Спеціальні потреби

Актуально

"Невиразна" позиція Москви та "істотна роль" Туреччини - експерти про Нагірний Карабах

На фото: палаюча автівка на гірському перевалі поблизу кордону між Нагірним Карабахом та Вірменією. 8-ме листопада

Ситуація з участю турецьких миротворців в Нагірному Карабасі залишається досить заплутаною. У Москві з посиланням на досягнуту напередодні тристоронню (Росії, Азербайджану і Вірменії) угоду про перемир'я в зоні конфлікту відзначають, що Туреччина в документі не згадується взагалі у будь-якому контексті.

Росія відповідно до домовленостей вже направила свій контингент миротворців у Нагірний Карабах: майже дві тисячі бійців, яких разом з бронетехнікою доставили на кількох вантажних військових літаках.

Про участь же турецьких сил у миротворчій операції раніше заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв. Баку також продемонстрував відеозапис, де Алієв в ході бесіди з президентом РФ Володимиром Путіним каже, що одним з пунктів тристоронньої угоди стала «спільна миротворча місія Росії і Туреччини». При цьому Путін не дезавуював слова колеги, але в опублікованому на сайті Кремля документі згадок про турецьких миротворців немає.

Як пишуть регіональні медіа, Анкара надавала Баку політичну і військову підтримку в 44-денній війні в Нагірному Карабасі.

Як слідує із пояснень прес-секретаря Кремля Дмитра Пєскова, лідери трьох країн обговорювали розміщення центру моніторингу за участю Туреччини, а всі інші нюанси, мовляв, повинні обговорюватися окремо.

Відповідно до документу, під контроль Азербайджану переходить низка районів Нагорного Карабаху, а сторони припиняють бойові дії.

Насправді ніхто не знає, як врегулювати подібні конфлікти
Військовий аналітик Олександр Гольц

Тим часом в Баку святкують перемогу, Ільхам Алієв назвав угоду про перемир'я «капітуляцією Вірменії».Вірменський лідер Нікола Пашинян не визнає поразки. Однак в Єревані після оголошення про тристоронній угоді спалахнули масові антиурядові акції.

Олександр Гольц: «Найкраще з усіх поганих рішень»

Військовий аналітик Олександр Гольц в коментарі для Російської служби «Голосу Америки» сказав, що компромісна угода щодо Нагірного Карабаху - «найкраще з усіх поганих рішень», які були. Щодо миротворчої місії, то, за його словами, вона буде успішною рівно до того моменту, коли одна зі сторін не вирішить порушити досягнуту угоду.

«Як приклад можу навести миротворчу місію в Південній Осетії, - додав він. - Вона була абсолютно успішною, починаючи з 1992 року. Але все звалилося відразу, коли в 2008 році там почалися військові дії. Добре підготовлені миротворці легко справляються зі всякого роду ексцесами, але вони нічого не зможуть зробити, якщо одна зі сторін, усвідомлено вирішить порушити перемир'я».

Насправді ніхто не знає, як врегулювати подібні конфлікти, констатував Олександр Гольц. На його думку, якщо карабахський конфлікт дійсно вдалося заморозити, то треба сподіватися, що наступні покоління будуть мудрішими за нинішні і зможуть врегулювати цю проблему.У той же час політолог зазначив, що у разі, якщо турецькі військовослужбовці увійдуть до складу миротворців, це було б в логіці сьогоднішніх взаємин Москви і Анкари.

«Втім, у тристоронній угоді про це немає ні слова, - уточнив він. - Але я допускаю, що Туреччина захоче взяти участь в місії, і не думаю, що Росії буде цьому опиратися. Ось Єреван може виступити проти, однак він зараз зовсім не у тому становищі, щоб на чомусь занадто сильно наполягати».

Олександр Гольц також назвав 44-денну війну в Нагірному Карабасі і все пов'язане з нею одною із найбільших зовнішньополітичних поразок Росії: «Причому, незалежно від того, буде миротворча операція успішною чи ні. У кавказькому регіоні з'явився новий гравець - Туреччина, яка на відміну від Москви ясно формулює свої цілі. До того ж Анкара зіграла набагато більш істотну роль у результаті конфлікту, ніж Москва. А недавнє знищення російського вертольота стало зайвою демонстрацією принизливого становища Росії », - резюмував аналітик.

Вірменські військові реально оцінювали становище, розуміючи, що стримати натиск сил противника неможливо і неминучі нові втрати населених пунктів
Керівник Центру Європа-Близький Схід Інституту Європи, Олександр Шумлін

За повідомленням МЗС Азербайджану, російський військовий вертоліт Мі-24 був випадково збитий в понеділок увечері азербайджанськими військовими в небі над Вірменією. У результаті два члени екіпажа загинули, ще один госпіталізований. Азербайджанська сторона згодом вибачилася за те, що сталося, висловила готовність виплатити компенсацію і порушила кримінальну справу з приводу інциденту.

Олександр Шумілін: позиція Москви в ході конфлікту була «вкрай невиразною»

У свою чергу керівник Центру Європа-Близький Схід Інституту Європи Олександр Шумілін вважає, що всупереч заяві лідера Азербайджану жодної капітуляції з вірменської сторони немає. Відповідно до його формулювання, у Нагірному Карабасі відбулося заморожування конфлікту «на стадії несприятливого розвитку подій для Вірменії».

Крім того, сходознавець прогнозує, що місія миротворців у вибухонебезпечному регіоні повинна бути успішною, тому що її потребують обидві сторони конфлікту.

«Інша справа, яким буде склад миротворчого контингенту, - міркує він. - Так, офіційно (в угоді) прописані лише російські військові, але можливо і підключення турецьких. Якщо це станеться, це може змінити ситуацію. Думаю, вірмен такий поворот не влаштує».

Теоретично це може привести до зриву перемир'я, але далеко і зовсім не обов'язково, підкреслив Олександр Шумілін: «Треба розуміти, що саме вірменський генералітет, який терпить поразку, пролобіював припинення бойових дій і примусив до цього політичне керівництво країни, Пашиняна. В якомусь сенсі тут напрошується аналогія з Брестським миром. Але це об'єктивно необхідні дії (Єревана), продиктовані бажанням уникнути гірших наслідків. Вірменські військові реально оцінювали становище, розуміючи, що стримати натиск сил противника неможливо і неминучі нові втрати населених пунктів».

Я не бачив жодного російського посадовця, який вважав би, що Москва колись буде здатна повністю контролювати Південний Кавказ без участі будь-яких інших сил
Старший дослідник Центру Карнегі Олександр Габуєв

Захоплення азербайджанської армією міста Шуша стало вирішальним фактором у протистоянні на полі бою, стверджує керівник Центру Європа-Близький Схід Інституту Європи. Також, за його оцінкою, позиція Москви в ході конфлікту була «вкрай невиразною».

Росія "краще калібрує" свою зовнішню політику - Олександр Габуєв

Як вважає старший дослідник Центру Карнегі Олександр Габуєв, офіційний Кремль задоволений перемир'ям у Нагірному Карабаху.

"Москва задоволена таким результатом, з огляду на варіанти, які у неї є. Я не бачив жодного російського посадовця, який вважав би, що Москва колись буде здатна повністю контролювати Південний Кавказ без участі будь-яких інших сил. Йдеться радше про баланс, а не домінування. Вся ситуація показує нам дещо нове щодо того, як Москва використовує зовнішю політику, включно із ситуацією на пост-радянському просторі. Ми бачимо краще калібрування інструментів для відповідей на регіональні кризи, та дещо більш розслаблений та реалістичний погляд на цілі Росії", - твітує експерт.

Південний Кавказ перестав бути "безперечною територією впливу" Росії - Марк Галеотті

Безпековий експерт Марк Галеотті на сторінках англомовного видання The Moscow Times пише, що угода про перемир'я, обставини її досягнення вказують на занепад впливу Росії на Південному Кавказі.

"Це на вияв зрілого державництва, або ж впевненої гегемонії. Йдеться про менеджмент процесу занепаду. Росія, яка, за регіональним мірками, має потужні можливості, слабку волю, намагається якнайкраще використати ситуацію, і у процесі розчаровує своїх союзників та нічого не робить для стримування тих, хто кидає їй виклик. Все, що зараз можна сказати - вогнь припинено. Але скільки це триватиме?", - пише Галеотті.

На думку експерта, на Південному Кавказі Росії тепер доводиться змиритись із появою нових впливових гравців, хоча раніше цей регіон був "безперечною територією її впливу", - відзначає експерт.

Дивіться також: У Лондоні сподіваються на продовження особливих відносин з Америкою

У Лондоні сподіваються на продовження особливих відносин з Америкою. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:42 0:00

Всі новини дня

Громадянам США радять залишити Росію "поки є можливість"

Аеропорт "Шереметьєво", Москва, Росія, 8 липня 2019 (AP Photo/Pavel Golovkin)

З огляду на оголошену у Росії мобілізацію, через російську війну в Україні, посольство США в РФ закликало своїх громадян не їхати до країни, а тим американцям, які вже там перебувають, порадило залишити країну.

"Росія може відмовити громадянам із подвійним громадянством визнавати громадянство США, відмовити їм у доступі до консульської допомоги США, перешкодити їх виїзду з Росії та призвати громадян із подвійним громадянством на військову службу", - наголошує дипломатичне представництво.

У заяві посольство звертає увагу на обмеженість комерційних рейсів і те, що дипмісія має суттєві обмеження щодо надання допомоги громадянам США, а варіанти транспортування, можуть раптово стати ще більш обмеженими: "Якщо ви бажаєте покинути Росію, вам слід якомога швидше зробити це самостійно".

Крім того, американські дипломати нагадують: "В Росії не гарантується право на мирні зібрання та свободу слова", тож громадянам США радять уникати "будь-яких політичних чи соціальних протестів" та не фотографувати правоохоронців, адже "російська влада заарештувала громадян США, які брали участь у демонстраціях".

"Голос Америки" уже повідомляв про масовий виїзд громадян Росії у прилеглі країни, зокрема, Грузію та Казахстан після оголошення мобілізації.

Тим часом, російська влада повідомила, що фіксує імена громадян, які виїжджають із країни після оголошеної мобілізації.

Західні експерти й політики називають оголошення мобілізації у Росії, ядерні погрози та проведення фіктивних "референдумів" на окупованих російськими військами територіях України ознакою слабкості президента РФ Путіна.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода"

Сенат США почав розглядати законопроект, що включає більше 12 млрд дол допомоги Україні

Фото: Будівля Сенату у Вашингтоні

У вівторок Сенат США проголоcував за початок розгляду законопроекту, що забезпечує урядове фінансування до 16 грудня, і, зокрема, містить положення про допомогу Україні обсягом 12,4 млрд дол.

Законопроект, серед іншого, передбачає 35 мільйонів доларів на "підготовку та відповідь на потенційні ядерні та радіологічні інциденти в Україні", цитує текст документів Reuters.

Раніше CNN повідомило, з посиланням на посадовця адміністрації США, що законопроект допоможе зміцнити ядерну безпеку в Україні на тлі загроз для найбільшої атомної електростанції в Європі, ЗАЕС.

Початок процедури голосування отримав 72 голоси сенаторів, більше ніж 60 необхідних, після того, як американські законодавці досягнули домовленості щодо положень дозвільної системи для будівництва енергетичної інфраструктури.

Очікується, що остаточно Сенат проголосує за законопроект до кінця цього тижня. Відповідний законопроект має схвалити і Палата представників. Щоб набути сили закону, схвалений обома палатами Конгресу законопроект має підписати президент.

Директор ЦРУ прокоментував мобілізацію РФ та ядерні погрози Путіна - CBS

Фото: Директор ЦРУ Вільям Бернс

В інтерв'ю американському каналу CBS, директор ЦРУ Вільям Бернс заявив, що наразі складно визначити, чи блефує російський президент Володимир Путін, коли говорить про готовність застосувати "всі заходи", включаючи ядерну зброю.

"Наразі важко сказати", наскільки слова Путіна є блефом, заявив Бернс в інтерв'ю ведучій CBS Норі О'Доннел, повну версію якого буде опубліковано 2 жовтня. Бернс зауважив, що до таких погроз Путіна варто ставитись дуже серйозно і "слідкувати за сигналами справжньої підготовки", а також дуже чітко повідомляти про наслідки, до яких призведе застосування ядерної зброї.

Коментуючи російську мобілізацію, Бернс зауважив, що російське військо має і інші проблеми, крім нестачі особового складу.

"Його військо має багато проблем і особовий склад - лише одна з них", - заявив посадовець. Він відзначив, що мобілізація не вирішить питань тренування, обладнання та логістичної підтримки.

Про те, що США наразі не бачать готовності Росії застосовувати ядерну зброю, але погрози Кремля сприймають дуже серйозно заявляла і речниця Білого дому Карін Жан-П’єр у понеділок 26 вересня.

"Що стосується будь-яких доказів чи шансів – наразі ми цього не бачимо. Але ми сприймаємо ці загрози дуже серйозно. Наразі ми не бачимо жодних причин коригувати нашу власну ядерну позицію", – так речниця Білого дому відповіла на запитання, чи вважають США, що шанси застосування Росією ядерної зброї зараз вищі, ніж це було на початку повномасштабного вторгнення до України.

Держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв'ю одному з американських каналів заявив, що США закликають Кремль припинити розмови про можливе використання ядерної зброї.

Китай закликав РБ ООН виступити посередником для припинення війни в Україні

Ван Вейбін

ПЕКІН. Китай каже, що Рада Безпеки ООН має допомогти припинити війну в Україні.

Речник Міністерства закордонних справ Китаю Ван Венбін каже, що країна готова співпрацювати з рештою міжнародного співтовариства для деескалації бойових дій.

Ван сказав: «Китай завжди стояв на боці миру і був відданий сприянню мирним переговорам».

Китай мовчазно підтримав заяву Росії про те, що її спровокували на конфлікт США та НАТО, але не визнав територіальних претензій Росії в Україні.

Ван сказав: «Ми вважаємо, що Рада Безпеки, як основа механізму міжнародної безпеки, повинна повною мірою використовувати свої посередницькі функції, покладені на неї відповідно до Статуту ООН, слідувати правильному напрямку припинення війни та сприяння миру”.

Європа стурбована безпекою інфраструктури після імовірного саботажу газопроводу Північний потік

Прем’єр-мінітерка Швеції Маґдалена Андерссон (посередині) під час прес-конфренції 27 вересня у Стокгольмі щодо інцидентів на газопроводі Північний потік. Ліворуч від неї - міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде, а праворуч - міністр оборони Петер Гултквіст.

Чільні європейські посадовці вважають пошкодження трубопроводів Північного потоку у Балтійському морі результатом ймовірних навмисних дій, але не називають можливих зловмисників чи причин саботажу.

...Ми доходимо висновків, що це, можливо, навмисна дія. Це, ймовірно, саботаж.
Маґдалена Андерссон

Державний секретар США Ентоні Блінкен сказав, що «повідомлення про напад чи саботаж» ще не підтверджені, «але якщо вони підтвердяться, то очевидно, що в них ніхто не зацікавлений».

«Пошкодження Північного потоку 1 і 2 не є випадковим збігом і впливає на всіх нас. Вся наявна інформація свідчить, що витоки є результатом навмисних дій. Навмисні порушення європейської енергетичної інфраструктури є абсолютно неприйнятними і на них буде рішуча й спільна відповідь», - заявив верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррелль.

Після повідомлень про зареєстровані в районі витоків газу підводні вибухи увага звернена зокрема на Росію, яка використовує енергію як інструмент міжнародної політики, а також має великий флот у регіоні.

Газ є ключовим для енергетики Європи, і зменшення його постачання з Росії на тлі російської війни в Україні спричинило різке зростання цін на енергію та побоювання економічної кризи в багатьох країнах.

Європейський Союз у відповідь на російську війну наклав широкі санкції, але фактично оминув газову галузь.

Російський газ постачається до Європи кількома трубопроводами, зокрема через українську газотранспортну систему, але контрольована російським урядом компанія Газпром значно зменшила обсяги транспортування газу на захід.

Можливі напади на трубопроводи Північного потоку також підвищують стурбованість безпекою інших важливих для європейської інфраструктури об’єктів, транспортних мереж і каналів зв’язку зокрема у Балтійському морі.

Росія має значну військову присутність в регіоні Балтійського моря і ми очікуємо, що вона й далі потрясатиме зброєю.
Мортен Бодсков

Данський міністр оборони Мортен Бодсков у середу після зустрічі з генеральним секретарем НАТО заявив: «Росія має значну військову присутність в регіоні Балтійського моря і ми очікуємо, що вона й далі потрясатиме зброєю».

«У нас є шведські дані, а також інформація від Данії і на тих підставах ми доходимо висновків, що це, можливо, навмисна дія. Це, ймовірно, саботаж», - сказала прем’єр-міністр Швеції Маґдалена Андерссон.

Данські військово-повітряні сили оприлюднили фотографії місця, де вируюче з газом коло на морській поверхні сягає кілометра в діаметрі.

Газопровід Північний потік 1 був зупинений ще раніше з технічних причин, а новозбудований Північний потік 2 так і не починали використовувати через закриття проекту урядом Німеччини у лютому.

Але чотири нитки двох трубопроводів, що пролягають дном моря з Росії до Німеччини, були заповнені газом.

Маґдалена Андерссон підкреслила, що «вибухи відбулися не в територіальних водах Швеції чи Данії, а в економічних зонах наших країн. І Північний потік 1, і Північний потік 2 не є власністю Швеції або Данії. Це не напад на шведську чи данську територію. Але попри це уряд сприймає події дуже серйозно».

Росія хоче дестабілізувати економічну ситуацію в Європі та викликати паніку перед зимою.
Михайло Подоляк

В той час як європейці стримуються у вказуванні на можливих зловмисників, з України пролунали прямі звинувачення у тому, що за інциденти на балтійських газопроводах відповідає Росія.

«Це не що інше, як спланований Росією теракт та акт агресії в напрямку ЄС. Росія хоче дестабілізувати економічну ситуацію в Європі та викликати паніку перед зимою», - написав у Твіттері радник в адміністрації українського президента Михайло Подоляк.

Верховний представник ЄС у закордонних справах і з питань безпеки Жозеп Боррелль сказав в інтерв’ю німецькому телеканалу NTV у вівторок, що думає про можливість саботажу, хоча не вдався до припущень про можливі причини чи ймовірних зловмисників.

Дивіться також:

Більше

XS
SM
MD
LG