Актуально
- Голос Америки
Росія затягує переговори з Україною щодо Донбасу, бо, серед іншого, чекає на завершення виборів у США, припустив Резніков
В Держдепі США наголосили на підтримці України. «Важливо підтримувати Україну у відновленні територіальної цілісності та втіленні реформ. Якщо Україна зможе досягти успіху й рухатись уперед - це посилить її позиції створить тиск на Росію, щоб та виконувала свої обіцянки», - Джордж Кент
Росія штучно затягує переговорний процес щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Про це під час дискусії американського Інституту Миру заявив Олексій Резніков, Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Можливо, Росія, серед іншого, чекає на завершення виборів президента США, припустив посадовець.
Прагматично їм треба виходити з Донбасу, але питання: що вони хочуть виторгувати за це
"Я переконаний, що росіяни дуже прагматичні. Особливо їхній уряд. Тому сьогодні Донбас стає дуже великим тягарем для економіки РФ. За нашою інформацією, 1,3 мільярда доларів США вони витрачають тільки на підтримку бюджетів двох окупований територій на Донбасі. І плюс, за нашими оцінками, близько 3,7 мільярда в рік вони витрачають на війну. Тобто 5 мільярдів за 6 років – це вже складає 30 мільярдів. А ситуація економічна їм не дає сьогодні позитиву і пояснення своєму власному суспільстві, чому їм потрібно продовжувати війну на Донбасі, тому що проект «Новоросія» не спрацював”.
Резніков припустив, що Росія захоче отримати поступки з питання Криму в обмін на вихід з Донбасу.
“Прагматично, їм треба виходити з Донбасу, але питання: що вони хочуть виторгувати за це? Звісно, перше, що приходить в голову, їх інтерес – переконати керівників і очільників інших країн: США, Британії, Канади, ЄС: «Давайте ми вийдемо з Донбасу, а ви переконаєте українців, щоб вони відмовились від Криму і на цьому питання вирішене». Україна ніколи в житті не погодиться на таку пропозицію. Крим – окупований, український, Севастополь – український, тому питання повної деокупації, повного відновлення територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах.
росіянам треба щось іще, щоб зберегти обличчя, щоб вони не вийшли переможеними з цієї війни
Тому росіянам треба щось іще, щоб зберегти обличчя, щоб вони не вийшли переможеними з цієї війни – вони ж себе демонструють як потужну державу, бавляться у гру, що вони нібито посередники, тому треба шукати варіант, який дасть їм змогу нібито зберегти обличчя і продемонструвати своєму власному суспільству, що вони є переможцями. От питання пошуку для цього торгу, інше слово тут важко визначити”.
Резніков виступив за збільшення потужності міжнародного альянсу на боці України і підвищення санкційного тиску, щоб збільшити втрати Росії від перебування на Донбасі.
Можливо, ще є якісь речі на геополітичній мапі світу, де присутніми є такі світові гравці, як США, країни НАТО... які вони чекають для розмови за столом
Можливо, ще є якісь речі на геополітичній мапі світу, де присутніми є такі світові гравці, як США, країни НАТО, можливо, якісь ще речі, які вони чекають для розмови за столом. Тому в тому числі для нас не секрет, що вони чекають результатів виборів президента у США.
Тому що я відчуваю за тим, як відбуваються перемовини, в тому числі в Мінську, вони через будь-які ідеї затягують переговорний процес, процес на рівні консультацій. І на рівні політичних радників Нормандського формату, і на рівні Мінську.
Але я дійсно дякую і мав честь спілкуватись із паном Стівеном Біґеном (заступник Держсекретаря відвідав Україну у серпні - ГА), і він мені дуже чітко дав зрозуміти, що політика Сполучених Штатів не зміниться, що філософія deep state працює, і підтримка України не зміниться з боку США.
Тож треба проводити політичні консультації і шукати, що ж саме росіяни готові виторгувати, тому що це суто прагматична ситуація. У них немає інтересу на Донбасі ні геополітичного суттєвого, ні етнічного, ні релігійного".
США продовжують підтримувати Україну, її територіальну цілісність і процес реформ, - підкреслив Джордж Кент, заступник помічника Держсекретаря з питань Європи та Євразії під час свого виступу на події.
"Чи успішне вирішення можливе? Воно можливе завжди, якщо є політична воля сторін. Базові домовленості, яких було досягнуто у Мінську у вересні 2014 року і лютому 2015, повинні були бути виконані до кінця 2015-го. Очевидно, пройшло вже понад 5 років.
Києву ніколи не бракувало політичної волі – її немає з боку Росії та Кремля
Зараз ми бачимо гарний сигнал, що вперше за майже 6 років значне збройне протистояння більш-менш припинилося, але якщо ми дивимось на відновлення українського суверенітету, відновлення регіону - не можна мати безпечний виборчий процес без убезпечення кордонів.
США рішуче підтримують Україну і наполягають на відновленні її суверенітету й територіальної цілісності. Міжнародні стандарти для виборів включають певні умови. Тож думаю, спершу треба виконати ці умови. І ми підтримуємо українських посадовців, зокрема, віце-прем’єра Резнікова у їхній політиці руху України вперед”.
Києву ніколи не бракувало політичної волі – її немає з боку Росії та Кремля у питанні виконання обіцянок, на які погодився президент Путін у Мінську після 17 годин перемовин із канцлеркою Меркель, президентам Олландом і Порошенко, заявив Кент.
“Не ми маємо спонукати росіян – вони самі повинні виконувати свої обіцянки. Думаю, міжнародна спільнота повинна виконувати роль нагадування всім, що сталось, які були обіцянки і міцно триматись очікувань.
Пам’ятаю, у 2015 були сумніви, чи вистачить Заходу – ЄС і США – спільної політичної волі продовжувати санкції проти Росії. Були зловісні прогнози, що їх продовжать максимум до середини 2016 року – та й по всьому. Але їх і далі продовжують кожні 6 місяців.
якщо Росія захоче зробити кроки для відновлення територіальної цілісності на Донбасі та у Криму, ми можемо зняти санкції і рухатись до відновлення відносин. Але ми цього не побачили
Те, про що ми переживали у питанні зобов’язань певних країн, - вкорінилось у процес і стало відправною точкою (у мирному процесі – ред.). Лише нещодавно ЄС ввели додаткові санкції проти компаній, причетних до зведення Керченського мосту.
Важливо не створювати додаткові стимули, щоб подивитись, чи змінять росіяни свою поведінку, а ми повинні міцно дотримуватись нашої позиції, чітко окреслювати очікування. Іще з 2014 року ми казали: якщо Росія захоче зробити кроки для відновлення територіальної цілісності на Донбасі та у Криму, ми можемо зняти санкції і рухатись до відновлення відносин. Але ми цього не побачили.
Рік тому український уряд під керівництвом тоді новообраного президента Зеленського пішов на дуже суперечливий крок: погодився на «формулу Штайнмаєра» про те, що станеться на наступний день після проведення чесних і прозорих виборів.
якщо Україні вдасться стати досягти успіху й рухатись уперед, це посилить її позиції і чинитиме тиск на Росію
І росіяни «поклали це у свою кишеню», але не зробили кроку у відповідь у питанні безпеки або не показали, що готові до інших дій.
Тож важливо підтримувати Україну у відновленні територіальної цілісності, її реформи. І якщо Україні вдасться досягти успіху й рухатись уперед, це посилить її позиції і створить тиск на Росію, щоб та виконувала свої обіцянки".
Дивіться також: Вибори 2020: як голосують вихідці з України у Флориді. Відео
Всі новини дня
- Голос Америки
Злість, розгубленість, безпорадність. Жителі прикордонного російського Шебекіна «розчаровані тим, що до такого дійшло» – NYT
Внаслідок обстрілів у прикордонних з Україною районах Бєлгородщини загинули щонайменше сім людей. CNN з посиланням на російських офіційних осіб повідомляє про атаки зі смертельними наслідками щонайменше в чотирьох місцях Бєлгородської області.
Двоє чоловіків і жінка загинули під час обстрілу села Соболівка із 18 ракет, повідомив Гладков у серії дописів у своєму Telegram-каналі. Також в результаті удару були пошкоджені газопровід і лінія електропередач.
Через Соболівку проходить залізнична лінія, яка сполучає Росію з окупованиси нею частинами Украни, що свідчить про те, що ціллю могли бути російські лінії постачання - пише CNN.
Мешканці Бєлгородської області Росії унаслідок останніх обстрілів “починають розуміти жахи війни, що точиться на їхньому порозі”. А також висловлюють обурення у соцмережах про те, що “Москва не турбується про їхню долю”.
Такі свідчення мешканців, зокрема евакуйованих з прикордонного міста Шебекіно, публікує видання New York Times.
Вони почали використовувати у соцмережах хештег “Shebekino Is Russia”, а в інтерв’ю журналістам чимало з них висловлювало обурення через те, що ведучі державного телебачення неправильно вимовляли назву їхнього міста.
“Таке враження, що в Москві не розуміють, що у нас тут відбувається. Коли безпілотники прилетіли до Москви, відразу з’явилися великі історії, це було в усіх новинах. А тут люди під обстрілами місяцями і нічого”, — цитує NYT місцевого вчителя англійської мови.
Водночас видання свідчить, що завдяки обстрілам на російській території “через 15 місяців після того, як російські ракети вперше впали на Київ, мешканці прикордонного з Росією Бєлгорода починають розуміти жах війни на їхньому порозі”.
Газета New York Times опитала мешканців прикордонного регіону Росії, більшість із них, як і вчитель, наполягали на тому, щоб їх називали лише іменами, посилаючись на страх розплати за розмови про війну.
Незважаючи на зростання кількості нападів на російській території, лише кожен четвертий росіянин уважно стежить за війною і, ймовірно, виходить за межі державних ЗМІ, щоб отримати інформацію про неї, – такими є висновки травневого опитування російських соціологів з недержавного “Левада-центру”. Майже половина респондентів заявили, що не стежать за конфліктом взагалі або лише побіжно.
Директор “Левади” Денис Волков сказав, що російське суспільство “не цікавиться далі власного носа”.
Але останні події змушують принаймні мешканців Шебекіно переоцінити свою апатію чи підтримку війни, а ще – породжують обурення проти влади, яка, на їхню думку, не змогла їх захистити, пише NYT.
Дивіться також:
- Голос Америки
Росія святкує День російської мови в ООН і цитує Пушкіна про «незаперечну перевагу» російської «над усіма європейськими мовами»
Росія в ООН святкує День російської мови у понеділок, 6 червня, у день народження російського поета початку ХІХ століття Олександра Пушкіна. Його цитату про «перевагу» російської мови над усіма європейськими мовами було обрано як епіграф до статті про значення російської мови для ООН.
Як зазначається на сайті ООН, цей день відзначається у рамках програми підтримки та розвитку багатомовності та культурного різноманіття. Однією з цілей цієї програми є «підтримка рівноправності всіх шести офіційних мов ООН: англійської, арабської, іспанської, китайської, російської та французької».
«Багатомовність, яка є важливим фактором гармонійного спілкування між народами, має особливе значення для Організації Об'єднаних Націй», – мовиться на сайті ООН.
Разом з тим, на думку правозахисників у самій Росії влада проводить активну політику асиміляції, що веде до зменшення кількості мовців та зникання мов національних меншин.
Результати перепису 2021 року показують, що кількість носіїв майже всіх російських мов національних меншин зменшилася за десятиліття з часу попереднього підрахунку населення.
Російська англомовна газета Moscow Times писала у березні цього року, що хоча дані перепису, оприлюднені в грудні минулого року, засвідчують картину зникнення інших мов у Росії, активісти та експерти, з якими спілкувалися журналісти, вважають, що ситуація є ще гіршою.
Наприклад, кількість носіїв чуваської, тюркської мови, якою розмовляють в основному в Республіці Чувашія в Поволжі Росії, скоротилася з понад 1 мільйона носіїв у 2010 році до трохи більше ніж 700 000 у 2021 році, мовиться у публікації.
У 2002-2010 роках кількість людей, які володіють татарською мовою в Росії скоротилася на понад мільйон осіб, у Казані, столиці Татарстану, де живе понад мільйон осіб з майже 4-мільйонного населення республіки залишилося тільки кілька шкіл з татарською мовою навчання, повідомляють татарські активісти.
Олександр Болькін, старійшина народу ерзя, який живе в Україні, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що за останні 30 років чисельність його народу знизилася приблизно вдвічі: з мільйона до 400-500 тисяч осіб.
У січні 2019 року Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи розкритикував Росію за національну політику. Експерти були стурбовані «зростанням домінування російської мови» при одночасній «відсутності ефективної підтримки мов національних меншин».
Захист прав російськомовного наслення – одна з «офіційних причин» війни, яку Росія розв'язала проти України. Заступник голови МЗС Росії Михайло Галузін наприкінці травня заявив, що серед умов для миру з Україною є ухвалення статусу російської мови як державної.
При цьому на окупованих Росією територіях окупаційна влада виводить українську мову з навчального процесу та вилучає україномовні книжки з бібліотек.
Цього року російська мова вперше почала втрачати популярність у світі. У 2023 рооці вона не увійшла у список 10-ти найпопулярніших мов, які вивчають у всьому світі за допомогою платформи Duolingo.
З моменту заснування платформи в 2015 році, «це перший рік, коли російська мова так драматично втратила свою популярність, незважаючи на те, що нею спілкуються 282 мільйони людей в світі», повідомили в компанії.
Падіння інтересу учнів до вивчення російської мови у компанії безпосередньо пов’язали з російським вторгненням в Україну у 2022 році та подальшим зростанням інтересу до вивчення української мови.
- Голос Америки
Українські тенісистки відмовляються тиснути руки російським суперницям
Українська тенісистка Еліна Світоліна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Анні Блінковій після перемоги у п’ятницю в Парижі.
За інформацією Reuters, Світоліна пояснила, що зробила це з поваги до чоловіків і жінок, які захищають Україну від вторгнення Росії.
“Що б подумали українські солдати, якби я потиснула руку росіянам?” – цитує Світоліну інформаційна агенція.
Російська спортсменка, як і білоруські тенісистки, допущені до змагань лише в нейтральному статусі - через повномасштабне вторгнення РФ до України.
Напередодні ще одна українська тенісистка, Марта Костюк, вирішила не обмінюватися традиційними післяматчевими вітаннями із суперницями з Росії чи Білорусі та уникала рукостискань.
Як пише агенція Associated Press, Костюк сказала, що перед матчем проти Аріни Соболенко з Білорусі вона не могла спати, переглядаючи онлайн тривожні новини з Києва, де тієї ночі від російських бомбардувань загинула щонайменше одна людина.
«Я намагаюся відкинути свої емоції щоразу, коли виходжу на корт”, - цитує АР спортсменку. Водночас її суперниця з Білорусі поділилася з журналістами, що їй важко виступати проти українок.
“Ви граєте проти українки і ніколи не знаєте, що трапиться. Ніколи не знаєш, як люди — підтримають чи ні?” - сказала Аріна Соболенко агентству.
Соболенко також днями потрапила на сторінки міжнародних ЗМІ через відмову від прес-конференції у зв'язку з питаннями журналістки з України.
“У мене немає коментарів для вас”, - повторювала Соболенко, коли кореспондентка запитувала її про відкриту підтримку спортсменкою авторитарного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Соболенко підписала відповідний відкритий лист у 2020 році, коли на вулицях Мінська тривали жорстокі затримані мирних протестувальників.
Соболенко заявила, що на останній прес-конференції "не почувалася в безпеці", - пише CNN.
Своєю чергою Костюк відкинула припущення, що російським і білоруським спортсменам буде небезпечно повертатися додому у разі відкритого засудження війни.
“Я не знаю, чого бояться інші гравці. Я повертаюся в Україну, де можу померти будь-якої секунди від безпілотників, чи ракет, чи чогось іншого”, – зауважила Костюк.
Раніше Марта Костюк відмовилася потиснути руку і російській суперниці Анатастасії Потаповій на змаганнях Miami Open. Таких випадків у спорті було чимало з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Українець Іван Чупринко відмовився потиснути руку іранцю під час нагородження на чемпіонаті світу з жиму лежачи – на знак протесту проти постачання Іраном дронів для війни Росії проти України. Українська тенісистка Ангеліна Калініна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Вероніці Кудерметовій в Італії, - інформувало видання CNN.
"Український спорт - це про честь і гідність"
“Український спорт - це про честь і гідність. Про відчуття честі і гідності як найважливіших цінностей”, - сказав президент Спортивного комітету України Ілля Шевляк в ефірі телеканалу “Київ”.
Він також розповів, що Спортивний комітет України торік розпочав проект, присвячений загиблими на війні українським спортсменам – “Янголи спорту”.
Загалом через повномасштабне вторгнення Росії в Україну загинуло понад 250 спортсменів, - інформувало Міністерство молоді та спорту у березні цього року.
Як відомо, цього літа російські і білоруські тенінсти зможуть брати участь у Вімблдонському турнірі. Для участі (забороненої торік) їм поставлено низку умов.
Зокрема, як інформує видання New York Times – дотримуватися нейтралітету під час виступу на турнірі, не висловлювати підтримку повномасштабного вторгнення РФ до України за підтримки Білорусі.
"Він пообіцяв мені, що повернеться". Анна Зайцева пережила блокаду "Азовсталі" і розшукує чоловіка-Азовця. Відео
Анна разом із тримісячним сином понад 60 днів ховалася від обстрілів на “Азовсталі” під час облоги Маріуполя. 30 квітня її та ще 156 цивільних евакуювали з Маріуполя гуманітарним коридором. Чоловік дівчини Кирило Зайцев залишився захищати місто та потрапив у полон.
- Голос Америки
Міністерка оборони Нідерландів відповіла представнику Китаю про причину війни в Україні
Міністерка оборони Нідерландів відкинула заяву Китаю про те, що війна Росії проти України пов’язана з «невдалою архітектурою безпеки» в Європі.
У суботу на головній щорічній оборонній конференції Азії досвідчений китайський дипломат заявив, що Європа «неправильно керувала» власною безпекою, і їй слід брати приклад з Азійсько-Тихоокеанського регіону.
«Я не думаю, що ви ефективно та конструктивно керуєте ситуацією з безпекою», — сказав Цуй Тянькай під час панельної дискусії в рамках Shangri-La Dialogue у Сінгапурі, повідомляє South China Morning Post, англомовне видання, що базується у Гонконгу.
«Нам не потрібне азійське НАТО. Ми не хочемо бачити розширення ролі НАТО в нашому регіоні», – сказав колишній посол Китаю у Вашингтоні.
На панелі з питань управління безпекою в євроатлантичному та азійсько-тихоокеанському регіонах він сидів поруч з міністром оборони України Олексієм Резніковим, але той уникав критики Пекіна. За повідомленням часопису Politico, він сказав лише, що Україні потрібно виграти війну, а не вести переговори.
Натомість на захист НАТО як ключового елементу європейської безпеки виступила його колега з Нідерландів Кайса Оллонгрен. Вона сказала, що слова представника Китаю є «велика-велика неправда».
«Було припущення посла, що Європі не вдалося дуже добре керувати своєю безпекою через війну в Україні. Звичайно, я розумію, що в Україні йде війна, але я вважаю, що це не результат неправильного управління ситуацією з безпекою в Європі. Це результат неповаги до того, як ми хочемо керувати безпекою в Європі», – сказала Оллонгрен.
«Не можна звинувачувати Європу чи європейські країни в незаконному вторгненні Росії в Україну», – сказала Оллонгрен в інтерв’ю виданню Politico через кілька хвилин після свого виступу.
Оллонгрен, чия країна займає все більш критичну позицію щодо Китаю через зв’язки з Росією та технічний прогрес у військовій сфері, додала, що оскільки Цуй більше не є послом, вона чекатиме, поки міністр оборони Китаю Лі Шанфу викладе офіційну позицію у своїй програмній промові в неділю.
Китай намагається зіграти роль посередника у досягненні миру між Росією та Україною, однак Пекін не визнає факту російської агресії і вважає, що однією з причин війни було «розширення НАТО».
Як повідомляв Голос Америки, днями спеціальний посланець Китаю закликав західних партнерів України припинити постачати їй зброю, бо це «розпалює конфлікт».
Форум