Спеціальні потреби

Актуально

Сенцов: Я готовий бути останнім цвяхом у домовину Путіна

Проголосив колишній в'язень Кремля, Олег Сенцов, виступаючи перед переповненою аудиторією Джорджтаунівського університету США 27 січня 2020 року.

“Я вас запевняю, цей цвях не гнеться”- додав він під оплески аудиторії. Усе своє перебування у США він присвятив спілкуванню з політиками, урядовцями, українцями. Він дякував за підтримку, розповідав на Капітолійській гірці про в'язницю та тортури і закликав підтримувати Україну. Я намагалась зрозуміти хто він Олег Сенцов. Він не пустив у свої переживання чи внутрішній світ, але частково відкрив світ своїх переконань.

Українцем я себе усвідомив лише на Майдані

Мирослава Гонгадзе : Олег, ви виростали в Криму в часи Радянського Союзу і потім вже за часів незалежної України. Ви напевно добре, пам'ятаєте часи, коли Україна стала незалежною. Чи був такий момент коли ви усвідомили себе українцем?

Олег Сенцов: Українцем я себе усвідомив лише на Майдані.

МГ: Коли Україна здобула незалежність, які у вас були відчуття?

ОС: Мені було 14 років і у 14 років таке не дуже розумієш, не зосереджуєшся на цьому. Був Союз, розпався Союз, якось це було не так важливо.

МГ: Може у 18 чи вже в 20 років, яке було відчуття в Криму, що це була за територія, що це була за країна чи було взагалі відчуття, що це була Україна?

ОС: Ніколи, на жаль.

МГ: Чому?

ОС: Питання не до мене, а до усіх тих, хто повинен був займатися національною політикою, державною політикою. Ніколи не було якоїсь зосередженої та відповідальної політики у нас в країні взагалі, не тільки у Криму. У нас ніколи ніхто не намагався робити державну політику. Ніхто не думав про державу, скоріше прикривався (ред. інтересами держави), а захищав власні інтереси.

МГ: Зараз ми повторюємо, що Крим - це Україна. Це гасло звучить всюди. Чи Україна робила і робить достатньо для того, щоб це було не просто було гаслом, а реальністю і що треба було зробити з вашої точки зору ще тоді для того щоб Крим залишався українським?

ОС: Треба було проводити більш зрозумілу національну політику. У Криму була якась офіційна українська влада зверху, яка не працювала, а викликала у місцевого населення якесь відторгнення.

МГ: Місцеве населення не сприймало місцеву українську владу в Криму?

ОС: Не сприймало. Була якась влада, але Крим завжди був таким собі островом. Це одна помилка нашої держави, нашого керівництва, а друга помилка - це було залишити російський флот в Севастополі. Це друга стратегічна помилка, яка призвела до цієї катастрофи в 14 році.

Ми повинні підвищити ставки, а не умиротворяти цього агресора.

МГ: Реальність сьогодні є такою, що Крим окупований Росією. Коли президент Зеленський був тут у Сполучених Штатах, ми питали його, чи є у нього план, яким чином можна повернути Крим Україні. Він сказав, що такого плану немає. Яким з вашої точки зору мав би бути план для того, щоб повернути Крим Україні і чи взагалі це можливо?

ОС: Ні у кого немає плану. Ніхто не знає що робити. Ну я завжди говорю, що питання повернення Криму - це стратегічне питання і на довгі роки. Це не можна вирішити завтра шляхом переговорів з Путіним. Путін взагалі не хоче нічого про це чути. Повернути Крим і Донбас під контроль України можна лише після того як влада Путіна рухне, тому що він не віддасть це ніколи. Водночас ми повинні продовжити натиск на нього, і Україна, і Америка, і Європа, усі наші союзники, щоб не дати Путіну цю ситуацію зафіксувати, якось домовитися з усіма і якось уникнути цього протистояння, санкцій, щоб ця ситуація стала нормою. Ми повинні підвищити ставки, а не умиротворяти цього агресора.

Олег Сенцов під час виступу у Гельсінській комісії США
Олег Сенцов під час виступу у Гельсінській комісії США

МГ: Що значить підвищити ставки?

ОС: Нові санкції

МГ: Від Європи, від Сполучених Штатів?

ОС: Так. Від України також. Україна має бути в ешелоні цих санкцій. Я розумію, що ми дуже прив’язані до Росії економічно, що ми - більш слабка економіка, але нема іншого шляху, якщо ми хочемо бути незалежною державою, протистояти нашому ворогу, це повинна бути наша стратегія. Якщо ми будем його умиротворяти, це - поразка.

МГ: Зараз ви перебуваєте у США. Україна тут на порядку денному усюди. Що ви кажете сьогодні американським посадовцями, законодавцям, з якими зустрічаєтесь?

На жаль, за шість років після Майдану - а це була одна із вимог Майдану - чесні суди не були в Україні створені

ОС: Я говорив про головне, про два питання, які стоять зараз перед Україною - це російська агресія в широкому сенсі цього слова та наші полонені у вузькому, і друге питання - це внутрішні проблеми України, головною з яких є корупція. Якщо ми її не подолаємо, то нічого не буде. Я зараз спілкувався з заступником Помпео по Україні і він питав: що ми можемо зробити, що для вас головне? Я йому відповів, що головне, чого нам не вистачає, без якої речі неможливо дійсно очищення, нам не вистачає незалежної судової системи. Поки її не буде, не буде нічого. Всі решта зусиль будуть марними. Навіть якщо ми матимемо незалежні ЗМІ, які будуть висвітлювати якийсь мутні схеми, корупційні, якщо матимемо чесну поліцію, яка буде хапати злочинців, відправляти до суду, все це буде марне, бо суд буде їх випускати, тому що хтось подзвонив, хтось приніс гроші, хтось вчинив якийсь вплив.

Цю систему необхідно зламати. Це єдиний шлях. На жаль, за шість років після Майдану - а це була одна із вимог Майдану - чесні суди не були в Україні створені.

МГ: Наскільки важливою сьогодні на вашу думку є підтримка Сполучених Штатів, зокрема в контексті допомоги з реформами в Україні?

ОС: Надважлива, тому що це найвпливовіша держава у світі. Якщо вона буде нашим союзником, ми будемо відчувати цю підтримку. Цю підтримку будуть відчувати і інші країни, які будуть приєднуватися до сильного союзу, до сильної держави. Якщо США нас підтримують, інші також будуть підтримувати.

МГ: Але зараз так виглядає, що Європа хоче повернутись до справ як завжди, хоче умиротворити Росію. Сьогодні Росія вже повернулася до Ради Європи. Ви бачились з президентом Макроном, ви бачились з президентом Зеленським. Що ви вважаєте важливо для них зрозуміти, особливо для європейців в цьому контексті агресії Росії?

ОС: У європейців свої цілі. У Макрона також своя ціль. Він хоче бути великим президентом Франції та лідером Європи. Пані Мекрель відходить з політичної арени і Макрон хоче зайняти її місце і бути локомотивом Європи. Для цього йому потрібне якесь досягнення у політиці. Якщо це буде якесь вирішення української кризи - це буде великий плюс і він хоче це зробити. Після цього піде зняття якихось санкцій і буде, можливо, у зв'язку з цим у Франції чи у Європі економічний зріст. Ось його мета. Нічого складного в тому щоб його зрозуміти.

Але при владі Путіна це неможливо. У нас свої є цілі, ми хочемо незалежності, ми хочемо свободи та будувати багату та щасливу Україну але при владі Путіна це неможливо.

МГ: Чи ви говорили про це з президентом Зеленським?

ОС: Я з Макроном спілкувався, у мене була окрема зустріч, а з Зеленським я не спілкувався. Ми лише двічі бачилися. В аеропорту, коли він нас звільнив і на форумі економічному YES, коли я йому банку подарував.

Олег Сенцов з донькою Аліною після звільнення
Олег Сенцов з донькою Аліною після звільнення

МГ: Якщо б ви з ним зустрілися, що б ви йому сказали? Він готується зараз до зустрічі з Путіним знову в Нормандському форматі.

ОС: Він - доросла людина, керівник нашої країни, знає що робити, нехай робить. Я не даю порад. У нього є радники, у нього є своя голова на плечах. Він розуміє як повинно бути.

МГ: Тоді що для вас, як для людини, українця, патріота важливо?

ОС: Я маю свою власну думку, вона в якихось речах не співпадає з думкою нашого президента.

МГ: Не співпадає з яких моментах?

Для нас єдиний шлях досягнення Миру на Донбасі це поразка. Ми повинні здатись і після цього мир на Донбасі наступить. Але це буде мир покореної держави.

ОС: У відносинах з Росією. На мою думку, ми не можемо вести переговори з Путіним . Для нас єдиний шлях досягнення миру на Донбасі - це поразка. Ми повинні здатись і після цього мир на Донбасі наступить. Але це буде мир покореної держави.

МГ: Яка альтернатива переговорам?

ОС: Боротися

МГ: Як?

ОС: Не здаватися. Ми не можемо перемогти Путіна це об’єктивно військом шляхом. Ми не можемо його перебити економічно. Він має більше ресурсів, але можем просто не здатися, вистояти у цьому протистоянні. Я завжди порівнюю Україну з фортецею на якій ми стоїмо, а нас штурмує орда, і треба тільки вистояти. Ми не можемо спуститися донизу, цю орду перебити - їх дуже велика кількість тільки втриматися. Втримавшись ми переможемо. Орда ця схлине рано чи пізно.

Я не вірю в те, що Путін дасть нам інтегрувати Донбас зараз. Він не вивів свої війська, він не забере своїх сепаратистів, він не віддасть контроль над кордоном.

МГ: Але зараз відбувається розмежування. Зараз відбувається відхід з позицій на сході України. Чи це є правильною політикою?

ОС: В плані стратегічному це не дуже велика територія якщо враховувати те, що ми вже втратили. Це спроба виконати Мінські угоди, формулу Штайнмаєра і прийти до миру і інтеграції. Це політика Зеленського. Я його підтримую, але лише у перших кроках, якщо це може призвести до припинення вогню, якщо він зможе реально це зробити і вогонь припиниться і не будуть гинути наші хлопці, це буде дуже велике досягнення. Якщо він зможе усіх наших хлопців звільнити з полону. Він вже звільнив майже 100 людей - це досягнення. Але подальші кроки - я не вірю в їх можливість та необхідність. Я не вірю в те, що Путін дасть нам інтегрувати Донбас зараз. Він не вивів свої війська, він не забере своїх сепаратистів, він не віддасть контроль над кордоном.

МГ: Це означає замороження ситуації?

ОС: Я не бачу іншого виходу зараз.

Якщо ми творимо нову українську націю, яка створюється за національними принципами, політичну націю, ми повинні мати якісь орієнтири. Це - наша незалежність, наші державні символи, наша історія, наша мова

МГ: Ви - російськомовний, виросли в Криму. Зараз ми з вами спілкуємося українською. Це був свідомий вибір, чи вам все одно розмовляти українською чи російською? Чому ви прагнете розмовляти українською?

ОС: Якщо ми творимо нову українську націю, яка створюється за національними принципами, політичну націю, ми повинні мати якісь орієнтири. Це - наша незалежність, наші державні символи, наша історія, наша мова. Я українською розмовляю з україномовними. Я намагаюсь писати українською пости, я намагаюсь спілкуватись українською на офіційних заходах.

МГ: Ви також пішли свідомо на Майдан і насправді це були великі ризики для вас як кримчанина і, в принципі, бути там також був великий ризик. Чому вийшли на ці ризики?

ОС: Тому що я не хотів жити в тій Україні, яку будував Янукович. Янукович - це було абсолютне зло, я був проти цієї злочинної влади.

МГ: Чи думали ви що все може так повернутися як воно повернулося?

ОС: Ніхто не знає свого майбутнього, тому я не дуже полюбляю якісь плани творити, говорити про майбутнє. Ми не знаєм, що буде через день, через тиждень, чи через рік.

МГ: Ви відсиділи 5 років в тюрмі, готові були провести там 20 років…

ОС: Не хотілось би, але був готовий

МГ: Звідки ви черпали сили?

ОС: Мене часто це запитують, але справді я не знаю відповіді. Чому так склалось, що я не здавався? Ну я ж не один такий. Багато хто не здавався, просто про цих хлопців мало говорять. Прочитайте про Пантюшенка на Донбасі, як він тримався, він пережив багато більше за мене, але про нього мало хто знає.

МГ: Ви зразу після звільнення влилися в суспільно-політичне життя. Чи вдалося вам взагалі відновити свій психологічний стан. Чи відчували ви потребу в якійсь реабілітації, чи мали ви час для реабілітації?

ОС: Я реабілітуюсь в праці. Я звик працювати, я 5 років відпочивав. Можна попрацювати

МГ: У Вас є одне оповідання, яке називається “Заповіт”. Ви у ньому пишете про те де хочете і як ви хочете, щоб вас поховали чи не поховали, розвіяли попіл по морю. Що спонукало вас написати це оповідання і що для вас смерть, чому ви думали про смерть?

ОС: Саме таке питання мені задали на курсах режисерів коли я поступав у 30 років. Я написав це оповідання за 2 роки до того. Це моє перше оповідання у житті - “Заповіт”. Саме було таке питання дуже дуже глибоке питання, дуже дуже довге і я просто відповів як є - не спалося, вночі написав.

МГ: Але від безсоння можна було писати будь- про-що?

ОС: Я не знаю, чомусь написав про це. Я не знаю.

Дивіться також: ​Олег Сенцов: «Ми не можемо вести переговори з Путіним» | ІНТЕРВ’Ю

Всі новини дня

"90 кораблів фактично повні зерна та готові вирушати, але не можуть цього зробити через російську блокаду", - Блінкен

Президент Європейської Ради Шарль Мішель та прем’єр-міністр України Денис Шмигаль відвідують морський порт в Одесі 9 травня 2022 року. Прес-служба Уряду України/Роздатковий матеріал через REUTERS

Державний секретар США Ентоні Блінкен переконаний, Росія використовує їжу як зброю в Україні. Про це державний секретар США заявив журналістам під час відвідування Українського інституту Америки в Нью-Йорку. «В різних частинах країни вона буквально блокує доступ до їжі та іншої гуманітарної допомоги. Вона також використовує продовольство як зброю за межами України, перешкоджаючи українським товарам потрапити на міжнародні ринки», - повідомив він.

За його інформацією, 20 млн тонн зерна готові до відправки та знаходяться неподалік українських портів, але їх неможливо вивести через російську блокаду Чорного та Азовського морів. «Так само майже 90 кораблів фактично повні зерна та готові вирушати, але не можуть цього зробити», - додав він.

Аби вирішити проблему, яка загрожує голодом кільком країнам Африки, були проведені десятки зустрічі з міністрами закордонних справ. «Вимога вирішити це надходить з усього світу. Ця їжа має потрапити на ринки. І Росія має це чути голосно і чітко. Тому ми шукаємо засоби та механізми, за допомогою яких це можна зробити. Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй дуже задіяний у цьому процесі», - заявив він.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, у свою чергу, переконаний, якщо впродовж наступних двох місяців не будуть вжиті конкретні заходи з розблокування українських портів, це буде трагедія. Він також підкреслив активну залученість до вирішення цієї проблеми Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреш та інших ключових партнерів України.

В коментарі «Голосу Америки» він також додав, що ця тема надзвичайно важлива і для Сполучених Штатів. У четвер, 19 травня, в Нью-Йорку відбулися перемовини американської сторони з міністром сільського господарства України. «Це були дуже конкретні та предметні перемовини - з цифрами, обсягами, маршрутами та тарифами. Адже потрібно не просто відкрити порт, а ще й переконати перевізників йти у цю небезпечну зону і вивозити зерно в таких обсягах», - пояснив він.

За його словами, шлях через суходіл не може задовільнити ті обсяги, які готова надати Україна. До війни щомісяця країна експортувала 5 млн тонн зерна. За словами Кислиці, наразі мова йде не лише про минулорічний врожай, а й осінній врожай та озимину. «І якщо цей цикл буде порушений, подолати наслідки цієї кризи буде неможливе не лише цього, а й найближчими роками», - додав він.

Дивіться також: Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео

Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:47 0:00

Високопосадовці США та Франції обговорили розширення ЄС та підтримку України

Архів: Венді Шерман, 13 лютого 2014 року. REUTERS/Denis Balibouse/File Photo

Координацію зусиль для підтримки України та її суверенітету та необхідність швидких міжнародних дій, щоб протистояти зростаючій кризі продовольчої безпеки, спровокованій російським вторгненням в Україну, обговорили у п’ятницю, 20 травня, заступниця держсекретаря США Венді Шерман та генеральний секретар МЗС Франції Франсуа Делатром.

Крім цього, йдеться у повідомленні Держдепу, високопосадовці обговорили заявк Фінляндії та Швеції на вступ до НАТО та підготовку до Мадридського саміту.

Також Шерман та Делатр підняли питання шляхів вступу до ЄС для кандидатів, «які бажають виконати важку роботу, щоб отримати право на членство». Франція головує в Раді Європейського Союзу.

У червні Європейська комісія має опублікувати звіт із оцінкою прийняття заявки України на вступ до ЄС. Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес вже висловився про те, що в його країни не буде заперечень щодо кандидатури України на членство в ЄС у разі схвальної оцінки Єврокомісії.

Деякі західні лідери висловились щодо можливого членства України. Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що заявка України на приєднання до ЄС не може бути швидко розглянута, незалежно від обставин.

«Немає короткого шляху до ЄС, – сказав Шольц під час виступу у Бундестазі. - Процес приєднання – це не питання кількох місяців чи років». За його словами, виняток для України буде несправедливим для країн Західних Балкан, Чорногорії, Сербії, Албанії, Північної Македонії, Боснії і Герцеговини та Косово, які також прагнуть приєднатися до ЄС.

Раніше президент Європейської ради Шарль Мішель запропонував розглянути питання створення нової політичної платформи європейської співпраці, відкритої для України, під час саміту лідерів ЄС наприкінці червня. Першим створити окремий формат співпраці з Україною та іншими країнами поза межами Європейського Союзу запропонував президент Франції Еммануель Макрон.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба охарактеризував такий формат як «сурогатний» та наголосив, що Україна розраховує на отримання статусу кандидата на членство у ЄС.

"Стратегічна двозначність щодо європейської перспективи України, якої дотримуються деякі європейські столиці останніми роками, зазнала невдачі та має припинитися. Це лише заохотило Путіна. Нам не потрібні сурогати статусу кандидата на членство, які демонструють "другосортне" ставлення до України та ображають почуття українців", - написав він у Твіттері.

У статті використана інформація УНІАН, Радіо свобода, Рейтерс.

Дивіться також: Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

Азійське турне Байдена покликане довести, що США можуть просувати декілька зовнішньополітичних пріоритетів 

Фото: президент США Джо Байден і президент Південної Кореї Юн Сук Йоль на заводі Samsung

Джо Байден розпочав свій перший візит в якості президента США до Азії. В Білому домі повідомили - візит стане сигналом для Китаю та інших країн про те, чого можуть досягнути демократії в світі, якщо вони діють спільно.

Війна Росії проти України є одним із основних міжнародних питань для адміністрації Байдена, але цей візит має підкреслити, що США звертають увагу і на інші пріоритети, зазначили в адміністрації.

"Це яскраво засвідчить, що Сполучені Штати можуть одразу вести вільний світ за собою у відповідь на війну Росії проти України і водночас прокладати курс ефективного, принципового американського лідерства та долученості в регіоні, яке визначатиме майбутнє 21-го століття", - заявив радник з національної безпеки США Джейк Салліван в середу.

Подібна заява прозвучала в четвер і від посадовця Пентагону: "Всі зосереджені на Україні і нам це відомо, але це не значить, що ми припинили працювати з союзниками та партнерами в Індо-Тихоокеанському регіоні".

5-денний візит розпочався з подорожі до Південної Кореї, де Байден відвідав сучасну фабрику мікрочіпів, компанї Samsung, яка планує побудувати подібну фабрику в Техасі.

Байден також планує відвідати Японію і взяти участь в саміті "Чотиристороннього безпекового діалогу", (Quad) в якому беруть участь США, Індія, Японія та Австралія. Очікується, що війна Росії проти України буде одним із основних питань обговорень на саміті.

Під час візиту Байден планує підписати законопроект про допомогу Україні, затверджений в американському Сенаті напередодні. Документ доставить на підпис президенту кур'єр Білого дому, повідомляють ЗМІ.

Російський гонщик і горілка – Канада запровадила нові санкції проти Росії

Президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо беруть участь у прес-конференції після зустрічі в Києві, Україна, у неділю, 8 травня 2022 року. (AP Photo/Єфрем Лукацький)

У п’ятницю, 20 травня, уряд Канади оголосив про введення додаткових санкцій проти російських олігархів і заборону імпорту та експорту певних товарів.

Згідно з офіційним повідомленням Міністерства закордонних справ Канади, нові заходи накладуть обмеження на 14 осіб, включаючи російських олігархів, членів їхніх сімей та близького оточення російського президента Володимира Путіна.

За інформацією Радіо Свобода, до цього списку увійшли гонщик Формули-1 Нікіта Мазепін і його батько-мільярдер Дмитро Мазепін, спонсор команди гонщиків, яку виключили із Формули-1 після вторгнення Росії в Україну, Олена Тимченко, дружина мільярдера-олігарха Геннадія Тимченка, Наталія Браунінг, дочка Тимченка, нафтогазовий магнат Фархад Ахмедов.

«Ці особи безпосередньо сприяли безглуздій війні Володимира Путіна в Україні і несуть відповідальність за біль і страждання народу України», - йдеться у повідомленні канадського уряду.

Також Канада запровадила заборону на імпорт російських алкогольних напоїв, морепродуктів та непромислових діамантів. Оттава заборонила експорт до Росії цільових товарів класу люкс, зокрема алкогольних напоїв, тютюну, деяких текстильних виробів, спортивного одягу, взуття, розкішного одягу та аксесуарів, ювелірних виробів, посуду та предметів мистецтва. У 2021-му році Канада поставила цих товарів до Росії на суму в 75,7 мільйона доларів.

«Ці заборони забезпечать відповідність Канади подібним заходам, запровадженим партнерами-однодумцями, включаючи Сполучені Штати та Європейський Союз, і допоможуть зменшити можливості для російських олігархів обходити обмеження на інших ринках предметів розкоші», - повідомила міністерка закордонних справ Канади Мелані Джолі.

Цієї середи, 18 травня, представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила про закриття у Москві корпункту канадської телерадіомовної корпорації CBC, скасування акредитацій та російських віз журналістів. Це рішення МЗС Російської Федерації назвало відповіддю на заборону трансляції російського телеканалу RT в Канаді.

17 травня, Канада заборонила в’їзд до країни близько тисячі росіян, повідомив у Twitter міністр громадської безпеки Канади Марко Мендічіно. Серед них - президент Росії Володимир Путін, глава російського МЗС Сергій Лавров і міністр оборони Росії Сергій Шойгу, пише Радіо Cвобода.

Від початку російського вторгнення 24 лютого Оттава ввела санкції проти понад тисячі фізичних та юридичних осіб із Росії, України та Білорусі.

У статті використано матеріали англомовної та російськомовних редакцій Радіо Cвобода.

Дивіться також: Росія змінює воєнну стратегію: як Україні та Заходу на це відповідати – думки західних експертів. Відео

«Я не хочу нікого олюднювати з того боку. Для мене це надто нелюдське» - драматургиня Наталія Ворожбит

Наталія Ворожбит, драматургиня, фото із соціальних сторінок Ворожбит

12 травня у нью-йоркському театрі La MaMa (Театр Еллен Стюарт) пройшла читка п'єси української драматургині Наталії Ворожбит «Погані дороги». Ця п'єса лягла в основу однойменного фільму, присвяченого війні в Україні. Як сприймається цей фільм зараз, у розпал повномасштабної війни Росії проти України? І що зрозумів світ про Україну за ці три місяці? Про це Наталія Ворожбит розповіла в інтерв'ю журналістці Російської служби Голосу Америки Ксенії Турковій. Оригінальне інтерв’ю було опубліковано російською мовою тут.

К.Т.: Зараз у багатьох країнах проходять читання твоєї п'єси «Погані дороги», написаної за мотивами подій 2014-2015 років. Як ти думаєш, західний глядач розуміє, про що йдеться?

Н.В.: Я не знаю, що розуміє західний глядач, адже це справді застаріла п'єса. Я тоді хотіла показати, що немає чорного та білого. Мої персонажі там — усі українці, я спеціально не почала описувати «поганих росіян». Для мене була важливіша трагедія окремої людини на тлі війни, неважливо, хто вона. А зараз усе інакше. Зараз на блок-посту у Попасній не треба пояснювати, хто свій, а хто чужий. Взагалі всі ці назви типу Попасної це для мене не порожній звук. Ми прожили із цими людьми вісім років, допомагаючи, відбудовуючи ці міста. А зараз їх вдруге знищують.

У той же час західний глядач сприймає події з «Поганих доріг» так, наче це зараз відбувається. Хоча головне вони таки розуміють: що в Україні війна і що зло — воно відбувається тут і зараз. Тоді моє завдання було достукатися, розповісти світові про те, що відбувається: «Будь ласка, почуйте - це загроза не лише Україні». На жаль, тоді цього не було почуто. Тоді фільм отримав нагороду на Венеціанському кінофестивалі, але про нього говорили, що він надто антиросійський. Хоча там навіть персонажів-росіян нема.

К.Т.: Як ти дивишся на цей фільм зараз, на тлі цієї війни 2022 року? Що б там ти змінила?

Н.В.: Зараз би я не церемонилася з росіянами. Тоді я була ще надто політкоректною, у мене ще були ілюзії щодо «хороших росіян», як заведено зараз говорити. Бо ось ці наші всі сюсюкання до цього й призвели. Ми не вірили в те, що саме таке можливо. У нас останні роки взагалі риторика змінилася, про війну говорили мало.

К.Т.: У фільмі "Погані дороги" є такий діалог: "Я не хочу дивитися російське телебачення!" - "А іншого у нас немає". Мені здається, ці реалії зараз йдуть, але як свідчення це важливо. Ця фраза дає зрозуміти, наскільки людей навіть в Україні було отруєно російською пропагандою.

Н.В.: Звичайно. Якби до 2014 року хоча б років із п'ять не було російського телебачення, ситуація була б іншою. Не було б війни, я просто певна.

К.Т.: Ти говорила, що фільм ще тоді називали антиросійським. Але я знаю, що його також всередині України критикували. Ти говорила, що рефлексуєш про неприємні речі щодо українців. Чи можлива така саморефлексія зараз?

Н.В.: Можлива. Але чи це доцільно? І чи хочеться мені про це писати? Той випадок, коли краще не писати. Ти знаєш, нам завжди нудно чорно-біле. Нам хочеться показати всі фарби, ми починаємо аналізувати вчинки поганих людей, починаємо їх олюднювати. Думаємо: "А чому ж він зґвалтував п'ять жінок? Напевно, він бідний-нещасний". Коротше, письменники починають займатися дурницями. А, може, не треба зараз цим займатися? Я не хочу нікого олюднювати по той бік. Для мене це надто нелюдське. Ось такий у мене зараз настрій.

Можна олюднювати і німецьких нацистів, але тільки після того, як вони були засуджені та покарані. Ось тоді можна і розбиратися, і знімати фільми про те, як вони, можливо, теж любили та страждали. Але тільки після того, як усім народом було прийнято відповідальність за ці злочини.

К.Т.: А ти віриш у те, що російський народ колись прийме на себе відповідальність?

Н.В.: Я не вірю. Але я хотіла б, щоб я помилялася.

Дивіться також: Кирило Говорун - про роль РПЦ в розпалюванні війни в Україні, майбутнє «депутінізації» свідомості росіян. Інтерв’ю

К.Т.: Ти спілкуєшся з російськими колегами?

Н.В.: Майже ні. Буквально на пальцях перерахувати. Навіть ті, хто виїхав і відкрито висловлює свою позицію, щось бояться зі мною спілкуватися. А іноді писали слова підтримки у такій дивній формі, що навіть не хотілося відповідати.

К.Т.: Які питання тобі ставлять в Австрії про Україну?

Н.В.: Жодних питань не ставлять. Австрія вкрай нейтрально намагається поводитися, намагається не висловлюватися гостро на ці теми. "Ми все розуміємо, але не ламайте наш бізнес" - приблизно так. Я дуже вдячна австрійцям, але, звичайно, то не Польща, не Велика Британія, не країни Балтії, де просто неймовірна підтримка. Тобі співчувають, дивлячись на тебе, плачуть, відчиняють тобі всі двері. А тут постійно говорять про діалог культур, влаштовують заходи, на які звуть росіян. Якось не дуже відчувають, чи не розуміють, чи що? Хоча географічно Австрія недалеко. Мені здається, це їхня багаторічна політика, побудована на дружбі з Росією.

Тут зустрічаються українські прапори на вулицях, але коли я поїхала до Вільнюса, я просто отетеріла — там просто кожне третє вікно, прапори на машинах, скрізь.

К.Т.: Що світ зрозумів про Україну за ці майже три місяці війни?

Н.В.: Знаєш, якщо ти запитаєш людей, які залишилися в Україні, вони скажуть, що нарешті всі побачили, які українці сильні, мужні та незалежні. А у світі я болісно все сприймаю, мені весь час здається, що нас недостатньо зрозуміли, недостатньо зрозуміли масштаб зла та масштаб нашої та світової трагедії. До того ж усі втомлюються від війни. Усім хочеться, щоб ми якось швидко перемогли, а коли все затягується, починаються ось ці розмови про діалог культур.

К.Т.: Хто для тебе герой цієї війни?

Н.В.: Безумовно всі, хто воюють. Безперечно «Азов» у Маріуполі. Безперечно люди, які сидять зараз в окупації, не приховуючи своєї позиції. Це взагалі найстрашніше, що можна собі уявити. Багато героїв зараз. І президент у нас герой, і уряд героїчний. Так, час героїв. Ми живемо у героїчний час. Але якою ціною?

Дивіться також: Джамала: про війну та підтримку України з боку міжнародної мистецької спільноти. Інтерв’ю

Більше

XS
SM
MD
LG