Спеціальні потреби

Актуально

Чи зможе Байден пробачити американцям студентські борги?

Президент США Джо Байден доручив міністру освіти дослідити, чи може глава держави скасувати своїм указом студентські борги, пише USA Today.

У свій перший день на посаді Байден підписав указ про продовження дозволу людям, які брали кредит на навчання в університеті, не виплачувати борги в умовах фінансової скрути через пандемію. Під час передвиборчої кампанії, на відміну від сенатора Берні Сандерса, Байден не обіцяв скасувати студентські борги за навчання, але говорив про необхідність реформувати цю систему.

Зокрема, Байден говорив, що кредити на навчання мають бути позиками із 0% комісії банку. Водночас, він проти того, аби пробачати борги студентам, які закінчили найпрестижніші університети, як-то Гарвард чи Єль.

Критики ініціативи пробачити студентські кредити - республіканці й частина демократів - називають це несправедливим щодо тих людей, які не отримували вищу освіту, і закликають до того, що будь-які борги необхідно виплачувати, навіть якщо це кредит на навчання.

Натомість, інші ліберали кажуть, що вища освіта повинна бути безкоштовною, адже висока вартість робить диплом університету - привілеєм для багатих. Зокрема, Байдена закликають пробачити до 50 тисяч доларів студентського боргу на людину - оплата цього боргу приватним банкам повинна буде бути виділеною із федерального бюджету.

Зараз демократи мають незначну перевагу у Палаті представників, однак, невідомо, чи їм вдасться затвердити у Конгресі можливий закон про скасування студентських боргів. Тож таке рішення можна ухвалити через президентський указ, однак, законність таких змін без підтримки Конгресу може бути поставлена під сумнів та оскаржена політичними опонентами президента.

Як порахували в ​U.S. News and World Report, за останні 20 років вартість вищої освіти значно зросла: на 144% у приватних університетах та на 165-212% у державних вишах.

За даними College Board, середня оплата навчання після отримання часткового гранту у приватному виші становить понад 29 тисяч доларів, а у державному - майже 15 тисяч.

Загалом же американці винні банкам 1,7 трильйонів доларів у вигляді боргів за вищу освіту, йдеться на сайті Федерального резерву США. В середньому випускник має до 30 тисяч доларів боргу.

Раніше Байден заявляв, що скасування боргів за навчання повинне бути виправдане перед іншими видатками: "Чи треба це пробачати, замість того щоб використати ці гроші для початкової освіти для маленьких дітей із родин у складних умовах?"

Дивіться також: З яким настроєм чекають на Великдень американці та українська громада у США, та як готуються церкви? Відео

Всі новини дня

Російська війна в Україні - один з чинників на виборах президента Чехії

Петр Павел (ліворуч) висловлюється за твердий курс Чехії як члена ЄС і НАТО, а його суперник Андрей Бабіш має застереження до деяких кроків узгоджених союзниками

Чеські виборці у п’ятницю і суботу 27-28 січня голосують у другому турі президентських виборів, у який вийшли колишній генерал Петр Павел та колишній прем'єр-міністр підприємець Андрей Бабіш.

Голосування закінчиться у суботу о 14:00 і результатів очікують того ж вечора.

Президент у Чехії не урядує країною, але затверджує прем’єр-міністра, голову центрального банку і конституційного суду, а також може використовувати свою посаду для пропагування певних політичних ідей та висловлюватися з питань зовнішньої політики.

У першому турі виборів з невеликим розривом перед вів Петр Павел, набравши 35,40%, а за ним був Андрей Бабіш з показником 34,99%.

61-річного Петра Павела називають центристським прозахідним кандидатом, який зокрема підтримує міжнародну допомогу Україні для захисту від російської агресії.

Павел зокрема висловлювався за те, щоб Чехія, член ЄС і НАТО, також вступила до Європейського монетарного союзу і запровадила спільну валюту євро.

68-річний найбагатший в країні підприємець Андрей Бабіш заробив собі репутацію «євроскептика» приязного до прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

Під час виборчої кампанії він заявляв, що, як і Орбан, остерігається збройної допомоги Україні, щоб не спричинити поширення війни.

Бабіш стверджував, що він міг би сприяти мирним переговорам з Росією і дорікав супернику Павелу, що той, буцімто, може втягнути Чехію у війну.

Чинний чеський президент Мілош Земан, повноваження якого закінчуються у березні, також часто викликав палкі суперечки в суспільстві, висловлюючись за тісніші відносини з Китаєм, а до російського лютневого вторгнення в Україну він також виступав за співпрацю з Росією.

Дивіться також:

В чому перевага танків Абрамс, Леопард і Челленджер, і які можливості вони відкриють ЗСУ – пояснюють експерти. Відео

В чому перевага танків Абрамс, Леопард і Челленджер над російськими танками, і які можливості вони відкриють ЗСУ – пояснюють експерти.

Заступниця Держсекретаря США: Ми зосереджені на тому, щоб найшвидше доставляти Україні зброю, якої вона потребує. Відео

США зосереджені на тому, щоб найшвидше доставляти Україні зброю, якої вона потребує. Про це в інтерв'ю Албанській службі Голосу Америки сказала заступниця Держсекретаря США Карен Донфрід.

Чому тільки зараз адміністрація США прийняла рішення надати Україні танки: деталі зі слухань в комітеті Сенату. Відео

Питання протидії російській агресії проти України обговорили в Комітеті із закордонних справ Сенату США. Зокрема, законодавці розпитували представників адміністрації, чому тільки зараз вона прийняла рішення надати Україні танки Абрамс.

Мстислав Чернов про “20 днів у Маріуполі”. Відео

Мстислав Чернов про “20 днів у Маріуполі”. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:09 0:00

Український документальний фільм “20 днів у Маріуполі” Мстислава Чернова показали на кінофестивалі Sundance.

Більше

XS
SM
MD
LG