Спеціальні потреби

Актуально

У Сенаті представили законопроект про невизнання російських "референдумів" в Україні

Названий росіянами "референдум" на окупованих українських територіях 

Новий законопроект Про невизнання російської анексії українських територій зареєстровано в Сенаті США. Ініціаторами документу виступили сенатори від обох провідних партій: республіканець Марко Рубіо та демократ Дік Дурбін.

У заяві сенаторів мовиться, що законопроект пов'язаний із оголошеними планами Володимира Путіна провести референдуми на окупованих росіянами українських територіях, щоб їх анексувати.

Документ покликаний “зміцнити американську підтримку України та не допустити спроб змусити Україну відмовитися від своєї суверенної території”.

Якщо буде ухвалений, законопроект вимагатиме від влади США не визнавати російські претензії на будь-яку частину української території, а також заборонить державним установам США надавати допомогу чи якимось чином сприяти визнанню російських претензій на українську територію.

Сенатор Марко Рубіо
Сенатор Марко Рубіо

“Володимир Путін є справжнім агресором у цій війні, і він намагається необґрунтовано захопити суверенну демократичну країну. Сполучені Штати не можуть визнати претензії Путіна, інакше ми ризикуємо створити небезпечний прецедент для наслідування іншими авторитарними режимами, такими як Комуністична партія Китаю”, - заявив один із співавторів законопроекту сенатор Марк Рубіо.

“Фіктивні референдуми, яким погрожує Путін, тхнуть відчаєм. Світ знає, що війна в Україні є катастрофою, і дедалі більше це розуміє російський народ, який втомився від того, що їхні діти гинуть через викривлену ностальгію Путіна за радянською антиутопією.

Сенатор Дік Дурбін
Сенатор Дік Дурбін

Сьогоднішній законопроект підтверджує нашу відданість українському народу і те, що США ніколи не визнають суверенні українські території частиною Росії”, - сказав про цей законопроект співавтор від Демократичної партії сенатор Дік Дурбін.

Конгрес - про "референдуми" в Україні

Раніше низка американських законодавців розкритикували плани Росії провести фіктивні "референдуми" на українській території.

Сенаторка Джин Шагін підтримала законопроект колег про невизнання російських "референдумів".

“З гордістю приєднують до цього законопроекту, який називає російські фіктивні референдуми на окупованих територіях такими, якими вони є: відчайдушною спробою Росії зберегти обличчя в час, коли вона продовжує втрачати позиції в Україні. Я закликаю Сенат проголосувати за цей законопроект, щоб підтримати територіальну цілісність України”, - заявила сенаторка Шагін.

Її колега сенатор-демократ Марк Ворнер, відповідаючи на питання журналістів, також заявив, що до подібних референдумів немає довіри.

Сенатор Марк Ворнер
Сенатор Марк Ворнер

“Щодо зусиль росіян провести фейковий референдум на частинах тої території, яку вони контролюють, росіяни погрожували це зробити ще з серпня, думаю, якщо вони проведуть один з цих референдумів дуже швидко, це має сприйматися рештою світою так, як воно є: фіктивне голосування, у багатьох випадках нав’язане людям, які не мають бажання брати в ньому участь, думаю, там не буде спостерігачів ззовні, до цього немає довіри. Якщо вони насильно проведуть такий референдум, це має сприйматися як обман”, - сказав сенатор Ворнер.

Сенатор-республіканець Роб Портман запевняє, що “будь-який референдум, проведений Росією, є спробою анексувати частини суверенної української території, буде абсолютно нелегітимним і не буде визнаний Сполученими Штатами чи міжнародною спільнотою”.

Намір росіян провести референдуми сенатор Портман називає "ескалацією": "Замість того, щоб брати участь у подібних небезпечних ескалаційних діях, Кремль має вивести свої сили з усієї суверенної української території та припинити свою жорстоку та незаконну війну проти народу України".

Сенатор Ричард Блументаль
Сенатор Ричард Блументаль

"Справжні результати путінських фіктивних референдумів уже очевидні. Ці землі є українськими. Недавній контрнаступ поставив Путіна у невигідне становище, він програє, і його подальша підтримка терору не зломить героїчного опору українців. Я за Україну”, - ділиться у Twitter сенатор від Демократичної партії Річард Блументаль.

Експерти - про причини "референдумів"

Міжнародні експерти аналізують причини раптових і проведених у короткі терміни “референдумів” на українській триторії.

Зокрема, Пол Гобл з Інституту Світової політики, який раніше працював радником Державного секретаря США, вважає, що через референдум Росія домагається, щоб Захід натиснув на Україну.

"Це не є вільне і справедливе голосування, результати будуть визначені ще до їх проведення. Це робиться, щоб дати Путіну хоч якусь перемогу після того, як російська армія зазнала чимало втрат від українців. Володимир Путін очевидно вірить, що якщо він зможе оголосити ці території частиною РФ, це стримає декого на Заході від допомоги Україні тією зброєю, яка може допомогти українцям повернути ці території. Іншими словами, як тільки вони скажуть, що це частина Російської Федерації (хоча це й не має жодного юридичного сенсу і є фіктивним), знайдуться країни на Заході, які скажуть, що можливо це нова лінія, через яку ми не можемо дозволити українцям перейти, щоб Москва не використала ядерну зброю”, - аналізує ситуацію Пол Гобл, який раніше також був радником директора "Голосу Америки".

З тим, що референдуми пов’язані з ядерним шантажем Росії, погоджується і Найджел Гуд-Дейвіс, співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень, колишній посол США у Білорусі.

“Путін знову відновив свої ядерні погрози, що Росія використає ядерну зброю проти будь-якої загрози російській території. То ж вимальовується сценарій, який він намагається втілити: провести ці фейкові референдуми, проголосити російський контроль над цими територіями (хоч жодна інша країна світу їх не визнає), і потім намагатиметься стримувати майбутні спроби України повернути ці території, вдаючи, що це атака на Росію”, - вважає співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Гуд-Дейвіс.

Історик Єльського Університету Тімоті Снайдер рекомендує не називати те, що робить Росія в Херсоні та Запоріжжі, “референдумами”.

“Треба бути обережними. Кажучи “незаконний референдум”, ми можемо переконати себе, що голосування таки відбулося. Більше того: навіть якби росіяни справді мали виборчу інфраструктуру, якої вони не мають, і навіть якби вони мали намір, щоб люди на окупованих територіях голосували, чого вони не мають, вони не могли б цього зробити, оскільки фактично не контролюють усі регіони, де, за їхніми словами, відбувається голосування”, - наголошує Тімоті Снайдер.

“Коли Росія заявляє, що переважна більшість українців хоче приєднатися до Росії, вони насправді стверджують, що українці люблять ями смерті, що українці люблять зґвалтування, що українці люблять тортури, що українці люблять депортацію, що українці люблять, коли їхні міста знищені. Така спроба публічного приниження є мерзенною”, - не приховує обурення від російських дій в Україні Тімоті Снайдер.

Він рекомендує називати так звані уявні вибори росіян в Україні “вправами для російських ЗМІ”, які за допомогою пропаганди намагаються переконати світ в правдивості виборів на окупованих територіях України.

“Саме тому ці вправи для російських ЗМІ (“референдуми”) є цинізмом. Росіяни, по суті, стверджують, що українці хочуть святкувати власний триваючий геноцид.

Вправи для російських ЗМІ (“референдуми”) слід розуміти як елемент російських військових злочинів і не більше”, - підсумовує експерт та історик Тімоті Снайдер.

Як повідомляв "Голос Америки", у п’ятницю, 23 вересня, російська окупаційна влада розпочала проведення так званих "референдумів" у контрольованих Росією регіонах України. Україна, НАТО та союзники висловили обурення діями Кремля і назвали це незаконною спробою анексувати території та ескалацією.

Дивіться також: "Це сором, що Росія має місце у Радбезі ООН" - конгресмен Фіцпатрік

Конгресмен Браян Фіцпатрік: «Це сором, що Росія має місце в Радбезі ООН». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:45 0:00

Всі новини дня

Росія повинна буде обирати між військом і соціальними виплатами - Тімоті Еш 

Архівне фото: російський нафтовий танкер в Новоросійську

«Група семи», Австралія, ЄС ведуть перемовини щодо подальшого обмеження ціни на російські енергоресурси. В грудні минулого року було введено перше таке обмеження. Тоді "Група семи" та союзники обмежили рівень ціни на російську нафту, що постачається морем, а Євросоюз ввів ембарго на купівлю російської нафти морем, із виключенням для Болгарії.

З 5 лютого, країни «Групи семи» планують запровадити обмеження ціни на російські нафтопродукти. Обмеження ціни на нафтопродукти має вступити в дію одночасно із ембарго ЄС на імпорт російських нафтопродуктів. ЄС пропонує встановити обмеження ціни на російський дизель на рівні 100 доларів за барель і окремо обмежити ціну на дешевші нафтопродукти на рівні 45 доларів за барель, повідомляє Bloomberg.

В березні країни планують переглянути цінове обмеження на нафту, яке зараз складає 60 доларів за барель.

Цінове обмеження працює, кажуть в уряді США, а також в ЄС. Міністр фінансів США Дженет Єллен під час візиту до Африки цього тижня заявила, що обмеження діє і Росія вже «почала непокоїтись» щодо надходжень. Вона також зауважила, що країни, які не приєднались до обмежень, можуть використати більш низьку ціну для перемовин про вигідні для себе поставки.

«Мета – стабілізувати світові ціни на енергоресурси і скоротити надходження Росії. Хоча цей захід – на ранній стадії втілення, Міністерство фінансів оцінює, що 17 найбільших країн – чистих покупців нафти в Африці можуть заощаджувати близько 6 мільярдів доларів щороку».

Ми поговорили з британським економістом Тімоті Ешем про те, як працює обмеження ціни на нафту і чого очікувати далі.

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Більше місяця тому «Група семи» та інші країни запровадили обмеження ціни на російську нафту, що перевозиться морем. Метою було зменшити надходження Росії від нафтоторгівлі, але забезпечити надходження нафти на ринок. Як ви думаєте, чи спрацювало це?

Тімоті Еш, провідний експерт із стратегії, BlueBay Asset Management: Виглядає, що так. Тут багато факторів, тому, може не обов’язково обмеження ціни, а ширші санкції проти Росії стримують покупців від купівлі російської нафти.

Відбувається кілька процесів: по-перше, війна в Україні і тиск на світові ціни на енергоресурси поставили світ на межу рецесії, а це, своєю чергою, зменшило попит на енергоресурси у світі. Тому загалом ціни знизились і це впливає на Росію. По-друге, санкції, як я сказав, зменшили бажання покупців нафти вести торгівлю з Росією. Різниця в ціні між «брент» та «юралз» – біля 48%. Це вражає. Росія отримує менше за нафту, бо ціни загалом пішли донизу – з 105-100 доларів за барель до вторгнення, до 75-80 доларів за барель зараз. І, власне, російська «юралз» торгується дешевше – 50 доларів за барель. Якщо так триватиме – вплив буде значний.

О.Б.: Скільки надходжень може втратити Росія через обмеження ціни на нафту та санкції?

Т.Е.: Загалом, якщо згадати, на початку війни багато хто казав, що Путін – геній і через ріст світових цін на енергоресурси Росія справді отримала значно більші нафтові надходження, через початковий шок для ринків. Тепер, завдяки поєднанню декількох речей, насамперед - зменшення світового попиту на нафту, є вплив на ціну.

Якщо ціна на нафту буде на поточному рівні, і триватиме розрив в ціні між «юралз» та «брент», то Росія втратить близько 100 -150 мільярдів доларів надходжень – близько 6-7% ВВП.

Стосовно обсягу – це особливо важливо щодо газу. Росія поки утримує обсяги експорту нафти навіть за нижчою ціною, але значно впали поставки газу до Європи, які складали близько 160 мільярдів кубометрів. Ймовірно, цей бізнес вимре, бо Європа не повернеться до значного імпорту російського газу. Цей бізнес коштує від 50 до 60 мільярдів євро на рік. Тому якщо ціна на нафту буде на поточному рівні, і триватиме розрив в ціні між «юралз» та «брент», то Росія втратить близько 100 -150 мільярдів доларів надходжень – близько 6-7% ВВП.

О.Б.: Як це позначиться на курсі рубля?

Т.Е.: В 2022 році багато говорили про зниження профіциту поточного рахунку в Росії. Цей профіцит швидко зникне. Також зменшення продажу нафти прискорить відтік капіталу – росіяни, мабуть, без оптимізму дивитимуться на свою економіку і виведуть кошти. Всі ці фактори, гадаю, тиснутимуть на курс рубля і Росія, з огляду на те, як працює бюджет, також захоче послабити рубль, щоб вартість надходжень за енергоресурси в рублях зберігалась. Тому, загалом, думаю буде тиск на курс рубля.

О.Б.: На перспективу, яким буде вплив обмежень ціни на нафту і планованого обмеження на нафтопродукти на ринки?

Т.Е.: Стосовно ринків. Позитив в тому, що дії Заходу з обмеження цін на російську нафту не дестабілізували світові ринки. Це позитивно, це підбадьорює, а для Росії, це дуже, дуже погано. Зменшується профіцит поточного рахунку, можливо навіть буде дефіцит, росте дефіцит бюджету. Росія повинна обирати на що витрачати кошти. Треба буде забирати гроші з соціальних витрат та економіки на військові витрати. Це ставить питання соціальної та політичної стабільності в Росії.

Гадаю, дивлячись вперед, якщо війна в Україні не зупиниться, а Росія не виведе свої війська і не буде широкої мирної угоди і санкції залишаться, то майбутнє Росії досить негативне – падіння росту, стагнація та рецесія. Думаю Путін – за сильну Росію, сильне військо. А падіння економіки означає слабку, біднішу економіку, менше здатність витрачати на зброю, адже Росія повинна буде забирати гроші зі споживчих витрат.

Дивіться також: Як працюють обмеження ціни на російську нафту? Пояснюємо.

Росія програє енерговійну із Заходом, кажуть експерти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:12 0:00

Кремль програє на інформаційному фронті – експерти

Переформатування інформаційного простору, на думку експертів ISW, є частиною підготовки до весняного наступу, який, як повідомили інсайдери Кремля агентству Bloomberg, Путін планує «вже в лютому або березні 2023 року».

Російське командування намагається посилити контроль над інформаційним простором напередодні нового наступу, вважають західні військові експерти. Вони вказують на те, що деякі російські військові блогери занадто сильно критикують керівництво армії. У деяких випадках розголос про втрати на фронті вже неможливо ігнорувати.

Аналітики також вважають, що на Заході інформаційну війну Кремль переважно вже програв через те, що його «геноцидний план стає неможливо ігнорувати». При цьому експерти попереджають, що втрачати пильність не можна, бо деякі російські дезінформаційні наративи «продовжують резонувати на околицях західного суспільства» та у країнах Глобального півдня.

Британська військова розвідка вважає, що Кремль не може проконтролювати повністю інформаційний простір, а тому мусив нещодавно визнати великі втрати, яких російська армія зазнала у Макіївці поблизу Донецька 1 січня 2023 року. Тоді, за оцінкою британських експертів, Росія втратила понад 300 військових вбитими, пораненими та зниклими безвісти.

Після удару Міністерство оборони Росії, як кажуть британські експерти, «зробило рідкісний крок, публічно визнавши, що зазнало втрат, заявивши про 89 убитих». Але визнання навіть цих занижених втрат було вимушеним кроком, кажуть британські експерти.

«Російські офіційні особи, ймовірно, оцінили, що уникати коментарів неможливо перед обличчям широко поширеної критики російського командування щодо інциденту», – вважають фахівці британської розвідки.

На їхню думку, це свідчить про те, що «повсюдно присутня дезінформація в російських публічних оголошеннях» не допомагає захистити вище керівництво армії від критики.

На думку експертів Інституту вивчення війни (ISW), напередодні нового наступу російське військове командування буде намагатися обмежити висвітлення фронту з боку військових блогерів, які часто висловлюють про нього дуже критичну думку.

Аналітики вашингтонської дослідницької установи кажуть, що «російське військове командування, можливо, намагається відродити свої раніше невдалі спроби цензури проти критично налаштованої спільноти військових блогерів», запроваджуючи нові бюрократичні перепони для того, щоб ускладнити їм перебування на передовій.

Як нагадують фахівці ISW, влітку та восени 2022 року Міністерство оборони Росії «здійснило кілька невдалих спроб просувати самоцензуру серед військових блогерів з різних націоналістичних фракцій», включно з тими, хто співпрацював із «Групою Вагнера».

Російське військове командування звинувачувало російських блогерів у тому, що вони порушували російську оперативну безпеку, завантажуючи відеозаписи бойових дій або розкриваючи російські позиції в інтернеті.

Тим часом, як зауважують фахівці ISW, Кремль намагається інтегрувати деяких обраних блогерів, пропонуючи їм вести телевізійні шоу на російських державних мовниках. Але, як вважають в ISW, Міністерство оборони Росії, можливо, проводить власну лінію, щоб змусити замовкнути блогерів, які виявилися занадто незалежними і діють окремо від Путіна.

Переформатування інформаційного простору, на думку експертів ISW, є частиною підготовки до весняного наступу, який, як повідомили інсайдери Кремля агентству Bloomberg, Путін планує «вже в лютому або березні 2023 року».

Як зауважують в ISW, неназвані обізнані особи, які говорили на умовах анонімності, повідомили Bloomberg, що Путін розраховує, що невміння російського суспільства розрізнити між причинами і наслідками «дозволить Росії виграти війну в довгостроковій перспективі, незважаючи на невдачі Росії досі».

Експерти ISW кажуть, що ця інформація узгоджується з їхнім прогнозом, що Кремль, ймовірно, готує наступ «швидше за все в Луганській області — протягом наступних шести місяців», щоб зупинити український контрнаступ та перехопити ініціативу. Аналітики не виключають, що наступ може відбутися в районі Вугледара на заході Донецька. Але удар з Білорусі на північну Україну вважають малоймовірним.

«Як і раніше немає ознак того, що російські війська формують ударні групи в Білорусі, – пишуть аналітики. – Російські елементи в Білорусі здебільшого використовують білоруську інфраструктуру та навчальний потенціал для тренувальних ротацій».

Аналітик Пітер Дікінсон з «Атлантичної Ради» вважає, що Кремль зазнав кілька болючих поразок на інформаційному фронті на Заході, коли західні лідери перестали шукати «нацистів» в Україні, і були спроможні назвати речі своїми іменами, та «нарешті й неохоче визнали необхідність протистояти Кремлю».

Ситуацію, на його думку, змінило повномасштабне вторгнення, бо на агресію проти Грузії, чи проти України майже дев’ять років тому, Захід відповів лише «низкою помилкових перезавантажень і нескінченної політики умиротворення».

«Минув майже рік після початку повномасштабного вторгнення в Україну, і лише кілька інших держав-ізгоїв все ще готові стояти разом з Росією на світовій арені, оскільки міжнародна аудиторія відкидає заяви Кремля про фантомних фашистів і антиросійську змову. Натомість зростає визнання того, що війна в Україні є актом відкритої імперської агресії, яка загрожує дестабілізувати весь світ», – каже Дікенсон, але він додає, що Україні ще зарано святкувати перемогу в інформаційній війні.

«Російські наративи дезінформації продовжують резонувати на околицях західного суспільства, а також викликають поширені антизахідні настрої в більшості країн Азії, Африки та Південної Америки», – попереджає Дікенсон в статті для "Атлантичної Ради".

Дивіться також:

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00

Про порушення з допомогою США Україні можна повідомляти на "гарячу лінію" інспекторів США

На цьому тижні запрацювала "гаряча лінія" Служби інспектора Агенції з міжнародної допомоги США (USAID). Метою її роботи є забезпечення нагляду за використанням коштів і ресурсів, наданих американськими платниками податків на підтримку України, йдеться на сайті служби.

"Радимо конфіденційно повідомляти про будь-яку підозрілу діяльність, пов'язану з програмами або операціями Міністерства оборони США, Державного департаменту США (включно з Агентством США з глобальних медіа) й Агентства США з міжнародного розвитку", - йдеться в повідомленні, де також надано номери відповідних "гарячих ліній".

США надають Україні значну безпекову, гуманітарну та економічну допомогу. Разом з нещодавно затвердженим пакетом обсягом 45 млрд дол, ця допомога досягає рівня у 113 млрд дол.

Цього тижня представники Служб генеральних інспекторів з Держдепу США, Пентагону та Агенції міжнародного розвитку США (USAID) провели зустрічі в Києві з "метою покращити незалежний нагляд за допомогою США Україні". Про це повідомила посол США в Україні Бріджит Брінк.

Ми дотримуємося найвищих стандартів підзвітності та всебічного нагляду за допомогою, що надається США", - написала посадовиця у Twitter.

Як повідомляв Голос Америки, у четвер під час слухань у Комітеті з міжнародних справ Сенату США заступниця держсекретаря з політичних питань Державного департаменту Вікторія Нуланд заявила, що спеціальні аудитори від уряду США, Світового банку і міжнародної компанії Deloitte працюють в Україні, щоб переконатись у цільовому використанні допомоги Заходу.

"Ми продовжуємо підтримувати важливі реформи та антикорупційні заходи українського уряду по всій країні", - сказала посадовиця.

Напередодні координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу в Білому домі заявив, що США поділяють занепокоєння президента України Володимира Зеленського щодо звинувачень в корупції, які останнім часом звучали на адресу українських посадовців і призвели до відставки заступників голови Офісу президента, генерального прокурора і міністра оборони та кількох губернаторів України, але не бачать жодних ознак зловживання бюджетною чи оборонною допомогою Україні.

У відповідь на питання про те, чи впевнені США, що бюджетна допомога використовується в Україні відповідно, Кірбі заявив, що США мають високу довіру до процесу розподілу бюджетної допомоги, яка надходить від США Україні через Світовий банк, і не бачать ознак того, що розподіл такої допомоги страждає від корупції, як і безпекової допомоги та оборонних систем.

Раніше деякі американські законодавці заявляли про бажання вжити додаткових зусиль для підзвітності та нагляду за використанням американської військової та гуманітарної допомоги Києву. Зокрема, спікер Палати представників Кевін Маккарті підкреслював, що республіканці не збираються виписувати "необмежений чек" Україні.

Фільм “20 днів у Маріуполі” отримав нагороду на фестивалі Sundance

Відеокадр з фільму "20 днів у Маріуполі". В кадрі - Євген Малолєтка (Sundance Institute via AP)

Документальний фільм “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова отримав глядацьку нагороду на найбільшому в Америці фестивалі незалежного кіно Sundance.

"Для нашої команди, це не досягнення, це честь. Це привілей представляти українську документалістику і використовувати цю платформу, щоб привернути увагу до складнощів, стійкості та хоробрості українського народу, особливо мешканців Маріуполя", - написав Чернов в Instagram.

Чернов разом із колегами з Associated Press Євгеном Малолєткою та Василисою Степаненко виявилися єдиними журналістами, які задокументували, що відбувалося у Маріуполі перші 20 днів з моменту повномасштабного вторгнення.

"Коли я робив цей фільм, то сподівався, що люди зможуть побачити ширший контекст — це розповідь про місто, про людей. Це багато болю, але і надії. Я сподіваюсь, що це надихне міжнародну аудиторію робити більше і не забувати — адже скоро рік з моменту повномасштабного вторгнення і дев’ять років цій війні", - згадує Чернов в інтерв'ю Голосу Америки.

«Напівзаходами війну не виграєш». Законодавці США про наступні поставки зброї Україні

Архівне фото. Реактивний винищувач F-16 ВПС США злітає з авіабази під час CRUZEX, багатонаціональних повітряних навчань, організованих ВПС Бразилії, у Наталі, Бразилія, 21 листопада 2018 року. REUTERS/Пауло Вітакер

Бюджет США прийнятий в грудні минулого року, передбачає майже 45 мільярдів доларів допомоги Україні. Рішення підтримати Україну, включаючи шляхом надання танків та, можливо іншої наступальної зброї, узгоджене з іншими партнерами по НАТО, свідчить про те, що Захід єдиний у своїй підтримці України і розрахунок Москви на те, що партнери «втомляться» від цієї підтримки, не виправдався, кажуть конгресмени, з якими поспілкувався "Голос Америки".

Деякі зі співрозмовників «Голосу Америки» заявили, що поставки зброї відбуваються згідно з тим, які потреби висловлює Україна та тим, як оцінюють ці потреби американці. Тому, скажімо, танки надходять зараз, а не на початку російського вторгнення. Також деякі із законодавців кажуть, що на часі обговорювати не лише поставки танків, але і літаків.

У розмові з «Голосом Америки», Тім Кейн, сенатор-демократ зі штату Вірджинія, каже, що запит надходив від України і саме у Києві вирішують, яка зброя потрібна збройним силам України.

«Це питання залежить від українських Збройних сил. Тут, ми слухаємо їх і не беремо на себе ініціативу. Ми не кажемо їм, як це робити, але ми ведемо з ними активні перемовини. Нещодавній бюджет в якому було закладено 45 мільярдів доларів на додаткову військову та іншу допомогу Україні показує, що ми з ними, але ми не ухвалюємо рішення, що саме їм потрібно», – говорить сенатор Кейн.

Його колега сенатор-республіканець Мітт Ромні заявив в коментарі "Голосу Америки": "Я не можу почати описувати військову стратегію, яку повинні застосувати українські лідери. Західні країни об’єднуються, щоб надати зброю, про яку просить Україна. Але стратегія захисту України від російської агресії – в руках українських військових".

Його колега, сенатор-демократ зі штату Делавер Кріс Кунс вважає, що було дуже важливим показати, що Україну в її протидії майбутньому контрнаступу Росії підтримує весь альянс НАТО, включно з ключовими європейськими країнами.

«Я вважаю важливим те, що Сполучені Штати і Німеччина, а також низка інших партнерів по НАТО та в Європі надають не тільки передові бойові танки «Леопард» та «Абрамс», але й «Страйкери» і «Бредлі». Уся ця бронетехніка у поєднанні забезпечить значно більші можливості для України. Я сподіваюсь, це допоможе протистояти ймовірному контрнасту Росії, який може статися незабаром», – сказав сенатор Кунс.

Він наголосив, що наполягає на тому, щоб ці нові системи були доставлені в Україну «якомога швидше». Я думаю, що це дає сигнал Москві, що Захід продовжує рішуче підтримувати Україну в її боротьбі з російською агресією», – сказав сенатор Кунс.

Коментуючи закиди щодо того, що США довго вагалися, чи надавати Україні наступальну зброю, сенатор-демократ від штату Нью Джерсі Боб Менендес зауважив, що йдеться про ухвалення оптимального рішення для перемоги України, і «ніхто не зробив для цього більше, ніж Сполучені Штати».

«Коли ми вживаємо слово “вагатися”, ми насправді маємо на увазі процес аналізу. Ми не говоримо, що ви попросите і усе одразу отримаєте. Ми маємо проаналізувати, чи кожне прохання є найкращим проханням для досягнення спільної мети. А мета полягає в тому, щоб Україна перемогла», – каже Менендес у розмові з «Голосом Америки».

Винищувачі після танків? Майбутнє підтримки України від США. ЧАС-ТАЙМ
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00

На думку Джин Шагін, сенаторки-демократки з Нью-Гемпширу, надання наступальної зброї «підтверджує, що Москва увесь цей час була неправа» щодо витривалості та спроможності України та Заходу чинити опір.

«Вони помилилися і недооцінили волю українців захищати свою країну. Вони помилялися й недооцінювали відповідь альянсу та зобов’язання, які ми маємо щодо підтримки України та їхньої боротьби за демократію. Тож, сподіваюся, цей крок знову надішле сигнал Володимиру Путіну, що ми не збираємося відступати. Ми й надалі будемо підтримувати Україну», – запевнила сенаторка.

Конгресмен-демократ Майк Квіглі зі штату Іллінойс, який нещодавно побував в Україні, разом зі своїми колегами, сенаторами-демократами Тімом Кейном та Джин Шагін вважають, що на часі говорити про поставки Україні винищувачів. Тому що це дозволить Україні швидше закінчити війну та зберегти життя цивільних громадян, яких продовжує обстрілювати Росія.

«Я підтримую надання Україні винищувачів. Тому що, напівзаходами війну не виграєш. І я не кажу, що ми зараз діємо у півсили. Але коли тут із візитом були депутати Верховної Ради, це було дуже потужно. Тоді, п’ять жінок показали нам сповіщення на своїх телефонах, що в цей момент йде ракетний удар. У них є діти, вони дуже сильні. І одна з них сказала щось, що мене дуже вразило, - вона сказали, зараз зброя – це і є гуманітарна допомога», – вважає Квіглі.

Загалом, за даними Пентагону Сполучені Штати виділили на безпекову допомогу Україні понад 27,8 мільярда доларів з початку правління адміністрації Байдена.

З 2014 року Сполучені Штати виділили для захисту України понад 29,9 мільярда доларів та понад 27,1 мільярда доларів «з початку неспровокованого та жорстокого вторгнення Росії 24 лютого 2022 року».

Більше

XS
SM
MD
LG