Спеціальні потреби

Актуально

Сара Філіпс: «В Україні повинно змінитися ставлення до інвалідів у суспільстві»

Сара Філіпс

Сара Філіпс – професор з антропології в Університеті штату Індіана. Вона вже не перший рік займається дослідженнями проблем України. Власне, про одну з них – труднощі людей з особливими потребами – нова книга Сари Філіпс «Disability and Mobile Citizenship in Postsocialist Ukraine» («Інвалідність та мобільне громадянство у постсоціалістичній Україні»). Своє дослідження американський професор опублікувала англійською. Зараз готується переклад книжки російською мовою. Про те, як вона бачить проблеми інвалідів в Україні, Сара Філіпс розповіла в інтерв’ю «Голосу Америки». З професором розмовляла Олеся Кравчук.

Голос Америки: Саро, про що Ваша нова книга?

Сара Філіпс: У книжці йдеться про труднощі людей з особливими потребами. Вона про те, як важливо, аби зберігались їхні права і щоб цих людей сприймали нормально в українському суспільстві. У книзі я також наводжу приклади з життя окремих людей. За вісім місяців, у період між 2002 та 2009 роками, я провела інтерв’ю з 90 людьми з особливими потребами. Серед них були громадські активісти, політики, студенти, бізнесмени, робітники, спортсмени та інші. Більшість із тих, з ким я проводила інтерв’ю, не можуть ходити через пошкодження чи хвороби хребта.

Книга Сари Філіпс «Інвалідність та мобільне громадянство у постсоціалістичній Україні»
Книга Сари Філіпс «Інвалідність та мобільне громадянство у постсоціалістичній Україні»
Загалом же у книзі наведено приклади того, що я називаю «мобільним громадянством». Я маю на увазі те, що попри фізичні обмеження у русі, ці люди все одно можуть брати активну участь у громадському житті їхньої громади. Вони також можуть працювати над тим, аби в Україні змінилося сприйняття інвалідів.

Моя книга також про політичний рух за права інвалідів в Україні. Я розповідаю багато особистих історій людей з особливими потребами та їхні родини. Сподіваюся, що після прочитання цієї книги люди будуть більше звертати увагу на інвалідів, які живуть в їхній громаді, поряд з ними.

Г.А.: Чому об’єктом дослідження для цієї та інших Ваших книг стала саме ситуація в Україні?

С.Ф.: Я – україніст і полюбила Україну відтоді, як перший раз туди приїхала у 1995-му році. Тоді я вчилася у Києво-Могилянській Академії. Загалом я прожила в Україні десь чотири чи п’ять років. Я вважаю, що це чудове місце для дослідження соціальних та політичних змін та того, як вони впливають на окремі групи у суспільстві (жінок, інвалідів тощо). Мене дуже цікавлять питання здоров’я та соціальної рівності і в Україні є достатньо можливостей для дослідження цих речей. Окрім того, я вийшла заміж за українця з Рівненщини і нам би хотілося, щоб наші сини підтримували зв’язок зі своєю країною та родиною.

Г.А.: Як проходило Ваше дослідження під час написання книги? В яких містах України Ви його зазвичай проводили? Чи була співпраця з урядом України?

С.Ф.: Для свого дослідження я використовувала методи культурологічної антропології, які дозволяють вивчати проблеми зсередини, а не поверхнево. Це означає, що дослідник «занурюється» у сферу свого дослідження і активно бере участь у всіх процесах, які там відбуваються. Разом із тим дослідник проводить інтерв’ю, задокументовує події.

Я провела близько 90 інтерв’ю з людьми. Часто доводилось опитувати одну і ту ж людину кілька разів. У мене було 26 «основних інформаторів». Це люди, яким я найбільше довіряла і ті, хто найбільше розповів про свої життєві ситуації. 15 чоловіків та жінок розказали мені про свої життя у найдрібніших деталях. Таким чином я змогла дослідити певні проблеми глибинно. Наприклад, я дослідила старіння та інвалідність, розрив між поколіннями у русі за права інвалідів, питання гендерної та сексуальної приналежності, питання освіти та працевлаштування, бідності, сімейних проблем та особистих стосунків.

Свої інтерв’ю я проводила по всій Україні – у Києві, Львові, Харкові та багатьох інших містах та селах. Я також спілкувалася з іноземцями, які вивчали проблему інвалідності в Україні. Хотілося знати їхню думку про це.

Я – незалежний науковець і тому не співпрацювала з українськими урядовими структурами під час роботи над своїм дослідженням. Втім, я мала інтерв’ю з кількома впливовими політиками, які були пов’язані з проблемами інвалідності. Моєю метою було зібрати якнайбільше поглядів на проблему інвалідності, щоб отримати якнайповнішу картину.

Г.А.: Ваша нова книга – про проблеми інвалідів в Україні. Чи даєте Ви якісь практичні поради, як можна покращити ситуацію у цій сфері?

С.Ф.: Я вважаю, що я більше вчуся від своїх колег і знайомих у сфері інвалідності в Україні. І тому я не можу давати тим же колегам якісь поради. Але я зауважила деякі позитивні моменти, на яких хотілося б наголосити.

Хоч я і вважаю, що в Україні повинен розвиватися рух за права людей з особливими потребами, лише один цей рух не змінить життя людей на краще. Насамперед повинно змінитися ставлення до інвалідів у суспільстві. Звичайні люди (тобто без особливих потреб) повинні усвідомити, що інвалідність – це проблема з якою кожен з нас рано чи пізно зіткнеться. Найдивніше те, що більшість українців ніколи не спілкувалися з інвалідами. Тому багато ще треба зробити, аби українці знали більше про людей з особливими потребами. Щоб ці люди стали частиною суспільства, а не лише «брендом», який їх описує.

Я сподіваюсь, що історії з життя інвалідів допоможуть зруйнувати цю стіну. Звичайно, такі невеличкі спроби повинні бути підкріплені підтримкою уряду, щоб інваліди, які відчувають дискримінацію у суспільстві і особливо на ринку праці, мали хоча б фінансову підтримку. Те, що людей з особливими потребами обирають на посади у місцевих політичних офісах – дуже допомагає, особливо у Львові.

Г.А.: У своїй книзі Ви пишете про життя інвалідів, наводите приклади. Чи покращилося життя героїв книги після її публікації?

С.Ф.: Усе залежить. Багато з тих, з ким я спілкувалася, досі страждають він нестачі адекватної фінансової підтримки від держави і браку можливостей для працевлаштування. Багато хто також має проблеми зі здоров’ям і не має грошей на ліки, адже часто ціна медичних препаратів нереально висока. Загалом ті, хто відчуває підтримку сім’ї та знайомих почуваються краще.

Г.А.: Який тираж книги і де її можна купити? Чи доступна вона українським читачам?

С.Ф.: Книга має 600 екземплярів з м’якою палітуркою і 100 – з твердою. В Інтернеті її можна купити у видавництві університету Індіани, або на Амазоні та у інших продавців. Мені приємно повідомити, що наші колеги в Харківському університеті ім. Каразіна перекладають книгу російською мовою для видавництва у своєму університеті. Російське видання книги буде доступним в кінці 2011-го року. Мені б дуже хотілося, щоб книжку переклали і українською мовою.

Г.А.: Це вже не перша Ваша книга про Україну. Над чим працюєте зараз?

С.Ф.: Зараз я готуюся до нового дослідження у США. Буду працювати над вивченням зловживання психостимулянтами серед студентів. За кілька років я планую продовжувати своє дослідження в Україні: сподіваюся задокументувати соціальні та економічні зміни після запланованого відновлення Чорнобильської «зони відчуження» в Україні та Білорусі.

Всі новини дня

Прогнози для світової економіки на 2023 рік все більш невтішні

Фото: розпродаж іграшок у Walmart  в "Чорну п'ятницю" 25 листопада 2022 року, Делавер, США

Перспективи розвитку світової економіки до 2023 року погіршилися, вказують аналітики, оскільки війна в Україні продовжує ускладнювати торгівлю, особливо в Європі, а ринки чекають на прискорення китайської економіки після місяців карантину через COVID-19.

У Сполучених Штатах ознаки уповільнення ділової активності викликали побоювання щодо рецесії. У всьому світі інфляція зросла, а ділова активність, особливо в єврозоні та Сполученому Королівстві, продовжуває знижуватись.

В аналізі, опублікованому в четвер, Інститут міжнародних фінансів передбачив темп глобального економічного зростання лише на 1,2% у 2023 році, на рівні 2009 року, коли світ лише починав вихід із фінансової кризи.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) погоджується з песимістичним прогнозом. У звіті, опублікованому цього тижня, тимчасово виконуючий обов’язки головного економіста організації Альваро Сантос Перейра написав: "Економічні прогнози складні. Наш головний прогноз — не глобальна рецесія, а значне уповільнення зростання світової економіки в 2023 році, а збереження високої, хоча і з меншим ростом, інфляції в багатьох країнах."

Ставки у США

У США інфляція та кроки Федерального резерву з її стримування були основними факторами в більшості прогнозів поточного та майбутнього стану економіки.

США пережили найвищий рівень інфляції за 40 років, а ціни швидко ростуть з середини 2021 року. На початок 2022 року ставки в річному вимірі перевищували 6% і у жовтні досягли максимуму в 6,6%.

Починаючи з березня Федеральний комітет відкритого ринку (FOMC) центрального банку, який встановлює базові відсоткові ставки, декілька разів підвищував базову ставку з 0% до 0,25% до 3,75% і 4% тепер.

Ідея ФРС полягає в тому, щоб змінити стимули для споживачів, зробити заощадження більш привабливими, а ставки на запозичення – менш привабливими, центральний банк хоче зменшити попит і так стримати ріст цін.

Загалом ФРС встановив рівень інфляції в 2% в якості довгострокової мети.

США прагнуть уникнути рецесії

Мета ФРС — взяти інфляцію під контроль, не занурюючи економіку в руйнівну рецесію. І хоча низка економічних ознак вказує на те, що спроби уповільнити попит можуть спрацювати, загроза рецесії все ще існує.

Дані, опубліковані цього тижня, показали, що ділова активність у США сокрочується п’ятий місяць поспіль, оскільки компанії реагують на зниження споживчого попиту. Незважаючи на те, що економіка продовжує створювати нові робочі місця, кількість заявок на допомогу з безробіття зросла останнім часом.

FILE - Signage for a job fair is seen on Fifth Avenue in Manhattan, New York City, Sept. 3, 2021.
FILE - Signage for a job fair is seen on Fifth Avenue in Manhattan, New York City, Sept. 3, 2021.

Цього тижня Федеральна резервна система опублікувала протокол засідання FOMC на початку листопада, де економісти центрального банку висловлюють песимізм щодо стану економіки США в наступному році.

Вони вважають, що “ймовірність того, що економіка ввійде в рецесію протягом наступного року, майже такою ж імовірною, як і основний прогноз”.

Більшість членів комітету з правом голосу вказали, що настав час уповільнити темпи підвищення процентної ставки, припускаючи, що FOMC відмовиться від нещодавнього підвищення на 0,75% на зустрічі в грудні, можливо, підвищить ставку лише на 0,5%.

Глобальна боротьба

Уряди країн прагнуть підтримати своїх громадян у час, коли ціни різко зростають, особливо на продукти першої необхідності, як-от продовольство та паливо, на які сильно вплинула війна в Україні.

У доповіді цього тижня Міжнародний валютний фонд вказав на складний баланс для урядів: «Оскільки багато людей переживають складнощі, уряди повинні продовжувати надавати першочергову допомогу найбільш уразливим верствам населення, щоб впоратися із ростом цін на їжу та енергію, але уряди також повинні уникати збільшення сукупного попиту, який ризикує підвищити інфляцію. У багатьох розвинутих економіках і країнах, що розвиваються, фіскальні обмеження можуть знизити інфляцію, одночасно зменшуючи борг".

За даними Інституту міжнародних фінансів (IIF), хоча глобальне зростання буде низьким, але позитивним у 2023 році, окремі сфери зазнають спаду. Головним серед них є Європа, де IIF прогнозує падіння сукупного ВВП на 2,0%.

Оптимістичні оцінки для деяких регіонів

У 2023 році у світовій економіці є “яскраві плями” в таких регіонах, як Латинська Америка та Китай.

Для багатьох країн Латинської Америки, де експорт сировини, зокрема деревини, руди та інших важливих економічних ресурсів є рушієм, світова інфляція виявилася корисною, оскільки ціни на ці товари зросли. У звіті IIF прогнозується зростання ВВП на 1,2% у всьому регіоні, незважаючи на економічне скорочення більшості світу.

Китай постраждав економічно внаслідок стратегії президента Сі Цзіньпіна «нульовий COVID», яка призвела до масового блокування цілих міст і регіонів і порушень економічної діяльності. IFF та інші організації очікують значного послаблення політики Китаю в наступному році, що призведе до економічного зростання на цілих 2,0%.

Великобританія

За винятком Росії, яка переживає нищівні санкції, пов’язані з її вторгненням в Україну, Сполучене Королівство стикається з найпохмурішими перспективами наступного року з усіх найбільших економік світу.

Оскільки інфляція значно випереджає інфляцію в інших країнах, очікується, що зростання цін у річному вимірі досягне 10% до кінця року, перш ніж сповільнитися у 2023 році.

Серед країн G-7 Сполучене Королівство є єдиною країною, де економічне виробництво не повернулося до рівня до пандемії, і, за прогнозами, воно буде скорочуватися й надалі. ОЕСР прогнозує, що розмір британської економіки зменшиться на 0,3% у 2023 році та зросте лише на 0,2% у 2024 році.

Українці під обстрілами покидають Херсон, уряд евакуює лікарні – ЗМІ

Українці масово виїжджають з Херсона, рятуючись від постійних обстрілів російської артилерії.

Сотні українців покидають нещодавно звільнений Херсон, рятуючись від російських обстрілів, пишуть кореспонденти західних видань.

Крім потягів української залізниці, яка відновила маршрути до Херсона після окупації міста, і вивезла близько сотні дітей, літніх та хворих, українці масово виїжджають з міста вантажівками, мікроавтобусами та легковими автомобілями. Як пише кореспондент агентства Associated Press (AP), колони машин розтягнулися на кілометри, вийшовши за околиці міста, яке було лише на початку листопада звільнено з-під російської окупації, що тривала понад вісім місяців.

«Сумно, що ми залишаємо свій дім. Зараз ми вільні, але мусимо виїхати, тому що йде обстріл, є загиблі серед населення», – наводить слова місцевого жителя Євгена Янкова кореспондент AP.

Місто, яке російські війська залишили на початку листопада, вони тепер обстрілюють з артилерійських гармат з лівого берега Дніпра, вражаючи цивільні будинки, лікарні та об’єкти інфраструктури.

У результаті п’ятничних обстрілів було вбито 15 людей і 35 поранено, цитує телеканал CNN Кирила Тимошенка, одного з керівників адміністрації президента України. Також, за його словами, було відключено електропостачання, яке вдалося відновити лише у суботу.

Щоденник New York Times повідомляє, що після того, як російські війська у четвер і п'ятницю обстріляли місто та околиці 49 разів, було ухвалено рішення про евакуацію херсонських лікарень. Про це у розмові з NYT повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Пацієнтів дитячої лікарні перевезли до Миколаєва, а 100 пацієнтів обласного психіатричного закладу переправили до Одеси.

У п’ятницю «Голос Америки» повідомив, що ЄС готує передачу в Україну сотні генераторів та трансформаторів з країн ЄС та з резервів Комісії, які будуть спрямовані передусім на Херсонщину.

Європейська комісія готує для передачі Україні 200 середньогабаритних трансформаторів і великий автотрансформатор із Литви, один трансформатор середнього розміру із Латвії. Також ЄС надасть Україні з резервів Євосоюзу в Румунії 40 потужних генераторів, кожен яких може забезпечити безперебійним живленням середню лікарню.

Також міністерка закордонних справ Франції повідомила, що скоро до України прибудуть 100 генераторів з її країни. Американське агентство міжнародної допомоги USAID відправило в Україну понад 1000 генераторів і працює над новими поставками.

Україна, що пережила Голодомор, дбає про те, щоб люди не помирали з голоду у світі, вказують учасники форуму в Києві

«Колись нас хотіли знищити голодом, тепер – темрявою і холодом» – президент Зеленський.

Лідери демократичних країн та офіційні особи ЄС та США, які долучилися до вшанування жертв Голодомору 1932-33 років Україні, заявили про свою солідарність з Україною на тлі триваючої російської агресії та зростаючої інтенсивності російських обстрілів українських жилих будинків, лікарень та об’єктів інфраструктури.

Президент України Володимир Зеленський звинуватив Москву у використанні проти неї тієї ж тактики «геноциду», яку сталінський СРСР застосовував в 1930-х роках.

«Колись нас хотіли знищити голодом, тепер – темрявою і холодом», – написав президент Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі, – Нас неможливо зламати».

Іноземні лідери у своїх заявах висловлювали солідарність з українцями і також порівнювали події 90-літньої давності з намаганням Росії знищити українську ідентичність сьогодні.

Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола написала, що і «через 90 років після Голодомору українці знову борються за збереження свого життя, своєї ідентичності та свободи».

«Так само, як ми є з Україною, борючись за наші цінності сьогодні, ми пам’ятаємо всіх тих, кого радянський режим залишив помирати з голоду», – написала очільниця Європарламенту у Twitter.

Нова очільниця уряду Італії Джорджия Мелоні заявила, що Росія продовжує завдавати страждань українцям, спрямовуючи свої атаки проти найвразливіших – «людей похилого віку та дітей».

«У день 90-х роковин Голодомору, голодної смерті мільйонів українців сталінським радянським режимом, наші думки повертаються до мільйонів українців, переважно людей похилого віку та дітей, позбавлених електрики, воду та опалення посеред зими від російських бомбардувань, які навмисно атакують цивільну інфраструктуру», – мовиться у заяві, яку оприлюднив заяву в суботу офіс Мелоні.

Державний секретар Ентоні Блінкен зазначив, що «90 років тому мільйони українців загинули від голоду під час Голодомору, навмисно спричиненого радянською політикою».

«Зараз Кремль веде жорстоку війну, щоб підкорити український народ, але не переможе. Ми будемо з Україною. Слава Україні!» – пише Ентоні Блінкена у своєму Twitter-акаунті та додає до нього нову заяву Білого дому, другу, присвячену річниці Голодомору цього року.

«Згадуючи біль і жертви Голодомору, Сполучені Штати також підтверджують нашу відданість народу України сьогодні та нашу непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України», – мовиться у заяві Білого дому.

У листопаді 1932 року радянський лідер Сталін надіслав озброєні загони, щоб конфіскувати в українських селян все зерно, включно з насінням, необхідним для посіву наступного врожаю.

Мільйони українських селян померли від голоду 1 1932-33-му роках від того, що історик Єльського університету Тімоті Снайдер називає «очевидно навмисним масовим вбивством». Історик Гарвардського університету Сергій Плохій вважає, що спираючись на статистичні дані, можна говорити, що рамки Голодомору потрібно розширити на 1934-й рік, бо люди в Україні продовжували тоді масово помирати з голоду.

«Історія має значення. Якщо люди закривають очі на минулі звірства, немає меж для вчинення нових у майбутньому», – написала у Twitter прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас, чия країна першою у світі визнала Голодомор геноцидом ще у 1993 році.

«90 років Голодомору-геноциду. Радянська Росія заморила голодом мільйони українців. Сьогодні Росія веде геноцидну війну проти України», – додала очільниця естонського уряду.

Україна посилає 60 суден зерна для найбідніших країн у світі

Міністерство закордонних справи України звинуватило Москву у відродженні тактики 1930-х років – використанню голоду як зброї, та намаганнях зірвати зернову угоду, що дозволяла вивезти тонни українського зера та інших продуктів харчування до найбідніших країн світу.

«Підриваючи роботу Чорноморської зернової угоди, Кремль використовує продовольство як зброю для реалізації своєї агресивної політичної програми. Низка країн і регіонів опинилися на межі голоду через війну Росії проти України. Агресія Росії проти України свідчить про те, що непокаране зло та невизнані історичні помилки повертаються в наш час у ще гірших масштабах», – мовиться у заяві МЗС України.

У день вшанування жертв Голодомору у Києві відбувся також саміт харчової безпеки, на якому президент Зеленський оголосив ініціативу Києва Graine from Ukraine, «Зерно з України», в рамках якої Україна залучила близько 150 мільйонів доларів від ЄС та понад 20 країн для експорту зерна до таких країн, як Ефіопія, Судан, Південний Судан, Сомалі та Ємен.

«Ми плануємо відправити щонайменше 60 суден з українських портів до країн, які найбільше стикаються з загрозою голоду та посухи», - сказав Зеленський під час саміту, для участі в якому до Києва прибули прем’єр-міністри Бельгії, Польщі та Литви та президентка Угорщини. З промовами, які транслювали на відео, виступили президенти Німеччини та Франції та голова Єврокомісії та НАТО.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Москва вдалася до перевіреної тактики, але світ цього разу відреагував на її дії.

"Зараз світ зіткнувся з черговим штучним голодом. Ми разом працюємо над тим, щоб забезпечити повні поставки з України в країни Африки та Азії», – сказав Моравецький в суботу під час візиту до Києва.

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00

Як московські пропагандисти змінюють тактику: інтерв’ю з керівником організації StopFake та директором Могилянської школи журналістики Євгеном Федченком.

Перспективи схвалення додаткового фінансування для України - конгресмен-демократ Раджа Крішнамурті. Відео

Вже наступного тижня Конгрес повертається до роботи після Дня Подяки, і матиме місяць, аби дати раду незавершеним законодавчим ініціативам до Різдвяних свят.

Більше

Відео - найголовніше

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00
XS
SM
MD
LG