Спеціальні потреби

Актуально

На слуханнях у підкомітеті Сенату США наголосили на необхідності протидії російській агресії

У підкомітеті з питань асигнувать Сенату США у Вашингтоні 7 березня пройшли слухання на тему «Російська політика і наміри щодо окремих країн Європи».

Росія становить все більшу військову загрозу
Посол Польщі у США Пьотр Вільчек

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін разом з послами країн Балтії, Грузії та Польщі, які брали участь у слуханнях, закликали США не послаблювати санкцій проти Росії.

«Поки Росія не забереться з української землі, не може бути мови про полегшення санкцій. І в разі чого, вони повинні бути посилені», - заявив міністр закордонних справ України Клімкін.

Посол Польщі у США Пьотр Вільчек заявив, що Росія становить все більшу військову загрозу. Посол Литви у США Роландас Крищунас заявив про численні приклади агресивних дій Росії проти Литви. Посол Естонії Еерік Мармей наголосив: «Маємо визнати, що загрози гібридних методів Росії є не лише для східного флангу Європи». «Нам необхідна сильніша присутність Америки у Грузії та у регіоні взагалі», заявив посол Грузії у США Давід Бакрадзе. Посол Латвії Андріс Тейкманіс заявив: «Безпека у нашому регіоні залежить від підтримки Конгресу».

Глава МЗС України Павло Клімкін також попросив у Сенату США підтримати оборонний бюджет, де передбачається допомога Україні:

«Я б хотів попросити вас підтримати асигнування коштів, виділених на підтримку безпеки України, передбачених в оборонному бюджеті в цьому фіскальному році, і будь ласка підтримайте асигнування коштів, щоб підсилити допомогу Україні у бюджетах 2017-го та, звісно, 2018 років. Україна також потребує довготривалої безпекової угоди, тіснішого партнерства та співпраці в питаннях оборони. Участь США буде ключовою, щоб будь-яка подібна угода спрацювала».

Нагадаємо: у грудні 2016 року у бюджеті Пентагону було закладено 350 мільйонів доларів на безпекову допомогу Україні в цьому фіскальному році. З них, за повідомленням джерел «Голосу Америки», Україні вже виділили 200 мільйонів доларів.

Минулого тижня комітет з бюджетних асигнувань Палати представників схвалив виділення Україні до кінця вересня (фіскальний рік у США починається 1 жовтня і кінчається 30 вересня - ГА) чергових 150 мільйонів доларів. Але з цим ще повинен погодитися повний склад Палати представників, Сенат і підписати президент.

Пакет допомоги Україні передбачає виділення коштів на військову підготовку, техніку, летальні озброєння оборонного характеру, логістичну підтримку та інші потреби українських збройних сил, які борються з підтримуваними Росією бойовиками-сепаратистами.

Міністр закордонних справ України також наголосив: «США повинні відігравати ключову роль у перемовинах щодо Донбасу та Криму».

Американський сенатор Ліндсі Ґрем наголосив на необхідності допомоги молодим демократіям.

«Я б хотів переконати більшість американців, що в наших інтересах - відкладати гроші на допомогу цим молодим демократіям. Бо врешті-решт, демократія повинна бути метою для усіх, просто тому, що демократичні держави, як правило, не воюють, і я хочу переконатися, що ми можемо зробити все в межах розумного», сказав Ґрем. Він також зауважив: «Наші ресурси не безмежні, але я думаю, що це хороша інвестиція - мати такий собі умовний «рахунок», куди ми спрямовуємо кошти на протидію Росії, чи на допомогу з кібер-безпекою - тобто на будь-які речі, які можуть допомогти вам витримати цю атаку Росії на вашу демократію».

Дивіться трансляцію слухань з українським перекладом:

Всі новини дня

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео

Скільки HIMARS потрібно Україні для переваги? - оцінка генерала Годжеса. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:38 0:00

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео

Чого Україні можна очікувати від саміту НАТО – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

У Мадриді розпочався саміт НАТО. Напередодні Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком Альянсу Єнсом Столтенберґом - і наголосив на важливості потужної протиракетної оборони для України.

Путіна на саміті "Великої двадцятки" не чекають – AP

Президент Росії Володимир Путін виголошує промову на економічного форуму у Санкт-Петербурзі, Росія, 17 червня 2022 року. Reuters/Максим Шеметов

Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, чия країна головувала на попередньому саміті країн "Великої двадцятки", заявив, що президент Індонезії Джоко Відодо, чия країна прийматиме саміт цього року, є проти особистої участі президента Росії Володимира Путіна у зустрічі лідерів.

"Президент Відодо це виключає. Він був категоричним: він не приїде", - сказав Драгі журналістам під час саміту «Групи семи» в Ельмау, Німеччина, повідомляє агентство Associated Press.

"Я не знаю, що станеться, але що може статися — це, можливо, дистанційне залучення. Побачимо", - додав він.

Напередодні російські ЗМІ з посиланням на помічника російського президента Юрія Ушакова, повідомили, що Путіна запросили на саміт, і він це запрошення прийняв.

«Так, ми підтвердили, що наша участь передбачена», - цитують Ушакова ЗМІ.

«Вони все ще запрошуються у форматі віч-на-віч. Часу ще багато. Сподіваюся, що пандемія дозволить нам провести цей захід у форматі віч-на-віч", - сказав Ушаков, віповідаючи на питання журналістів під час брифінгу.

У вівторок Ушаков, повідомляє Associated Press, відповів, що "це вирішує не Драгі".

"Ми отримали запрошення і відповіли позитивно", - сказав помічник президента Росії.

У саміті, що пройде 15-16 листопада на індонезійському острові Балі, має взяти участь й запрошений індонезійським президентом президент України Володимир Зеленський.

Як раніше писав Голос Америки, Білий дім підтвердив, що Путін також був запрошений. Президент Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон і багато інших лідерів висловили стурбованість щодо участі Путіна в саміті. Вони дали зрозуміти, що відмовляться від участі, якщо на саміті буде присутній Володимир Путін.

У статті використано інформацію Associated Press, російського агентства Інтерфакс.

«Тепер це рішення неминуче». Туреччина не блокуватиме вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – президент Фінляндії

Президент Туреччини Таїп Ердоган, президент Фінляндії Саулі Нііністо, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон, генсек НАТО Єнс Столтенберг, міністри закордонних справ цих країн після підписання документа на саміті НАТО в Мадриді, 28 червня 2022 року. REUTERS/Ів Герман

У вівторок, 28 червня, офіс президента Фінляндії Саулі Нііністе повідомив, що досягнута домовленість із Туреччиною про те, що Анкара не буде блокувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО.

У Мадриді, перед початком саміту НАТО, йдеться у повідомленні, відбулася «ґрунтовна зустріч» президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, прем’єр-міністерки Швеції Магдалени Андерссон, президента Фінляндії Саулі Нііністе та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, за результатами якої міністри закордонних справ трьох країн підписали «тристоронній меморандум, який підтверджує, що Туреччина на Мадридському саміті цього тижня підтримає запрошення Фінляндії та Швеції стати членами НАТО».

Як повідомив кореспондент "Голосу Америки" Джефф Селдін, Генсек НАТО висловив переконання, що усі три сторони дотримуватимуться умов меморандуму.

Фінська сторона повідомляє, що конкретні кроки щодо вступу будуть узгоджені із країнами-членами НАТО у найближчі два дні, «але тепер це рішення неминуче».

«Наш спільний меморандум підкреслює прихильність Фінляндії, Швеції та Туреччини надавати свою повну підтримку проти загроз безпеці один одного. Ставши членами НАТО, ми ще більше посилимо це зобов’язання», - йдеться у прес-релізі офісу президента Фінляндії.

У ньому також мовиться, що Фінляндія серйозно ставиться та засуджує тероризм у всіх проявах, про загрозу якого раніше висловила занепокоєння Туреччина.

«Будучи членом НАТО, Фінляндія буде повністю віддана антитерористичним документам і політикам НАТО. Оскільки ми розширюємо наше співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, експорту зброї та екстрадиції, Фінляндія природно продовжує діяти відповідно до свого національного законодавства», - йдеться у документі.

Саміт НАТО триватиме 28-29 червня у Мадриді. 18 травня Фінляндія і Швеція подали заявки на членство в НАТО, але президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що його країна - проти їхнього вступу до альянсу. Він вимагав від двох скандинавських держав припинити підтримку представників Робочої партії Курдистану (РПК), яку Анкара вважає терористичною.

Швеція та Фінляндія заявляли, що засуджують тероризм та відкриті до діалогу.

Дивіться також: Премєр-міністр Канади - про обстріли Кременчука

Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:37 0:00

Засідання Ради Безпеки ООН щодо України – наживо з перекладом українською

Рада Безпеки ООН проводить засідання, присвячене війні в Україні. Тема: «Підтримання миру і безпеки в Україні». Дивіться наживо з перекладом українською.

Більше

XS
SM
MD
LG