Спеціальні потреби

Після Сенді світ знову заговорив про глобальне потепління

  • Голос Америки

Наслідки нищівного урагану Сенді для всього північно-східного узбережжя викликали нову хвилю дискусій щодо глобального потепління. Багато експертів кажуть, що потепління на планеті нерозривно пов’язане зі збільшенням викидів в атмосферу. Інші ж науковці такого зв’язку не бачать.

На північному сході США близько восьми мільйонів родин втратили електропостачання внаслідок урагану Сенді. Сімдесят відсотків нафтопереробних заводів на східному узбережжі припинили роботу. Стихія завдала шкоди на суму близько 50-ти мільярдів доларів. Губернатор штату Нью-Йорк Ендрю Куомо каже, що його штат повинен бути готовим до нових реалій, а саме – значного збільшення кількості руйнівних природних лих.

Керол Вернер з Інституту дослідження довкілля та енергетики каже, що науковці давно передбачали руйнівні наслідки кліматичних змін на планеті. Зростання температур і підвищення рівня води в океанах спровокує збільшення кількості потужних ураганів, посух, лісових пожеж, запевняє вона:

«Науковці попереджали нас про це вже протягом десятків років і, нажаль, все це відбувається набагато раніше, ніж вони прогнозували у вісімдесятих роках».

Але є й ті, хто заперечує, що потужні урагани останніх років спричинені глобальним потеплінням. Патрик Майклс з Інституту Катона каже, що Нью-Йорку просто не пощастило, коли вдарив ураган Сенді:

«Стихію посилив повний місяць. Ураган уразив узбережжя саме під час повного місяця, коли рівень води піднімається на півметра. Тому хвилі були такими потужними. Якщо б це сталося у будь-який інший час місячного циклу, таких би наслідків не було».

«Стихію посилив повний місяць. Ураган уразив узбережжя саме під час повного місяця, коли рівень води піднімається на півметра. Тому хвилі були такими потужними. Якщо б це сталося у будь-який інший час місячного циклу, таких би наслідків не було»
Патрик Майклс,
Інститут Катона
Обидві сторони погоджуються, що містам у прибережних районах та низинах негайно необхідно готувати інфраструктуру до підвищення рівня води в океанах. Але чи варто на законодавчому рівні вносити норми і обмеження щодо об’ємів викиду вуглекислого газу в атмосферу? Про це сторони домовитись ніяк не можуть. Майклс каже, що приватний сектор таки змінить свою практику, але не через розпорядження уряду, а завдяки новим технологіям, які зроблять виробництво чистої енергії економічно вигідним:

«Найкращий підхід – це не робити взагалі нічого. Протягом наступного століття технології дуже зміняться. Лише подумайте, що було сто років тому. Чи уявляли тоді, що буде атомна енергія чи ось така коробочка в моїй кишені, яка дасть мені доступ до інформації в усьому світі?»

Керол Вернер заперечує. На її думку, втручання урядів необхідне:

«Звичайно, з точки зору інвестування приватний вектор відіграє критично важливу роль, але і сам приватний сектор, в кожній індустрії, вам скаже, що їм необхідна співпраця з урядом. Нам необхідно прийняття загальнодержавної політики. Це найбільш важливий крок на шляху вперед».

Вона додає, що приклад Сенді є наглядним підтвердженням тому, що ціна бездіяльності стає занадто високою.
XS
SM
MD
LG