Спеціальні потреби

Актуально

Росія кидає виклик США та НАТО на Чорному та Середземному морях - Foreign Affairs

За Путіна, Росія намагається систематично кидати виклик Заходу, щоб послабити зв’язки між Європою та США і зашкодити солідарності країн-членів НАТО, пише в дослідженні для журналу Foreign Affairs президент Чиказької ради з міжнародних відносин та колишній посол США до НАТО Іво Даадлер.

Путін кинув виклик провідній ролі, яку відігравали Сполучені Штати після «холодної війни», переконаний дослідник.

Від 60 до 70 відсотків російських танків та броньованих машин зламались в перші п’ять днів бойових дій і хоча військові витрати на душу населення в Росії перевищували витрати Тбілісі на 56%
Іво Даадлер

Під час російської агресії в Грузії, хоча Москва і досягла своїх цілей, конфлікт висвітив слабкі сторони російських збройних сил, включаючи проблеми в командуванні та контролі, нестачу військових навчань та проблеми з обладнанням. Від 60 до 70 відсотків російських танків та броньованих машин зламались в перші п’ять днів бойових дій і хоча військові витрати на душу населення в Росії перевищували витрати Тбілісі на 56%, устаткування з Тбілісі було більш сучасним, йдеться в статті.

Щоб виправити це, Москва з 2007 до 2016 року практично подвоїла військові бюджетні витрати, які досягли практично 70 мільярдів доларів США – третій за величиною рівень витрат на оборону в світі (після США та Китаю). Ця модернізація виявила себе під час агресії в Україні.

Під час операції в Криму, були задіяні спецпідрозділи, які захопили головні установи української держави на території. Поряд з цим, кібероперації та кампанія з дезінформації відволікала увагу від того, що відбувалось. Швидкість операції не дала змоги ефективно відреагувати. Це був вияв гібридної війни, де цілі було досягнуто навіть до того, як супротивник усвідомив, що відбувалось. Ні Україна, ані НАТО не були готові до цього нового виду загрози.

На додаток до 30 000 військових в Криму, Москва розмістила 30 бойових кораблів, п’ять підводних човнів, 100 бойових літаків та більше 50 бойових вертольотів, як і зенітні та протичовнові ракети та радарні системи, що дозволяє Росії домінувати в Чорному морі
Іво Даадлер

Кремль фактично діє в режимі війни, посиливши військову присутність та агресивну поведінку в цілому ряді регіонів.

На Далекій Півночі, Росія знову відкрила військові бази на Арктичному океані. Росія наростила військову присутність на західних територіях, що простягаються від норвезького кордону на півночі до кордону з Україною на півдні. Москва вже наростила військову присутність у найбільш мілітаризованій ділянці на землі – Калінінградському анклаві. Більше 300 000 добре навчених військових розміщено в Калінінграді, обладнаних сучасними танками, броньованими машинами та ракетними батареями, включаючи ракетні системи близької дальності, що становить значну загрозу Польщі та країнам Балтії.

На додаток до 30 000 військових в Криму, Москва розмістила 30 бойових кораблів, п’ять підводних човнів, 100 бойових літаків та більше 50 бойових вертольотів, як і зенітні та протичовнові ракети та радарні системи, що дозволяє Росії домінувати в Чорному морі.

Зрештою, Росія збільшила присутність в повітрі та на морі в Сирії, для того, щоб допомогти режиму Башара Асада, що практично поклало край беззаперечному контролю НАТО на Сході Середземного моря – стратегічно важливого регіону, до якого входить і Суецький канал. Тепер ракети російських ВМС можуть погрожувати більшій частині Європи.

На думку дослідника, найбільшою загрозою тепер є не умисна війна, але можливість прорахунку, така ймовірність зростає через масштабні і раптові військові навчання, які провадяться біля кордонів.

Все ж, ні Росії, ні США, ні НАТО не потрібна масштабна війна, переконаний дослідник. Саме це мусить стати основою, яка дозволить збільшити прозорість і уникнути прорахунків. Особливо важливо утримувати єдність США та європейських союзників, наголошує Даадлер.

Дивіться також: Час-Тайм. Судова реформа в Україні: відбулася чи зімітувалася?

Всі новини дня

Посолка Німеччини в Україні: «Я дуже добре розумію, чому українці хочуть зброї більше і швидше». Інтерв’ю

Разом з мільйонами українців жити та працювати протягом війни навчилися й іноземні дипломати. Посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен жила у Києві ще до вторгнення Росії у 2014 році.

"Намагаюсь передати Берліну відчуття з країни у війні" - посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен

"Я тут живу. І дуже добре розумію, чому українці хочуть зброї більше і швидше", - Надзвичайна і Повноважна посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен. Фото: Посольство Німеччини в Україні

Жити і працювати під час війни навчилися, разом з мільйонами українців, й іноземні дипломати. Надзвичайна і Повноважна посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен була заступницею посла ФРН у Києві у 2009-2015, а потім очолила дипустанову у 2019 році, тож вона була в Україні під час вторгнення Росії у 2014 році й повномасштабної війни 24 лютого 2022. Тому вона добре розуміє українців і повністю відчуває разом з ними термінову необхідність зброї від країн-партнерів, ​розповіла дипломатка в інтерв'ю Голосу Америки.

Посолка сказала, що під час розмов із громадянами Німеччини з власного досвіду з України пояснює, чому так важлива допомога з озброєнням і за що саме воює Україна. А до офіційного Берліна постійно передає повідомлення і пояснення про те, чому зброя потрібна "швидше і більше".

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Ганна Твердохліб: З огляду на повідомлення розвідки про можливий новий наступ Росії, чи не плануєте евакуювати посольство?

Анка Фельдгузен: Ми продовжуємо працювати тут [у Києві]. Ми знаємо, що перебуваємо у країні, проти якої Росія веде війну. Як і всі українці, ми, якщо не звикли, то навчилися жити з цією війною, на жаль. Маємо досить суворий режим безпеки, продовжуємо бути в укритті під час тривоги. Взагалі почуваємося у безпеці, скажімо так. Ми також читаємо про можливі наступи, але реагуємо, коли треба реагувати. Зараз ми тут і продовжуємо працювати.

Г.Т.: Чи вже відомо, коли приїдуть танки "Леопард" в Україну?

А.Ф.: Мені здається, наш міністр оборони сказав, що до першого квітня вони будуть. Я хочу наголосити, що зараз ваші солдати (мабуть, вони саме в дорозі) навчаються користуватися цими танками. Іноді ми забуваємо про те, що навчання новим видам зброї - це дуже важливо! І в Німеччині вже дійсно дуже-дуже багато ваших солдатів уже пройшли відповідне навчання, на цей рік заплановано навчати ще понад 2 тисячі солдатів. Це надзвичайно потрібно, ми хочемо надати їм усі можливості вижити й користуватися зброєю правильно.

Г.Т.: Канцлер Олаф Шольц, пояснюючи рішення про надання танків Україні у парламенті, фактично заспокоював можливі побоювання німецького народу. Чи відчуваєте Ви схвильованість німців з цього приводу чи більш відчутною є навпаки підтримка урядового рішення?

А.Ф.: Я відчуваю дуже велику підтримку і я дуже рада, що це так. Найновіші опитування свідчать, що більшість німців - за надання танків Україні Водночас знаю, що є люди, в Німеччині, які хвилюються, навіть, наприклад, мої сусіди. З ними треба говорити і пояснювати, за що Україна воює. Вона воює за свою свободу і за наші європейські цінності. Людям просто іноді не зрозуміло, вони мають свої життя, не всі читають медіа, у тому числі і соціальні, як ми. Кожного разу, коли я в Німеччині, я намагаюся пояснювати й розмовляти з людьми. Тільки тиждень тому мала можливість, наприклад, такої розмови з молодими людьми, які закінчують школу цього року на півночі Німеччини, звідки я родом. І було дуже цікаво, бо це молоді люди, які дуже зацікавлені, але це досить багато для них. Мені було приємно, що мене чули, слухали.

Г.Т.: А як саме ви пояснюєте ситуацію, наприклад, сусідам, про яких Ви згадали? Якими аргументами?

А.Ф.: Я нагадую їм, що Україна веде війну вже 9 років і що я особисто була тут, коли це почалося. Це досить добре переконує людей, адже вони мене знають, довіряють мені, і я їм нагадую, як і коли відбулася анексія Криму, наприклад. Люди просто швидко забувають, чесно кажучи. Друге, я просто ставлю запитання: що буде, якщо Україна перестане воювати? Тоді люди усвідомлюють, що Росія може бути прямо на кордоні НАТО і все ж таки починають мислити по-іншому.

Г.Т.: Чи можете прокоментувати перспективу надання Україні винищувачів?

А.Ф.: Не можу додати щось до того, що ви знаєте зі слів нашого канцлера. Мені особисто здається, що "Леопарди" - це німецький продукт, тому це було більше безпосередньо спрямовано на нас. F-16 - не нашого виробництва, тож треба насамперед говорити з іншими країнами. Але важливо, щоб ми, як партнери, разом вирішили, як найкраще допомогти Україні.

Г.Т.: На адресу Німеччини й особисто канцлера Шольца лунає чимало критики сьогодні через зволікання із прийняттям рішень. Як прокоментуєте такі заяви?

А.Ф.: Це була дуже жвава дискусія і вона продовжується. І триватиме, вважаю, поки триватиме війна. Завжди є люди, які мають інші думки, дуже часто незрозумілі, чесно кажучи. Те, що мене вражає, – це як дійсно не тільки більшість населення, але і якісні німецькі медіа, експерти, абсолютна більшість із них, - на боці України. І як активно вони аргументують щоразу саме на користь України. Якщо ви подивитеся Frankfurter Allgemeine Zeitung, Süddeutsche Zeitung, Speigel - там така підтримка України! Це мене дійсно вражає.

Г.Т.: То Ви особисто вважаєте критику щодо зволікань безпідставною?

А.Ф.: Я тут живу, як я вже казала на початку нашої розмови. І я дуже добре розумію, чому українці хочуть зброї більше і швидше. Я дуже добре відчуваю тут оце поняття терміновості, "sense of urgency". І я намагаюся передати це у Берлін, як і, думаю, усі мої колеги-дипломати це роблять із своїми столицями. Це просто інше відчуття, коли ми тут, безпосередньо у центрі країни, котра воює. Навіть іноді через особисті розмови можемо передати нашим столицям, як важливо, щоб це [постачання зброї] було швидше і більше.

Г.Т.: Коли ми розмовляли з вами 10 років тому, ви відзначали як проблему те, що "німецькі власні кореспонденти сидять у Москві чи Варшаві і звідти пишуть і про українські події". Зараз, мабуть, ситуація змінилася?

А.Ф.: Так, це зовсім змінилося! І це один з позитивних наслідків цієї війни. Україна дійсно у центрі світової уваги, і це стосується й наших журналістів. Усі великі телеканали мають команди тут, я часто з ними говорю "off the record" (не для публікації - ред.). І вони не тільки у Києві. Якщо ви подивитеся на їхні дописи у Твіттері, то вони дуже близько до фронту. Зараз, зокрема, команда ZDF там у відрядженні. Це дає німецьким глядачам побачити дуже конкретні сторони цієї жахливої війни.

Г.Т.: Дякую за розмову. Бажаю вам безпеки і якнайшвидшої перемоги України

А.Ф.: Так, якнайшвидшої! Дякую.

Попри війну антикорупційна інфраструктура продовжила працювати - глава Transparency International Україна

Андрій Боровик, виконавчий директор Transparence International Україна

Україна посіла 116-е місце зі 180 країн в індексі сприйняття корупції від Transparency International (TI) за 2022 рік. Країна отримала 33 бали зі 100, де 100 - дуже низький, майже відсутній рівень корупції. Попри російське вторгнення цьогорічний показник - найкращий за останні 10 років і дозволив Україні увійти до списку з 25 країн, які відчутно покращили свої результати в боротьбі з корупцією.

Про зрушення у боротьбі з корупцією в Україні розповів Голосу Америки виконавчий директор TI Андрій Боровик.

Серед позитивних антикорупційних змін, які відбулися минулого року, він відзначає ухвалення державної Антикорупційної стратегії, довгоочікуване призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яке дозволило направити потік справ про корупцію до Вищого антикорупційного суду (ВАС), та ефективну роботу ВАС - за 2022 рік суд розглянув 49 справ, із яких 37 - із винесенням вироків.

"Зазвичай у країнах, у яких відбувається війна, ситуація з корупцією погіршується, а в Україні вона не тільки не погіршилася, а й трошки покращилася. Це показує, що антикорупційна інфраструктура продовжила ефективно працювати. Уявити собі, що російські війська стоять в декількох десятках кілометрів від Києва, а ВАС продовжує виконувати свою роботу - я думаю, що це повпливало на цей +1 бал [який Україна отримала в індексі — ред.]", - сказав Боровик в ефірі програми Голосу Америки "Брифінг".

Він наголосив, що чимало антикорупційних справ є результатом змін в суспільстві. За його словами, в умовах війни, люди мають нульову толерантність корупції та запит на значно суворіші заходи для покарання корупціонерів. Крім цього, громадянське суспільство пильно стежить за можливими випадками корупції - і це також допомагає притягати до відповідальності винних. Боровик відзначає, що така активність журналістів-розслідувачів та громадянського суспільства - теж гарний знак, оскільки це дає сигнал партнерам, що в країні цінують демократичні цінності й свободу слова.

На думку Transparency International Україна, наступні роки стануть вирішальними, адже на Україну чекає не лише перемога у війні з Росією, а й складний шлях до повноцінної інтеграції з ЄС, який неможливий без ефективних антикорупційних реформ.

Для поліпшення індексу сприйняття корупції організація рекомендує Україні у 2023 році виконати 4 комплексні кроки:

1. Завершити конкурси й обрати професійних, незалежних і доброчесних керівників органів антикорупційної екосистеми: Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА), Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

2. Провести реформу конституційного правосуддя, враховуючи висновки Венеційської комісії. Відібрати суддів КСУ та оновити органи суддівського самоврядування.

3. Забезпечити максимально відкрити дані, за винятком інтересів безпеки та оборони. Відновити подання електронних декларацій та їхню перевірку НАЗК.

4. Використовувати електронну систему Prozorro для закупівель задля відбудови України після російського вторгнення. Забезпечити ефективний контроль та моніторинг закупівель.

"Подивимося, наскільки ці рекомендації будуть втілені. Я думаю, що ми зможемо набрати ще більше балів і показати, що навіть під час війни ми готові робити антикорупційну реформу. А нам доведеться її робити, якщо Україна хоче рухатись в ЄС", - сказав Боровик.

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів. CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає точку зору приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.

Україна стане однією з тем візиту Блінкена в Китай

Держсекретар США Ентоні Блінкен під час прес-конференції в Єрусалимі, 31 січня 2023 року. Ronaldo Schemidt/Pool via REUTERS

Війна Росії проти України буде на порядку денному під час візиту державного секретаря США Ентоні Блінкена в Китай.

Блінкен стане першим американським високопосадовцем, який відвідає Пекін з 2018 року. При цьому офіційні особи двох країн готуються до ще однієї особистої зустрічі між президентом США Джо Байденом і китайським лідером Сі Цзіньпіном цього року, про це Голосу Америки розповів американський високопосадовець на умовах анонімності.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Але на думку американських аналітиків, це не означає, що Сполучені Штати рухаються до суттєвих змін у своїх відносинах з КНР. "Я не думаю, що слід сподіватися, що ми побачимо якісь значні прориви під час цієї поїздки (Блінкена)", - заявив Джуд Бланшетт, керівник відділу китайських досліджень американського аналітичного центру CSIS.

Серед іншого, держсекретар говоритиме у Пекіні про російську війну в Україні. Раніше Сполучені Штати заявили, що чітко повідомили КНР про наслідки матеріальної підтримки повномасштабної агресії Кремля.

Минулого четверга Міністерство фінансів США наклало санкції на китайську компанію Spacety China за надання супутникових зображень України для підтримки бойових дій російської ПВК "Вагнер".

"Дебати про політику Китаю щодо Росії та України в Китаї є одним із найбільш суперечливих питань, з якими я зіткнувся, коли я був там, - сказав Скотт Кеннеді, старший радник CSIS. - Багато людей в Китаї в експертному середовищі вважають, що китайці зробили стратегічну помилку".

Але публічно офіційні особи КНР дотримуються іншої позиції. "Сполучені Штати є тими, хто розпочав кризу в Україні, і є найбільшим чинником, який її підживлює", - заявив у понеділок Мао Нін, речник Міністерства закордонних справ Китаю.

Байден може поїхати до Центральної Європи у лютому – Дуда

Президент Джо Байден на галявині Білого дому після повернення з Нью-Йорка, Вашингтон, 31 січня 2023 року. (AP Photo/Andrew Harnik)

Президент США Джо Байден, ймовірно, відвідає Центральну Європу в лютому, але додав, що невідомо, до яких саме країни він приїде, сказав президент Польщі Анджей Дуда.

"Президент, швидше за все, прибуде до нашої частини Європи в лютому, – розповів Дуда. – Наша частина Європи – це Центральна Європа... це територія, що тягнеться від Румунії до Естонії. Нам дуже важко відповісти детально, куди приїде президент, ми не маємо такої інформації".

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Раніше американські медіа повідомляли, що Байден розглядає можливість поїздки до Європи "поблизу України" наступного місяця у час річниці початку повномасштабної російської війни в Україні.

За даними медіа, у Білому домі розглядають кілька місць ймовірного візиту, включаючи Польщу. Таким чином в адміністрації вивчають способи, як Байден може відзначити цю віху війни в Україні, "щоб привернути увагу до стійкості України проти жорстокої військової кампанії Росії та підтвердити солідарність США з українським народом, оскільки конфлікт переходить у нову фазу".

Натомість минулого тижня координатор стратегічної комунікації Ради національної безпеки США Джон Кірбі в інтерв'ю не підтвердив інформацію про те, чи розглядає президент США Джо Байден поїздку до Європи, але сказав, що Байден залишається "у тісному контакті з президентом Зеленським – вони спілкуються досить часто".

"Я думаю, що президент [Байден], безумовно, у певний відповідний час захоче [поїхати] в Україну", – сказав він, додавши, що зараз про це не йдеться.

У статті використано матеріали Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG