Спеціальні потреби

Актуально

НБУ бачить позитивні зрушення у справах проти олігархів. Інтерв'ю з Катериною Рожковою

Після років болючих реформ, український банківський сектор стабілізувався. Про те, чи можуть і далі олігархи безкарно зловживати українськими банками і не платити за кредитами, які заходи планує Національний банк України для того щоб пожвавити кредитування а також про те, що очікує небанківські фінансові установи, після того, як на них поширяться регуляторні повноваження Нацбанка, ми поговорили з заступницею Голови НБУ Катериною Рожковою.

Оксана Бедратенко: Яким зараз є стан банківського сектору?

Катерина Рожкова: На сьогоднішній день сектор значно відрізняється від того, що було до кризи, коли на ринку діяло 189 банків. Важко говорити скільки їх повинно бути, але, зважаючи на обсяги економіки, можливо, це було все ж забагато. На сьогоднішній день ми маємо 76 банків і при цьому бачимо що близько десятка банків так і не визначилися із своєю бізнес-моделлю, тобто не знайшли для себе ту нішу, де вони мають працювати. Звичайно, це заважає їх розвитку.

В цілому ж банківський сектор дуже стійкий - адекватність капіталу 18 відсотків в середньому по сектору, сектор ліквідний, прибутковий, у нас деякі банки демонструють віддачу на капітал у 30% і вище.

Ми відібрали топ 20 боржників перед банківською системою, перед державою, перед Фондом гарантування вкладів та Національним банком ... і на нараді (в офісі Зеленського) домовились, що ми скоординуємо наші зусилля і спробуємо все таки досягти тут прогресу.
Катерина Рожкова

Незважаючи на те, що сьогодні в МВФ і скрізь говорять про уповільнення світового розвитку, Україна, враховуючи минулий стан економіки, на сьогоднішній день має дуже гарний потенціал і це сприяє розвитку банківського сектору.

Залишається питання великої концентрації державних банків в секторі, але є план і крок за кроком ми будемо зменшувати частку держави.

ОБ: Чи залишилась практика, коли олігархи, впливові особи зі зв'язками в політичних колах, можуть безкарно не віддавати кредити?

КР: Тут є певні позитивні зрушення. Нещодавно Національний банк отримав рішення суду з приводу повернення кредиту рефінансування, який був забезпечений персональною порукою пана Жеваго. Ми судились з ним починаючи з 2015 року і не мали жодного прогресу. Раніше були заморожені, а тепер відновились подібні судові слухання по пану Бахматюку, який був власником двох збанкрутілих банків. Компанії Бахматюка також мають великі кредити в державних банках із дуже низькою якістю. У нас були суди стосовно поруки пана Бахматюка. Ці суди були заморожені, а тепер відновилися.

Сказати, що Рубікон перейдено, я поки, на жаль, не можу.

Протягом 2014-2016 років відбулась велика кількість дефолтів і банкрутств. Матеріали з цих випадків збиралися, передавалися до правоохоронних органі, але нічого не відбувалося.

Тепер ми відібрали топ 20 боржників перед банківською системою, перед державою, перед Фондом гарантування вкладів та Національним банком. Іноді це ті самі особи, як, скажімо, пан Жеваго, пан Бахматюк, пан Лагун. Вони боржники перед Фондом гарантування, Національним банком за кредитами рефінансування, і їх компанії мають борги перед державними банками. Ми показали ці шалені обсяги заборгованості, які складають близько трьохсот мільярдів гривень.

Ми домовилися на нараді (в офісі президента Зеленського раніше цього місяця – ГА) що ми скоординуємо наші зусилля і спробуємо все таки досягти тут прогресу. Це надзвичайно важливо, бо йдеться про кошти платників податків.

ОБ: Що означає рішення Високого Лондонського суду прийняти до розгляду справу стосовно "Приватбанку"?

КР: Це довгоочікуване для нас рішення і державний "Приватбанк" – молодець. Матеріали які були передані до Лондонського суду частково базувались на розслідуванні компанії "Кролл" зробленому за заявкою Національного банку.

Лондонський суд виявився швидшим за наші правоохоронні органи
Катерина Рожкова про рішення у справі "Приватбанку"

Ми передали ці матеріали і близько 20 коробок підтверджуючих документів до правоохоронних органів ще півтора року тому. Тут досі немає жодних результатів.

А Лондонський суд виявився швидшим за наші правоохоронні органи. Це були слухання стосовно юрисдикції, наступний крок - слухання по суті і банку потрібно готуватися.

В цьому сенсі дуже важливо, щоб банк залишався державним. В українських судах колишні акціонери намагаються скасувати націоналізацію повернути собі акції банку. А ми розуміємо, які наслідки можуть бути в цьому випадку, бо тоді зупиняться провадження в інших юрисдикціях і п'ять з половиною мільярдів доларів (які, за заявами Нацбанку, колишні власники вивели з банку – ГА) держава ніколи не отримає.

Якщо в українських судах, будуть рішення не на користь держави, то ми підемо в апеляцію. У нас є закон, де чорним по білому написано, що якщо банк був націоналізований, він за жодних умов не може бути повернутий колишнім власникам.

Ми повинні дивитись на цю ситуацію більш широко – чи дійсно як країна ми обираємо шлях прозорого нормального розвитку яким йдеуть всі інші європейські країни, або ми залишаємося олігархічною Україною, де нема верховенства права.

ОБ: Якою була Ваша реакція на атаки проти родини екс-голови Нацбанку Валерії Гонтаревої і чи відчуваєте ви себе захищеними?

Що дуже важливо, і я вдячна, до речі, і президенту і генеральному прокурору і пану Авакову, бо вони моментально відреагували
Катерина Рожкова

КР: Я точно розумію, що це не випадкові напади, не випадковий збіг обставин і я не хочу робити жодних припущень про те, хто це міг зробити. Що дуже важливо, і я вдячна, до речі, і президенту і генеральному прокурору і пану Авакову, бо вони моментально відреагували. Хочу зазначити, що ці 5 років нас ніхто не захищав і не лише нас – це стосується і реформаторів, таких як Уляна Супрун і тих, хто займався нафтогазовою сферою. Єдине що було приємного - що тепер була миттєва реакція з боку нашої влади яка сказала, що ми розберемося і це є неприпустимим.

Дійсно, це неприпустимо з точки зору безпеки людей і в цій ситуації потрібно дати відсіч, бо це важливо для тих хто прийшов робити реформи в Україні, або прийде в майбутньому. Держава повинна досить чітко свою позицію озвучити і розслідувати знайти винних їх покарати.

ОБ: Ми говоримо про очищення сектору, а як зробити так, щоб поновилось банківське кредитування і сектор запрацював на економіку?

КР: Споживче кредитування наразі розвивається дуже високими темпами. Якщо ж говорити про кредитування в корпоративному сегменті, то ми бачимо що по тих позичальниках, які не допускали дефолтів, йшли на реструктуризацію, приріст кредитного портфеля складає 20% рік до року. Це немало.

Стримує подальший ріст кредитування три фактори.

- Брак платоспроможних позичальників. В банківському секторі біля 50% непрацюючих кредитів і вони сконцентровані у великих бізнес-групах, які свого часу активно кредитувалися.

- По-друге, нашим пріоритетом є розвиток малого і середнього бізнесу. Тут виникає питання наскільки малий і середній бізнес готовий до прозорої звітності. Банки перебудували свої підходи до оцінки ризиків і базуються виключно на офіційній звітності.

- Закони про захист прав кредиторів про банкрутство ще не повністю імплементовані і це означає підвищені ризики для банків.

Ми працюємо з міжнародними фінансовими над квазікапітальними інструментами, коли міжнародні фінансові організації виступають частковими гарантами повернення позик. Декілька місяців тому ми погодили такі гарантії з ЄБРР подібні гарантії надає МФК у співпраці з банками. Банк в рамках узгоджених параметрів надає кредити і, частково, за цими кредитами гарантом виступає ЄБРР.

ОБ: За законом про спліт, підписаним президентом Зеленським минулого тижня, Нацбанку отримує додаткові повноваження з регулювання небанківських фінустанов. Що їм очікувати?

КР: Цей сектор, звичайно, неоднорідний і він буде регулюватися по-різному. Є компанії які залучають кошти фізичних, юридичних осіб. Страхові компанії це роблять у вигляді страхових премій, кредитні союзи у вигляді внесків, та інше. Там потрібно трохи більше регулювання. Компанії, які працюють на власному капіталі, не потребують серйозних вимог.

Отже регулювання буде пропорційне ризикам. Наші вимоги прості: це прозора структура власності, виконання закону про запобігання відмиванню грошей та капітал у ліцензійних умовах.

Я дивлюся це дуже оптимістично я просто бачу що в нас для страхового ринку шалений потенціал, лізинг, факторинг, кредитні спілки, небанківські компанії, які здійснюють споживче кредитування - це все якщо трошки перебудувати, правильно структурувати принесе фінансову інклюзію та довіру громадян і зростання економіки. Я дуже оптимістично налаштована.

Дивіться також: ​Українська делегація веде переговори із МВФ у Вашингтоні. Відео

Українська делегація веде переговори із МВФ у Вашингтоні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:02 0:00

Всі новини дня

Новозеландці вчитимуть українців користуватися гаубицями у Великій Британії

Прем'єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн під час прес-конференції в парламенті у Веллінгтоні, Нова Зеландія, 23 березня 2022 року.

За повідомленням новозеландської преси, 30 військовослужбовців Сил оборони Нової Зеландії вилітають до Великої Британії, де вони вчитимуть українців користуватися легкими польовими гаубицями L119 калібру 105 мм - зброєю, яку використовують лише кілька країн, включаючи Нову Зеландію.

"Нову Зеландію спеціально попросили надати навчальну групу для цієї мети", - сказала прем'єр-міністерка країни Джасінда Ардерн у понеділок, 23 травня.

З цією метою новозеландські інструктори перебуватимуть у Великій Британії до кінця липня, де вони мають підготувати 230 українських військовослужбовців. Кожному збройному екіпажу буде потрібно тиждень на оволодіння технікою, повідомляє преса країни із посиланням на командувача сил оборони маршала авіації Кевіна Шорта.

Велика Британія координуватиме авіаперевезення новозеландських інструкторів, доставку навчальних боєприпасів та іншого обладнання.

Прем’єр-міністерка країни сказала, що нове розміщення – це ще один спосіб, яким Нова Зеландія може підтримати Україну.

Направлення військ для навчання українських солдатів є продовженням пропорційної відповіді Нової Зеландії на вторгнення Росії, сказав речник закордонних справ Джеррі Браунлі.

"Уряд повинен чітко повідомити, які наступні кроки він розглядає в рамках поточної реакції Нової Зеландії", - сказав він, за повідомленням NZ Herald.

Раніше уряд Нової Зеландії запровадив п’ять раундів санкцій, які охоплюють понад 700 фізичних та юридичних осіб, пов’язаних з російським і білоруським режимами. Також уряд країни схвалив розгортання літака C-130H Hercules Королівських ВПС Нової Зеландії та персоналу збройних сил країни у Сполученому Королівстві та Європі для розвідувальної, зв’язкової, транспортної та матеріально-технічної підтримки протистоянню російській агресії.

У статті використано інформацію NZ Herald, News Hub, Reuters.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

тудія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Делегація США їде до Гааги, щоб обговорити злочини, скоєні під час війни в Україні

Фото від 7 квітня 2022 року: член команди прокурора з воєнних злочинів поблизу будівлі, що постраждала від обстрілів Росією в Бородянці. REUTERS/Зохра Бенсемра

Цього тижня висока делегація США їде до Гааги, щоб обговорити міжнародну відповідь на звірства, вчинені в Україні та інших місцях, повідомили в Держдепі США. Очолить делегацію помічниця держсекретаря США з конфліктів та стабілізаційних операцій Енн Вітковські, посол з особливих доручень з світового кримінального правосуддя Бет Ван Шаак, а також заступниця помічника держсекретаря Еллісон Ломбардо.

В Гаазі делегація США на високому рівні обговорить з союзниками та партнерами "нашу відповідь на звірства, скоєні в Україні, Бірмі, Ефіопії та інших місцях, де відбувається насильство", а також "розгляне підтримку заходів та механізмів притягнення до відповідальності порушників, включаючи за порушення, скоєні в контексті агресії Росії проти України", повідомили в Держдепі.

Підтримка буде надходити через нову ініціативу Байдена-Гарріс зі зміцнення Європейської демократичної стійкості, вказали у відомстві.

Ініціатива зі зміцнення Європейської демократичної стійкості, оголошена Держдепом наприкінці березня, серед іншого, спрямована на допомогу Прокуратурі України у розслідуванні та переслідуванні воєнних злочинів та інших серйозних міжнародних злочинів, підтримку документування, верифікації та поширення свідчень порушень Росією прав людини, воєнних злочинів, скоєних в конфлікті з Україною, тощо.

США також закликають поновити дію Московського механізму ОБСЄ, згідно з яким комісія ОБСЄ збирала факти порушень прав людини і можливих воєнних злочинів. Попередній звіт за Московським механізмом охоплював період до квітня і тому не містить повідомлень про свідчення нападів на цивільних в околицях Києва, нападів на низку медичних об'єктів, вказують у США.

"З часу звіту, масштаб звірств, вчинених російськими силами, значно збільшився, - вказав посол США в ОБСЄ Майкл Карпентер під час свідчень в Комітеті Палати представників США з питань міжнародних відносин 12 травня. - Росія продовжує кампанію руйнувань в Маріуполі і проводить новий напад на сході та півдні України. Є побоювання, що десятки тисяч цивільних загинуло внаслідок варварської облоги Маріуполя. На звільнених регіонах поблизу Києва та Харкова виявлені свідчення масових вбивств та сексуального насильства, вчинених членами російських сил проти цивільних".

Зеленський у Давосі закликав компанії й держави долучитися до відбудови України і нагадав про санкції

Президент України Володимир Зеленський під час онлайн-звернення до учасників Всесвітнього економічного форуму, 23 травня, 2022. REUTERS/Arnd Wiegmann/File Photo

Президент України Володимир Зеленський дистанційно виступив зі зверненням до з’їзду Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

Він назвав переломним момент, який наразі переживає Україна і світ.

«Зараз такий момент, коли вирішується, чи панувати в світі груба сила. Якщо пануватиме, то наші думки їй нецікаві. І в Давосі ми можемо більше не збиратися, бо для чого? Груба сила не шукає нічого, окрім підкорення тих, кого хоче підкорити», – сказав Зеленський.

Він також висловив думку, що російське вторгнення не почалося б, якби Захід запровадив проти Росії превентивні санкції, як закликав Київ торік на тлі концентрації російських військ на кордоні.

Президент закликав посилювати санкції зараз, не чекаючи застосування нових видів зброї.

«Не чекайте застосування Росією спеціальної зброї, хімічної, біологічної, не дай Боже, ядерної. Не створюйте в агресора враження, нібито світ не чинитиме достатнього спротиву. Захищайте одразу по максимуму свободу і нормальний, корисний для всіх порядок у світі», – заявив він.

Серед таких санкцій Зеленський назвав ембарго проти російської нафти, блокування російських банків та відмову від російського ІТ-сектору та російських товарів.

«Це має бути такий прецедент санкційного тиску, який ще десятиліттями переконливо працюватиме на підтримання миру. Потрібно створити прецедент повного виходу всіх іноземних бізнесів з російського ринку, щоб ваші бренди не асоціювалися з воєнними злочинами, щоб ваші офіси, рахунки, товари не використовувалися воєнними злочинцями у їхніх кривавих інтересах. Цінності повинні мати значення», – вважає Зеленський.

Він запропонував компаніям, які залишили російський ринок, продовжити працювати в Україні, а також закликав долучитися до післявоєнної відбудови.

«Обсяг робіт – колосальний, маємо більше ніж пів трильйона доларів збитків, десятки тисяч об’єктів зруйновані. Потрібно відбудувати цілі міста, цілі галузі, і ми пропонуємо спеціальну, історично вагому модель відбудови, коли в кожної з країн партнерів, або міст чи компаній-партнерів буде історична можливість взяти шефство над тим чи іншим регіоном України, містом, громадою або галуззю. Велика Британія, Данія, ЄС та інші провідні міжнародні суб’єкти вже обрали для себе обрали конкретний напрямок для шефства при відбудові», – розповів Зеленський.

Він висловив сподівання, що держави-партнери України та провідні компанії світу матимуть пропозиції для конференції з відновлення України в Лугано. Як заявив раніше президент Швейцарії Ігнаціо Кассіс, така конференція відбудеться в липні.

Байден заявив, що США готові захищати Тайвань військовим чином, порівняв ситуацію з Україною

Фото: президент США Джо Байден під час спільної прес-конференції з прем'єр-міністром Японії Фуміо Кішідою, 23 травня 2022 року, Токіо(AP Photo/Evan Vucci)

Президент США Джо Байден ствердно відповів на питання преси стосовно того, чи готові будуть США захищати Тайвань у випадку нападу.

"Це наше зобов'язання, - вказав Байден під час спільної прес-конференції з прем'єр-міністром Японії Фуміо Кішідою в понеділок. - Ми погоджуємося з політикою "єдиного Китаю". Ми її підтвердили. Всі відповідні угоди базуються на цьому. Але ідеї, про те, що можна забирати силою, просто забирати силою. Це неприйнятно".

Він додав, що такі дії "змістять ситуацію в цілому регіоні і це буде ще однією подією, подібною до того, що відбувається в Україні". Президент США також вказав, що необхідно, щоб Путін сплатив "високу ціну за варварство в Україні", що стане сигналом для Китаю щодо ризиків нападу на Тайвань.

Кішіда ж не дав прямої відповіді на питання про Тайвань, однак заявив, що "односторонні спроби силою змінити статус-кво, як в Україні, не повинні бути сприйняті в Індо-Тихоокеанському регіоні", повідомляє англомовна служба Голосу Америки.

Тайвань подякував Байдену за таку позициію, а Китай висловив "різке невдоволення і чітку опозицію". " Ніхто не повинен недооцінюваті потужну рішучість, чітку волю і потужну здатність китайського народу захищати національний суверенітет та територіальну цілісність і не повинен виступати проти 1,4-мільярдного китайського народу", - заявило Міністерство закордонних справ Китаю.

Оглядачі вказують - заява Байдена поклала край американській політиці "стратегічної двозначності", за якою США уникали прямої відповіді на питання щодо захисту Тайваню.

Однак, в Білому домі заявили, що політика США залишається незмінною, і Байден "підтвердив нашу політику "єдиного Китаю" и нашу відданість миру та стабільності в Тайській протоці", вказав посадовець Білого дому в понеділок.

В статті використано матеріали АР, Reuters, англомовної служби Голосу Америки

Російські втрати в Україні за 90 днів, як СРСР за 9 років в Афганістані, оцінюють британці

Рештки російського танка виставляють на площі у Києві разом з іншими зразками знищеної в Україні російської військової техніки. 20 травня 2022 р.

Українські та західні джерела знову вказують на дуже кривавий і руйнівний характер російської війни в Україні.

Британське міністерство оборони у понеділок 23 травня оприлюднило в Twitter висновки, згідно з якими Росія за перші три місяці вторгнення в Україну ймовірно потерпає від такого рівня втрат, якого Радянський Союз зазнав в Афганістані за дев’ять років війни - понад 15 тисяч.

В той час як кількість загиблих (російських військових) в Україні далі збільшується, це ставатиме більш очевидним і громадське невдоволення війною та готовність висловлюватися проти неї може зростати.

Тим часом українська сторона вважає, що рівень втрат російської армії набагато перевищує британські оцінки.

Генеральний штаб Збройних сил України зранку 23 травня повідомляє у Facebook, що загалом на українській території, починаючи з 24 лютого, загинули понад 29 тисяч російських військових.

У британському повідомленні йдеться, що причиною високих втрат росіян є «поєднання поганої тактики на місцях, обмежене прикриття з повітря, брак гнучкості і командний підхід схильний до посилення провалів та повторення помилок, які призводять до такого високого рівня втрат».

«В минулому російська громадськість виявляла чутливість до рівня втрат внаслідок ініційованих воєн. В той час як кількість загиблих в Україні далі збільшується, це ставатиме більш очевидним і громадське невдоволення війною та готовність висловлюватися проти неї може зростати», - підкреслено в британській оцінці.

Україна стримано повідомляє про свої військові втрати. 16 квітня в інтерв’ю американському телеканалу CNN Зеленський говорив, що кількість загиблих українських військових тоді могла сягати 3 тисяч.

22 травня український президент Володимир Зеленський сказав журналістам у Києві, що тепер «від 50 до 100 людей можуть гинути щодня» у запеклих боях зосереджених на Донбасі.

Голова Луганської обласної адміністрації Сергій Гайдай сказав, що російські війська застосовують «тактику випаленої землі», знищуючи міста й села артилерійськими обстрілами й бомбардуваннями.

«Ворог продовжує завдавати ракетних та авіаційних ударів по території нашої Держави. Збільшив інтенсивність застосування авіації з метою знищення критичної інфраструктури населених пунктів у зоні ведення активних бойових дій», - повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України зранку 23 травня.

Українські офіційні представники заявили впродовж вихідних, що зараз не бачать можливості для припинення вогню, в той час як Росія намагається збільшити частку території України під своєю окупацією.

«Війна повинна завершитися повним відновленням територіальної цілісності та суверенітету України, тобто нашою перемогою», - написав у Twitter чільний радник і близький соратник українського президента Андрій Єрмак.

Інший представник адміністрації українського президента Михайло Подоляк у відеозверненні, поширеному в Twitter, сказав, що «будь-яка поступка Росії сьогодні – це не шлях до миру, а відкладена на декілька років війна. Україна не торгує своїм суверенітетом, територіями та громадянами, які на них проживають...»

У відеозверненні до Всесвітнього економічного форуму в Давосі 23 травня Володимир Зеленський закликав усіх світових лідерів щодня окрім їхніх внутрішніх проблем обов’язково звертати увагу на Україну, де, як він сказав, точиться боротьба за цінності важливі для всіх.

Чи достатньо робить безпосередньо Європейський Союз для України? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:37 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG