Спеціальні потреби

Актуально

Українська культура вийде на світовий рівень, якщо музиканти не їхатимуть з України, - диригент симфонічного оркестру Сіренко

У лютому Національний симфонічний оркестр України приїхав до США на свій третій гастрольний тур країною. Про враження від концертів у Сполучених Штатах і про стан класичної музики в Україні Голос Америки розпитав у головного диригента і художнього керівника оркестру, народного артиста України Володимира Сіренка.

Голос Америки: Які твори ви привезли американській публіці цього разу?

Володимир Сіренко: Наш перший тур у США взагалі був 72 дні, марафон, 25 штатів. Тепер - три тижні й 18 міст, східна частина країни. Маємо велику приємність працювати тут. Прекрасно організований тур, чудові зали, надзвичайно тепла, доброзичлива публіка.

Ми запропонували американській публіці чотири програми, і кожен зал може вибрати на свій смак, на своє вподобання. Це і західноєвропейська класика: "Четверта Симфонія" Шумана, "Незакінчена симфонія" Шуберта, "Сьома Симфонія" Дворжака, "Третя Симфонія" Брамса.

Ми привезли чимало українських творів, першу українську симфонію Максима Березовського, концертну симфонію Дмитра Бортнянського – спеціально для цього туру молодий композитор Всеволод Сіренко, мій син, зробив редакцію для нашого оркестру цих творів, бо ці твори розписані для камерного складу, а ми таким моцартівсько-бетховенівським складом це виконуємо, і це має чималий успіх тут, це вже перевірені варіанти програми.

Крім того, з нами працюють двоє чудових солістів - Наталка Хома (віолончель) і Володимир Винницький (фортепіано), обоє львів'яни, які вже кількадесят років мешкають в Америці, професори американських вишів.

Також граємо твір відомої української композиторки Вікторії Польової Langsam, він гарно перекликається із Шуманом, Шубертом, бо твір присвячений західноєвропейській романтичній музиці. І твір знаного українського композитора Євгена Станковича "Новела" для флейти, кларнету, грають наші солісти Ігор Єрмак і Юрій Набитович.

Тож ми цього разу привезли чимало української музики. Слава Богу, це вдається все більше кожного разу. Бо коли люди не знають, то вони і не можуть погодитись на той чи інший варіант програми. А тепер ми вже тут не вперше, і нам довіряють у виборі програми.

ГА: І як американська публіка сприймає українську музику?

Володимир Сіренко: Добре, ми навіть на кінець програми - а американці щедро нас нагороджують оплесками - граємо "біси", це ми так їх називаємо, невеликі п'єси на кінець концерту. Ми пропонуємо в кожному концерті вальс "Розлука" Миколи Лисенка, а також мелодії Мирослава Скорика. І ці твори просто з шаленим успіхом тут проходять, розпитують люди, хто це написав, що це за музика. Це теж приємно.

ГА: Чи вдалось у турі знайти час, щоб подивитись Америку?

Володимир Сіренко: Ми тут не туристи, їдемо працювати, не завжди є час, щоб сходити на екскурсії, треба працювати. Але цікаво, що бачиш країну, багато штатів охоплюєш, дивишся, як живуть люди, наскільки це все гарно, впорядковано, сисмемно, чисто. Це впадає в очі. Чудова земля, ліси, озера. Все, що бачиш, радує око. Без заздрощів, але ми розуміємо, що країна на дуже високому рівні знаходиться, і ми щасливі, що маємо можливість якусь маленьку частинку інформації донести про нашу країну, про культуру, про музику.

ГА: У США до початку виступів у мистецьких центрах при університетах часто проводять відкриті зустрічі із глядачами. Про що вас запитують американці?

Володимир Сіренко: Питають все, що завгодно: на чому я грав, де вчився, і по репертуару, і про політику. От вчора мене чоловік розпитував про війну англійською мовою, але у вишиванці. Я кажу: у нас своя війна, ми воюємо скрипками і флейтами, хтось з автоматами ходив на війну. А от нашому оркестру сто років торік виповнилось, - і ми об’їздили всю Україну, включаючи Сєвєродонецк, Маріуполь і всі обласні центри, і така об’єднавча місія з музикою Лятошинського, Скорика, Станковича.

ГА: Національний симфонічний оркестр України гастролює багатьма країнами світу. Що можете сказати про стан класичної симфонічної музики у США?

Володимир Сіренко: Це великий приклад, як це робиться в Америці. Їдеш у прерії, коровки якісь, бички... Заїжджаєш, а там – шикарний зал: люди з'їхались на своїх машинах послухали симфонічну музику і роз'їхались по своїх домівках. Це не тільки Нью-Йорк, Вашингтон чи якісь інші міста. Це вражає, що у невеликих містах, університетських центрах люди мають можливість слухати музику в таких розкішних залах. У Києві немає жодного залу концертного. Філармонія – старе купецьке зібрання – там не може цілий оркестр сісти на сцену.

ГА: Ви чимало працювали із закордонними оркестрами і музикантами, зокрема, тут, у США. Чи можете порівняти, на якому зараз рівні знаходиться українська класична музика?

Володимир Сіренко: Ми можемо собі говорити, що ми найкращі у світі, одне одному, але ми ж розуміємо, що є орбіта, на котрій знаходяться топові оркестри світу, як Берлінська філармонія, Віденський, великі оркестри Америки, - то для того, щоб мати такі оркестри, треба мати такий рівень життя в Європі чи Західній Америці. Тому не треба тішити себе ілюзіями.

Мене вчора запитали: а чи є у вас музиканти з інших країн? Ну я відповів, що ні, обходимось своїми, не став пояснювати, що щоб запрошувати кращих музикантів з інших країн, треба мати для цього умови. Я не скажу, що ми боремось, тримаємось за останнє, але ми – державний оркестр, національний оркестр на дотації держави, уряд платить нам зарплату.

Ми знаходимось на пристойному рівні, нам не соромно грати в Америці чи в Європі, в різних залах – це правда. І ми, звісно, ми хочемо зайняти ці позиції. Для цього потрібен просто час і умови. Потрібні прості речі. Щоб музиканти не виїжджали з України, а приїжджали до України з інших країн. Або хоча б не втікали.

ГА: А чи багато музикантів зараз залишають Україну?

Володимир Сіренко: Їдуть, знаєте, молоді їдуть, коли закінчують спеціалізовані музичні школи, - у нас в Україні є кілька таких, уже не чекаючи, коли закінчиш консерваторію, як раніше. Скажімо, Володимир чи Наталка від'їжджали до Америки - вони вже мали повний цикл освіти в Радянському Союзі, і вже тоді їхали сюди після консерваторії, аспірантури. То зараз діти не чекають цього всього, вони після середньої освіти мають можливість їхати в Німеччину, в Америку, у Францію.

Або навіть, скажімо, Валерій Соколов, йому років 14 було, коли він почав вчитись у Школі Ієгуди Менухіна (спеціалізована музична школа) в Англії. Різні є випадки.

Іноді люди повертаються, не знаходять себе на Заході - і в кар'єрному плані, і в людському, комусь краще вдома. Хтось живе в Києві, але працює по всьому світі, як Дмитро Ткаченко, наприклад, скрипаль, якого ми запрошували минулого разу (у тур по США). Хтось живе в Лондоні, але часто буває в Україні, не перериває зв'язків.

Вцілому важко сказати, але я знаю, що їдуть. Хтось повертається, хтось - ні, але останніми роками займають хороші посади в оркестрах.

ГА: А чи існує, на вашу думку, вирішення цієї проблеми, чи культура зараз - пріоритет для держави?

Володимир Сіренко: Якби були ухвалені закони про меценатство, був би зовсім інший підхід. Були б меценати, які вкладали б гроші і в симфонічну музику, і в оперу, і в балет.

Дивіться також: Гастролі українського симфонічного оркестру у США

Гастролі українського симфонічного оркестру у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:28 0:00

Всі новини дня

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Німеччина планує надати Україні перші зенітні системи Gepard в липні

Зенітна система Gepard під час тренувань німецької армії у Мюнстері, Німеччина. Фото зроблене 20 червня 2007 року. Reuters/Крістін Харісіус

У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.

Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.

Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.

Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.

Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG