Санкції в ЄС ідуть тяжко, бо Путін корумпував багатьох – британський дослідник

Попри те, що сума російських інвестицій в економіку Британії є відносно малою, російський вплив на британський істеблішмент є непропорційно більший, адже Москва зуміла корумпувати значну частину впливових британців, вважає дослідник і колумніст Бен Джуда. На його думку саме цією корупцією і пояснюється те, що санкції за окупацію Криму даються Заходу так складно. На початку нашої розмови я запитала його, чим пояснити те, що до списку ЄС входить 130 осіб, проти яких можуть бути застосовані санкції, а в списку осіб, проти яких їх вже застосували, була лише 21 особа.

– ЄС склав список із 130 осіб, що є максимальним списком. І вони завжди говорили про те, що вони збираються збільшувати тиск щодо індивідуальних санкцій, спираючись на те, які кроки робитиме Росія щодо деескалації в Криму та інших частинах України. Тобто санкції запрацюють проти цих 130 осіб, якщо буде анексія Криму та вторгнення на сході та півдні України.

Щодо того, кого вони можуть торкнутися на самих верхівках у Москві, поки що важко сказати, бо ЄС не хоче розкривати усі карти. Крім того, в Євросоюзі знають, що загроза санкцій інколи діє ефективніше, ніж самі санкції.

– Президент Росії Володимир Путін заявив уже, що Росія готова вжити заходів у відповідь, зокрема конфіскувати майно західних компаній в Росії. На Вашу думку, це могло б налякати Європейський союз та зупинити його перед використанням подальших санкцій?

– В Європейському союзі немає офіційних осіб, які б постраждали від того, що в Росії будуть закриті їхні підприємства чи заблоковані їхні рахунки. Але ЄС буде обережним у вживанні банківських санкцій щодо Росії, бо вони можуть зруйнувати російську економіку і російську державу. Банківські санкції могли б стати реакцією на видворення чи конфіскацію західних нафтових компаній, бо це завдало б їм мільярдних збитків.

Тобто, перші кроки в цій програмі запровадження санкцій відносно прості, а ті, що настануть в разі повномасштабної інвазії, будуть набагато складнішими для Заходу.

– Британський прем’єр Девід Камерон заявив, що ці санкції будуть мати наслідки для багатьох країн-членів ЄС, зокрема, для Британії, але ціна непротистояння агресії є набагато вищою. Наскільки великими можуть бути збитки для Британії від розірвання економічних стосунків із Росією?

– Девід Камерон тут не такий і важливий. Британія пережила певний колапс закордонної політики протягом останніх років за цього і за попереднього уряду. Вони пройшли шлях з найважливіших союзників та помічників Америки, до рівня третьої, або й четвертої держави щодо свого впливу на події в Східній Європі. Зараз найбільші союзники США та найважливіші країни – це Німеччина, Франція і Польща.

Британські очільники там бувають зрідка, вони більше зайняті проектами в Азії, в Китаї. Тому набагато важливіше є те, що говорять в німецькому та польському уряді, та у США.

– Але Британія є одним з гарантів безпеки для України, на рівні США та Росії, а з іншого боку, до цієї країни пливуть мільярди доларів з Росії. Чи може Британія за нинішніх економічних умов відмовитися від цих грошей?

– За великим рахунком, в масштабах британської економіки, це невеликі гроші. Але для британської еліти, для британського істеблішменту, ці гроші мають велике значення. Бо достатньо подивитися, як змінюють свої крісла британські політики: вони є спочатку політиками, потім банкірами, потім консультантами з бізнесу, а потім знову політиками. Також потрібно подивитися на їхнє оточення – банкіри, менеджери, голови геджінгових фондів, девелопери, для них в еру дуже низького зростання, і відсутності серйозної бізнес-моделі для фінансового сектору, гроші олігархів є надзвичайно важливими. Тому ми бачимо масовану кампанію з протидії санкціям, бо ці санкції загрожують безпосередньо їхнім доходам. У зв’язку з цим Британія втрачає повагу в США, вона переживає величезну репутаційну кризу.

– Шведсько-американський економіст Андерс Ослунд говорить, що насправді природа російської економіка є такою, що не потрібно навіть запроваджувати якісь жорсткі санкції, достатньо виконувати закони, які вже є на Заході і стосуються відмивання грошей та організованої злочинності. Він каже, що за всіма критеріями, багато російських державних компаній мали би вважатися синдикатами організованої злочинності. Він наводить приклад – компанія «Газпром» – її менеджери та високопосадові росіяни, за його словами, щороку викачують з неї близько 30 мільярдів доларів. Тобто за європейським законами, європейські банківські інституції не мали би права з нею мати справи. Так само і щодо питання відмивання грошей. ЄС має відповідні закони, які лише потрібно виконувати.

– Для цього потрібна була б повна інституційна зміна у стосунках між органами фінансового нагляду і спецслужбами, які займаються боротьбою з організованою злочинністю в Британії та решті ЄС.

Спецслужби дуже добре знають, де є джерела корупції російської, китайської, чи арабської еліт. Але вони не діляться цією інформацією з іншими державними службами. Це є внутрішня проблема Британії. Ці органи створювалися давно, вони залишилися на рівні 1980-х років, коли потрібно було боротися з Сицилійською мафією та дрібними рекетирами і сутенерами з лондонського іст-енду.

Ця система зовсім не годиться для боротьби з організованою злочинністю на рівні держави. Зараз їх потрібно посилити і в кадровому питанні, і щодо зміни місії, незалежно від того, що відбувається в Україні.

– Але повертаючись до ситуації в Україні, чи на Вашу думку, шлях щодо санкцій буде пройдено до кінця? І що трапиться, якщо він виявиться неефективний?

– В Україні ми балансуємо на межі війни. Це можна порівняти з Карибською кризою, коли Захід і Росія вичікують, хто перший моргне. Росія виставила свої вимоги: на додаток до того, що Росія відібрала Крим, вона вимагає повну нейтральність України, тобто відмову від вступу до СЄ та НАТО, повної її федералізації, на рівні Боснії, тобто Партія регіонів в цій ситуації залишає за собою повний контроль над ресурсами і керівництвом на південному сході країни, що залишає можливість для Путіна виграти Київ трошки пізніше.

Чи готовий Європейський союз погодитися з такими умовами? Можливо, цілком можливо, якщо ЄС проявить інтелектуальну слабкість. Але чи українці погодяться з таким сценарієм? Не думаю. Що мене хвилює зараз, перебуваючи в Україні, я відчуваю, яка зараз тут напружена ситуація. Достатньо однієї необережної дії, і тут легко може початися війна.

Та і в самій Росії не всі хочуть миру. Погляньте на людей зі списку санкцій США: Дмитро Рогозін, який бачить себе наступником Путіна, був би дуже щасливий, якби він міг стати героєм цієї війни. Та і в самій Україні подивіться на «Правий сектор» – для них війна – це спосіб успадкувати революцію.

– Що є остаточною метою санкцій щодо Росії? Програма «газ в обмін на продукти харчування», як в Ірані? Чи Захід готовий до того, що доведеться зруйнувати російську економіку?

– Не думаю, що ми зараз на тому етапі, коли стоїть питання про руйнування російської економіки. Якщо Путін увійде до Східної та Південної України, будуть посилені санкції, але їх буде дуже важко пропхати через спротив корумпованої європейської еліти, багато країн, які є або малими і слабкими, або залежними від Росії, будуть діяти, як «троянські коні» Росії в ЄС.

Чи можна сподіватися, що з санкціями врешті-решт підуть до кінця? Так. Бо це зроблять Сполучені Штати.