Біженець із Шрі-Ланки звинувачує владу країни у геноциді

Дуже часто після закінчення громадянських воєн чи внутрішньодержавних конфліктів, потерпіла сторона продовжує жити під правлінням диктаторів. Однак, біженці, які знайшли притулок на Заході, намагаються принести правосуддя у свої країни і покарати винних у скоєнні воєнних злочинів.

Раджів Шрітаран – біженець із Шрі-Ланки, який навчається у США, звинувачує чинних високопосадовців країни у геноциді та хоче притягнути їх до відповідальності. Він вивчає західне право для того, щоб шляхом міжнародного правосуддя захистити етнічну меншину тамілів у своїй Батьківщині.

«Якщо подивитися на історію судових справ, де розглядались злочини проти людства: як Нюрнберг чи Дарфур, то зрозуміло, що лише деякі нацменшини домоглися правосуддя і отримали шанс увійти в історію», – каже Раджів.

У 2009-му Шрітаран та інші члени діаспорної групи «Таміли проти геноциду» висунули звинувачення проти чинних високопосадовців Шрі-Ланки. Вони звинувачують міністра оборони країни та колишнього генерала армії у геноциді проти тамільської етнічної меншини під час громадянської війни.

За даними ООН, у 2009-му році, під час останніх місяців протистояння загинуло щонайменше 7 тисяч цивільних. У насиллі проти мирного населення була звинувачена як державна армія, так і тамільські повстанці.

Президент Шрі-Ланки Махінда Раджапакса відхиляє звинувачення і каже, що діаспора намагається очорнити його імідж. Президент закликав тамільських біженців повернутися на Батьківщину і самим оцінити теперішню ситуацію.

Група вашингтонських юристів звернулася до Міністерства юстиції США з проханням розслідувати звинувачення, які висуває тамільський студент прости свого уряду.

«Було подано тисячу сторінок скарг людей про десятилітні зникнення, бомбардування, переслідування і вбивства тамілів. І це були скарги від людей не причетних до бойових дій», – зазначає захисник прав людини Брюс Фейн.

Адвокат Фейн каже, що теперішній міністр оборони Шрі-Ланки має американське громадянство, а колишній генерал армії – зелену картку США, отже їх може бути покарано згідно з американським законодавством:

«США підписали Конвенцію про геноцид у 1948-му році. Закон забороняє американським громадянам брати участь у геноциді, не залежно від того, де він скоєний».

Хоч правозахисник і сумнівається, що влада Шрі-Ланки видасть обох звинувачених. Він каже, що уряди рано чи пізно змінюються.

Не втрачає віри у перемогу і Раджів. Він каже, що тепер потерпілим тамілам значно легше розповідати світу про свою трагедію:

«Поширення Інтернету, Фейсбуку дає потерпілим можливість спілкуватися із судом напряму».

Шрітаран покинув роботу на Волл-Стріт, щоб більше часу приділяти розслідуванню. Він каже, що часу у нього не багато. Лікарі поставили Раджіву діагноз – дистрофія м’язів. Це означає, що з роками він втрачатиме рухливість та силу.

«Коли лікарі кажуть, що з віком ти слабшатимеш, то хочеться, щоб жоден день не пропав даремно», – зазначає Раджів.

Боротьба між тамільськими повстанцями та урядом Шрі-Ланки точилася 25 років. Самих Тамільських тигрів також звинувачують у насиллі. Однак Раджів каже, що притягнути їх до відповідальності – завдання когось іншого.