Спеціальні потреби

Актуально

Слідчі у справі МН17: Є "вагомі ознаки" того, що Путін схвалив поставку ракети

Фото: Члени спільної слідчої комісії у справі збиття літака рейсу МН17 над територією України в 2014 році, під час прес-конференції в Гаазі, 8 лютого 2023 року

Гаага, Нідерланди (AP) — Міжнародна група слідчих заявила в середу, що виявила «вагомі ознаки» того, що президент Росії Володимир Путін схвалив постачання важкої зенітної зброї силам, які збили рейс MH17 Malaysia Airlines у 2014 році російською ракетою.

Однак члени Спільної слідчої групи заявили, що у них недостатньо доказів для переслідування Путіна чи будь-яких інших підозрюваних, і вони призупинили своє 8,5-річне розслідування збиття, в результаті якого загинули всі 298 людей на борту Boeing 777, що летів з Амстердама до Куала-Лумпура.

Росія заперечує будь-яку причетність до збиття літака над східною Україною 17 липня 2014 року та відмовляється співпрацювати з міжнародним слідством.

Прокуратура Нідерландів заявила, що «є вагомі ознаки того, що президент Росії вирішив поставити» силам в Україні ракетну систему «Бук» — зброю, яка збила MH17.

«Хоча ми говоримо про вагомі ознаки, висока планка повних і переконливих доказів не досягнута», — сказала нідерландський прокурор Дігна ван Боцелер, додавши, що без співпраці з Росією "розслідування досягло своєї межі".

Вона також сказала, що як глава держави Путін матиме імунітет від судового переслідування в Нідерландах. Команда відтворила запис перехопленої телефонної розмови, під час якої, за їхніми словами, можна було почути, як Путін обговорює конфлікт на сході України.

«Чи ми розчаровані? Ні, тому що ми думаємо, що ми зайшли далі, ніж ми могли думати в 2014 році. Чи хотіли б ми пройти далі? Звичайно, так», — сказав Енді Крааг з нідерландської поліції.

Команда повідомила родичам загиблих під час збиття MH17 про свої висновки, перш ніж оприлюднити їх.

"Було розчарування, тому що... вони хотіли знати, чому MH17 був збитий, - сказав Крааг. - Нам дійсно ясно, що сталося, але відповідь на питання, чому був збитий MH17, все ще залишається в Росії».

Ван Боцелаєр сказала, що поки розслідування призупинено, телефонні лінії залишатимуться відкритими для можливих свідків, які хочуть надати докази. Якщо це станеться, запит може бути повторно активовано.

Російські чиновники кажуть, що рішення про надання військової підтримки ОРДЛО влітку 2014 року було в руках Путіна.

Рішення про постачання зброї було навіть відкладено на тиждень, «оскільки рішення приймає лише одна особа, людина, яка зараз перебуває на саміті у Франції», - повідомила слідча група, цитуючи телефонну розмову, де йшлося про Путіна.

Прокурори заявили, що в той час Путін був на святкуванні Дня D у Франції.

Оголошення слідчої групи з'явилося майже через три місяці після того, як нідерландський суд визнав винними двох росіян і українця за їхню роль у збитті літака. Одного росіянина суд виправдав.

Жоден із підозрюваних не з'явився на суд, і невідомо, чи троє, визнані винними в численних вбивствах, коли-небудь відбуватимуть покарання.

Обвинувальний вирок і висновок суду про те, що ракету «Бук» класу «земля-повітря» доставлено з російської військової бази, розглядаються як чітке свідчення причетності Москви до трагедії. Росія заперечує свою причетність. У листопаді МЗС Росії звинуватило суд у підкоренні тиску голландських політиків, прокурорів і ЗМІ.

Але листопадові вироки показали, що у 2014 році Москва повністю контролювала самопроголошену Донецьку народну республіку, сепаратистську територію на сході України, звідки була запущена ракета. Ракетний комплекс «Бук» надійшов із 53-ї зенітно-ракетної бригади російських військ, яка базується в місті Курськ.

Спільна слідча група складається з експертів з Нідерландів, Австралії, Малайзії, Бельгії та України. Більшість жертв були голландцями. Він продовжив розслідування екіпажу ракетної системи, яка збила літак, і тих, хто віддав наказ про її розміщення в Україні.

Окрім кримінального процесу, який відбувся в Нідерландах, уряди Нідерландів та України подають позов проти Росії в Європейському суді з прав людини через її ймовірну роль у збитті MH17.

Висновки, оприлюднені в середу, ймовірно, посилять справу в суді з прав людини, а також можуть бути використані прокурорами Міжнародного кримінального суду, які розслідують можливі воєнні злочини в Україні.

Всі новини дня

Глава Пентагону у Конгресі назвав Росію "гострою загрозою" і запевнив у продовженні підтримки України  

За президентства Джо Байдена, США згуртували світ, щоб допомогти Україні боротися з неспровокованим і невиправданим вторгненням Росії - заявив Ллойд Остін. Фото: Amanda Andrade-Rhoades/Pool via REUTERS

Міністр оборони США під час представлення бюджетних пропозицій у Палаті представників США назвав Росію “гострою загрозою” і наголосив на важливості колективної роботи в рамках НАТО.

У вступному слові до законодавців Ллойд Остін вкотре повторив позицію Вашингтона, що США продовжуватимуть підтримувати Україні стільки, скільки буде потрібно. Він також нагадав, що Стратегія національної оборони США визначає Росію під управлінням Путіна “гострою загрозою”.

“Під проводом Байдена, США згуртували світ, щоб допомогти Україні боротися з неспровокованим і невиправданим вторгненням Росії. Наші союзники та партнери активізувалися, щоб надати важливу безпекову допомогу, яку координує контактна група з питань оборони України, яку я очолюю. Ми підтримуватимемо оборону України стільки, скільки буде потрібно”, - заявив міністр оборони США Ллойд Остін.

Глава Пентагону заявив, що НАТО стало значно сильнішим, зокрема й тому, що Росія вирішила піти війною проти свого сусіда. Остін наголосив на важливості “об’єднаного НАТО”.

“Після вторгнення Росії в Україну ми ще більше зміцнили захист і стримування НАТО на східному фланзі. А лідерство Конгресу в Європейській ініціативі стримування — і наші інвестиції з 2014 року — допомогли нам швидко й сміливо відреагувати на жорстоку війну, яку обрала Росія, та зробили наше стримування ще сильнішим”, - зазначив глава Пентагону.

Очільник Пентагону назвав бюджет на наступний рік стратегічним кошторисом, “який обумовлений серйозністю нашої стратегічної конкуренції з Китайською Народною Республікою”.

Пріоритетами Пентагону Ллойд Остін назвав: захист нації, турбота про людей та успішна командна робота. Остін наголосив на необхідності фінансування модернізації трьох ланок ядерної тріади США та посилення стратегічного стримування.

Блінкен свідчить в Конгресі США: «Стан американської дипломатії». Наживо з перекладом українською

Державний секретар США Ентоні Блінкен свідчить перед Комітетом із закордонних справ Палати Представників Конгресу США. Тема слухань: «Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав». Очікується дискусія стосовно подальшої допомоги Україні, політики США щодо Росії та кроків зі стримування Китаю. Дивіться наживо з перекладом українською у четвер, 23 березня, о 16:00 за Києвом (10:00 за Вашингтоном).

Під час першого візиту у Канаду Байден і Трюдо говоритимуть про безпеку, екологію та Україну

Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо і президент США Джо Байден під час двосторонньої зустрічі на саміті лідерів Північної Америки в Мехіко, 10 січня 2023. REUTERS/Kevin Lamarque

Джо Байден у четвер здійснить свою першу поїздку до Канади як президент США. Американський глава зустрінеться із прем'єр-міністром Джастіном Трюдо, а також його політичним опонентом, очільником Консервативної партії Канади П'єром Полієвом.

Також у п'ятницю Байден за традицією своїх попередників звернеться до канадського парламенту. На порядку денному візиту, що триватиме добу, - питання оборони, безпеки, міграції, а також "зелені" інвестиції.

Перша леді США Джилл Байден приєднається до президента та матиме власну програму разом із Софі Трюдо, дружиною прем'єр-міністра.

"Дві демократії крокують у відповідь на виклики"

Як повідомив представник Ради безпеки США Джон Кірбі, Байден і Трюдо говоритимуть про те, як "дві демократії крокують у відповідь на виклики нашого часу".

"Це включає конкретні кроки для збільшення видатків на оборону, сприяння глобальному прагненню до чистої енергетики та розбудові процвітаючої та інклюзивної економіки", - розповів Кірбі, і додав, що лідери країн говоритимуть про "підтримку зусиль щодо стабільності на Гаїті і, звичайно, продовження підтримки України".

Вінсент Рігбі, колишній радник Трюдо з питань національної безпеки та розвідки, а нинішній старший радник CSIS, сказав CNN, що з огляду на те, що Байден їде до Оттави з "думкою про світ", поточна геополітична ситуація в Індо-Тихоокеанському регіоні та Східній Європі означає, що внесок Канади в безпеку стане ключовою темою двосторонньої зустрічі в п'ятницю.

У той час як Канада оголосила про витрати в розмірі 3,8 мільярда доларів на допомогу в модернізації об'єднаної системи аерокосмічної оборони Північної Америки NORAD і нещодавно придбала американські винищувачі F-35, загальний відсоток ВВП Канади, витрачений на оборону, залишається значно нижчим за 2%, до чого закликають країни НАТО, зауважує CNN.

Традиція першого візиту

Як вказує Reuters, новообрані президенти США традиційно здійснюють свою першу міжнародну поїздку до Канади як найближчого союзника, але візит Байдена було відкладено, зокрема через COVID-19.

Хоча Байден провів свою першу двосторонню віртуальну зустріч на посаді президента саме із Трюдо, станом на зараз глава Білого дому уже відвідав майже 20 інших країн, включаючи Україну, й "канадці взяли це до відома", сказала NPR Лаура Доусон, колишня радниця з економічних питань посольства США в Канаді. "Важливо мати особистий візит президента, щоб переконати канадців, що ці відносини все ще дуже важливі для Сполучених Штатів", - підкреслила вона.

Байден і Трюдо разом працювали над підтримкою України й тісно координували роботу на початку цього року, коли у повітрі над США і Канадою було виявлено китайський аеростат, який у США вважають засобом для шпигування, нагадує NPR.

Видання також зазначає, що колишній президент Дональд Трамп не відвідував Оттаву під час свого перебування на посаді, зупинившись у Канаді лише один раз на зустрічі G-7 у Квебеку, а Трамп і Трюдо "не мали порозуміння".

У статті використано матеріали Reuters

Країни сходу Європи мають бути в керівництві НАТО та ЄС, каже прем'єрка Естонії - Politico

Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас під час виборів в країні. Архівне фото

Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас, яка проводить перемовини про створення коаліційного уряду в країні, після перемоги на виборах, висловила переконання, що країни Східної Європи мають отримати керівні посади в НАТО та ЄС.

"Ми 19 років входимо до НАТО та Європейського Союзу", - сказала Каллас в інтерв'ю Politico.

"Ми маємо бути на радарі на керівні посади. Ми довели свою роль в обох цих організаціях", - додала вона.

Заява прозвучала перед самітом ЄС, що відбувається в четвер і де лідери блоку, зокрема обговорюють можливості збільшення поставок боєприпасів до України.

Каллас закликала НАТО готуватись до тривалої війни Росії. "Росія готова до довготривалої конфронтації і ми повинні бути також готові. Естонія значно збільшила оборонний бюджет, який досягне 3% ВВП до 2024 року. 2% ВВП на оборонні витрати має бути нижня позначка, не вища", - твітує посадовиця.

Україні потрібно $411 млрд на відновлення та відбудову - Світовий банк 

Будинок зруйнований через ракетний удар у Львівській області, 9 березня 2023 року

Потреби України у реконструкції та відновленні зросли до 411 мільярдів доларів, трохи більше ніж через рік після повномасштабного вторгнення Росії, повідомив Світовий банк у середу.

Оцінка, зроблена спільно українським урядом, Світовим банком, Європейською комісією та ООН, більше, ніж 349 мільярдів доларів, які оприлюднили в оцінках у вересні.

Остання оцінка передбачає, що у 2023 році Києву знадобиться 14 мільярдів доларів на критичні та пріоритетні інвестиції в реконструкцію та відновлення.

Згідно з оцінкою, для задоволення цих потреб знадобиться фінансування на суму 11 мільярдів доларів, що перевищує те, що уряд України вже вказав у своєму бюджеті на 2023 рік.

Вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року спричинило переміщення мільйонів людей, а світові ціни на продовольство та енергоносії різко зросли через наслідки війни.

«Енергетична інфраструктура, житло, критична інфраструктура, економіка та гуманітарне розмінування — це п’ять наших пріоритетів на цей рік», — заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Він додав, що частину робіт з реконструкції вже виконано.

Але Шмигаль попередив, що «сума збитків і потреби у відновленні наразі не включають дані про втрату інфраструктури, житла та бізнесу на окупованих територіях».

Коли сили оборони їх звільнять, влада почне відновлювальні роботи на цих територіях, сказав він.

Але необхідні 411 мільярдів доларів у 2,6 рази перевищують розрахунковий валовий внутрішній продукт країни на 2022 рік.

Найвищі очікувані потреби в транспорті, потім житло та енергія.

Відбудова України "займе кілька років", заявила віце-президентка Світового банку з Європи та Центральної Азії Анна Б'єрде.

Вона додала, що підтримку державних інвестицій також необхідно «доповнити значними приватними інвестиціями, щоб збільшити доступне фінансування для реконструкції».

У звіті, опублікованому в середу, говориться, що оцінки «слід розглядати як мінімум, оскільки потреби зростатимуть, поки триває війна».

Але збиток не зріс так сильно, як міг би, частково тому, що найгірший конфлікт обмежився територіями, які вже зазнали значної шкоди.

Деякі потреби країни також задовольняє уряд України за підтримки своїх партнерів.

Союзники поспішили надіслати допомогу в країну з початку конфлікту.

Війна призвела до бідності 7,1 мільйона людей, зруйнувавши 15 років прогресу в розвитку та посиливши нерівність, йдеться в оцінці.

Пряма шкода будівлям та інфраструктурі становить понад 135 мільярдів доларів США, додається.

Більше

XS
SM
MD
LG