Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі у вівторок 29 січня позитивно відреагував на скаргу американських усиновителів російських дітей, спільні права яких були порушені у зв’язку з набуттям чинності так званого закону Діми Яковлєва. Справу терміново передано на розгляд російській владі. Про це Російській службі Голосу Америки в ексклюзивному інтерв’ю розповіла директор Центру сприяння міжнародному захисту адвокат Карина Москаленко.
За її словами, скарга американських громадян була задоволена ЄСПЛ в стислі терміни, що викликано характером розгляду. На всі поставлені питання Російської Федерації належить відповісти до 16 лютого.
Віктор Васильєв: Поясніть, будь ласка, що саме стало предметом розгляду?
Карина Москаленко: Це скарга не проти закону (Діми Яковлєва – В.В.), а на порушення прав конкретних людей. Порушення прав дійсно відбувається у зв’язку з прийняттям цього закону. Але ми з іншого приводу звернулися до ЄСПЛ. У нього немає процедури перегляду наших законів. Він займається порушенням конкретних прав конкретних заявників, прав, які гарантовані Європейською конвенцією – права на сімейне життя, права на справедливий суд, права на недискримінацію (чому, наприклад, у законі фігурують тільки американські громадяни – це просто неприпустимо). Причому, по деяких справах, як у моєї колеги Марини Захарін, адвоката, яка веде справу дуже хворої дитини та її усиновителів, цілком реальні трагічні наслідки, тому що цій дитині буде вкрай важко пережити отриману моральну травму. Тут ми ставимо питання ще й про порушення статті 3 Женевської конвенції – неприпустимість нелюдського поводження. Ось це предмет нашої скарги, ніщо більше.
В.В.: Як розвиваються події?
К.М.: Вчора ми по факсу отримали повідомлення (з ЄСПЛ) про те, що наше прохання про застосування сорокового правила регламенту (Страсбурзького) суду задоволено, і справу терміново комунікувати Російської Федерації. На це у Європейського суду пішло п’ять днів мінус два вихідні. Уявляєте, в якому екстреному порядку це було зроблено?
В.В.: Що з цього випливає?
К.М.: Перед російським урядом поставлені питання про всі перераховані порушення. В залежності від того, які дадуть відповіді на ці питання представники РФ, буде вирішуватися доля нашого іншого клопотання – про правило 39 регламенту суду, яке дозволяє ЄСПЛ в особливо термінових випадках застосовувати те, що називається заходами попереджувального характеру, щоб порушення прав людини не стали незворотними.
В.В.: В які терміни повинні укластися російська влада?
К.М.: До 18 лютого РФ повинна відповісти на поставлені питання. Причому одне питання стосується тієї групи заявників, які вже мали на руках рішення російського суду, яке вступило в законну силу. Їм не тільки відмовили у видачі дитини, але і зажадали повернути рішення судів без їх виконання. Вони повернули, оскільки американці, як я переконалася, дуже законослухняні громадяни. Вони не вимагали виконання судових рішень, а чекали, коли все-таки правильно вирішиться питання. Однак деякі з них все ж вирішили звернутися до Європейського суду, тому що це вже верх порушень і повне попрання прав, коли не виконуються обов’язкові для всіх рішення судів.
В.В.: Але ж у вас є і інша категорія підзахисних?
К.М.: Так, і у них набагато важча ситуація. Це люди, які ще проходять процедуру або суду, або досудову процедуру, тому що це довгий процес, який займає кілька місяців, а то й років. Зараз до нас звернулися люди, які сім(!) років займалися усиновленням хлопчика. Проте виявилося, що російський закон підірвав їхню надію на з’єднання з цією дитиною. Те ж саме стосується і самої дитини, його надії, що він виїде в цю сім’ю. Правда, йому замість цього подарували якийсь смартфон. Але, думаю, що це скоріше характеризує рівень моральності тих небідних людей, які загладжують таку біль смартфонами. Вони, напевно, дуже «глибокі і тонкі психологи».
В.В.: Ви маєте на увазі історію з сиротою в Челябінську?
К.М.: Так, саме той випадок. Я говорю про це тільки тому, що про нього вже й так широко публічно відомо. У всіх інших справах ми розкривати нічого, крім ініціалів сімей і дітей, не можемо. Тому, що на наше прохання у цій конфіденційній справі по частині імен і прізвищ всі повинні зберігати відому стриманість. ЄСПЛ у всіх публічних документах буде іменувати заявників тільки по їх ініціалах.
В.В.: А може, результат справи, яка стосується конкретних заявників, може стати прецедентом для інших зацікавлених осіб і взагалі – якось вплинути на ситуацію?
К.М.: Звичайно, дуже часто, коли виноситься рішення щодо порушення прав людини, які стали наслідком тих чи інших положень закону, питання про якість закону неминуче постає. ЄСПЛ уповноважений дати оцінку цій якості. Тому, можливо, щоб не піддавати цей закон такий критиці, російська влада все-таки вийде на процедуру дружнього врегулювання суперечки. Якщо так, то багато заявників можуть просто відкликати свої скарги, тому що їх більше хвилює доля дітей. Якщо порушення будуть припинені, то предмет скарги відпаде. Якщо ж російська влада буде впиратися, тоді пройде вся процедура.
За її словами, скарга американських громадян була задоволена ЄСПЛ в стислі терміни, що викликано характером розгляду. На всі поставлені питання Російської Федерації належить відповісти до 16 лютого.
Віктор Васильєв: Поясніть, будь ласка, що саме стало предметом розгляду?
Карина Москаленко: Це скарга не проти закону (Діми Яковлєва – В.В.), а на порушення прав конкретних людей. Порушення прав дійсно відбувається у зв’язку з прийняттям цього закону. Але ми з іншого приводу звернулися до ЄСПЛ. У нього немає процедури перегляду наших законів. Він займається порушенням конкретних прав конкретних заявників, прав, які гарантовані Європейською конвенцією – права на сімейне життя, права на справедливий суд, права на недискримінацію (чому, наприклад, у законі фігурують тільки американські громадяни – це просто неприпустимо). Причому, по деяких справах, як у моєї колеги Марини Захарін, адвоката, яка веде справу дуже хворої дитини та її усиновителів, цілком реальні трагічні наслідки, тому що цій дитині буде вкрай важко пережити отриману моральну травму. Тут ми ставимо питання ще й про порушення статті 3 Женевської конвенції – неприпустимість нелюдського поводження. Ось це предмет нашої скарги, ніщо більше.
В.В.: Як розвиваються події?
К.М.: Вчора ми по факсу отримали повідомлення (з ЄСПЛ) про те, що наше прохання про застосування сорокового правила регламенту (Страсбурзького) суду задоволено, і справу терміново комунікувати Російської Федерації. На це у Європейського суду пішло п’ять днів мінус два вихідні. Уявляєте, в якому екстреному порядку це було зроблено?
В.В.: Що з цього випливає?
К.М.: Перед російським урядом поставлені питання про всі перераховані порушення. В залежності від того, які дадуть відповіді на ці питання представники РФ, буде вирішуватися доля нашого іншого клопотання – про правило 39 регламенту суду, яке дозволяє ЄСПЛ в особливо термінових випадках застосовувати те, що називається заходами попереджувального характеру, щоб порушення прав людини не стали незворотними.
В.В.: В які терміни повинні укластися російська влада?
К.М.: До 18 лютого РФ повинна відповісти на поставлені питання. Причому одне питання стосується тієї групи заявників, які вже мали на руках рішення російського суду, яке вступило в законну силу. Їм не тільки відмовили у видачі дитини, але і зажадали повернути рішення судів без їх виконання. Вони повернули, оскільки американці, як я переконалася, дуже законослухняні громадяни. Вони не вимагали виконання судових рішень, а чекали, коли все-таки правильно вирішиться питання. Однак деякі з них все ж вирішили звернутися до Європейського суду, тому що це вже верх порушень і повне попрання прав, коли не виконуються обов’язкові для всіх рішення судів.
В.В.: Але ж у вас є і інша категорія підзахисних?
К.М.: Так, і у них набагато важча ситуація. Це люди, які ще проходять процедуру або суду, або досудову процедуру, тому що це довгий процес, який займає кілька місяців, а то й років. Зараз до нас звернулися люди, які сім(!) років займалися усиновленням хлопчика. Проте виявилося, що російський закон підірвав їхню надію на з’єднання з цією дитиною. Те ж саме стосується і самої дитини, його надії, що він виїде в цю сім’ю. Правда, йому замість цього подарували якийсь смартфон. Але, думаю, що це скоріше характеризує рівень моральності тих небідних людей, які загладжують таку біль смартфонами. Вони, напевно, дуже «глибокі і тонкі психологи».
В.В.: Ви маєте на увазі історію з сиротою в Челябінську?
К.М.: Так, саме той випадок. Я говорю про це тільки тому, що про нього вже й так широко публічно відомо. У всіх інших справах ми розкривати нічого, крім ініціалів сімей і дітей, не можемо. Тому, що на наше прохання у цій конфіденційній справі по частині імен і прізвищ всі повинні зберігати відому стриманість. ЄСПЛ у всіх публічних документах буде іменувати заявників тільки по їх ініціалах.
В.В.: А може, результат справи, яка стосується конкретних заявників, може стати прецедентом для інших зацікавлених осіб і взагалі – якось вплинути на ситуацію?
К.М.: Звичайно, дуже часто, коли виноситься рішення щодо порушення прав людини, які стали наслідком тих чи інших положень закону, питання про якість закону неминуче постає. ЄСПЛ уповноважений дати оцінку цій якості. Тому, можливо, щоб не піддавати цей закон такий критиці, російська влада все-таки вийде на процедуру дружнього врегулювання суперечки. Якщо так, то багато заявників можуть просто відкликати свої скарги, тому що їх більше хвилює доля дітей. Якщо порушення будуть припинені, то предмет скарги відпаде. Якщо ж російська влада буде впиратися, тоді пройде вся процедура.
