Спеціальні потреби

Актуально

Конгрес США вкотре береться за імміграційну реформу

Після схвалення медичної реформи американські законодавці приступають до розгляду чергової - імміграційної. В центрі дебатів - пропозиція легалізувати тих, хто незаконно живе у США. Враховуючи, що кількість нелегалів становить від 11 до 12 мільйонів людей, не дивно, що це питання викликає великі пристрасті. Це проявилось зокрема під час нещодавньої демонстрації у Вашингтоні на підтримку реформи імміграційної системи.

Одним з учасників демонстрації був Волтер Кастро, який потрапив до США з Сальвадору в семирічному віці. Він належить й до тих, хто підтримував Барака Обаму в його передвиборчій боротьбі - а саме за те, що Обама виступає за імміграційну реформу. Кастро вважає, що близько 12 мільйонів нелегальних мігрантів, які зараз живуть у США, мають отримати можливість стати легальними громадянами.

«Я хотів би, щоби люди могли легалізуватись, навіть якщо їм доведеться платити податки за минулі роки і усі штрафи», - каже Кастро.

Проти схвалення відповідних законів виступає багато республіканців. Одним із них є Ден Стейн, який каже:

«Нам не слід імпортувати величезний клас людей, ознаками якого є бідність, брак освіти і соціальна незахищеність. Програму амністії не слід схвалювати з двох причин: по-перше, вона заохотить інших прибути сюди нелегально. По-друге, через неї тут залишаться ті, які могли би повернутись на батьківщину».

Матір громадянки США Єсенії Сусідо не має легального статусу і їй загрожує депортація в Мексику. Активістка руху за реформи Єсенія сподівається, що законодавці виконають довголітню обіцянку реформувати закони.

«Зараз з’явилася унікальна нагода. Не можна чекати довше, бо родини роз’єднаються, людей депортують, і це несправедливо», - вважає Єсенія.

Потік нелегальних іммігрантів з Мексики до США останнім часом зменшився. Частково це пояснюється рецесією, кращою роботою прикордонників і частішими рейдами поліції на місця праці нелегалів. Втім захисники реформи наголошують, що легалізація незаконних робітників дасть величезний прибуток казні. Елісео Медіна, заступник голови найбільшої у США профспілки робітників-іммігрантів, каже:

«Підраховано, що коли легалізувати 11 чи 12 мільйонів нелегалів, то це призведе до росту економіки США на півтора трильйона доларів!»

Дженет Кепгарт з вашингтонського Центру вивчення імміграції не погоджується. На її думку, легалізація мільйонної армії незаконних працівників утруднить американцям пошуки роботи:

«Легалізація 11 мільйонів незаконних робітників запрудить ринок праці. За місця роботи з американцями змагатимуться люди, що порушили закон, працювали тут нелегально, а після цього отримали право на рівних змагатись за роботу з американцями».

Три роки тому спроба провести імміграційну реформу провалилась попри велелюдні демонстрації по всій країні, влаштовані угрупованнями захисту прав нелегалів. Минулого місяця двоє сенаторів виступили з проектом легалізувати незаконних жителів шляхом сплачення ними податків за минулі роки і відпрацювання якогось часу на громадських роботах.

Але оскільки в листопаді відбудуться вибори в Конгрес, аналітики передбачають, що цього року реформа не буде схвалена. Проте активісти кажуть, що це не зупинить їх від подальшого чинення тиску на Білий дім і Конгрес.

Всі новини дня

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Суд у Грузії відмовився випустити Саакашвілі за станом здоров'я

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі під час відеозв'язку на судовому слуханні у Тбілісі, 1 лютого 2023. REUTERS/Irakli Gedenidze

Тбіліський міський суд 6 лютого відмовився відтермінувати виконання вироку в справі колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, передає грузинська служба Радіо Свобода. Рішення оголосив суддя Георгій Аревадзе, тим самим не задовольнивши клопотання адвокатів Саакашвілі.

Рішення судді викликало невдоволення родичів та прихильників колишнього президента.

На сьогоднішньому засіданні сторони проголосили заключні промови, після чого суддя зачитав рішення.

Представники пенітенціарної служби не погодилися з клопотанням адвокатів Саакашвілі. За словами представника служби, юриста Ніки Абрамішвілі, поданий суду висновок не містив достовірної інформації про тяжкість хвороби засудженого Міхеїла Саакашвілі і не міг служити підставою для відтермінування покарання.

Зі свого боку, адвокати сьогодні закликали суддю задовольнити їхнє клопотання та винести справедливе рішення. Зокрема, Шалва Хачапурідзе сказав судді, що порятунок життя третього президента – у його руках. За поясненням адвокатів, Аревадзе своїм рішенням міг зіграти історичну роль і закласти основу для великого примирення.

Виходячи зі стану здоров’я, Михайло Саакашвілі ані на засіданні, ані на оголошенні рішення не був присутнім, навіть дистанційно.

З клопотанням про відстрочку або звільнення від покарання колишнього президента Грузії до суду звернулися адвокати Саакашвілі. Це клопотання суддя Георгій Аревадзе розглядав близько двох місяців.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень.

Через проблеми зі здоровʼям Саакашвілі перевели до цивільної клініки у Тбілісі. Сам політик та його прихильники наполягають, що погіршення стану могло бути спричинене отруєнням. Влада Грузії стверджує, що для таких висновків немає доказів.

Більше

XS
SM
MD
LG