Актуально
Війна та санкції послаблюють вплив Росії в Центральній Азії. Хто замінить Москву в регіоні?
Очікується, що вплив Росії на колишні радянські республіки Центральної Азії зменшиться через війну в Україні та запроваджені Сполученими Штатами та їхніми союзниками санкції, які послаблюють економіку країни, вважають експерти.
Один із важелів впливу Москви на п’ять країн регіону – Узбекистан, Казахстан, Киргизстан, Туркменістан і Таджикистан – їхня залежність від грошових переказів від трудових мігрантів, які працюють у Росії, каже Дженніфер Брік Муртазашвілі, керівниця Центру управління та ринків в Університеті Піттсбурга.
Дані Світового банку, опубліковані в березні, свідчать про важливість грошових переказів, які, за її словами, в деяких випадках «були порівнянними або навіть більшими, ніж експорт товарів і послуг цих країн».
«У минулому країни Центральної Азії насторожено ставилися до Росії, оскільки розуміли, що (їхні економічні відносини) змінюються, якщо вони ображають Москву», — сказала Муртазашвілі Голосу Америки. Але, за її словами, баланс змінився через війну в Україні, і п’ять країн «тепер розуміють, що Росії дуже потрібна робоча сила з Центральної Азії».
Ці країни усвідомили, що важелі тепер в їхніх руках, та починають міркувати над тим, як вони можуть їх використовувати, – сказала вона. «Зараз ми бачимо сильнішу Центральну Азію, яка матиме більше свободи вибору серед великих держав».
За словами Муртазашвілі, слабкість Росії відкриває двері для Китаю, щоб відігравати більшу роль у регіоні, але також збільшує можливості економічного та політичного впливу інших країн.
У вівторок, рівно через три місяці після того, як Росія почала вторгнення, Китай пообіцяв надати 37,5 мільйонів доларів «безкоштовної фінансової допомоги» Узбекистану «для реалізації спільних соціально значущих проектів», згідно з урядом Узбекистану.
Угоду підписали заступник міністра інвестицій та зовнішньої торгівлі Узбекистану Азіз Войтов та посол Китаю в Ташкенті Цзян Янь, йдеться в повідомленні на сайті Міністерства інвестицій та зовнішньої торгівлі Узбекистану.
Днем раніше помічник державного секретаря США у справах Південної та Центральної Азії Дональд Лу очолив делегацію США до регіону з п’ятиденною поїздкою до Киргизької Республіки, Узбекистану, Таджикистану та Казахстану.
За даними Держдепартаменту, метою поїздки є «зміцнити відносини США з регіоном і просувати спільні зусилля для створення більш пов'язаної, процвітаючої та безпечної Центральної Азії».
Минулого тижня держсекретар Ентоні Блінкен зустрівся у Вашингтоні з Мухтаром Тілеуберді, міністром закордонних справ Казахстану.
На зустрічі, за даними Держдепартаменту, Блінкен підтвердив «прихильність США мінімізувати вплив санкцій, запроваджених проти Росії, на союзників і партнерів, включаючи Казахстан».
Рафаелло Пантуччі, старший науковий співробітник Школи міжнародних досліджень імені С. Раджаратнама в Сінгапурі та автор книги «Сіностан: Китайська ненавмисна імперія», сказав, що, хоча очікується, що вплив Росії зменшиться, вона залишиться важливим гравцем у регіоні.
Лідери країн Центральної Азії «завжди мали певну стурбованість і скептицизм щодо Росії», що посилилися із російським вторгненням в Україну, сказав він Голосу Америки. «Природні зв’язки та громадська думка означають, що їх буде важко повністю розірвати, але очевидно, що регіональні уряди не в захваті від дій президента Путіна» в Україні.
На початку війни Путін зателефонував до глав центральноазіатських держав, щоб отримати підтримку для його запланованої окупації України. Але п’ятеро лідерів відповіли обережно, не схвалюючи і не засуджуючи вторгнення.
Хоча Китай деякий час розширює своє присутність у регіоні, говорить Пантучч, «регіон буде все більше відчувати себе розчарованим, оскільки, на відміну від Росії, Китай не дуже зацікавлений у втручанні, щоб розв’язати якісь проблеми, але зосереджений виключно на власних інтересах».
Темур Умаров, співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир, також передбачив, що Росія залишиться впливовою в регіоні.
«Росія розуміє, що відбувається тут, у Центральній Азії, і робить це краще, ніж будь-який інший іноземний актор у регіоні, — сказав Умаров Голосу Америки з Бішкеку, столиці Киргизстану, - це дійсно важко змінити».
За словами Умарова, п’ять держав Центральної Азії прагнули диверсифікувати свої зв’язки з рештою світу з моменту здобуття ними незалежності від Москви на початку 1990-х років.
«Дії Росії щодо України пришвидшать процес пошуку заміни Росії в цих країнах», - сказав Умаров.
«Звичайно, Китай є країною номер один, яка має потенціал для цього в багатьох сферах, особливо в логістиці через географічне розташування та економіку».
Але, за словами Муртазашвілі, Китай не дуже популярний у Середній Азії. «Люди розуміють, що сталося з уйгурами, і побоюються наблизитися до Китаю», — сказала вона.
Три з п’яти країн Центральної Азії межують із західним регіоном Китаю Сіньцзян. США та інші країни звинувачують Пекін у геноцидних діях його уйгурської меншини. Пекін відкидає звинувачення як брехню і каже, що Китай бореться проти «трьох сил зла», а саме сепаратизму, екстремізму та тероризму в регіоні.
Більшість тюркських країн Центральної Азії культурно, релігійно та етнічно близькі до уйгурів у Сіньцзяні.
Всі новини дня
«Тактика салямі». Як Україна бачить вирішення питання Росії в Радбезі ООН? Відео
Присутність Росії в Радбезі ООН є наслідком найбільшого дипломатичного шахрайства 20 століття. Про це нині заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, виступаючи на віртуальній дискусії аналітичного центру Четем Хаус у Лондоні.
- Голос Америки
Повернувся «з того світу»: Історія порятунку військового, який сподіваєтьтся продовжити службу в ЗСУ. Відео
Повернувся «з того світу». Історія порятунку військового, якого записали в двохсоті в сюжеті Олени Адаменко і Михайла Заїки. Капітан Євген Овчинников втратив на війні ліву ногу, права нога у нього серйозно травмована, але чоловік не полишає надії продовжити службу в ЗСУ.
- Голос Америки
Візит на ЗАЕС підтвердив оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою - Ґроссі
Візит на Запорізьку атомну електростанцію Генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаеля Ґроссі цього тижня підтвердив його оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою. Про це йдеться в заяві Гроссі щодо ситуації в Україні від 30 березня.
Генеральний директор МАГАТЕ заявив, що рішуче налаштований продовжувати дипломатичні зусилля, аби захистити станцію та запобігти ядерній аварії, яка може мати важкі наслідки для людей і навколишнього середовища в Україні та інших країнах.
Ґроссі зазначив, що незабаром може поїхати до Росії для подальших переговорів, адже протягом останніх місяців працював і з Києвом, і з Москвою над пропозиціями щодо безпеки на ЗАЕС.
Ядерна аварія з радіологічними наслідками не пощадить нікого
"Дуже, дуже важливо, щоб ми погодилися щодо фундаментального принципу, згідно з яким атомна станція не повинна бути атакована ні за яких обставин, і вона також не повинна використовуватися для нападу на інших. Ядерна аварія з радіологічними наслідками не дасть пощади нікому," - заявив Ґроссі.
Він зауважив, що військова активність в регіоні розташування ЗАЕС посилюється: "Відверто говорять про наступ і контрнаступ. Цей регіон переживає, можливо, більш небезпечну фазу, з огляду на триваючий конфлікт».
У повідомленні МАГАТЕ йдеться, що під час поїздки на ЗАЕС 29 березня Ґроссі супроводжувала нова група експертів, які залишалися на території станції. Це вже сьома така команда з моменту прибуття місії МАГАТЕ сім місяців тому. «Ми змогли провести ротацію команд. Зараз там нова команда, яка продовжить свою роботу. Для мене це було дуже важливим», - сказав Гроссі.
Це вже другий візит директора МАГАТЕ на станцію за час її окупації російськими військами в березні 2022 року. Ґроссі заявив, що візит у середу дозволив йому на власні очі побачити шкоду, якої зазнала станція з моменту його останнього перебування там, особливо після обстрілу в листопаді.
Путін "не любить, коли люди виступають проти його ідей" - експерт про арешт журналіста WSJ в Росії, який писав про групу "Вагнера"
Арешт журналіста The Wall Street Journal Евана Гершковича може бути пов'язаний із його дослідженням діяльності ПВК "Вагнер", а президент Путін має довгу історію утисків свободи слова й преси у Росії. Крім того, російська влада намагається отримати більше американських громадян для можливих обмінів заручниками зі США.
Про це у коментарі Українській службі Голосу Америки розповів Роберт Янг Пелтон, канадсько-американський письменник і дослідник приватних військових груп.
"Одна з сумних речей у відносинах Америки з Росією полягає в тому, що ми обмінюємось людьми високого рівня, не завжди шпигунами, іноді звинуваченими у шпигунстві, іноді людьми, заарештованими за підозрою в скоєнні чогось. Ми обмінювали російських шпигунів, і таких людей як Віктор Бут, який абсолютно є частиною інфраструктури російської армії, - сказав Пелтон. - Я припускаю, що... він може бути ще одним пішаком у грі".
В інтерв'ю Пелтон розповів, що висвітлював десятки воєн та збройних конфліктів у світі, зокрема, місяць провів в Україні та був неподалік Бахмута. Також він працював на війні в Чечні, тож порівняв ситуацію зі ставленням до журналістів у Росії тоді.
"Коли я був у Грозному з повстанцями в 1999 році, вони вбивали журналістів і отруювали їх. Вони стріляли в обличчя в ліфтах. У мене немає жодних сумнівів щодо того, як Росія атакує іноземних журналістів, які занадто близькі до того, про що вони не хочуть, щоб чув світ, - сказав Пелтон. - З 1999 року, коли Путін прийшов до влади, він жорстко кидається на журналістів. Він не любить, коли люди виступають проти його ідей, його програм, його слів. Так, журналісти в Росії є. Так, є агресивні слідчі групи, але він робить усе, щоб їх закрити".
Чи арешт Гершковича пов'язаний із його дослідження діяльності "вагнерівців", Пелтон вважає, що : "Компанія Пригожина також втручається у вибори, вони не соромляться і керувати агентством Інтернет-досліджень, і не соромляться вбивати людей. Й ми повинні відкрито подивитись на приватних громадян, таких як Пригожин, які вбивають людей, і назвати це тим, що це є. І не виправдовувати це тим, що це були квазімілітарні чи приватні військові компанії. Є факт, що вони нападали на журналістів. І Захід помиляється, коли вважає, що якщо журналісти напишуть слово «преса» на грудях, їх не вб'ють, або якщо вони мають машину, то їх не заарештують в Росії".
Заарештований Еван Гершкович має батьків, які, як повідомляють американські медіа, виїхали із Радянського Союзу. Він говорить російською, працював у Москві для видань Agence France-Presse, Moscow Times та The New York Times, а пізніше почав висвітлювати теми Росії, України та регіону для The Wall Street Journal. Серед його новіших матеріалів - статті про занепад російської економіки та розкол між кремлівськими елітами та ПВК "Вагнер".
Раніше Голос Америки повідомляв, що США рішуче засудили арешт Гершковича, якого затримали в Єкатеринбурзі й звинуватили у спробі нібито отримати секретну інформацію. "Націлювання на американських громадян з боку російського уряду абсолютно неприпустимі. Ми рішуче засуджуємо затримання пана Гершковича", - заявила речниця Білого дому Карін Жан-П'єр.
США засуджують напади й репресії російського уряду щодо журналістів і свободи преси, йдеться в заяві. У Державному департамені нагадали про заклик до американських громадян не їздити до Росії, а тих, хто зараз там перебуває, негайно виїхати з країни.
Газета The Wall Street Journal також відкинула звинувачення проти журналіста. А Жанна Кавельє, керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії паризької групи свободи преси "Репортери без кордонів", сказала, що Гершкович - перший іноземний журналіст, якого заарештували у Росії з початку війни в Україні.
- Голос Америки
Американські інспектори про допомогу, яку США надають Україні. Відео
«Ми не виявили серйозних кримінальних порушень допомоги наданої Україні нашим агентством», – Ніколь Ангарелла, інспекторка від Агентства США з міжнародного розвитку
Форум