Спеціальні потреби

Актуально

Хто виграє від ринку землі в Україні, розмірковують експерти

Президент УКАБ Алекс Ліссітса

Після 16 років мораторію на продаж аграрних земель, минулого тижня команда президентс України Володимира Зеленського озвучила основні позиції з запуску ринку.

Амбітний план передбачає відкриття продажу сільськогосподарської землі вже через рік – починаючи з 1 жовтня 2020 року, що залишає небагато часу для підготовки відповідних нормативних актів, наповнення земельного кадастру, спрощення процедур реєстрації та громадського обговорення і роз'яснення реформи.

Про те, як вплине ринок землі на фермерів і чи варто остерігатись, що спекулянти скуплять українські чорноземи, ми поспілкувались з експертами в США та Україні.

Відсутність ринку землі годувала корупцію в Україні, вважає президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Алекс Ліссітса.

Алекс Ліссітса
Алекс Ліссітса

"Земельна реформа давно назріла, адже більше ніж 10 мільярдів гривень щороку українська держава втрачала за відсутності ринку землі на якихось так званих трансакційних витратах, а просто кажучи на відкатах і на якихось інших поборах, які існували в українському бізнесі", - говорить він.

Обмеження права на розпорядження землею ставить Україну в один ряд з Північною Кореєю, Конго, Кубою та Венесуелою, а Україна має рухатись в сторону Європейського Союзу де існує ринок землі, зауважує експерт.

Земельну реформу потрібно було робити вже давно, вважає Еліна Рибакова, заступниця головного економіста Міжнародного інституту фінансів, США – впливової асоціації фінансового сектору США.

Еліна Рибакова
Еліна Рибакова

"Я однозначно вважаю це позитивним кроком, - говорить Рибакова. - Раніше парламентарі голосували у відповідності до певних непрозорих інтересів, а не у відповідності до партійних пріоритетів. Земельна реформа є одним з питань, де діють впливові інтереси. Цю реформу можна було легко провести роки тому, однак, певні сили її блокували в парламенті і щороку парламент блокував продаж аграрних земель".

Команда Зеленського має політичні важелі, щоб провести реформу, а новий міністр економіки та сільського господарства України Тимофій Милованов - гарний професіонал, вважає Рибакова.

"Гадаю, той факт, що склад парламенту значно змінився – корисний. Адже деяких впливових інтересів, які раніше були в парламенті, тепер немає і партія президента Зеленського має більшість і це не залишає відмовок, щоб не втілювати прогресивні реформи, включаючи земельну. Гадаю, ситуація зараз сприятлива для України і міністр економіки може дуже розумно підійти до цього питання", - говорить економістка.

Чи обґрунтовані страхи, що після реформи землю скуплять спекулянти?

Побоювання, що іноземні гравці, далекі від українського сільського господарства, зможуть швидко вийти на український ринок і скупити аграрну землю перебільшені, вважає Ліссітса.

"Дуже багато ризиків, які проговорюються на сьогоднішній день в засобах масової інформації, в аграрному середовищі про те, що зараз зайдуть американці, китайці, європейці та інші і викуплять святу українську землю вони є досить таки перебільшеними", - говорить експерт.

Теперішній варіант реформи надає першочергове право на купівлю землі саме тим, хто її обробляє, і тому спекулятивні інвестори зможуть вийти на ринок не скоро.

"Якщо зайдуть хеджфонди, вони зайдуть на вторинний ринок, який сформується тоді, коли українські компанії і українські емітенти сформують первинний ринок, - говорить Ліссітса, - тобто викуплять цю землю а це розтягнеться років на 10".

Більшість виробників вже мають договори з довгострокової оренди землі і тому в перші роки після зняття мораторію, великого обсягу продажу землі не очікується. А от для того, щоб розвивати реформу в середньостроковій перспективі, варто долучити радників ЄС та Світового банку, стверджує Рибакова.

"Є міжнародний досвід. Якщо міністр прогресивно підійде до технічної допомоги, то реформа однозначно просунеться і це надзвичайно важливо, бо це одне з багатств країни, яка має бути житницею Європи"

Хто виграє від земельної реформи запропонованої командою Зеленського?

Сценарій реформи, який пропонує уряд, загалом задовольняє всіх, переконаний Ліссітса. "Українські громадяни і українські товаровиробники, які орендують землю, мають першочергове право викупу, тобто якщо орендар зараз обробляє цю землю, він має першочергове право викупу землі", навіть якщо за ним стоять іноземні бенефіціари.

Українські аграрії дуже різні - в сільському господарстві країни працюють і домогосподарства і дрібні та середні фермери та великі аграрні компанії.

Задача реформи – зберегти потенціал та існуючу структуру ринку, говорить Ліссітса.

Великі агрохолдинги швидко розвивають виробництво та експорт і рухають українську економіку вперед. За останні 5-7 років, "Україна демонструє просто шалені темпи як виробництва зернових, олійних культур так і його експорту цього року ми очікуємо знову рекорд 72 млн тонн зернових та зернобобових експортом біля 50 мільйонів", - наголошує експерт, відзначаючи що ще в 2003 році Україна імпортувала пшеницю.

Щоб відповісти на питання де малому фермеру взяти гроші, щоб купити землю, в реформі передбачена програма компенсації відсотків за кредитами не купівлю землі для дрібних виробників, що мають до 500 гектарів. Також передбачено спеціальну програму купівлі землі в розстрочку.

В озвученому проекті реформ держава зараз готує ті запобіжники, аби не зайшли якісь шалені хеджфонди або якісь інші іноземні спекулянти на українську землю а саме виробники мали першочергове право купити цю землю
Алекс Ліссітса

Ліссітса вважає: "це створить умови для купівлі землі фермерами, які займаються нішевими культурами та садівництвом".

Першочергове право купувати землю для тих, хто її обробляє а також підтримка дрібних фермерів, стане запобіжником проти спекулянтів.

"В озвученому проекті реформ держава зараз готує ті запобіжники, аби не зайшли якісь шалені хеджфонди або якісь інші іноземні спекулянти на українську землю а саме виробники мали першочергове право купити цю землю", - говорить експерт.

Реформі загрожує політизація, вважає керівник УКАБ

Ліссітса застерігає від надмірної політизації процесу: "Я бачу єдиний ризик - це нагнітання політичної ситуації".

Реформа має відбутись так, щоб землевласники отримали достойну ціну за свої ділянки, погоджується Рибакова.

Щоб селяни отримали переваги від вільного ринку землі, Ліссітса радить проводити роз'яснювальну роботу, щоб землевласники точно знали яку саме угоду укладають, щоб "люди, які продали земельні паї розуміли, що ці гроші краще використати на розвиток. Якщо вони завтра підуть ці гроші проп'ють а через рік згадають що їм колись платили за оренду зараз і не платять То цей ризик певно є", - зауважує експерт.

Дивіться також: ​Гарячі гроші: в чому їх небезпека для курсу гривні | Гроші та ринки

Гарячі гроші: в чому їх небезпека для курсу гривні | Гроші та ринки
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:49 0:00

Всі новини дня

МАГАТЕ просить Росію роз'яснити, що сталось з директором ЗАЕС - Reuters

Архівне фото: Запорізька АЕС

МАГАТЕ звернулось до Росії за роз'ясненнями стосовно генерального директора Запорізької АЕС Ігоря Мурашова.

"Ми звернулись до російської влади із запитом про роз'яснення", - наводить Reuters слова представника МАГАТЕ у відповідь на питання видання.

Українська компанія "Енергоатом" заявила, що Мурашова затримали російські окупанти.


"У п'ятницю, 30 вересня 2022 року, близько 16:00 генеральний директор Запорізької АЕС Ігор Мурашовбув затриманий рашистським патрулем дорогою від станції до Енергодару. Автівку зупинили, його самого силоміць затримали та із зав‘язаними очима відвезли в невідомому напрямку. Наразі немає інформації щодо місця перебування Ігоря Мурашова та його долі", - написав президент ДП НАЕК "Енергоатом" Петро Котін в Telegram.

В "Енергоатомі" заявили, що затримання Котіна створює небезпеку експлуатації найбільшої в Європі атомної електростанції і звернулись до Росії із вимогою негайно звільнити керівника станції.

“Фальшиві референдуми – ознака страху Росії перед українським контрнаступом” – міністр закордонних справ Латвії. Ексклюзивне інтервʼю

Незаконна спроба анексії окупованих територій України – свідчення страху Росії перед успіхом українського контрнаступу. Про це заявив міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс в ексклюзивному інтервʼю журналістці грузинської служби «Голосу Америки» Еці Маґалдадзе.

Яке юридичне значення мають псевдореферендуми та спроба анексії – юристи-міжнародники. Відео

США та союзники України в один голос заявляють – ніколи не визнають так званих референдумів чи спроб Росії анексувати українські території. Чи має цей процес будь-яке юридичне значення – розбиралася Наталія Леонова.

Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН щодо України. США винесуть її на Генеральну Асамблею наступного тижня

Під час голосування щодо резолюції в Раді Безпеки ООН 30 вересня 2022 року посол Росії в ООН Василь Небензя єдиний був проти, як і на цьому фото від  25 лютого 2022 року, зробленому через два дні після нападу Росії на Україну.

Росія наклала вето на резолюцію Ради Безпеки ООН, яка засуджує проголошену Москвою анексію частини України. За резолюцію, внесену yп'ятницю Сполученими Штатами та Албанією проголосувало 10 країн, Індія, Китай, Бразилія та Габон утрималися.

Держсекретар Ентоні Блінкен ще перед голосуванням в п’ятницю заявив, що наступного тижня США та Албанія винесуть резолюцію на голосування в Генеральній Асамблеї, яка складається з 193 членів, і де не діє право вето.

«Якщо Росія заблокує Раду Безпеки у виконанні своїх обов'язків, ми попросимо Генеральну Асамблею ООН, де кожна країна має право голосу, чітко дати зрозуміти, що перекроювати кордони силою неприйнятно», – сказав Блінкен.

Раніше президент Росії Володимир Путін оголосив про анексію чотирьох частково окупованих Росією регіонів України, які складають 15% території України. Як зауважують оглядачі, це – найбільша анексія в Європі з часів Другої світової війни. Цей крок рішуче відкинули західні країни і навіть багато близьких союзників Росії.

Посолка США Лінда Томас-Грінфілд представила резолюцію, що закликала не визнавати жодних змін статусу Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей України та зобов'язувала Росію вивести свої війська.

У залі ради вона стверджувала, що спроба анексії території суверенної нації суперечить основоположним принципам Організації Об’єднаних Націй, і сказала, що Путін на Червоній площі святкує «це явне порушення міжнародного права» концертом. Київ і західні лідери засудили «референдуми», що проходили «під дулом зброї», як фальсифікацію.

Посол Росії в ООН Василь Небензя, який єдиний підняв руку, голосуючи проти резолюції, стверджував, що окуповані Росією регіони самостійно вирішили бути частиною Росії.

«Повороту назад не буде, як намагається нав’язати сьогоднішній проект резолюції», – сказав Небензя.

Китай висловив занепокоєння щодо «тривалої та розширеної кризи» в Україні.

Представник Пекіна в ООН Чжан Цзюнь стверджував, що "суверенітет і територіальна цілісність усіх країн повинні бути захищені", але "законні проблеми безпеки" країн також слід сприймати серйозно.

Посол України в ООН Сергій Кислиця заявив, що «самотня рука» представника Росії, піднята проти резолюції, «знову засвідчила ізоляцію Росії в її відчайдушних спробах заперечити реальність і наші спільні зобов’язання, починаючи зі Статуту ООН».

«Представник Путіна пішов слідами свого господаря в Москві, де сьогодні було організовано лялькову виставу, яка намагався заперечити очевидне – що агресивний і авантюристський режим у Росії прямує до неминучої поразки», – сказав Кислиця.

Він нагадав, що у п’ятницю щонайменше 30 мирних жителів загинули та 88 були поранені внаслідок російського обстрілу Запоріжжя.

«Росія продовжує свою геноцидну практику вбивства українців, тортур і утисків на окупованих територіях. Тому єдиний спосіб зробити так, щоб усі українці на всій суверенній території України почувались у безпеці та під захистом своєї держави – повернути українські прапори на всій території окупованого Донбасу, півдня України та Криму», – сказав Кислиця.

За його словами, Україна має повне право звільнити свої території та людей і буде продовжувати це робити, незалежно від слів і вчинків Росії.

«Самотнє негативне голосування в ганебній реальності РБ ООН: якщо Рада не може виконати свій мандат разом з Росією, вона повинна діяти без неї. Фальшиві референдуми є елементами агресії, всі, хто причетний до організації чи проведення цього фарсу, будуть притягнуті до відповідальності», – наголосив Кислця у своєму твіті.

У повідомленні було використано інформацію агентства Reuters.

Реакція США та НАТО на заявку України про пришвидшений вступ до НАТО. Відео

Реакція США та НАТО на заявку України про пришвидшений вступ до НАТО. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:06 0:00

Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Про це заявив Володимир Зеленський у відповідь на оголошення Путіна про незаконну спробу анексію українських територій. Держсекретар Ентоні Блінкен на це сказав, що США підтримують політику відкритих дверей альянсу.

Більше

XS
SM
MD
LG