Очікується, що вплив Росії на колишні радянські республіки Центральної Азії зменшиться через війну в Україні та запроваджені Сполученими Штатами та їхніми союзниками санкції, які послаблюють економіку країни, вважають експерти.
Один із важелів впливу Москви на п’ять країн регіону – Узбекистан, Казахстан, Киргизстан, Туркменістан і Таджикистан – їхня залежність від грошових переказів від трудових мігрантів, які працюють у Росії, каже Дженніфер Брік Муртазашвілі, керівниця Центру управління та ринків в Університеті Піттсбурга.
Дані Світового банку, опубліковані в березні, свідчать про важливість грошових переказів, які, за її словами, в деяких випадках «були порівнянними або навіть більшими, ніж експорт товарів і послуг цих країн».
«У минулому країни Центральної Азії насторожено ставилися до Росії, оскільки розуміли, що (їхні економічні відносини) змінюються, якщо вони ображають Москву», — сказала Муртазашвілі Голосу Америки. Але, за її словами, баланс змінився через війну в Україні, і п’ять країн «тепер розуміють, що Росії дуже потрібна робоча сила з Центральної Азії».
Ці країни усвідомили, що важелі тепер в їхніх руках, та починають міркувати над тим, як вони можуть їх використовувати, – сказала вона. «Зараз ми бачимо сильнішу Центральну Азію, яка матиме більше свободи вибору серед великих держав».
За словами Муртазашвілі, слабкість Росії відкриває двері для Китаю, щоб відігравати більшу роль у регіоні, але також збільшує можливості економічного та політичного впливу інших країн.
У вівторок, рівно через три місяці після того, як Росія почала вторгнення, Китай пообіцяв надати 37,5 мільйонів доларів «безкоштовної фінансової допомоги» Узбекистану «для реалізації спільних соціально значущих проектів», згідно з урядом Узбекистану.
Угоду підписали заступник міністра інвестицій та зовнішньої торгівлі Узбекистану Азіз Войтов та посол Китаю в Ташкенті Цзян Янь, йдеться в повідомленні на сайті Міністерства інвестицій та зовнішньої торгівлі Узбекистану.
Днем раніше помічник державного секретаря США у справах Південної та Центральної Азії Дональд Лу очолив делегацію США до регіону з п’ятиденною поїздкою до Киргизької Республіки, Узбекистану, Таджикистану та Казахстану.
За даними Держдепартаменту, метою поїздки є «зміцнити відносини США з регіоном і просувати спільні зусилля для створення більш пов'язаної, процвітаючої та безпечної Центральної Азії».
Минулого тижня держсекретар Ентоні Блінкен зустрівся у Вашингтоні з Мухтаром Тілеуберді, міністром закордонних справ Казахстану.
На зустрічі, за даними Держдепартаменту, Блінкен підтвердив «прихильність США мінімізувати вплив санкцій, запроваджених проти Росії, на союзників і партнерів, включаючи Казахстан».
Рафаелло Пантуччі, старший науковий співробітник Школи міжнародних досліджень імені С. Раджаратнама в Сінгапурі та автор книги «Сіностан: Китайська ненавмисна імперія», сказав, що, хоча очікується, що вплив Росії зменшиться, вона залишиться важливим гравцем у регіоні.
Лідери країн Центральної Азії «завжди мали певну стурбованість і скептицизм щодо Росії», що посилилися із російським вторгненням в Україну, сказав він Голосу Америки. «Природні зв’язки та громадська думка означають, що їх буде важко повністю розірвати, але очевидно, що регіональні уряди не в захваті від дій президента Путіна» в Україні.
На початку війни Путін зателефонував до глав центральноазіатських держав, щоб отримати підтримку для його запланованої окупації України. Але п’ятеро лідерів відповіли обережно, не схвалюючи і не засуджуючи вторгнення.
Хоча Китай деякий час розширює своє присутність у регіоні, говорить Пантучч, «регіон буде все більше відчувати себе розчарованим, оскільки, на відміну від Росії, Китай не дуже зацікавлений у втручанні, щоб розв’язати якісь проблеми, але зосереджений виключно на власних інтересах».
Темур Умаров, співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир, також передбачив, що Росія залишиться впливовою в регіоні.
«Росія розуміє, що відбувається тут, у Центральній Азії, і робить це краще, ніж будь-який інший іноземний актор у регіоні, — сказав Умаров Голосу Америки з Бішкеку, столиці Киргизстану, - це дійсно важко змінити».
За словами Умарова, п’ять держав Центральної Азії прагнули диверсифікувати свої зв’язки з рештою світу з моменту здобуття ними незалежності від Москви на початку 1990-х років.
«Дії Росії щодо України пришвидшать процес пошуку заміни Росії в цих країнах», - сказав Умаров.
«Звичайно, Китай є країною номер один, яка має потенціал для цього в багатьох сферах, особливо в логістиці через географічне розташування та економіку».
Але, за словами Муртазашвілі, Китай не дуже популярний у Середній Азії. «Люди розуміють, що сталося з уйгурами, і побоюються наблизитися до Китаю», — сказала вона.
Три з п’яти країн Центральної Азії межують із західним регіоном Китаю Сіньцзян. США та інші країни звинувачують Пекін у геноцидних діях його уйгурської меншини. Пекін відкидає звинувачення як брехню і каже, що Китай бореться проти «трьох сил зла», а саме сепаратизму, екстремізму та тероризму в регіоні.
Більшість тюркських країн Центральної Азії культурно, релігійно та етнічно близькі до уйгурів у Сіньцзяні.
