Монумент 26-му президенту США Теодору Рузвельту став останньою "жертвою" руху за знесення пам’ятників, які символізують колоніальну експансію та расову дискримінацію. Музей природознавства у Нью-Йорку вирішив знести бронзову скульптуру, що зображує Рузвельта на коні, а поряд з ним піших афроамериканця та корінного американця.
Думаю, автори пам’ятника зробили це навмисно - «Не можна ж мати білого президента на рівні із афроамериканцем і корінним американцем».Аніж Коркут
Аніл Коркут проводить екскурсії для туристів у Нью-Йорку. Він підтримує знесення статуї, яку він називає "хрестоматійно неправильним представленням расової рівності". "Думаю, автори пам’ятника зробили це навмисно. «Не можна ж мати білого президента на рівні із афроамериканцем і корінним американцем». І так, якщо хтось від цього засмутиться, то ми не поклоняємось монументам. Чому б його не знести?" - каже Коркут.
Але з планами прибрати монумент погоджуються не всі. Серед противників ідеї - мешканець Нью-Йорка Джозеф Боланос. "Думаю, це жахливо. Коли починаєш знищувати історію і пам’ятники… були інші часи, зараз все інакше, - каже Боланос і додає: "І ми маємо пам’ятати, як ми дійшли до теперішнього часу через історію. Думаю, так само робив Сталін до Другої світової, щоб знищити історію".
І ми маємо пам’ятати, як ми дійшли до теперішнього часу через історію. Думаю, так само робив Сталін до Другої світової, щоб знищити історію
Туристка Дженніфер Мітчелл такої ж думки: "Гадаю, це дуже сумно, не можна судити людей за сучасними стандартами. Він був чудовим лідером, і цей монумент нікого не принижує, вони крокують із ним".
У випадку із Рузвельтом проблема полягає саме у цій скульптурі, каже Ерік Роучвей, історик та автор книги про Рузвельта. За його словами, цей монумент уособлює певну расову ієрархію, і навіть сам нащадок Рузвельтат заявив, що не хотів би, щоб президента пам'ятали саме таким.
"За життя Теодор Рузвельт, грубо кажучи, висловлював дві різні версії американського націоналізму. Одна – інклюзивна, в ній йшлось про визнання американцями різних людей, яких тоді не вважали американцями. І це те, що ми б хотіли пам’ятати, - підкреслює Роучвей. - Він також дуже підтримував колоніалізм та експансію на Захід, зокрема, захоплення силою корінних жителів. Думаю, статуя це й уособлює".
Інша постать американської історії, яка почала викликати все більше дискусій у суспільстві, – італійський мореплавець Христофор Колумб. Для одних він – першовідкривач, для інших – пригноблювач корінного населення й зачинатель работоргівлі.
Минуло майже двісті років з часу закінчення рабства, а ми все ще боремось із расизмом
У низці міст демонстранти, серед іншого, обезголовлюють, паплюжать або домагаються знесення пам’ятників Колумбу, але у Нью-Йорку политіки від Демократичної партії мер Білл де Блазіо і губернатор Ендрю Куомо, що мають італійське коріння, виступили проти. Відтоді монумент охороняє поліція.
У Вашингтоні завдяки поліції встояв пам’ятник президенту Ендрю Джексону. Демонстрантів, які хотіли повалити монумент, що стоїть просто перед Білим домом, розігнали. Активісти кажуть, що сьомий президент США – рабовласник і він винний у загибелі тисяч корінних американців.
Більшим успіхом закінчились інші демонстрації у низці американських міст, де люди вимагали демонтувати пам'ятники американським генералам армії Конфедератів. Зокрема це відбулось у Північній Кароліні, Флориді, Алабамі, Міннесоті, Джорджії, Вірджинії.
Лопез Метьюз, дослідник університету Говарда, пояснює мотивацію демонстрантів: "Минуло майже двісті років з часу закінчення рабства, а ми все ще боремось із расизмом, жорстокістю поліції, нерівним ставленням. І ці монументи конфедератам символізують минуле, але вигадане минуле, бо вони втілюють міф Старого Півдня".
Міф Старого Півдня – це уявлення про те, що в часи рабовласництва плантації процвітали, а чорношкірі раби були щасливі й радісні. У багатьох містах і досі залишається чимало таких монументів.
Ненормальна ліворадикальна зграя намагається понівечити нашу історію, осквернити наші монументи, наші прекрасні монументи
"Майже кожний південний штат має монумент конфедератам на площі біля суду, - розповідає Сара Бітем, викладачка Академії мистецтв Пенсильванії. - Часто це були місця, де лінчували жертв. Ці пам’ятники невід’ємно пов’язані із цим. І ніяк, окрім фінансованої державою ідеї зверхності білої раси, їх розглядати не можна".
Виступаючи перед прихильниками в Оклахомі, президент Дональд Трамп так прокоментував рух за знесення монументів: "Ненормальна ліворадикальна зграя намагається понівечити нашу історію, осквернити наші монументи, наші прекрасні монументи".
Тим часом, позбутись статуй конфедератам в американському Капітолії хочуть демократи, але республіканці заветували ініціативу. У Капітолії розміщено по два монументи діячам, які зробили значний внесок в історію кожного із 50 штатів Америки. Хто саме їх представлятиме – вирішували самі штати. Зі ста скульптур 12 – конфедератам.
Корі Букер, сенатор-демократ, підкреслив: "Продовжувати мати ці пам’ятники – це зневага до афроамериканців та ідеалів нашої нації".
У відповідь сенатор-республіканець Рой Блант сказав, що "такі дії порушили б наші домовленості зі штатами".
Громадянська війна у США почалась у 1861 році, коли 13 штатів на півдні країни самопроголосили Конфедерацію, виступивши проти скасування рабства. У двадцятому столітті прапор конфедератів та пам'ятники генералам армії Півдня стали для багатьох символом протидії руху афроамериканців за громадянські права, виявом ідеї вищості білої раси і расової нерівності. Натомість для багатьох жителів півдня Америки прапор символізує гордість за спадщину, свободи кожного штату і вшанування пам'яті Громадянської війни у США.
Дивіться також: Як "дефінансують" поліцію, і кого підтримують вихідці з України. Приклад Портленда. Відео
