Спеціальні потреби

Чи може Росія бути причетною до роздмухування расизму у США через поширення фейків?


Демонстрації проти жорстокості поліції, Вашингтон, 10 червня 2020

Чи Росія може бути причетною до роздмухування расистських настроїв і поляризації суспільства під час протестів у США? Експерти кажуть: спрямовані кампанії з поширення фейків схожі на попередні кампанії дезінформації та маніпулювання расовими проблемами, які пов’язують із фабриками російських тролів

У США вже більше двох тижнів тривають протести після смерті афроамериканця Джорджа Флойда. Протестувальники виступають проти свавілля поліції та расизму.

Висловити солідарність із афроамериканцями й боротись із власними расовими упередженнями іммігрантів із країн Східної Європи закликає іммігрантка з Грузії Маріам Ґаґошашвілі. Вона каже, що стикалась із багатьма коментарями своїх знайомих, які акцентують лише на мародерствах і забувають про соціальну несправедливість, яка спровокувала протестний рух. Для пошуку аргументів і засобів переконання вона разом із друзями створила закриту Фейсбук-групу "Євразійські іммігранти – Підтримка однодумців за расову справедливість".

Ми не були на місці афроамериканців, які століттями страждали від рабства, лінчування, вбивств, жорстокості поліції

"Ми з регіону, який переживав колоніалізм, етнічне пригноблення, жорстокість поліції та авторитарної влади, - каже Ґаґошашвілі. - Але з іншого боку, ті з нас, хто користується незаслуженими привілеями білих, ніколи не відчували на собі расову дискримінацію й упередження, ми не були на місці афроамериканців, які століттями страждали від рабства, лінчування, вбивств, жорстокості поліції".

При цьому, говорять експерти, расові упередження у соцмережах часто штучно роздмухують через маніпуляцію та фейки. Вони говорять, що під час протестів активізувались цілеспрямовані кампанії із дезінформації.

Пропагандистські акції нагадують нещодавні кампанії з іноземного впливу, орієнтовані на сіяння розбрату між американськими громадянами, і особливо довкола гострих проблем

Дослідник Інституту Брукінгса Алекс Енглер в якості прикладу наводить хештег #dcblackout у Twitter. Це фейкові повідомлення про те, що у Вашингтоні через протести влада повністю відключила зв’язок та інтернет.

"У минулому були очевидні спроби з боку груп, асоційованих із іноземними урядами, використати расову дискримінацію та жорстокість поліції, щоб загострити настрої людей. Це якраз те, що планувала російська проурядова Агенція із інтернет-досліджень у 2016, - згадує Енглер. - Ми побачили схожі спроби у березні цього року. І кампанія #dcblackout та інші пропагандистські акції нагадують нещодавні кампанії з іноземного впливу, орієнтовані на сіяння розбрату між американськими громадянами, і особливо довкола гострих проблем".

У випадку із хештегом #dcblackout боти спершу повідомляли неправду про відключення зв’язку у Вашингтоні, а потім почали масово заперечувати ці твердження. Мета таких дій – створити у людей враження, що нічому не можна вірити, розповідає Патрік Воррен, дослідник університету Клемсон.

Підривати єдність людей, змусити їх вірити, що неможливо з'ясувати об'єктивну правду

"Підривати єдність людей, змусити їх вірити, що неможливо з'ясувати об'єктивну правду, і навіть не варто намагатися. Повернемося до 2016 року, до дій Агенції з інтернет-досліджень. Вони атакували медіа – як лівих, так і правих поглядів. Основна мета – створити враження, що не можна довіряти медіа та об’єктивній істині", - каже Воррен.

Схожа історія - із фотографіями буцімто величезної пожежі у Вашингтоні Насправді це кадр із серіалу Designated Survivor.

Інший приклад – відео, на якому буцімто чорношкірий чоловік змушує жінку на колінах вибачатись за те, що вона біла. Насправді відео – пранк, але переклали і ширили його як справжнє відео. Воррен каже, що такі кампанії із дезінформації стосуються й інших сфер життя. Зокрема небезпечними можуть бути фейки щодо вакцинації та пандемії.

"Який насправді темп поширення COVID-19? Не маю жодного уявлення. Ніхто насправді не знає. І ця невідомість створює підґрунтя для дезінформації. Це ще простіше, ніж у ситуації з начебто відрізанням комунікацій", - пояснює Воррен.

Який насправді темп поширення COVID-19?.. ця невідомість створює підґрунтя для дезінформації

Загалом експерти кажуть, що соцмережі достатньо оперативно реагують на атаки ботів і блокують їх. Проте на тлі подій, які швидко розгортаються, тролям все ж вдаватиметься грати на настроях суспільства.

"Якщо ви вже протестуєте у Вашингтоні, ви вже розлючені через жорстокість поліції, вам легше буде критикувати дії уряду, і ви радше повірите, що влада вдасться до чогось радикального, як-то відрізати комунікації", - наводить приклад Енглер.

Демократичним урядам навряд чи вдасться назавжди викорінити зовнішні кампанії із дезінформації у соцмережах, каже Енглер. Тому, щоб не стати жертвою, користувачам варто навчитись критичніше ставитись до інформації та власних поглядів. Адже пропаганда досягає мети, коли люди самі хочуть у це вірити.

Дивіться також: ​"Вони ж про це й пошкодують..." За та проти позбавлення поліції фінансування. Відео

  • 16x9 Image

    Марія Прус

    В українській службі "Голосу Америки" з 2016 року. Висвітлювала вибори президента США 2016-го року, процес імпічменту президенту Дональду Трампу у 2019-му, а також життя української громади у США. Має ступінь магістра Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG