Спеціальні потреби

Москва не бажає, щоб англійський суд обговорював, як російська окупація Кримського півострова і підтримувана нею війна на Донбасі довели Україну до межі банкрутства.

У лондонському Високому суді Англії 17 січня почалося і триватиме до кінця тижня слухання вимоги російської сторони, аби суддя відкинув усі головні аргументи України, що пояснюють відмову Києва обслуговувати так званий «борг Януковича».

Москва вимагає від Києва повернути 3 мільярди доларів боргу, а також виплатити відсотки й відшкодувати юридичні витрати.

Позика була оформлена не у вигляді традиційної міждержавної угоди за так званими «Паризькими» правилами, а у вигляді єврооблігацій, які Росія викупила наприкінці грудня 2013 року. Домовленість щодо облігацій укладена за англійськими комерційними законами.

Ще у липні минулого року Міністерство фінансів Росії заявило, що компанія, яка представлятиме інтереси Москви The Law Debenture Corporation plc, подала прохання про схвалення рішення у прискореному порядку.

У перший день слухання у Лондоні правник від російської сторони Марк Говард з компанії Cleary, Gottlieb, Steen & Hamilton LLP почав озвучувати твердження, що українська відповідь на судовий позов Москви, поданий у лютому 2016 року, настільки недоречний, що не потребує навіть розгляду.

Українську сторону представляє Банкім Танкі з компанії Quinn, Emanuel, Urquhart & Sullivan LLP. Від імені України суду заявлено, що уряд Януковича взяв 3 мільярди в Росії, перебуваючи під тиском погроз Москви, що це відбулося з порушенням українських процедур та законів, і що буквально через кілька місяців 2014 року московські погрози перетворилися на збройну агресію.

Україна доводить, що захоплення Криму, підтримувана Росією війна на Донбасі, а також економічний тиск зменшили українську платоспроможність.

Київ наголошує, що навіть у тих умовах докладав усіх сил, щоб бути добросовісним платником і пропонував Росії долучитися до реструктуризації боргів, на яку минулого року погодилися інші приватні кредитори. Москва тоді відкинула пропозиції.

Марк Говард озвучив позицію, що позов Москви до України стосується звичайного диспуту за борг, який Київ повинен просто віддати.

«Речі, на які скаржиться Україна, не є частиною англійського права, чи частиною угоди, і тому не повинні бути предметом розгляду в англійському суді», – сказав представник російської сторони перед суддею 17 січня.

Суддя Вільям Блер, брат колишнього британського прем’єр-міністра Тоні Блера, постав перед нетиповим рішенням.

Йому потрібно визначитися не лише з суто комерційним аспектом диспуту, але й із питаннями політики, війни і міжнародного права.

Фахівці кажуть, що назагал шанси в української сторони є, але вони далеко не гарантовані.

Дуже рідко у фінансових диспутах суди враховували політичні обставини для перегляду боргових зобов’язань країн-позичальників.

Дивіться також: Порошенко на форумі в Давосі домовився про розширення двосторонньої співпраці з лідером Китаю

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG