Спеціальні потреби

Актуально

Вільний світ має стояти пліч-о-пліч з Україною (світова преса)

Міністр оборони Британії Гевін Вільямсон

Британське видання The Independent пише про візит міністра оборони Великої Британії в Україну і висловлену ним беззаперечну підтримку Києва. Іспанський часопис La Vanguardia повідомляє про смерть в українській в’язниці російського бойовика, який воював у лавах російських гібридних сил на сході України. Ірландський щоденник Тhe Irish Times розглядає перспективи можливого переїзду футбольного клубу «Шахтар» (Донецьк) до столиці України.

Популярний британський щоденник The Independent публікує статтю «Міністр оборони Ґавін Вільямсон зустрічається з родинами українських моряків, захоплених Росією». Газета зазначає, що британський міністр відвідав Одесу – порт приписки українських військових кораблів, захоплених росіянами у Керченській протоці. Візит Ґавіна Вільямсона до Одеси, у якій діє воєнний стан, стався у час, коли напруження у стосунках Києва і Москви сягає все вищої позначки. Часопис додає, що відвідини британського силовика також відбуваються на тлі оголошення української влади про рішення направити нові військові кораблі до Азовського моря, щоб утвердити свободу мореплавства до українських азовських портів, які, за словами Києва, перебувають фактично у стані блокади з боку Росії. Британський щоденник підкреслює, що британський міністр оборони, що став найпершим міністром із країни-члена НАТО, який відвідав Одесу, також піднявся на борт британського військового корабля HMS Echo. Цей корабель прибув в Україну після того, як українське керівництво повідомило про накопичення російської військової потуги біля українських кордонів і підготовку Росії до вторгнення на територію України.

The Independent пише, що міністр оборони Великої Британії Вільямсон на тлі погроз Москви заявив, що має намір направити ще один корабель британських Військово-морських сил до Чорного моря через занепокоєння планами Росії. Вільямсон наголосив, що всі країни вільного світу, всі країни-члени НАТО і держави Європейського союзу мають стояти пліч-о-пліч з Україною. Британський міністр додав, що Чорне море не є російським морем, натомість є морем міжнародним. Відтак варто використовувати право британських кораблів заходити до українських портів на зразок Одеси, демонструючи цілковите право на свободу мореплавства. Лондонське видання додає, що члени родин захоплених росіянами українських моряків привітали підтримку Великої Британії, написавши листи до королеви Єлизавети і британського прем’єра Терези Мей із проханням допомогти українцям, яких силоміць утримують у Росії. Далі часопис наводить слова батька одного з полонених українських моряків. Віктор Сорока, батько захопленого і пораненого росіянами 27-річного Василя Сороки, сказав, що пишається своїм сином, який добровільно пішов до українського війська після початку збройного конфлікту на сході України – що його газета, співвласниками якої є російські олігархи Олександр і Євген Лебедєви, слідом за Кремлем називає «громадянською війною в Україні». Водночас батько українського моряка висловив задоволення візитом британського військового корабля до Одеси. Він також висловив сподівання, що більше британських і американських військових кораблів прийдуть до Чорного моря. Сорока-старший у розмові з кореспондентом британського часопису Кімом Сенґуптою додав, що президент Росії Володимир Путін розуміє лише мову сили, і якщо думки про нього Віктора Сороки здійснилися б, Путіна «розірвало б на мільйон шматків».

Найтиражніший часопис іспанського регіону Каталонії La Vanguardia друкує статтю «Росія вимагає розслідувати смерть свого громадянина в українській в’язниці». Барселонське видання пояснює, що йдеться про смерть росіянина на ім’я Валерій Іванов у в’язниці українського міста Львова (точніше, це сталося у Дрогобичі на Львівщині – ред.). Російська сторона заявляє, що «є підстави» підозрювати вбивство Іванова – який входив до формувань російських гібридних сил на сході України. Згідно з тюремною адміністрацією в’язниці у Львові, Іванов помер від травм, яких зазнав при падінні з драбини, намагаючись замінити електролампочку; МЗС Росії твердить, що має власні дані про «численні травми на тілі загиблого».

Каталонський часопис веде далі, повідомляючи, що Москва вже сконтактувала з родичами загиблого в українській в’язниці росіянина. Міністерство закордонних справ Росії, у свою чергу, висловило сподівання на дієве і безстороннє розслідування причин смерті Іванова. Сепаратисти на Луганщині, як пише барселонський щоденник, пішли навіть далі, не вагаючись заявивши, що росіянина було «вбито» в українському ув’язненні. Видання насамкінець наводить слова речниці луганських проросійських сепаратистів Ольги Кобцевої, яка заявила, що Іванов став жертвою «сміливих заяв проти української влади» для журналістів, які спілкувались із ним у в’язниці.

(В адміністрації Дрогобицької виправної колонії № 40 на Львівщині і в апараті уповноваженого з прав людини Верховної Ради України повідомляли, що Валерій Іванов помер, намагаючись поміняти лампочку і впавши зі складаної драбини на спину через удар потиличною частиною голови об смітник. МЗС Росії заявляє, що, крім закритої черепно-мозкової травми, розтин також засвідчив перелам чотирьох ребер – що загалом збігається з версією України про падіння з драбини. У Москві не пояснили, чому це, за словами російського МЗС, «дає підстави припускати свідоме вбивство російського громадянина» – ред.)

Ірландське періодичне видання Тhe Irish Times містить матеріал, присвячений українському футбольному клубові «Шахтар» із Донецька. Стаття зветься «Переміщений клуб змушений знов міняти розташування». Кореспондент ірландського видання пише з Харкова, що український клуб «Шахтар», який був змушений 2014 року залишити охоплений війною Донецьк, мав би грати свій останній матч групового турніру Ліги чемпіонів проти французького «Ліона» у Харкові, де клуб відтоді й грає. Проте цю гру УЄФА переніс до Києва, за 480 кілометрів на захід від Харкова, з «міркувань безпеки» після запровадження воєнного стану у 10 областях України. Автор цитує слова генерального менеджера харківського футбольного клубу «Металіст 1925» Антона Іванова, який запропонував «Шахтареві» свій стадіон – він вважає, що перенесення матчу «Шахтаря» з Харкова до Києва не мало сенсу. Багато представників бізнесу міста Харкова були прикро всім тим вражені, бо втратили потенційний заробіток. Харків тим часом, за словами Іванова, і далі залишається безпечним містом.

The Irish Times далі наводить слова Тараса Живокоренцева, засновника організації «Харків Мультікульті», яка має завдання готувати багатьох іноземних студентів, які вчаться у Харкові, до входження в українське життя. Живокоренцев каже, що бачить досить мало підстав для запровадження воєнного стану, які відображали б зміну стану безпеки у Харкові. На вулицях можна побачити лише одного-двох вояків, каже Живокоренцев, але неможливість грати в футбол у Харкові – «дуже дивне рішення», каже він. Але, як би там не було, пише газета, «Шахтар» знов опинився у центрі політичних проблем, які переживає Україна. Спершу, нагадує автор статті, після втечі з Донецька 2014 року «Шахтар» планував грати свої домашні матчі у Харкові, проте після збиття проросійськими бойовиками пасажирського літака «Малайзійських авіаліній» неподалік Донецька було ухвалено рішення перенести матчі «Шахтаря» далі на захід України – у 2014–2016 роках клуб грав домашні ігри у Львові; по тому клуб зміг перебратися з матчами до Харкова – хоча, як і раніше, живуть і тренуються гравці в Києві. Тепер, пише газета, ходить дедалі більше чуток, що клуб розглядає можливість остаточно перебазуватися до Києва. Підтримка донецького клубу у столиці України під час матчу Ліги чемпіонів із «Ліоном» на Олімпійському стадіоні була значною, що сподобалось керівництву команди. Крім того, мовиться у статті, у Києві нині мешкає багато біженців з окупованих теренів Донбасу, відтак вболівальників «Шахтаря» у столиці не бракує.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: ​Вікно в Америку. Що шукають вчені у відпрацьованій шахті

Вікно в Америку. Що шукають вчені у відпрацьованій шахті.
please wait

No media source currently available

0:00 0:20:00 0:00

Всі новини дня

Фінляндія і Швеція вручили генеральному секретарю НАТО подання на членство в Альянсі

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ з офіційними заявками Швеції та Фінляндії на вступ до організації. Брюссель 18 травня 2022 р.

Фінляндія і Швеція у середу 18 травня офіційно вручили подання на членство в НАТО.

Заявки в штаб-квартирі організації в Брюсселі офіційно прийняв генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який раніше заявляв, що ті дві країни можуть розраховувати на швидкий процес приєднання.

Очікують, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Наразі лише Туреччина висловила заперечення щодо прийому Фінляндії та Швеції, але чимало лідерів та оглядачів припускають, що проблеми, які турбують Анкару, будуть залагоджені.

Колишній командувач військами США у Європі Бен Годжес в Інтерв’ю Голосу Америки так прокоментував заяви турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана:

«Туреччина нагадала нам, що як союзниця в дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її думки будуть враховані. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вона нагадує нам про важливість Чорноморського регіону, а також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в тому, що Туреччина користується своїми додатковими важелями впливу. Це не є чимось особливим. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії».

Фінляндія та Швеція тривалий час дотримувалися державного курсу військового неприєднання, але громадська думка і позиція провідних партій в обох країнах різко змінилися на користь вступу в НАТО після того, як Москва в грудні 2021 року проголосила на адресу Заходу погрозливі ультиматуми, а 24 лютого 2022 року російська армія почала нове вторгнення в Україну.

Австрія не приєднується

Австрійський міністр закордонних справ сказав 18 травня, що його країна наразі не збирається йти за прикладом Фінляндії та Швеції і зберігатиме статус військового нейтралітету.

«Для нас ситуація виглядає трохи інакше», - цитує міністра Александра Шалленберґа Reuters з інтерв’ю німецькому радіо, де він вказав, що більшість австрійців зараз підтримують політику військового неприєднання.

Австрія, яка є членом Європейського Союзу з 1995 року, не має кордону з Росією, а натомість оточена країнами НАТО і межує з нейтральною Швейцарією.

Шалленберґ підкреслив, що його уряд і далі надаватиме Україні значну гуманітарну допомогу.

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

Пентагон прокоментував ситуацію в Маріуполі

Речник Пентагону Джон Кірбі виступає під час брифінгу в Пентагоні у Вашингтоні, вівторок, 19 квітня 2022 року. (AP Photo/Andrew Harnik)

Дії солдатів, які продовжували чинити опір, будучи заблокованими на заводі "Азовсталь", викликають захоплення, - заявив речник Міністерства оборони США Джон Кірбі.

"Без сумніву, цивільні, які застрягли там на заводі, які врешті змогли вибратися, солдати, які продовжували чинити опір - так мужньо і вміло - це викликає захоплення, якщо лише подумати, як довго вони змогли протриматися. Президент Зеленський назвав їх героями. Я думаю, що ми усі можемо із цим погодитися", - сказав Кірбі під час брифінгу у Пентагоні у вівторок, 17 травня.

Раніше цього дня з території заводу "Азовсталь" у Маріуполі виїхало щонайменше 7 автобусів з українськими захисниками під контролем російських окупантів, - про це повідомляє інформаційна агенція Reuters. За їхніми даними, частина українських військових, які сиділи в автобусах, не мали візуальних ознак поранення.

Російські війська продовжили блокаду металургійного заводу "Азовсталь", повідомив Генштаб ЗСУ у своєму оперативному інформаційному зведенні станом на 18:00 за київським часом: "У Маріуполі ворог основні зусилля зосереджував на блокуванні наших підрозділів в районі заводу “Азовсталь”.

Українська влада не розголошує кількості бійців, що залишаються на сталеливарному заводі, останньому форпості українського опору в Маріуполі, після того, як 264 солдати були вивезені в понеділок, 16 травня, на територію, окуповану російськими силами.

В екслюзивному інтерв`ю "Голосу Америки" мер Маріуполя Вадим Бойченко підтвердив, що на території заводу не залишилось цивільних.

У своєму щоденному зверненні Президент України Володимир Зеленський сказав, що "операція з порятунку оборонців Маріуполя розпочата нашими військовими, розвідниками", але не став повідомляти подробиць.

"Що це означає, важко зараз сказати, і я хочу бути обережним і не коментувати наміри Росії чи їхній процес планування, але ми вже давно говорили про значення Маріуполя як великого економічного порту на Азовському морі, а також географічно відповідного з точки зору бойових дій на сході", - сказав речник Пентагону.

За його словами, "росіяни хочуть спробувати оточити українські війська, які знаходяться на Донбасі та на сході, і щоб мати можливість звільнити сили для цього з півдня, Маріуполь був важливим для них", про що Пентагон неодноразово наголошував.

"Знову ж таки, я дозволю українцям говорити самим про свою місію. Але це очевидно, що росіяни досі мають намір оточити і окупувати Донбас і східну частину країни. Я утім хочу додати, що у них досі цього не вийшло. Не говорячи про Маіуполь, на Донбасі досі тривають бої, сторони обмінюються ударами. Це дуже, як ми кажемо у Пентагоні, кінетична боротьба. Там ще багато чого відбувається, і українці досі чинять дуже жорсткий опір у містах і селах по всьому Донбасу", - сказав речник Міністерства оборони США.

Дивіться також: Дружини військових "Азовсталі" закликають світову спільноту прийти їм на допомогу. Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

Турецький президент вкотре повторив, що Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО. Свою позицію Ердоган пояснив тим, що не довіряє фінам і шведам.

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:26 0:00

В Україні, кожного року, у понад тисячі дітей діагностують онкологію. Через війну темпи діагностування ракових захворювань значно сповільнилися. Про те, як вплинула війна на онкохворих дітей, і з якими проблемами держава ще зіштовхнеться - розповідає засновниця фонду «Таблеточки»

Процес визнання Росії країною-спонсором тероризму: яка процедура, подальші кроки та наслідки? Відео

Hаразі США визнали спонсорами тероризму чотири країни світу – Північну Корею, Сирію, Кубу і Іран. Які наслідки це тягне за собою і що означатиме на практиці для Росії опинитися у цій компанії?

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG