Спеціальні потреби

Актуально

Росія має відповісти в судах за знищення української культури – PEN America 

Перша директорка PEN America Лізль Гернтхольц

США допомагають Україні відстежувати кількість зруйнованих росіянами бібліотек, музеїв та пам’яток. Ці докази можуть знадобитися в судах проти Росії, і завдяки їм є шанс довести, що атаки на українську культуру - ознака геноциду. Про це Голосу Америки заявили у правозахисній організації письменників та журналістів PEN America.

На початку грудня делегація авторів зі США побувала в Україні та представила звіт PEN America про втрати української культури через війну з Росією. Письменники побачили зруйновану бібліотеку Чернігова, відвідали понівечені росіянами Ірпінь, Бучу, Гостомель та Бородянку.

Співавторка звіту про втрати української культури, правозахисниця, перша директорка PEN America Лізль Гернтхольц в інтерв'ю Голосу Америки закликала світ активніше реагувати на культурні втрати України та видавати більше книг з перекладами на українську мову.

Ірина Шинкаренко: У вашому звіті "Українська культура під ударом: знищення української культури у війні Росії проти України" є багато цифр про зруйновані українські бібліотеки, книги, музеї. Як ви збирали ці дані, та як можна оцінити втрати української культури з лютого 2022 року?

Лізль Гернтхольц, перша директорка PEN America: Ми отримали цифри з різних джерел. Міністерство культури та інформаційної політики України відстежує ці руйнування від початку. Тож вони мають доволі повні дані. Також ЮНЕСКО відстежує це в рамках своєї роботи з охорони культурної спадщини. Крім того, є організації громадянського суспільства, деякі з них розташовані у США, які також використовують технології, як-от супутникові зображення, щоб відстежувати руйнування. Тож є низка державних і неурядових організацій, які зосереджуються на справді детальних і точних описах того, що було знищено росіянами під час цієї війни.

У вересні українська влада заявила, що 49 бібліотек було пошкоджено від почтаку повномасштабної війни. Також у серпні в інтерв’ю Оксана Бояринова, яка входить до правління Української бібліотечної асоціації, сказала, що близько 2,5 тис. бібліотек по всій країні зачинилися через руйнування, або через те, що їхні працівники були змушені залишити роботу. За її словами, щонайменше 21 бібліотека по всій Україні втратила весь свій фонд. Тож ми знаємо, що книгам завдано значної шкоди.

Делегація PEN America з представниками Pen Ukraine під час візиту до України
Делегація PEN America з представниками Pen Ukraine під час візиту до України

І.Ш.: У звіті ви згадали зокрема про Харків як осередок видавничого бізнесу України. Чи можна оцінити, скільки видавництв втратили свій бізнес через війну і, можливо, втрати майбутніх накладів книг?

Л.Г.: Складно назвати цифри, бо ми знаємо, що Харків дуже постраждав від війни. Деякі видавництва втратили приміщення для бізнесу. Багато хто втратив працівників. В Україні зачинилися книжкові магазини, роздрібні торгові точки. Але ми також знаємо, що через три місяці після початку воєнного вторгнення в лютому Міністерство культури України з'ясувало, що приблизно 74% видавців усе ж намагаються певним чином працювати. Отже, це галузь, яка дуже сильно постраждала, але вона водночас досить стійка. Наприклад, Vivat, одне з великих видавництв, відкрило свій перший книжковий магазин у Києві в жовтні. Тож я вважаю, що ця галузь справді бореться.

І.Ш.: Що вам відомо про переслідування українських письменників? У своєму звіті ви згадали Володимира Вакуленка.

Переслідування культурних діячів, людей, які писали українською мовою, людей, які писали про Україну, які писали про спротив окупації, багато з цих людей були мішенями ще до вторгнення 24 лютого.

Л.Г.: Убивство Володимира Вакуленка є особливо трагічним. Він був дитячим письменником, активістом, тому, найімовірніше, він і став мішенню. Але ми знаємо, що, особливо до лютого 2022 року, напади на письменників, художників, працівників культури однозначно були тактикою репресій. Ми знаємо, що, наприклад, Сергія Захарова, якого називають донецьким Бенксі, затримали та били. Ми знаємо, що Станіслава Аcєєва також тримали у в'язниці і катували. Тож із 2014 року відбувається дуже цілеспрямоване переслідування діячів культури. Ми знаємо, що багатьом довелося виїхати через страх за свою безпеку. Але цілком зрозуміло, що переслідування культурних діячів, людей, які писали українською мовою, людей, які писали про Україну, які писали про спротив окупації, багато з цих людей були мішенями ще до вторгнення 24 лютого.

І.Ш.: У звіті ви зазначали, що російські напади на українську культуру є цілеспрямованими, і самі українці це знають. Але чи можна довести це всьому світу?

Л.Г.: По-перше, чому очевидно, що відбувається навмисна атака на культуру? Тому що напади настільки розповсюджені. Йдеться не про один чи два удари, які могли бути нанесені по культурному центру, театру чи музею. Ми говоримо про масове знищення, тому сама собою напрошується думка, що це цілеспрямовано. Крім того, проведена певна робота, і є дуже конкретні приклади. Наприклад, є дослідження низки американських організацій, які оглянули пам’ятки, включно з музеями, що зазнали пошкоджень, і це не можна пояснити їхньою близькістю до військових об'єктів. Ці музеї розташовані в глушині. Навколо них немає військової інфраструктури. Біля них немає військових. Тож немає жодних причин, щоб по них стріляти.

Для атак на деякі з цих об'єктів немає жодних інших причин крім того, що вони є символами української ідентичності та української культури.

І про один із об'єктів, який ми задокументували, мені особливо боляче говорити. Це невеликий Палац культури в Лозовій. Біля тієї будівлі не було нічого, що мало б військове значення. Тож я думаю, що є багато доказів, які свідчать, що для атак на деякі з цих об'єктів немає жодних інших причин крім того, що вони є символами української ідентичності та української культури.

Делегація PEN America оглядає руйнування в Україні
Делегація PEN America оглядає руйнування в Україні

I.Ш.: Ви також згадали деякі організації та міжнародні документи, які захищають культуру. То чи вдасться покарати росіян за злочини проти української культури?

Л.Г.: Я вважаю, що остаточне притягнення до відповідальності завжди займає певний час. Але міжнародна спільнота розробила механізм - Комісію з розслідування порушень прав людини в Україні (Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні, - ред.). Це механізм зі збору доказів, вони залучили експертів, людей, які мають досвід у розслідуваннях воєнних злочинів і злочинів проти людства. Тому це важлива складова в процесі притягнення до відповідальності, і вочевидь дозволить це зробити. Українці самі є взірцем у тому, скільки витрачають зусиль, щоб збирати докази про воєнні злочини.

Я налаштована оптимістично, що відповідальність настане

Скільки часу знадобиться, щоб притягнути винних до суду, щоб вони відповіли за скоєне - важко сказати. Але я вважаю що врешті решт вони понесуть покарання. Часто одним із найбільших труднощів наприкінці конфлікту є те, що в ході війни значна частина доказів втрачається. Але в даній ситуації цього не станеться. Як людина, яка займається такими справами тривалий час, я налаштована оптимістично, що відповідальність настане.

I.Ш.: Коли йдеться про злочини Росії проти української культури, які суди можуть ухвалювати рішення в цій справі?

Л.Г.: Ми повинні більше акцентувати на тому, що злочини проти культури - це також воєнні злочини, вони підпадають під визначення воєнних злочинів, деякі з них можуть навіть вважатися звірствами - і при зборі цих доказів імовірно вдасться показати, що це ознаки геноциду. Бо вони спрямовані на те, щоб стерти ідентичність та весь український народ. Але я думаю, що ми повинні зробити більше, щоб змусити міжнародну спільноту вкладати ресурси для розслідування цих злочинів проти культури.

Ми сподіваємося, що нам вдасться змусити Комісію з розслідування порушень розкривати ці злочини та збирати докази. Ми справді сподіваємося, що врешті-решт будуть запроваджені механізми відповідальності: чи це буде в українських судах, чи міжнародна спільнота створить трибунал, чи врешті-решт Міжнародний кримінальний суд має юрисдикцію, і ці напади на культуру будуть також розслідуватися.

I.Ш.: Як світ може допомогти у відновленні української культури після російських злочинів?

Л.Г.: Є речі, які безцінні, і їхня втрата незамінна. Ми знаємо, що це мистецтво. Ми знаємо, що це були дійсно безцінні книги. Це неможливо замінити, але міжнародна спільнота може зробити більше для захисту культури зараз. Я думаю, що це одна з прогалин. Ми повинні справді захистити окремих людей: сценаристів, танцюристів, акторів, директорів музеїв, кураторів, ми повинні зробити набагато більше, щоб переконатися, що є місця, де вони можуть продовжувати творити культуру. Ми можемо перекласти більше книг. Ми можемо більше української літератури перекладати англійською. Ми можемо перекладати більше літератури українською, це ті речі, які можна зробити, які допоможуть зберегти культуру в майбутньому і, можливо, зменшити масштаб втрат.

I.Ш.: : Можливо, ви можете розповісти про плани PEN America щодо цього?

Л.Г.: Ми працюємо з партнерами, передусім, щоб відстоювати збір коштів для перекладів. Ми залучили групу українських поетів і письменників до щорічного фестивалю, ми плануємо й надалі висвітлювати поетів, у нас були різні онлайн-читання української літератури, поезії тощо, тому ми сподіваємося, що зможемо й надалі привертати увагу до українських письменників і поетів, заохочувати переклади, заохочувати людей їх читати.

Всі новини дня

Європа ввела заборону на російський дизель

У неділю Європа ввела заборону на російське дизельне паливо та інші нафтопродукти у намаганнях скоротити енергетичну залежність від Москви та доходи Кремля від викопного палива через вторгнення в Україну, повідомляє агентство AP.

Раніше країни "Групи семи" погодились обмежити ціну на дизельне паливо з Росії, щоб дозволити російському дизельному паливу продовжувати надходити до таких країн, як Китай та Індія, і таким чином уникнути раптового зростання цін, яке зашкодить споживачам у всьому світі, одночасно зменшуючи прибутки, що фінансують бюджет і війну Москви.

Ціни на дизельне пальне зросли через відновлення попиту після пандемії COVID-19 та обмеження нафтопереробних потужностей, що спричинило інфляцію інших товарів у всьому світі.

Наразі, як повідомляє AP, 27 країн Європейського Союзу шукають нові поставки дизельного палива зі США, Близького Сходу та Індії, щоб замінити поставки з Росії, яка свого часу забезпечувала 10% загальних потреб Європи в дизельному паливі.

Обмеження ціни в 100 доларів за барель на дизельне пальне, авіаційне паливо та бензин має бути забезпечено шляхом заборони страховим службам і транспортним службам перевозити дизельне пальне з вищою ціною. Більшість цих страхових та транспортних компаній знаходяться в західних країнах.

Це слідує за обмеженням на російську сиру нафту, встановлене у 60 доларів за барель, яке набуло чинності в грудні.

Заборона передбачає 55-денний пільговий період для дизельного палива, завантаженого в танкери до неділі, щоб уникнути нестабільності на ринках. Офіційні особи Європейського Союзу кажуть, що імпортери мали час пристосуватися після оголошення про заборону в червні.

Тільки в грудні, повідомляє AP Росія заробила понад 2 мільярди доларів від продажу дизельного палива в Європу, оскільки імпортери, схоже, запасалися додатковими закупівлями перед вступом в дію заборони.

Європа вже заборонила російське вугілля та більшість сирої нафти, тоді як Москва припинила більшість поставок природного газу.

В матеріалі використані джерела AP

Українському студенту у США під час баскетбольної гри кричали "Росія". Команда-суперник попросила вибачень

Киянин Макс Шульга (справа) під час гри команд Utah State Aggies проти Colorado State Rams. 4 лютого 2023. Фото: Isaiah J. Downing-USA TODAY Sports/Reuters

Університетська баскетбольна команда Colorado State Rams принесла вибачення за те, що її вболівальники скандували "Росія" на адресу українця з команди-супротивника Utah State Aggies Максу Шульзі.

Вигуки лунали від "невеликої групи осіб" з трибун й вони були чутні в телевізійній трансляції гри на калані CBS, коли Шульга виходив на лінію штрафного кидка в другій половині матчу. Зрештою команда, в якій грає українець, перемогла 88 проти 79, зокрема, завдяки успішному кидку Шульги на останніх секундах.

"Від імені команди університету Colorado State ми приносимо вибачення студенту-спортсмену та команді університету Utah State, - йдеться в серії твітів. - Це є порушенням нашої непохитної віри в Політику спортивної порядності Маунтін-Вест (ліги західних американських штатів - ред.) і принципів спільноти університету".

Там додали: "Кожен учасник, студент і вболівальник повинні почувати себе бажаними на наших майданчиках, і те, що таке сталося, неприпустимо в університеті штату Колорадо".

Тренер Rams Ніко Медвед також написав вибачення у Twitter: "Я дуже поважаю (команду університету штату Юта) і Макса Шульгу. У нас чудові фанати та студенти, але це неприпустимо! Мої щирі вибачення".

Сім'я Шульги живе у Києві, сам хлопець вчився у школі в Іспанії.

Папа Римський заявив про готовність зустрітися з Зеленським та Путіним

Папа Римський Франциск

Папа Римський Франциск запевнив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним, пише Rai News.

«Я відкритий для зустрічі з обома президентами – Україною та Росією», – заявив понтифік під час пресконференції.

Він також додав, що досі не відвідав Київ, оскільки зараз ще немає можливості приїхати до Москви. Але Папа зазначив, що просить про діалог.

Папа Римський Франциск 9 січня у щорічній промові перед акредитованими у Ватикані дипломатами заявив, що війни, подібні до війни в Україні, де цивільні території піддаються безладному знищенню, «є злочином проти Бога та людства».

Раніше у різдвяній промові 25 грудня папа Римський Франциск згадав про «українців, які переживають це Різдво в темряві, холоді, далеко від своїх домівок через знищення, спричинені десятьма місяцями війни».

Як у США виготовляють артилерійські снаряди для України - репортаж NYT

Український військовик використовує американський зенітно-ракетний комплекс Stinger на Миколаївщині, 11 серпня 2022. REUTERS/Anna Kudriavtseva

Щодня у США виробляють понад 460 артилерійських снарядів, більшість з яких іде в Україну. Журналісти газети The New York Times отримали дозвіл від Пентагону відвідати заводи Міноборони США із виготовлення боєприпасів: у Скрентоні, штат Пенсильванія, виготовляють корпуси, а в Міддлтауні, штат Айова, - наповнюють їх вибуховою речовиною і пакують для відправлення.

Фабрика у Скрентоні почала виготовляти корпуси до боєприпасів іще у 1950-х роках під час Корейської війни. Там 10-метрові сталеві балки розрізають, нагрівають до понад 1000 градусів за Цельсієм і завдяки роботизованій техніці переплавляють на заготовку. "По 40 снарядів за один раз упаковують у лотки, які подають у довгу піч для чотиригодинного процесу термічної обробки, завдяки якому сталь розбивається на дрібні смертоносні шматки, коли снаряд вибухає", - йдеться у статті.

Після охолодження, токарського верстата й фарбування у Скрентоні снаряди відправляють до Айови, де "порожні болванки перетворюються на зброю". Там боєприпаси наповнюють вибуховою речовиною IMX-101 - знімати в одному з приміщень заборонено, адже будь-яка електроніка через її статичну електрику може спричинити детонацію вибухових речовин у повітрі.

Після того "рентгенівські промені виявляють будь-які порожнечі всередині снарядів, які можуть перешкоджати їхнім бойовим характеристикам. Це одна з останніх перевірок якості зброї".

Виготовлення цих снарядів на обох заводах забирає кілька тижнів, йдеться у репортажі.

Журналісти видання описують ретельний процес перевірок на багатьох етапах, після чого снаряди випробують. "Палети з 24 снарядів забирають краном і переміщуються в сусіднє приміщення, де на них чекають вагони на двох залізничних коліях. Частина снарядів буде відправлена в Юму, штат Аризона, де їх оснастять детонаторами та випробують на гаубицях. Якщо вони пройдуть тест, решта партії у десятки тисяч снарядів, виготовлених того місяця, будуть схвалені для використання та сертифіковані для бойових дій. Більшість поїде в Україну".

NYT пише, що Пентагон планує наростити виробництво на цих потужностях до 90 тисяч на місяць за два роки.

Нагадаємо, 3 лютого адміністрація президента Джо Байдена оголосила про додаткову безпекову допомогу Україні на загальну суму майже 2.2 мільярда доларів. Оголошений пакет включає критично важливі засоби протиповітряної оборони, броньовані машини піхоти та інше обладнання, включно з протитанковими ракетами Javelin, артилерійськими боєприпасами, звичайними ракетами та ракетами великої дальності для наданих раніше HIMARS.

США попередили Туреччину про неприпустимість обходу санкцій проти Росії

Міністерство фінансів США

Сполучені Штати застерегли Туреччину від експорту до Росії хімікатів, мікрочіпів та інших продуктів, які можуть бути використані під час війни Москви в Україні, в обхід західних санкцій, повідомляє агентство Reuters.

Браян Нельсон, посадовець Міністерства фінансів США, який займається санкціями, зустрівся з турецькими посадовцями та приватним сектором в четвер і п’ятницю, щоб закликати до більшої співпраці в припиненні потоку таких товарів. Під час зустрічей в Анкарі та Стамбулі Нельсон та представники делегації підкреслили, що до Росії здійснюється експорт у десятки мільйонів доларів, що викликає занепокоєння, сказав чиновник на умовах анонімності.

«Немає нічого дивного в тому, що Росія активно прагне використовувати історичні економічні зв’язки, які вона має з Туреччиною», - сказав посадовець і додав, що питання в тому, якою буде відповідь Туреччини.

Анкара принципово виступає проти широких санкцій проти Росії, але каже, що Туреччина не буде їх обходити, закликаючи Захід надати будь-які докази порушення обмежень.

Посилаючись на дані російської митниці, агентство Reuters у грудні повідомило, що за сім місяців до 31 жовтня 2022 року до Росії надійшли комп’ютерні та інші електронні компоненти щонайменше на 2,6 мільярдів доларів. З них товари на суму 777 мільйонів доларів були виготовлені західними фірмами, чиї мікросхеми були знайдені в російських системах озброєння.

Поїздка Нельсона, заступника міністра фінансів з питань тероризму та фінансової розвідки, є останнім візитом високопосадовців США до Туреччини, які прагнуть посилити тиск на Анкару, щоб забезпечити дотримання обмежень США на Росію.

Під час переговорів з турецькими фірмами цього тижня Нельсон зазначив, що Росія може ухилятися від західного контролю для імпорту пластмас, гуми та напівпровідників, які містяться в експортованих товарах і використовуються військовими.

Браян Нельсон також відвідав Об’єднані Арабські Емірати та Оман, щоб підтвердити, що Вашингтон продовжуватиме застосування запроваджених ними санкцій, повідомило минулого тижня Міністерство фінансів США.

Більше

XS
SM
MD
LG