Спеціальні потреби

США мали накласти санкції на компанії та країни за співпрацю з оборонним сектором Росії – Айзенберг


Президента США Дональд Трамп використовує санкційний тиск проти Росії, аби відвести від себе підозри спецпрокурора США Роберта Мюллера. Таку думку висловив професор Нью-Йоркського університету Ігор Айзенберг з приводу санкцій, які американська адміністрація може запровадити вже 6 квітня проти фігурантів «Кремлівського списку». На думку військового оглядача Олексія Коваля, санкції підточують сили Росії – поступово, але ефективно.

Професор Нью-Йоркського університету Ігор Айзенберг уточнює: відповідно до закону про санкції, який Трамп підписав минулого серпня, до 30 січня мав бути опублікований перелік тих осіб, на які американська адміністрація може накласти санкції, а також передбачав і інший захід, до якого США не вдались.

Мали бути накладені санкції на всі компанії, які співпрацюють з російським оборонним сектором. Цього вимагав закон про санкції, але цього зроблено не було
Ігор Айзенберг

«Мали бути накладені санкції на всі міжнародні компанії та цілі країни, які співпрацюють з російським оборонним сектором. Цього вимагав закон про санкції, але цього зроблено не було, і адміністрація Трампа тоді оголосила, що в цьому немає потреби», – нагадує Айзенберг в ефірі «Ранкової Свободи».

Такий відступ від вимог закону він називає грубим порушенням. Що стосується санкцій проти фігурантів «Кремлівської доповіді», він очікує, що їх можуть запровадити вже в п’ятницю, 6 квітня.

«Один із високопосадовців Держдепартаменту, з яким розмовляв кореспондент NBC News, каже, що насправді для російських олігархів тривалий час між тим, що вони з’явились у списку, та тим, що будуть покарані санкціями – вони могли використати цей час, щоб щось зробити зі своїми активами у США, які можуть бути заморожені, відповідно до цих санкцій», – зазначає професор.

В тому ж таки матеріали NBS News наводиться заява президента США Дональда Трампа про те, що, мовляв, «ніхто не був жорсткіший до Росії», ніж він. Ігор Айзенберг нагадує, що санкції, впроваджені США минулого року, наклав ще попередник Трампа Барак Обама.

Доки Росія окупує Донбас, санкції мають діяти
Ігор Айзенберг

«Закон про санкції, який ухвалив Конгрес і підписав Трамп, хоча не хотів його підписувати, він переводить санкції, які були накладені указами президента Обами, в розряд закону і фактично зобов’язує президента продовжувати їхню дію аж доти, доки не припиниться причина, з якої вони були введені. Тобто доти, доки Росія окупує Донбас, санкції, які були накладені за окупацію, мають діяти, відповідно до цього закону», – пояснює експерт.

На переконання Айзенберга, Трамп використовує санкційний тиск на Росію, щоб посилити власні позиції всередині країни.

З суб’єкта можна стати підозрюваним
Ігор Айзенберг

«Президент Сполучених Штатів є суб’єктом розслідування, яке проводить спеціальний прокурор Роберт Мюллер. Суб’єкт – це не обвинувачення, але з суб’єкта можна стати підозрюваним, потім, власне, і обвинувачуваним. Тобто для Трампа це може бути певним інструментом для того, щоб відволікти увагу від розслідування, показати, що от я – такий жорсткий щодо Росії», – каже Айзенберг.

При цьому санкції, запроваджені проти 13 громадян Росії після того, як спецпрокурор Мюллер звинуватив їх у втручанні в американські вибори – перші покарання за це порушення.

В Америці є стійка група людей, які вважають, що Росію потрібно покарати за втручання в американські вибори, переконаний експерт-американіст Олександр Потєхін.

Трамп думає сьогодні одне, а завтра інше, а післязавтра в гості запрошує бозна кого
Олександр Потєхін

«Президент (Дональд Трамп – ред.) думає сьогодні одне, а завтра інше, а післязавтра в гості до себе запрошує бозна кого. Так, в США є стійка група в Конгресі, яка вважає, що треба карати Росію за втручання в американські вибори. На жаль, ця група не є двопартійною. Можна дуже легко перерахувати, хто з республіканців стоїть на такій позиції: покарати Росію за втручання в американські вибори. На жаль, республіканська більшість в Конгресі стоїть на позиції «нічого не було, а якщо і було, то це дрібниці, не чіпайте нашого президента». Тобто нуль моралі і нуль принциповості», – стверджує Потєхін.

Олександр Потєхін
Олександр Потєхін

Військовий оглядач Олексій Коваль називає принцип дій антиросійських санкцій «краплею, яка камінь точить»: на його думку, їхня дія поступова, проте відчутна.

Санкції працюють, але працюють непомітно
Олексій Коваль

«Росія скорочує свої військові програми через те, що не вистачає грошей. Згортається видобуток нафти через те, що немає обладнання, яке мали поставляти американські чи європейські компанії, щоб видобувати нафту в північних чи морських районах. Санкції, звичайно, працюють, але працюють непомітно. Для багатьох вони мають такі тривалі ефекти, які перш за все проявляються в тому, що економіка Росії не зростає останніми роками, а фактично перебуває в стані стагнації», – перераховує Коваль.

В Росії навіть не вистачає двигунів для військових літаків, тому що вироблялись в Україні
Олексій Коваль

Він нагадує також, що й припинення співпраці з Україною мало наслідки для російської оборонної промисловості, незважаючи на потужний військовий потенціал Москви: «Якщо ми навіть звернемось до авіації, то в Росії навіть не вистачає двигунів для транспортних військових літаків, тому що ці двигуни вироблялись в Україні, і зараз Росія відчуває брак обладнання, яке постачала з України».

Водночас підтримку, яку США надають Україні в протистоянні з Кремлем, оглядач називає здебільшого політичною – навіть якщо вона полягає в наданні «Джавелінів».

«Вони («Джавеліни» – ред.) посилять певні характеристики української армії, проте не змінять справді на користь української армії розклад сил на фронті. Але досить яскрава політична підтримка в цьому проявляється, тому що Америка небагатьом країнам надає зброю, яка справді є летальною», – навів приклад Коваль.​

Дивіться також: CША готує новий раунд російських санкцій

CША готує новий раунд російських санкцій. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:04 0:00

XS
SM
MD
LG