Спеціальні потреби

Актуально

Ставлення цивільного населення Донбасу до українських військових змінилось – Ноздрачов

Український військовослужбовець на Донбасі, 13 грудня 2017 року

Цивільне населення вже хоче припинення цього конфлікту, з його боку йде велика частина допомоги Збройним силам – Ноздрачов

На сході України вже чотири роки тривають бойові дії. Але поруч із лінією розмежування на Донбасі досі лишилося чимало людей. Як українські військові знаходять спільну мову з цивільним населенням підконтрольної частини Донбасу? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії розповів начальник Управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ Олексій Ноздрачов.

– З якими труднощами зіштовхуються військові у взаємодії з цивільним населенням?

– З 2014 року дуже багато змінилося. Коли ми починали тоді свій ще пілотний проект, була активна фаза звільнення територій, Збройні сили були чи не єдиним представництвом держави, джерелом надання допомоги – не тільки харчові продукти, а відновлення інфраструктури, комунікацій.

Зараз на всій звільненій території вже функціонують органи влади: або військово-цивільні адміністрації, або органи самоврядування.

Але ми зараз піднімаємо питання про те, що робиться на лінії розмежування. У маленьких населених пунктах українська влада ще не повністю спроможна виконувати свої функції. Тому там працюють групи цивільно-військового співробітництва, на жаль, зараз вони залишаються з підрозділами Збройних сил чи не єдиними органами влади, які на цьому етапі не допускають гуманітарної катастрофи та є маленькою муфтою між владою і місцевим населенням.

Поки лінія фронту не дійде до кордону Росії, про повне відновлення життя говорити поки що рано

Ставлення населення змінилось. Я не кажу про тектонічні зміни, життя повертається крок за кроком. Але поки лінія фронту не дійде до кордону Росії, про повне відновлення життя говорити поки що рано.

– Розкажіть детальніше про ваш пілотний проект.

– Пілотний проект цивільно-військового співробітництва був у 2014 році. Він включав півострів Крим і перші місяці заходу підрозділів Збройних сил України на території Донецької та Луганської областей.

Найбільшою проблемою залишалось ставлення цивільного населення, з яким Збройні сили не мали ані інструментів, ані алгоритмів взаємодії та спілкування, а воно відверто перешкоджало діяльності підрозділів.

Правоохоронні органи не змогли допомогти Збройним силам, не виконували свої функції, як і місцева влада, яка або перейшла на бік Росії, або втекла. Збройні сили почали шукати варіанти виходу. Враховуючи досвід нашої миротворчої діяльності з 1992 року, ми знайшли варіант цивільно-військового співробітництва, яке є стандартом ООН і НАТО під час проведення миротворчих операцій.

У травні було започатковано пілотний проект. Було підготовлено дві групи з ветеранів війн в Іраку та Югославії, вони були відправлені в Донецьку область та тоді ще на лінію розмежування із півостровом Крим, тому що ми не розуміли, де буде загострення.

Але у грудні 2014 року вже було напрацьовано великі масштаби, ми вже розпочали працювати по всіх секторах. Проект припинив своє існування, і з січня 2015 року ця система впроваджується у Збройних силах. Це їхня функція, яку ми плануємо найближчим часом нормативно врегулювати.

Олексій Ноздрачов
Олексій Ноздрачов

– Яка була роль цих двох груп?

– Групи були невеликі, дві по шість військовослужбовців. У них було дві мети: організація взаємодії з тими органами влади, які там лишились, щоб не припинялось забезпечення цивільного населення, та деблокування і нейтралізація негативного впливу цивільного населення на діяльність Збройних сил.

Недопущення блокування наших колон, недопущення початку робіт розвідувальної діяльності, яка була організована через цивільне населення. Зараз це вже система, яка існує на рівні стратегічному, тактичному. У цьому році ми починаємо набір курсантів в університет імені Шевченка, де будемо готувати офіцерів цивільно-військового співробітництва.

– Яка зараз ситуація у населених пунктів біля лінії або на лінії фронту? На що сподіватися людям, які там лишилися?

– Людині на лінії фронту жити важко. Завдання як підрозділів Збройних сил України, так і місцевої влади зменшити психологічні та моральні втрати цивільного населення.

Цивільна влада організовує мобільні сервіси, забезпечує навіть виїзд мобільних банкоматів, видачу пенсій. Систематично організовано вивіз харчових продуктів, мобільних лавок. Представники влади через день виїжджають для того, щоб спілкуватися із цивільним населенням і вживати заходів щодо недопущення щонайменше гуманітарної катастрофи.

Там з 2015 року нема суттєвих змін лінії розмежування, вона не змінилася. Цивільне населення та підрозділи військовослужбовців Збройних сил України тісно співпрацюють.

Але до вирішення системних проблем нам ще далеко, тому що безпекова ситуація не дозволяє.

– Як тут дотриматися балансу? З одного боку, приязне ставлення українських військових до місцевого населення, з іншого боку, напевно, противник засилає своїх людей за лінію фронту?

– Розвідка організована противником, диверсійні групи заходять на нашу територію. Але підрозділи, які знаходяться тривалий час у населеному пункті, знають в обличчя усіх цивільних. Поява нової людини викликає багато питань.

Цивільне населення вже хоче припинення цього конфлікту і велика частина допомоги Збройним силам йде з боку цивільних

Зараз працює контррозвідка СБУ, Національна поліція, які допомагають Збройним силам. Цивільне населення вже хоче припинення цього конфлікту і велика частина допомоги Збройним силам йде з боку цивільних.

Я не кажу, що ми повністю усе змінили. Існують проблеми через провал інформаційної політики, через російську пропаганду, оскільки більшість населення на лінії розмежування дивиться російські канали або канали псевдореспублік.

У цьому році Збройні сили запроваджують систему попередження втрат серед цивільного населення, яка використовується в країнах НАТО. Ми отримали велику підтримку міжнародних організацій на цей проект.

Буде створюватися практична та аналітична система, яка дозволить пропонувати командирам, як організувати захист цивільного населення. До 1 вересня ми плануємо запустити алгоритми та тренінги по всій лінії фронту.

Буде замикатися комунікація між Збройними силами та іншими військовими формуваннями і буде зовнішня комунікація, щоб інформувати цивільне населення.

– Лінія фронту може бути ласим районом для мародерів. Як Збройним силам та іншим силовикам України, вдається приборкати ситуацію і яка координація?

– Статистика показує, що у зв’язку з тим, що у Донецькій та Луганській області дуже багато підрозділів Збройних сил та правоохоронних органів, рівень криміналу нижче.

У Донецькій та Луганській областях вживаються безпрецедентні заходи щодо мінімізації та недопущення криміналу

Якщо ми кажемо про контрабанду, рівень з іншими областями, які межують з іншими державами, непорівнюваний. У Донецькій та Луганській областях вживаються безпрецедентні заходи щодо мінімізації та недопущення криміналу, контрабанди та іншого порушення прав людини.

– Чи готуються вже зараз Збройні сили України та силовики до завершення війни, коли Донбас буде повністю українським?

– Безумовно. Цивільно-військове співробітництво є тим інструментом Збройних сил України, підготовленим до такого сценарію. Створені резерви, є вже кілька сотень офіцерів, які набули досвіду. Колосальний досвід і довіра серед цивільного населення.

Але Збройні сили не створені для заміни державної влади. Їхня основна мета під час відновлення – посилення дій цивільної влади з відновлення інфраструктури, життя цивільного населення.

Дивіться також: Ексклюзивне інтерв’ю з Куртом Волкером на Донбасі. Відео

Ексклюзивне інтерв’ю з Куртом Волкером на Донбасі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:39 0:00

Всі новини дня

Байден підписав закон щодо допомоги Україні, обсягом 40 млрд дол

Президент США Джо Байден проводить турне по Азії. 21 травня 2022 року він перебуває в Південній Кореї (Jeon Heon-Kyun/Pool Photo via AP)

Президент США Джо Байден підписав закон, в якому передбачено виділення 40 млрд дол допомоги для України до кінця 2022 фіскального року, 30 вересня, повідомили в Білому. Текст закону, після голосування в Сенаті США цього тижня, було доставлено на підпис президентові до Південної Кореї, де Байден перебуває з візитом.

Президент США подякував лідерам обох палат Конгресу "за швидке внесення цього законопроекту, щоб гарантувати, що фінансування для цих важливих потреб не буде припинятися".

"Ресурси, які я просив, дозволяють нам надсилати ще більше зброї та боєприпасів в Україну, поповнити власні запаси та підтримувати війська США, які дислокуються на території НАТО", - йдеться у заяві, поширеній Білим домом.

Новий пакет допомоги передбачає спрямування 6 млрд дол на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 млрд дол - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні. Майже 4 млрд дол фінансування буде спрямовано на зміцнення сил США в європейському регіоні. Більше 8 млрд дол піде на економічну підтримку України, тощо.

Міністр аграрної політики України: "Усвідомлення продовольчої кризи почнеться у липні"

Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський розмовляє із «Голосом Америки». Фото: кадр з інтерв'ю.

Глобальна продовольча криза, спричинена війною в Україні, може затягтися на роки, стверджують в ООН. Голос Америки поспілкувався із Міністром аграрної політики України Миколою Сольським щодо прогнозів та можливостей запобігти як голоду в світі, так і кризі в Україні.

Мирослава Гонгадзе, Голос Америки: Україна - один з найбільших постачальників продовольства у світі, у зв’язку з війною це створило величезну кризу, оскільки нині Україна не може ані вирощувати, ані відвантажувати свою продукцію. Як ви оцінюєте ризики і наскільки серйозною є ця продовольча криза?

"В ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись".
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.

Микола Сольський, Міністр аграрної політики України: Я вважаю, що основні світові організації, які повинні вирішувати та передбачати такі кризи, не до кінця розуміють об’єми нинішніх проблем. І ми це відкрито говорили, наприклад, голові ФАО (“FAO”- продовольча та сільськогосподарська організація ООН). Аналізуючи попит і пропозицію зерна у світі, усі бачать скільки зараз не вистачає і роблять висновки з поточних проблем. Але тут потрібно дивитись ширше. Коли ми говоримо ,наприклад, про озиму пшеницю, то у нас цього літа вирішується питання 3-х урожаїв: по-перше ми не можемо вивести перший урожай. Те, що минулого року зібрали. По-друге, ми не зможемо зібрати і вивести поточний урожай, який потрібно буде збирати через місяць-два. Тому що половина цього посіву знаходиться на окупованих територіях і на територіях активних бойових дій - це Запорізька, Херсонська області.

Фермери в ситуації війни готові працювати і вони це показують зараз. Але в ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись. Це друга проблема, другий урожай. Третя проблема - фермери не захочуть сіяти озиму пшеницю в серпні. Вони або не будуть сіяти взагалі, або перейдуть на інші культури, наприклад на ріпак, який менше дає тонн на гектар але більше коштує. Відповідно, його легше перевозити, він витримує більше проблем з логістикою.

МГ: Про які об’єми ми сьогодні говоримо?

"Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь всередині липня. Багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну".
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.

МС: Ми не вивезли ще 5 мільйонів тонн пшениці, які планували вивести. Точно планували вивезти, як мінімум, 10-15 мільйонів тонн пшениці цього урожаю. Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь в середині липня. Тому що багато країн Північної Африки, арабських країн, країн Південно-східної Азії - вони все іще споживають те, що закупили раніше, ті резерви, які сформовані. У них іще є гроші щось дотувати, щось здешевити. Але вони усі чекають нового врожаю. Як і в будь-якій ситуації, кожен надіється на краще. Мовляв, якось саме вирішиться. Але ж ми розуміємо, що саме не вирішиться.

Рівно через два місяці, вони приїдуть до країн чорноморського басейну, в першу чергу до нас, і побачать що зерна немає і альтернативи у світі особливої не буде. Тому що це як з нафтою - неможливо різко, за місяць, наростити об'єм. Наприклад, уся північна півкуля вже пройшла посівну. Американський та канадський фермери вже засіяли усе кукурудзою, соєю та чимось іншим. Вони не буде переорієнтовуватись на серпень на інші культури.

Такий ціновий цугцванг почнеться саме у липні і багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну. І це зрозуміє будь-яка країна і будь-який начальник на Філіппінах, в Індонезії в будь-якій африканській країні, що вони разом зі своїми людьми кожен день доплачують за цю війну, яку розв'язала Росія.

МГ: який вихід із цієї ситуації?

МС: По-перше, це спрощення процедур пов’язаних з документацією, які вимагаються іще з довоєнних часів, для того, щоб зерно їхало в сторону західних кордонів. Вчора ми підписали домовленість з Польщею: із 11 пунктів, 8 вони перевели на цілодобову роботу 7 днів на тиждень. Замість 3 інспекторів збільшили кількість до 17-ти. Іще для 3 додаткових пунктів вони зараз дозакуповують обладнання. Тобто Європа не була готова до перевезення такого об'єму зерна своєю інфраструктурою, в першу чергу вагонами. Велика робота ведеться для того, щоб в якійсь формі, розблокувати українські порти. Також є запас експорту, який можна вивести з дунайських портів.

Як мінімум тимчасово, в Україні точно зміниться структура посівної. Фермери, агропідприємства, увесь бізнес перейде на культури, які на гектарі дають менше тонн але які дорожчі. Наприклад, кукурудзи з одного гектару виходить 10 тонн, а соняшника - 3 тонни. Тому зрозуміло, що вони будуть дивитись в сторону соняшника, ріпака, сої та зменшувати об’єм кукурудзи. На пшениці це несуттєво відіб’ється в плані продовольчої безпеки. Тому що, ми завжди виробляли пшеницю із суттєвими запасом.

МГ: Чи ви бачите ризики кризи продовольства в Україні?

МС: Ми не бачимо загрози щодо базових продуктів. Очевидно, що змінився раціон і буде далі мінятись. До прикладу, на яловичину українці зараз витрачають менше грошей ніж на курятину чи на картоплю, хліб і так далі. Люди також не готові багато платити за овочі, вони не готові переплачувати за фрукти. Це скорегує набір того, що продається. Виходячи з меншого попиту, буде менша пропозиція.

МГ: У зв’язку із тим, що Україна не може відвантажувати багато продукції, що можна зробити всередні держави? Можливо, потрібні якісь зовнішні інвестиції, чи дотації для того, щоб більш ефективно проводити переробку продукції, саме в Україні?

МС: Якщо ми візьмемо усі наші зернові та олійні, а це приблизно 110 мільйонів тонн за минулий рік, то внутрішнє споживання було 20 мільйонів тонн. Із 90 мільйонів тонн ми переробляли десь 15-20 мільйонів, - це в першу чергу, на шрот, олію, соняшник та сою. Решта - це продаж зерна. Звичайно частину його можна переробляти.

У більшості випадків легше побудувати завод і зрозуміти який завод треба, аніж потім продати цю продукцію. Тому найважливіше, - це відкриття ринків. Перший та великий крок, це Євросоюз. Завдяки керівництву України, вони оперативно відкрили ці ринки. Зараз треба з ними допрацювати це питання, щоб вони сказали: “це не на один рік, а назавжди”. Або ми домовимось про один текст, який працюватиме вже на увесь час. Він може бути приблизно такого характеру, що з наступного року ми даємо 30% чогось, через рік 50% і так далі.

Але бізнес повинен зрозуміти, що далі це рішення не буде переглядатися. Тому що інакше, якщо текст буде мінятись і кожен рік вони казатимуть щось нове, то в бізнес скаже: “як ми можемо будувати щось із прицілом на наші ринки, якщо ми не знаємо, що ви придумаєте через рік”. Коли ми говоримо про програми відновлення в Україні то там можна вибудувати пріоритети, де в першу чергу можна направити кошти на переробку.

І я думаю, що бізнес із задоволенням підхопить ініціативу та зробить, усе що потрібно. Головне щоб держава відстояла ринки. А якщо держава також забезпечить дешеве фінансування, то це дві базові речі, які спровокують масовий рух в переробку. І це дасть результат, який вже не зупиниться. Тому що, у певний момент, вони будуть конкурентніші ніж просто продавці зерна.

МГ: Чого сьогодні Україна потребує від Заходу, Європейського Союзу, ООН, від світу для того щоб врятувати цей самий світ від продовольчої кризи?

МС: Приклад останніх кроків ООН показує, що вони спроможні впливати на ситуацію і разом із нашими Західними партнерами знайти формат тиску і якогось впливу для того, щоб були розблоковані шляхи перевезення зерна, щоб вони дійшли до портів. Які це будуть шляхи, в якому варіанті, це вже питання часу. Я точно знаєю, що ця робота ведеться і так само надіюсь, як і усі аграрії, що це дасть результат.

Дивіться також: Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України.

Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:47 0:00


США відправляють до України броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости. Відео

США відправляють до України броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:55 0:00

Броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости: корабель із важливим американським військовим обладнанням відправили в Україну із Бельгії через Німеччину.

У Пентагоні заявили про зібрання другого засідання контактної групи з оборони України. Відео

У понеділок, за ініціативи очільника Пентагону Остіна, представники понад 40-ка країн світу візьмуть участь у другому засіданні контактної групи з оборони України. Тим часом, Міноборони США показало, як американські військові завантажують гаубиці M777 - для доставки в Україну.

Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Державний секретар Ентоні Блінкен напередодні відвідав Український Інститут Америки у Нью-Йорку, аби продемонструвати солідарність з народом Україною.

Більше

XS
SM
MD
LG