Спеціальні потреби

Актуально

Що буде далі із законопроектом про додаткову фінансову допомогу Україні від США? 

Війська Національної гвардії отримують зброю та боєприпаси біля Капітолію США.
"Я присягав Конституції США, а не будь-якій іншій іноземної державі. Ми не можемо врятувати Україну, прирікаючи економіку США".
Ренд Пол, сенатор штату Кентуккі від Республіканської партії.
У четвер 12-го травня, 2022-го, сенатор-республіканець із штату Кентуккі, Рендал Пол одноосібно заблокував пришвидшену процедуру розгляду нового пакету допомоги для України.

Сенатор вніс проект поправки до законопроекту. Він пропонує створити посаду окремого інспектора, який би перевіряв виділення коштів в рамках цього пакету.

"Я присягав Конституції США, а не будь-якій іншій іноземній державі. Ми не можемо врятувати Україну, прирікаючи економіку США. Тому, я вношу зміни до законопроекту, щоб створити посаду спеціального інспектора. Такий інспектор перевіряв витрати в Афганістані і провів чудову роботу!" - заявив Рендал Пол під час засідань Сенату 12 травня.

5 березня 2019 р. сенатор-республіканець Ренд Пол, штат Кентуккі на слуханнях сенатського комітету з питань охорони здоров’я, освіти, праці та пенсій. AP Photo/Каролін Кастер
5 березня 2019 р. сенатор-республіканець Ренд Пол, штат Кентуккі на слуханнях сенатського комітету з питань охорони здоров’я, освіти, праці та пенсій. AP Photo/Каролін Кастер

Якщо Сенат ухвалить поправку Рендала Пола або внесе будь-які інші зміни, то законопроект повернеться в Палату представників для повторного голосування, а потім знову надійде до Сенату.

"Процедура затягнеться іще приблизно на тиждень. Саме стільки часу потрібно, щоб щось переробити, навіть якщо ми матимемо 85 або 90 голосів".
Кріс Кунс, сенатор штату Делавер, від Демократичної партії.

Водночас, якщо лідери Сенату не погодяться на вимоги Пола або будь-яких інших сенаторів, це може означати "голосування за закриття"(англ. cloture votes). Що затягне процедуру щонайменше іще на тиждень.

У 1917 році у відповідь на тиск президента Вудро Вільсона та кризу Першої світової війни Сенат прийняв нове правило, яке встановило процедуру, відому як "закриття". Це дозволяє Сенату завершувати дебати двома третинами голосів (67 із 100).

Протягом цього тижня лідери демократів та республіканців у Сенаті неодноразово виступали із закликами провести голосування за прискореною процедурою.

Для цього 100 сенаторів повинні були погодитись із текстом документа, який проголосували в Палаті представників, не вносячи додаткових правок. У такому випадку, Сенат міг розпочати голосування вже на цьому тижні і якщо документ зібрав би більшість в Сенаті то одразу потрапив би на підпис до президента, Джо Байдена.

"Наразі, Сенат не має 100-відсоткової співпраці 100-та сенаторів. Для того, щоб провести такий законопроект, потрібно більше тижня. Отже, якщо усі 100 членів Сенату не погодяться з процесом, а також із суттю законопроекту, це може зайняти більший період часу", - пояснив процедуру журналістці Голосу Америки, Бен Кардін, сенатор від Демократичної партії.

Бен Кардін, сенатор від штату Мериленд, член Демократичної партії спілкується із журналісткою "Голосу Америки", Катериною Лісуновою.
Бен Кардін, сенатор від штату Мериленд, член Демократичної партії спілкується із журналісткою "Голосу Америки", Катериною Лісуновою.

Інший сенатор-демократ Кріс Кунс, також підтвердив Голосу Америки, що тепер на прийняття законопроекту потрібен щонайменше тиждень.

"Якби у нас була одностайна згода, ми могли б проголосувати законопроект вже сьогодні, і швидко надіслати допомогу Україні. Виходячи із того, що ми маємо сьогодні, цілком імовірно, що один або два члени Республіканської партії, заперечуватимуть щодо слухань сьогодні. У такому випадку, процедура затягнеться іще приблизно, на тиждень. Саме стільки часу потрібно, щоб щось переробити, навіть якщо ми матимемо 85 або 90 голосів", - пояснює сенатор-демократ, Кріс Кунс.

Кріс Кунс, сенатор від штату Делавер, член Демократичної партії, спілкується із журналістами. Фото: Катерина Лісунова.
Кріс Кунс, сенатор від штату Делавер, член Демократичної партії, спілкується із журналістами. Фото: Катерина Лісунова.
"Затримка на тиждень буде шкодити обороні України". 
Кріс Кунс, сенатор штату Делавер, від демократичної партії. 

Процедурно будь-хто із 100-та сенаторів може заперечити проти швидкого погодження, незважаючи на широку двопартійну підтримку.

"Щоб зробити це за простою процедурою, обидві партії повинні діяти швидко та рішуче. Це питання, безумовно, має бути двопартійним. Я закликаю моїх колег-республіканців не блокувати цей закон, а працювати з нами, щоб він якнайшвидше пройшов через нашу палату, - заявив лідер більшості демократів у Сенаті Чак Шумер під час слухань у Сенаті 12 травня і додав, - у кожного може бути власна думка. Але якщо у кожного тут буде власна думка, у нас нічого не вийде. Ми повинні об’єднати сили над законопроектом, який має широку двопартійну підтримку в Палаті представників і в Сенаті".

"Пакет вже включає у себе мільйони доларів для підтримки додаткових заходів нагляду. Зокрема додаткове фінансування для вже існуючих інспекторів".
Джен Псакі, прес-секретарка Білого дому.

Проголосувати за законопроект вже зараз закликав і лідер меншості у Сенаті республіканець Мітч МакКоннелл.

"Допомога Україні не є прикладом простої філантропії. Це безпосередньо впливає на національну безпеку та життєво важливі інтереси Америки. Якщо Україні не вдасться відбити російську агресію, немає сумнівів, що загроза Америці та європейській безпеці лише зростатиме…закликаю моїх колег по Сенату з обох сторін допомогти нам прийняти цей терміновий законопроект про фінансування, вже сьогодні!" - переконував Мітч МакКоннелл.

Попри те, що у четвер законопроект так і не погодили за швидкою процедурою, його прийняття є лише питанням часу. Документ має широку двопартійну підтримку в обох палатах. Однак, "потреба є нагальною", наголошують в адміністрації президента США.

"Я майже вичерпав ресурси, надані мені двопартійною більшістю в Конгресі для підтримки українських бійців. Ця допомога була надзвичайно важливою для успіху України на полі бою. Ми не можемо допустити, щоб наші поставки допомоги припинились, поки ми очікуємо подальших дій Конгресу. Відсьогодні, у нас залишається приблизно 10 днів до критичного терміну", - йдеться у заяві Білого Дому, оприлюдненій 9 травня.

Речник Пентагону Джон Кірбі також наголосив, що попередня фінансова допомога для України завершиться до 19 травня. Про це він сказав під час брифінгу 13 травня.

"19 травня – це день, коли ми дійсно, без додаткових повноважень, не матимемо можливості надсилати нову допомогу", – сказав журналістам Кірбі.

Наголошує на терміновості й сенатор Демократичної партії від штату Делавер, Кріс Кунс.

"Затримка на тиждень буде шкодити обороні України. Президент Байден та усі лідери Конгресу наголосили, що це терміново, і нам потрібно швидко рухатись вперед. На жаль, існує невелика кількість сенаторів, які не дозволяють, щоб будь-що рухалось швидко і вони можуть уповільнити цей процес", - уточнив журналістам Кунс. Кріс Кунс, сенатор штату Делавер, від демократичної партії.

Також, Кунс зазначив, що пакет фінансової допомоги для України не потребує призначнення додаткового інспектора, якого вимагає Рендал Пол.

"Для кожного відділу, через який проходять кошти, вже існує генеральний інспектор. Рендал Пол намагається призначити спеціального, додаткового інспектора. Я не бачу, як це змінить результат, окрім загального сповільнення процедури. І це те, що мій колега робив вже неодноразово", - сказав сенатор від Демократичної партії.

Прес-секретарка Білого дому Джен Псакі також зазначила під час брифінгу в четвер, що законопроект вже включає фінансування на існуючих інспекторів, а також інші заходи нагляду.

"Пакет вже включає у себе мільйони доларів для підтримки додаткових заходів нагляду. Зокрема додаткове фінансування для вже існуючих інспекторів. Тож, ми закликаємо усіх сенаторів якнайшвидше ухвалити законопроект у тому вигляді в якому він є. На нашу думку, заходи які у ньому вже прописані, є достатніми", - зауважила Псакі.


Нагадаємо, що 40.1 млрд. дол мають стати вже другим пакетом фінансової допомоги Україні, яку має виділити Конгрес після початку повномасштабної війни РФ, 24-го лютого, 2022-го р. Раніше у березні, Конгрес погодив для України 13,6 млрд. доларів.

Дивіться також: Курс Фінляндії на НАТО – що це означатиме для безпеки Європи та для України.

Всі новини дня

Україні пропонують стратегію культурного стримування проти російської пропаганди 

Музей Григорія Сковороди після російської атаки 7 травня 2022 року. REUTERS/Ricardo Moraes 

Щоб протистояти проросійському наративу у світі, Україна має запропонувати проукраїнську альтернативу, - заявила під час прес-конференції у Центрі аналізу європейської політики у Вашингтоні Вівіан Волкер, виконавча директорка Консультативної комісії США з публічної дипломатії при Державному департаменті.

“Що Україна має робити, це використовувати потенціал свого наративу, розповідати про унікальні якості української культури та ідентичності. Ілюструвати недоліки у путінській розповіді про Україну. Я це сприймаю як свого роду стратегію стримування”, - зазначила вона на заході із назвою "Культура - головна ціль російської війни в Україні".

Стратегія культурного стримування

За її словами, така стратегія передбачає подолати ідеологію не атаками у культурному просторі, а наданням “достовірного альтернативного наративу”.

“Ми - дипломати, науковці, журналісти, експерти - ми маємо серйозну відповідальність створити умови для достовірності українського наративу у світовому інформаційному просторі”, - додала представниця Держдепу.

Щоб цього досягти, Вівіан Уолкер рекомендує дотримуватись кількох правил.

По-перше - базуватись на реальних фактах, щоб не потрапити у пастку несвідомого повторення неправдивого наративу про Україну. До прикладу, вона закликає експертів та журналістів припинити використовувати фразу “українська криза” у контексті повноцінного російського вторгнення в Україну.

“Тому що фраза “українська криза” передбачає, що відповідальність за кризу лягає на Україну, не на Росію. Ми повинні вважати на небезпеку використання цієї фрази”, - зазначила пані Волкер.

А по-друге - уважно підходити до визначення ролі України у так званому геостратегічному протистоянні між Росією та США за владу і глобальний простір, про що часто наголошують в російській пропаганді.

“Ми маємо говорити про це (війну в Україні - ред.) не лише як боротьбу між двома супер-державами, але як це є насправді - про боротьбу між двома країнами в одному регіоні. Це допоможе поставити Україну у глобальному просторі як значущого конкурента - як на полі бою, так і в інформаційному просторі”, - сказав Вівіан Волкер.

Директорка Консультативної комісії США з публічної дипломатії нагадала, що уряд США вже допомагає у зусиллях протистояти російському наративу. Зокрема, через мовлення американських ЗМІ в Україні - “Голосу Америки” та “Радіо Свобода”.

“Що тут може запропонувати американський уряд, це інституції державного мовлення - які перебувають при Агенстві США із глобальних медіа. Радіо Свобода і Голос Америки вже здавна встановили доступ до населення і висвітлюють не лише історії про американське життя чи західну перспективу. … Це може бути місце, де можна презентувати справжню інформацію про Україну”, - зазначила пані Волкер.

Культура як зброя

Посолка України у США Оксана Маркарова наголосила, що Росія використовує культуру на війні як інструмент зброї. Вона згадує нещодавній випадок на Каннському фестивалі, зі сцени якого російський режисер Кирило Серебренніков закликав міжнародну спільноту зняти санкції з деяких російських олігархів.
Посолка України у США Оксана Маркарова
Посолка України у США Оксана Маркарова

“Це питання значно ширше, ніж про Україну. Щоб мати хоча б шанс на мир, якийсь шанс на іншу Росію, ми маємо бути дуже чесними та відвертими про те, чим є російська культура, які напади здійснюються на українську культуру, і як росіяни використовують російську культуру в якості зброї”, - зазначила українська посолка у США.

“Досі є люди, які проштовхують цей наратив - скасувати Путіна, але не Пушкіна. Мені абсолютно очевидно, що ці люди, на жаль, не читали Пушкіна. Якби вони читали деякі його роботи, вони б розуміли, що все, що робить Путін - воно все там є, в його творах. Можете це назвати пропагандою чи переслідуванням не лише проти України, а будь-якого сусіда Росії”, - додала Маркарова.

Культурний елемент в нинішній війні відіграє не меншу роль, ніж військовий, - переконаний Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту.

“Десятиліттями Росія використовувала культуру, щоб встановлювати, пропагувати, поширювати дуже ксенофобські, провоєнні сентименти, повідомлення і наративи, якими утискали сусідні країни, пробували відібрати ідентичності інших країн чи громад, які (як Росія вважала) належать до сфери її геополітичних інтересів”, - ділиться досвідом Шейко.

Чи готовий світ до українського наративу?

Прийшов час дозволити українцям бути почутими - закликає гендиректор Українського інституту.

“Сьогодні замість пропагування російської культури, яка довела свою бездієвість у цій війні, нічого не зробила, що не допустити цієї війни, необхідно бути сильним голосом проти цієї війни. Прийшов час дати голос тим, хто історично у міжнародних культурних відносинах був недостатньо присутній і недооцінений. І на мою думку українці - через їхню сміливість, через неймовірну солідарність і підтримку світу, українці заслуговують на те, щоб їх почули”, - заявив Володимир Шейко.

Він звертає увагу, що міжнародна спільнота часто не готова чути український наратив, так як в багатьох західних університетах студентів навчають через призму російського бачення.

З ним погоджується українська посолка у США Оксана Маркарова. Вона розповідає про труднощі, з якими зіткнулися українські дипломати, втілюючи ініціативу Першої Леді України встановити україномовні аудіогіди в американських університетах та музеях.

“Ми можемо знайти кошти на виставки чи культурні заходи, але, наприклад, - от зараз Перша Леді України впроваджує ініціативу встановлення україномовних аудіогідів. Україна бере на себе весь переклад, всі технічні моменти. Втім виявилось, що це дуже важко - достукатись до музеїв. Попри те, що ми їх запевняємо, що самі зробимо всю роботу, ви можете самі перевірити якість запису, ми готові виконати всі ваші вимоги. Нам вдалось це зробити лише в деяких музеях, але ми досі не потрапили у найбільші музеї США, чия аудиторія для нас дуже важлива”, - розповіла дипломатка.

Маркарова зізнається, що під час перекладу аудіогідів в музеях, українці виявили, наскільки багато в американських музеях є помилок на користь російського наративу.

Оксана Маркарова: “Наприклад, Київська Русь показується як територія сучасної Росії. Хоча там мова йде про території, як то Київ, які ніколи не були в складі Росії, хіба що коли були окуповані Російською імперією чи в складі Радянського союзу”.

На думку представниці Держдепу Вівіан Волкер, Росія відчуває загрозу в сильній українській ідентичності, саме тому десятиліттями продовжує атакувати культурний простір України.

Вівіан Волкер: “Одна з причин, чому українська культура та ідентичність перебувають під російськими атаками, бо вони є надзвичайною загрозою для Росії. Тому що це справжня історія про націю, її ідентичність, її історію, що протистоїть видуманому наративу про російський світ, який намагається уособлювати моральну, етичну, духовну вищість. А її просто напросто не існує. Це міф. Тоді як українська ідентичність та історія має щось дуже потужне, вона легітимна”.

Перед вторгненням у лютому цього року, російський президент Путін у своїй промові безпідставно заявив, що Україна ніколи не мала справжньої державності, і що вона є частиною російської «власної історії, культури, духовного простору». За даними ЮНЕСКО, за час повномасштабного вторгнення в Україну Росія знищила понад 120 культурних та історичних об'єктів України - памятники, музеї, архіви, церкви, школи, театри, бібліотеки.

За даними української сторони, росіяни серед іншого знищили чернігівський архів Служби безпеки України, де зберігалися записи нацистського періоду, які висвітлюють діяльність КДБ в Україні. Посолка України у США Оксана Маркарова заявила, що Державний департамент США допомагає Україні у питанні збереження цінних експонатів і діджиталізації архівних документів.

"Хоробрість українського народу надихнула увесь світ" - Ллойд Остін. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:59 0:00

Пентагон коментує хід війни на Донбасі та поблизу Харкова

Архівне фото: Обстріл заводу в Соледарі, Донбас, 24 травня 2002 року. (Photo by Аріс Мессеніс/ AFP)

Попри величезну перевагу в силі, російські війська, що атакують Донбас, досягнули лише "поступового прогресу". Про це заявив високопосадовець Пентагону під час брифінгу для преси 26 травня.

Більшість з 110 операційних батальйонних тактичних груп, які Росія розмістила в Україні, перебувають на півдні а решта груп розділено і проводять бойові дії на Донбасі, зауважили в оборонному відомстві США.

В Пентагоні відзначили, що тактика Росії з початку війни не змінилась і полягає в обстрілах артилерією з метою послабити ціль з наступним заходом військ. Незважаючи на постійну тактику, "вони мають кількісну перевагу і тому, гадаю, ми продовжуємо бачити це поступове просування", додав посадовець Пентагону.

В британському Міноборони вказують - Україна не дозволяє Росії отримати повний контроль над Донбасом.

"Росія створює тиск на Сєвєродонецькому "кармані", хоча Україна утримує контроль декількох секторів оборони і не дозволяє Росії отримати повний контроль на Донбасі", - йдеться в повідомленні. В британському відомстві зауважують - російські сухопутні сили продовжать спроби оточити Сєвєродонецьк та Лисичанськ, після того, як вони нещодавно захопили декілька селищ на північний захід від Попасної.

Голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай повідомив в соцмережах, що 95% території Луганської області окуповано, ситуація на Донбасі "надзвичайно погана". Він заперечив повідомлення про буцімто оточення Сєвєродонецька.

Посадовець Пентагону зауважив, що просування Росії на Донбасі "компенсується здобутками України на інших полях бою, найбільш очевидно - навколо Харкова".

Коментуючи ситуацію в регіоні голова Харківської обласної військової адміністраці Олег Синєгубов заявив: "Зарано розслаблятись". Він вказав, що "ворог тероризує цивільне населення".

Російські посадовці ще не коментували розвиток подій навколо Харкова, пише кореспондент Голосу Америки Джефф Сельдін. Але, зазначає він, в соцмедійних повідомленнях російські військові заявляють про "тривалий успіх проти українських сил, включаючи на Донбасі".

Україна сподівається рішення США щодо «обіцяних» ракетних систем

Російський танк на вулиці міста Попасна в Луганській області 26 травня 2022 р.

Українські представники посилили заклики до західних партнерів про якомога швидше постачання Україні важких озброєнь і зокрема ракетних систем залпового вогню (РСЗВ) на тлі запеклих боїв на Донбасі, де російські війська використовують те, що українські представники називають перевагою росіян у ракетно-артилерійських озброєннях.

Сполучені Штати раніше казали нам, що ми отримаємо РСЗВ. Зараз вони у процесі вироблення цього рішення.
Дмитро Кулеба

«Теперішній наступ окупантів на Донбасі може зробити цей регіон безлюдним. Попасну, Бахмут, Лиман, Лисичанськ, Сєвєродонецьк вони хочуть перетворити просто на згарище», - сказав президент Володимир Зеленський у зверненні оприлюдненому в ніч з 26 на 27 травня.

Радник українського президента Михайло Подоляк поширив у Twitter відеозапис вибухів у результаті обстрілу російськими «вогнеметними системами», що він подає як приклад застосування «найважчої неядерної зброї проти українців, змушуючи людей горіти живцем».

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба підтвердив, що Україна сподівається отримати системи ракетного залпового вогню від США.

«Сполучені Штати раніше казали нам, що ми отримаємо РСЗВ. Зараз вони у процесі вироблення цього рішення. Принаймні це те, що вони нам кажуть. Наше єдине прохання до них у тому, щоб це рішення було схвалене якомога швидше. Бо для нас кожен день означає втрачені життя, втрачені кілометри нашої землі», - сказав Кулеба у відео в Twitter.

Американський телеканал CNN також повідомляє, що адміністрація Байдена розглядає рішення про надання Україні сучасних ракетних систем залпового вогню американського виробництва.

«Але адміністрація Байдена впродовж тижнів вагалася, чи надсилати такі системи через стурбованість в Раді національної безпеки, що Україна може використати ті системи для наступальних ударів всередині Росії», - йдеться у повідомленні CNN з посиланням на неназваних офіційних представників.

Ті ж неназвані представники сказали телеканалу, що «іншим міркуванням, яке турбує в адміністрації Байдена, є те, чи можуть США дозволити собі віддати багато потужної зброї з власних арсеналів».

CNN повідомляє, що надання ракетно-артилерійські систем Україні розглядає також Велика Британія, яка хотіла б вирішувати це питання узгоджено з американцями.

Критика Німеччини

Український посол в Берліні Андрій Мельник знову гостро розкритикував уряд Німеччини, найбільшої країни ЄС, за затягування з наданням військової допомоги Україні.

Німецький канцлер Олаф Шольц виступив 26 травня на Всесвітньому Економічному форумі у Давосі з півгодинною промовою, в якій засудив Росію за «імперіалізм» і наголосив, що Москва повинна зазнати поразки в Україні.

Але українські представники та інші критики німецького уряду вказують, що, скориставшись гаслами, канцлер змовчав про те, що критики називають затримуванням обіцяної Україні допомоги, зокрема коли йдеться про бронетехніку й важкі озброєння.

Навіть ні слова про суперечки щодо німецьких танків і важких озброєнь для Києва, нічого про тривалі відмови.
Bild

«Треба, щоб Путін не виграв цю війну. І я переконаний, що він її не виграє», - заявив Канцлер з трибуни у Давосі, додавши, що «сьогодні захоплення Росією усієї України виглядає ще віддаленішим, ніж на початку війни, завдяки вражаючим оборонним зусиллям українсько армії і населення».

На тлі дискусій у політичних колах про те, чи повинна Україна йти на поступки Росії, Шольц також сказав: «Важливо дати Путіну чітко зрозуміти. Не буде продиктованого миру. Україна на це не погодиться. І ми також не погодимося».

Німецька газета Bild назвала ті заяви такими, що не мають значення, оскільки, як пише часопис, не пролунало «навіть ні слова про суперечки щодо німецьких танків і важких озброєнь для Києва, нічого про тривалі відмови».

Bild також цитує українського посла Андрія Мельника про те, що у військовому плані «Берлін залишив Україну напризволяще».

Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сказав у Давосі 25 травня: «Ті країни, які затягують питання щодо надання Україні важких озброєнь повинні зрозуміти - кожен день, який вони витрачають, вирішуючи, зважуючи різні доводи, про те, робити це чи ні, людей вбивають: солдатів, цивільних. Знищують міста і села».

Підсумки форуму в Давосі для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:15 0:00

Делегація Палати представників Конгресу США - з візитом в Україні. Подробиці від конгресмена Фіцпатрика. Відео

Делегація Палати представників Конгресу США перебуває із візитом в Україні. Головною метою цього візиту є оборонна підтримка. Катерина Лісунова спілкувався із одним із членів делегації, конгресменом-республіканцем Браяном Фіцпатриком.

Курс гривні - що відбувається та чого чекати далі? Відео

Курс гривні - що відбувається та чого чекати далі? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:43 0:00

В воєнних умовах жорстке регулювання курсу дозволило уникнути масштабної кризи в Україні, говорять оглядачі, але і змусило українців згадати що таке чорний ринок валюти. Чого очікувати для гривні і що криється за зростанням курсу рубля - пояснюють аналітики.

Більше

XS
SM
MD
LG