Спеціальні потреби

Актуально

Сара Філіпс: «В Україні повинно змінитися ставлення до інвалідів у суспільстві»

Сара Філіпс

Сара Філіпс – професор з антропології в Університеті штату Індіана. Вона вже не перший рік займається дослідженнями проблем України. Власне, про одну з них – труднощі людей з особливими потребами – нова книга Сари Філіпс «Disability and Mobile Citizenship in Postsocialist Ukraine» («Інвалідність та мобільне громадянство у постсоціалістичній Україні»). Своє дослідження американський професор опублікувала англійською. Зараз готується переклад книжки російською мовою. Про те, як вона бачить проблеми інвалідів в Україні, Сара Філіпс розповіла в інтерв’ю «Голосу Америки». З професором розмовляла Олеся Кравчук.

Голос Америки: Саро, про що Ваша нова книга?

Сара Філіпс: У книжці йдеться про труднощі людей з особливими потребами. Вона про те, як важливо, аби зберігались їхні права і щоб цих людей сприймали нормально в українському суспільстві. У книзі я також наводжу приклади з життя окремих людей. За вісім місяців, у період між 2002 та 2009 роками, я провела інтерв’ю з 90 людьми з особливими потребами. Серед них були громадські активісти, політики, студенти, бізнесмени, робітники, спортсмени та інші. Більшість із тих, з ким я проводила інтерв’ю, не можуть ходити через пошкодження чи хвороби хребта.

Книга Сари Філіпс «Інвалідність та мобільне громадянство у постсоціалістичній Україні»
Книга Сари Філіпс «Інвалідність та мобільне громадянство у постсоціалістичній Україні»
Загалом же у книзі наведено приклади того, що я називаю «мобільним громадянством». Я маю на увазі те, що попри фізичні обмеження у русі, ці люди все одно можуть брати активну участь у громадському житті їхньої громади. Вони також можуть працювати над тим, аби в Україні змінилося сприйняття інвалідів.

Моя книга також про політичний рух за права інвалідів в Україні. Я розповідаю багато особистих історій людей з особливими потребами та їхні родини. Сподіваюся, що після прочитання цієї книги люди будуть більше звертати увагу на інвалідів, які живуть в їхній громаді, поряд з ними.

Г.А.: Чому об’єктом дослідження для цієї та інших Ваших книг стала саме ситуація в Україні?

С.Ф.: Я – україніст і полюбила Україну відтоді, як перший раз туди приїхала у 1995-му році. Тоді я вчилася у Києво-Могилянській Академії. Загалом я прожила в Україні десь чотири чи п’ять років. Я вважаю, що це чудове місце для дослідження соціальних та політичних змін та того, як вони впливають на окремі групи у суспільстві (жінок, інвалідів тощо). Мене дуже цікавлять питання здоров’я та соціальної рівності і в Україні є достатньо можливостей для дослідження цих речей. Окрім того, я вийшла заміж за українця з Рівненщини і нам би хотілося, щоб наші сини підтримували зв’язок зі своєю країною та родиною.

Г.А.: Як проходило Ваше дослідження під час написання книги? В яких містах України Ви його зазвичай проводили? Чи була співпраця з урядом України?

С.Ф.: Для свого дослідження я використовувала методи культурологічної антропології, які дозволяють вивчати проблеми зсередини, а не поверхнево. Це означає, що дослідник «занурюється» у сферу свого дослідження і активно бере участь у всіх процесах, які там відбуваються. Разом із тим дослідник проводить інтерв’ю, задокументовує події.

Я провела близько 90 інтерв’ю з людьми. Часто доводилось опитувати одну і ту ж людину кілька разів. У мене було 26 «основних інформаторів». Це люди, яким я найбільше довіряла і ті, хто найбільше розповів про свої життєві ситуації. 15 чоловіків та жінок розказали мені про свої життя у найдрібніших деталях. Таким чином я змогла дослідити певні проблеми глибинно. Наприклад, я дослідила старіння та інвалідність, розрив між поколіннями у русі за права інвалідів, питання гендерної та сексуальної приналежності, питання освіти та працевлаштування, бідності, сімейних проблем та особистих стосунків.

Свої інтерв’ю я проводила по всій Україні – у Києві, Львові, Харкові та багатьох інших містах та селах. Я також спілкувалася з іноземцями, які вивчали проблему інвалідності в Україні. Хотілося знати їхню думку про це.

Я – незалежний науковець і тому не співпрацювала з українськими урядовими структурами під час роботи над своїм дослідженням. Втім, я мала інтерв’ю з кількома впливовими політиками, які були пов’язані з проблемами інвалідності. Моєю метою було зібрати якнайбільше поглядів на проблему інвалідності, щоб отримати якнайповнішу картину.

Г.А.: Ваша нова книга – про проблеми інвалідів в Україні. Чи даєте Ви якісь практичні поради, як можна покращити ситуацію у цій сфері?

С.Ф.: Я вважаю, що я більше вчуся від своїх колег і знайомих у сфері інвалідності в Україні. І тому я не можу давати тим же колегам якісь поради. Але я зауважила деякі позитивні моменти, на яких хотілося б наголосити.

Хоч я і вважаю, що в Україні повинен розвиватися рух за права людей з особливими потребами, лише один цей рух не змінить життя людей на краще. Насамперед повинно змінитися ставлення до інвалідів у суспільстві. Звичайні люди (тобто без особливих потреб) повинні усвідомити, що інвалідність – це проблема з якою кожен з нас рано чи пізно зіткнеться. Найдивніше те, що більшість українців ніколи не спілкувалися з інвалідами. Тому багато ще треба зробити, аби українці знали більше про людей з особливими потребами. Щоб ці люди стали частиною суспільства, а не лише «брендом», який їх описує.

Я сподіваюсь, що історії з життя інвалідів допоможуть зруйнувати цю стіну. Звичайно, такі невеличкі спроби повинні бути підкріплені підтримкою уряду, щоб інваліди, які відчувають дискримінацію у суспільстві і особливо на ринку праці, мали хоча б фінансову підтримку. Те, що людей з особливими потребами обирають на посади у місцевих політичних офісах – дуже допомагає, особливо у Львові.

Г.А.: У своїй книзі Ви пишете про життя інвалідів, наводите приклади. Чи покращилося життя героїв книги після її публікації?

С.Ф.: Усе залежить. Багато з тих, з ким я спілкувалася, досі страждають він нестачі адекватної фінансової підтримки від держави і браку можливостей для працевлаштування. Багато хто також має проблеми зі здоров’ям і не має грошей на ліки, адже часто ціна медичних препаратів нереально висока. Загалом ті, хто відчуває підтримку сім’ї та знайомих почуваються краще.

Г.А.: Який тираж книги і де її можна купити? Чи доступна вона українським читачам?

С.Ф.: Книга має 600 екземплярів з м’якою палітуркою і 100 – з твердою. В Інтернеті її можна купити у видавництві університету Індіани, або на Амазоні та у інших продавців. Мені приємно повідомити, що наші колеги в Харківському університеті ім. Каразіна перекладають книгу російською мовою для видавництва у своєму університеті. Російське видання книги буде доступним в кінці 2011-го року. Мені б дуже хотілося, щоб книжку переклали і українською мовою.

Г.А.: Це вже не перша Ваша книга про Україну. Над чим працюєте зараз?

С.Ф.: Зараз я готуюся до нового дослідження у США. Буду працювати над вивченням зловживання психостимулянтами серед студентів. За кілька років я планую продовжувати своє дослідження в Україні: сподіваюся задокументувати соціальні та економічні зміни після запланованого відновлення Чорнобильської «зони відчуження» в Україні та Білорусі.

Всі новини дня

Прем'єрка Нової Зеландії назвала два уроки для світу з війни Росії в Україні

Прем'єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн, 31 травня 2022 року, Вашингтон. REUTERS/Лі Мілліс

"Світовий порядок заснований на правилах буде захищено". Такий урок прем'єрка Нової Зеландії Ясінда Ардерн хоче, щоб світ засвоїв "із незаконного та невиправданого вторгнення [Росії] до України". Про це Ардерн сказала у виступі в британському аналітичному центрі Четем Хаус в суботу.

"Навіть якщо наші міжнародні установи не так швидко відповідають і реагують, як нам би хотілось, важливо продемонструвати, що ми маємо широку відповідь, включаючи санкції та підтримку України", - додала вона.

Ще один урок, вказала Ардерн стосується світу а також безпосередньо Індо-Тихоокеанського регіону і полягає в тому, щоб якомога більше використовувати дипломатію і запобігати конфліктам.

"Урок війни в Україні - в тому, що війна спостошує і ніколи не є відповіддю", - додала посадовиця.

Минулого тижня Ардерн провела телефонну розмову з українським президентом Володимиром Зеленським. Зеленський подякував Ардерн за підтримку України, повідомили в Офісі Зеленського. Попри запрошення Зеленського, Ардерн не змогла відвідати Україну під час свого європейського турне цього тижня.

В Україні з візитом наразі перебуває інший предстваник регіону - прем'єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз. Під час свого перебування він заявив про виділення додаткових 100 млн дол. підтримки України а також військового обладнання.

США фінансують програмне забезпечення, щоб росіяни могли обходити цензуру

Фото: відеокадр з виступу Путіна. Знизу на екрані напис німецькою: "Війна пропаганди в онлайн та на ТБ", лютий 2022 року (AP Photo/Майкл Пробст)

Кампанія, за підтримки США, надає росіянам доступ до програмного забезпечення, щоб обійти цензуру, яку Москва застосовує, щоб заглушити голоси тих, хто виступає проти вторгнення Росії до України, повідомили AFP залучені групи.

Росія посилила обмеження на незалежні ЗМІ, після нападу на Україну в лютому, при цьому журналістам загрожує судове переслідування за критику вторгнення або навіть за те, що вони називають його війною.

Фонд відкритих технологій, який підтримує уряд США, надає гроші кільком американським компаніям, які безкоштовно надають віртуальні приватні мережі (VPN) мільйонам росіян, які потім можуть використовувати їх для відвідування веб-сайтів, заблокованих цензурою.

Традиційне програмне забезпечення VPN створює те, що фактично є приватним тунелем в Інтернеті для передачі даних, зазвичай в зашифрованому, захищеному від стеження вигляді. Їхнє використання в Росії значно зросло після вторгнення.

«Нашим інструментом в основному користуються люди, які намагаються отримати доступ до незалежних ЗМІ, тому фінансування OTF було абсолютно критичним», — сказав речник Lantern, однієї із залучених компаній.

Технічні фірми Psiphon і nthLink також надають людям у Росії складні програми для боротьби з цензурою. За оцінками OTF, близько чотирьох мільйонів користувачів у Росії отримали VPN від цих фірм.

За словами старшого радника компанії Дірка Роденбурга, у Psiphon різко зросла кількість російських користувачів, з приблизно 48 000 на день до вторгнення 24 лютого, до понад мільйона на день до середини березня.

Він додав, що інструменти фірми російською мовою щодня використовують в середньому близько 1,5 мільйона користувачів.

Хоча деякі, як і керівництво України, закликають відключити Росію від Інтернету, інші відзначають, що доступ є ключовим для опозиційних груп.

«Росіянам дуже важливо бути підключеними до всесвітньої мережі, щоб підтримувати опір», — сказала Наталія Крапіва, технічний юрисконсульт правозахисної групи Access Now, яка не бере участі в OTF.

"Втілюються різноманітні ініціативи, і щоб підтримувати їх, потрібен Інтернет, оскільки ви не можете зібратися особисто або тому, що активісти розкидані по всьому світу", - додала вона.

Підтримувати роботу та доступність VPN було відносно просто на початку війни, сказав Лукас, речник Lantern, який говорив за умови використання лише імені.

"Вони не були готові нічого блокувати, - сказав Лукас. - З часом Росія навчилася блокувати прості речі, але Lantern і Psiphon все ще працюють”.

Урок із Китаю та М’янми

Цензори намагаються відключити програмне забезпечення VPN від серверів, на які вони покладаються, або перешкодити людям отримати доступ до веб-сайтів, де можна завантажити такі додатки.

Як наслідок, придушення свободи Інтернету зазвичай призводить до того, що люди діляться мережами VPN за допомогою партизанської тактики, як-от радіомовлення.

Однак такі групи, як Lantern, використовують такі методи, як приховування інсталяторів VPN на онлайн-платформах, які є надто важливими для блокування урядом, і створення мережі, щоб користувачі могли ділитися технологіями з іншими, сказав Лукас.

"Lantern і Psiphon відрізняються тим, що ми робимо значно більш складні речі, щоб приховати наш трафік і уникнути виявлення наших серверів", - сказав він.

Люди в Росії отримують вигоду від того, що виробники VPN вдосконалюють свої інструменти, одночасно борючись із цензурою в таких країнах, як Китай і М’янма.

"Близько двох років тому був момент, коли Китай дійсно підвищив ставки у грі і збільшив тривалість блокування", - сказав Лукас.

"Ми значно підняли рівень нашої гри", - додав він.

Фінансування уряду США, надане через OTF, було важливим для операцій, оскільки витрати виробників VPN у Росії зросли, а дохід зник, через санкції та вихід компаній з країни.

OTF каже, що зазвичай витрачає 3-4 мільйони доларів на рік на фінансування VPN, але ця цифра зросла, через цензуру в Росії.

Psiphon отримує фінансування від уряду США вже понад 14 років, причому гроші, зазвичай, йдуть на вдосконалення інструментів протидії новим тактикам, які використовують авторитарні режими, повідомили AFP в компанії.

Незважаючи на зусилля, спрямовані на те, щоб отримати технологію VPN для тих, хто цього хоче, багато людей досі не мають доступу.

“Використання віртуальних приватних мереж та інших методів значно зросло в Росії, але все ще охоплює лише невеликий відсоток населення”, — сказав AFP Крапіва з Access Now.

Лукашенко заявив, що повністю підтримує російський напад на Україну

Фото: Олександр Лукашенко, квітень 2022 року, Білорусь. (Максим Гучек/BelTA Pool Photo via AP)

Олександр Лукашенко заявив, що повністю підтримує російський напад на Україну та є союзником Росії у війні проти України, яку він, як і президент Росії Володмир Путін називає «спецоперацією».

«Наша участь у спецоперації мною визначена давно. Першого дня початку цієї операції, коли я сказав, згадайте: ми нікому не дозволимо стріляти в спину російській людині», – сказав Лукашенко, виступаючи 3 липня з нагоди Дня незалежності Білорусі.

«Ми – єдина країна, яка підтримує Росію у цій боротьбі. А скільки країн з того боку? Майже півсотні, що фактично воюють проти Росії в Україні. Щось не складається баланс. І взагалі ті, хто нам дорікає, ви що, не знали, що у нас найтісніший союз із Російською Федерацією? З державою, з якою ми будуємо єдину, потужну, незалежну державу – Союзну державу. Де в союзі два незалежні народи... І що, вони не знали, що у нас створене вже давно у союзі Білорусі та Росії єдине угруповання збройних сил? Фактично єдина армія. Ви ж це все знали. То чому нам сьогодні дорікаєте? Ми були і будемо разом із братньою Росією. Наша участь у «спецоперації» визначена мною давно», – сказав Лукашенко, згідно з текстом промови, опублікованій на сайті президента Білорусі.

У суботу він звинуватив Україну в ракетних обстрілах військових об'єктів на території Білорусі і повідомив, що білоруські системи ППО на початку цього тижня збили українські ракети, спрямовані на Білорусь.

Не надавши жодних доказів нападу, у якому він звинуватив Україну, Лукашенко назвав цей акт «провокацією».

«Слава Богу, зенітним системам «Панцир» вдалося перехопити всі ракети, запущені Збройними силами України», – сказав Лукашенко в коментарях, які з’явилися на його президентському сайті в суботу, 2 липня.

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що «білоруська земля та повітряний простір знову використовуються Росією для вчинення воєнних злочинів в Україні».

Про це вона написала у Twitter 27 червня, де також опублікувала відеозвернення до Ради Безпеки ООН з закликом «скликати термінову нараду», щоб розглянути питання про «законність використання Білорусі для нападу на Україну і порушення без'ядерного статусу».

«Ми продовжуємо підтримувати всіх, хто бореться за свободу та мир», – заявила білоруська опозиціонерка.

Президент України Володимир Зеленський 26 червня звернувся до громадян Білорусі, яких, за його словами, зараз «втягують у війну – навіть активніше, ніж це було у лютому та у весняні місяці».

За даними української розвідки, Росія планує нарощування чисельності оперативно-тактичної авіації на території Білорусі, зокрема запланований переліт 10 літаків на аеродром Барановичі у Гомельській області, що межує з Україною.

Головне управління розвідки заявило 1 липня, що загроза вторгнення білоруської армії в Україну зберігається, але «наразі прямий військовий наступ з Білорусі є малоймовірним».

Білорусь не є безпосереднім учасником війни Росії проти Україні, але вона надає свою територію для використання російськими військами для повномасштабного наступу на Україну, яке почалося 24 лютого.

Росія планує фейковий референдум, щоб приєднати Херсонщину до своєї території – британська розвідка

Архівне фото: Протест проти окупації Херсону, Херсон, 5 березня 2022 року. (AP Photo/Олександр Чорний)

Росія, ймовірно, до осені цього року проведе сфальсифікований референдум, щоб приєднати Херсонську область України до своєї території, повідомляє в неділю міністерство оборони Великої Британії у своєму щоденному розвідувальному звіті.

У звіті мовиться, що військова адміністрація, встановлена Москвою, підтвердила плани проведення такого референдуму, тож міністерство оборони Британії вважає на цій підставі, що, ймовірно, Росія саме шляхом «псевдоконституційного голосування», намагатиметься узаконити свій контроль над регіоном.

Раніше у відео, опублікованому в Telegram, представник окупаційної влади Херсона Кирило Стремоусов підтвердив план провести референдум і сказав: «Так, ми готуємося до референдуму – і ми його проведемо».

У звіті британської розвідки мовиться, що 28 червня 2022 рокуросійські окупаційні сили заарештували обраного міського голову Херсона Ігоря Колихаєва, ймовірно, намагаючись придушити опір окупації. Проте на окупованих територіях триває широкомасштабний збройний і мирний опір, мовиться у твіттер-повідомленні Міністерства оборони Британії.

Тим часом, речник Одеської ОВА Сергій Братчук повідомив, що російські сили скупчилися в центрі Херсона та у селі Верхній Рогачик на Херсонщині, передає агентство Уніан. За його словами, «у Верхній Рогачик зайшла велика кількість російської техніки», а російські військові «оселилися в центрі – у будівлі поліції, суду та багатьох інших будинках».

За словами Братчука, окупаційні військові «обшукують вибірково перехожих» та концентруються на головних вулицях міста – це, на його думку, сигналізує, що російські окупаційні війська «бояться і готуються до наступу ЗСУ».

Також Братчук повідомив, що «російські дезертири намагаються терміново покинути окремі райони Херсонщини через Арабатську стрілку до Криму».

Байден закликав заправки знизити ціни на бензин "в час війни і світових потрясінь"

Президент США Джо Байден

"Знизьте ціни". З таким закликом звернувся президент США Джо Байден до компаній, які керують автозавравками. "Знизьте ціни, які ви отримуєте на заправках, щоб відобразити витрати, які ви сплачуєте за товар. Зробіть це негайно", - йдеться у дописі президента США у суботу.

"Це час війни та глобальних потрясінь", - додав Байден, який пов'язує зростання цін на бензин у США з путінською війною в Україні.

Американський мільярдер та друга за багатством людина у США, Джефф Безос, різко відреагував на твіт Байдена і назвав його, "Глибоким нерозумінням ринкової динаміки", або "невірною вказівкою".

В неділю координатор стратегічної комунікації Білого дому Джон Кірбі у ремарках на каналі Fox заявив, що твіт Байдена покликаний об'єднати зусилля задля зниження цін. "Якщо всі співпрацюватимуть із цього питання, - вказав Кірбі, - ми зможемо знизити ціни щонайменше на долар на галоні і він дуже тяжко працює, щоб це зробити, бо він знає, як високі ціни на бензин впливають на американські домогосподарства".

Під час саміту НАТО в Мадриді цього тижня Байден заявив пресі, що американці сплачуватимуть високі ціни на бензин "скільки буде потрібно", щоб накладати витрати на Росію через війну в Україні. "Стільки, скільки буде потрібно, щоб Росія не змогла подолати Україну і рухатись далі", - сказав Байден, відповідаючи на питання про те, "скільки американським водіям та водіям у світі потрібно буде платити за цю війну".

Більше

XS
SM
MD
LG