року невідомі побили його ледь не до смерті, суд визначив винних, однак, як стверджує сам журналіст, третій рік за це побиття сидять не ті. А справжній замовник і справжні виконавці досі не покарані, вважає Дем’янів.

«Як було вигідно міліції, резонансна справа була – її відкрили, винуватці зізнаються, все прекрасно, закон ніби торжествує. Але суд не довів їхню вину, хоч ці призначені винуватці і визнали її. Понад 3 роки вони вже в СІЗО сидять. За хуліганство. Бо наше українське правосуддя чомусь боїться 171 статті Кримінального кодексу – перешкоджання журналістській діяльності. Бо обов’язково є втручання впливової людини», – каже Дем’янів у коментарі Радіо Свобода.

Лише за травень цього року моніторинг Інституту масової інформації «Барометр свободи слова» зафіксував 8 випадків побиття та нападів на журналістів. Це – вдвічі більше, ніж, наприклад, у березні. Найбільш резонансними фахівці називають інциденти з Ольгою Сніцарчук та Андрієм Качором.

За словами секретаря парламентського комітету з питань свободи слова, депутата від КПУ Олександра Голуба, випадок із побиттям журналіста міг трапитися у будь-якій країні. Проблема ж України у тому, що правоохоронні органи сьогодні не мають досвіду виконання законів, пов’язаних із медіа.

Журналісти під Межигір’ям перевірять дотримання закону

Уже третій рік поспіль 6 червня журналісти хочуть розповісти президенту про тиск на ЗМІ, побиття кореспондентів і цензуру. І третій раз акції на захист свободи слова біля резиденції Януковича Межигір’я забороняють. Привід – це «може призвести до грубого порушення громадського порядку та безпеки учасників дорожнього руху». Координатор прес-центру журналістського руху «Стоп цензурі» Артем Соколенко, який подавав заявку на проведення акції, каже, що у село Нові Петрівці їхати не збирається.

Журналісти приїдуть пересвідчитися, що акції нема
Артем Соколенко
«Мені, Артему Соколенку, який подавав заяву на проведення акції, заборонили її проводити. Я не буду на цій акції, і акції в принципі не буде. Журналісти приїдуть пересвідчитися, що акції нема, що мене нема, і я виконую рішення суду. Але цього року потрібно було б особливо сказати Віктору Федоровичу, який орендує робочий кабінет в Межигір’ї, що журналістів б’ють, і в Україні є кричущі утиски свободи слова», – сказав громадський активіст.

Оптимізм українців

Незважаючи на те, як журналісти оцінюють ситуацію з медіа-простором, українці своїм ЗМІ довіряють, говорить директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучерова» Ірина Бекешкіна. Такими є дані опитування, проведеного фондом в травні цього року.

Довіряють церкві, ЗМІ й армії, і довіра до ЗМІ зростає
Ірина Бекешкіна
«ЗМІ відносяться до 3 інституцій, яким в Україні довіряють. Довіряють церкві, ЗМІ й армії, і довіра до ЗМІ зростає. Більшість наших споживачів ЗМІ вважає, що свобода слова в Україні «переважно існує». Щоправда, стосовно повної свободи слова впевнені лише 10 %. Ці дані погіршилися в порівнянні з тими, які були кілька років тому», – зауважила Бекешкіна.

Сам журналісти оцінили стан свободи слова на 3,4 бали з 10, розповідає соціолог. Таку оцінку ставлять вже третій рік. Найвищою вона була в 2005 році, коли свободу ЗМІ в Україні оцінили на 7 балів. Винними в цензурі журналісти вважають власників ЗМІ, президента і його адміністрацію.

Передрук з "Радіо Свобода"

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG