Спеціальні потреби

Актуально

Південна Корея може розширити протиракетний щит THAAD, через погрози з КНДР

FILE - South Korea's President Yoon Suk Yeol arrives for the NATO summit in Madrid, Spain, on June 30, 2022.

Новий уряд Південної Кореї заявив про готовність розглянути можливість розширення використання протиракетного щита THAAD, розгорнутого США, враховуючи дедалі більше доказів того, що Північна Корея готується провести ядерне випробування.

Експерти з питань оборони кажуть, що цей крок змінив би існуючу політику та викликав рішучу опозицію з боку Китаю. Однак він має сенс у світлі небажання Пекіна стримувати нещодавню серію ракетних запусків Пхеньяном.

Попередня південнокорейська адміністрація Мун Чже Іна відмовилася від розгортання будь-яких додаткових систем протиракетної оборони США (THAAD) як спосіб заспокоїти Китай у 2017 році, коли Південна Корея отримала щит THAAD.

Політика, відома як «Три ні», передбачала відсутність додаткового розгортання THAAD, участь у системі протиракетної оборони США та створення тристороннього військового альянсу з Вашингтоном і Токіо.

Адміністрація Муна оголосила політику «Три Ні» в жовтні 2017 року після того, як Пекін розпочав кампанію економічного тиску проти Південної Кореї. Рік тому Сеул вирішив дозволити розміщення системи THAAD для захисту від Пхеньяна.

На парламентських слуханнях 25 липня міністр закордонних справ Південної Кореї Пак Джин сказав: «Три Ні — це не обіцянка чи угода, яку ми дали Китаю, а пояснення нашої позиції».

Він продовжив: «Важко прийняти заклик Китаю дотримуватись політики «Трьох Ні», навіть якщо це питання безпосередньо стосується нашої національної безпеки та суверенітету».

У відповідь речник Міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь 27 липня сказав: «Взяте зобов’язання має бути зобов’язанням дотриманим, незважаючи на зміну уряду».

Він додав: «Опозиція Китаю розгортанню США THAAD у Південній Кореї спрямована не на Південну Корею, а на зловмисний намір США навмисно підірвати стратегічну безпеку Китаю».

Застаріла політика

Експерти заявили, що уряд президента Юн Сук Йоля не зобов’язаний дотримуватися «Трьох Ні» Муна перед обличчям зростаючих загроз з боку Північної Кореї та небажанням Пекіна відмовляти Пхеньян від запуску ракет.

"З тих пір, як почали обговорювати "Три Ні", все змінилося", - сказав Брюс Беннетт, старший аналітик з питань оборони корпорації Rand.

"Загроза Північної Кореї стала значно більшою, - продовжив він, - і Китай як велика держава не в змозі стримувати загрозу Північної Кореї".

Того самого дня Чжао виступив проти посилення системи THAAD, лідер Північної Кореї Кім Чен Ин заявив, що країна може використати свій ядерний арсенал у конфлікті зі США та Південною Кореєю.

Цього року Північна Корея провела 18 випробувань зброї, включно з кількома балістичними ракетами, порушуючи резолюції Ради Безпеки ООН.

Китай разом із Росією наклав вето на резолюцію ООН, внесену США в травні, що закликає до нових санкцій у відповідь на прискорені запуски балістичних ракет Пхеньяном.

Патрік Кронін, голова безпеки Азіатсько-Тихоокеанського регіону в Гудзонському Інституті, сказав: «Наразі, ймовірно, ближче до кінця цього року, сьоме ядерне випробування Північної Кореї вимагатиме відповідних заходів для забезпечення стримування та стратегічної стабільності».

Він продовжив: «Таким чином, адміністрація Юна має залишати відкритими свої варіанти щодо [своїх] найкращих систем захисту, включаючи THAAD».

Кронін додав: «Президент Юн не зобов’язаний дотримуватися політики свого попередника. «Три Ні» були політичною політикою адміністрації Муна, а не офіційним договірним зобов’язанням між двома державами».

THAAD - не предмет для переговорів

Патрісія Кім, співробітниця Центру політичних досліджень Східної Азії Інституту Брукінгса, сказала: «Південна Корея повинна чітко дати зрозуміти, що вона приймала і продовжуватиме приймати рішення, виходячи з інтересів національної безпеки».

Речник Міністерства закордонних справ Південної Кореї повідомив Корейській службі Голосу Америки в середу, що політика уряду Юна ґрунтується на твердій позиції «захисту життя та безпеки свого народу» як основної мети його національної безпеки «в умовах підвищеної безпеки, через збільшення ядерної та ракетної загрози з боку Північної Кореї".

Відповідаючи на запитання про позицію Сеула щодо можливого додаткового розгортання THAAD, речник сказав: «Все, що обмежує нашу національну безпеку та суверенні права, не є предметом переговорів».

Корейська служба Голосу Америки зв’язалася з посольством Китаю у Вашингтоні з проханням надати коментарі щодо позиції Пекіна щодо додаткового розміщення THAAD у Південній Кореї та отримала посилання на коментарі Чжао від 27 липня.

Девід Максвелл, старший науковий співробітник Фонду захисту демократій (FDD), сказав: «Президент Юн і народ Південної Кореї не пов’язані жодними угодами, які ставлять під загрозу їхню країну та життя людей. і “Три Ні” роблять саме це".

Максвелл додав: «Ми повинні очікувати, що Китай розпочне економічну війну проти РК, як це було в 2017 році». Він продовжив: «Цього разу вкрай необхідно, щоб США та демократії, які мають власну думку, виступили на економічний захист РК і продовжували звинувачувати Китай у його кричущому ігноруванні міжнародного порядку, заснованого на правилах».

Всі новини дня

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Суд у Грузії відмовився випустити Саакашвілі за станом здоров'я

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі під час відеозв'язку на судовому слуханні у Тбілісі, 1 лютого 2023. REUTERS/Irakli Gedenidze

Тбіліський міський суд 6 лютого відмовився відтермінувати виконання вироку в справі колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, передає грузинська служба Радіо Свобода. Рішення оголосив суддя Георгій Аревадзе, тим самим не задовольнивши клопотання адвокатів Саакашвілі.

Рішення судді викликало невдоволення родичів та прихильників колишнього президента.

На сьогоднішньому засіданні сторони проголосили заключні промови, після чого суддя зачитав рішення.

Представники пенітенціарної служби не погодилися з клопотанням адвокатів Саакашвілі. За словами представника служби, юриста Ніки Абрамішвілі, поданий суду висновок не містив достовірної інформації про тяжкість хвороби засудженого Міхеїла Саакашвілі і не міг служити підставою для відтермінування покарання.

Зі свого боку, адвокати сьогодні закликали суддю задовольнити їхнє клопотання та винести справедливе рішення. Зокрема, Шалва Хачапурідзе сказав судді, що порятунок життя третього президента – у його руках. За поясненням адвокатів, Аревадзе своїм рішенням міг зіграти історичну роль і закласти основу для великого примирення.

Виходячи зі стану здоров’я, Михайло Саакашвілі ані на засіданні, ані на оголошенні рішення не був присутнім, навіть дистанційно.

З клопотанням про відстрочку або звільнення від покарання колишнього президента Грузії до суду звернулися адвокати Саакашвілі. Це клопотання суддя Георгій Аревадзе розглядав близько двох місяців.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень.

Через проблеми зі здоровʼям Саакашвілі перевели до цивільної клініки у Тбілісі. Сам політик та його прихильники наполягають, що погіршення стану могло бути спричинене отруєнням. Влада Грузії стверджує, що для таких висновків немає доказів.

Більше

XS
SM
MD
LG