Спеціальні потреби

Актуально

Вільний світ має стояти пліч-о-пліч з Україною (світова преса)

Міністр оборони Британії Гевін Вільямсон

Британське видання The Independent пише про візит міністра оборони Великої Британії в Україну і висловлену ним беззаперечну підтримку Києва. Іспанський часопис La Vanguardia повідомляє про смерть в українській в’язниці російського бойовика, який воював у лавах російських гібридних сил на сході України. Ірландський щоденник Тhe Irish Times розглядає перспективи можливого переїзду футбольного клубу «Шахтар» (Донецьк) до столиці України.

Популярний британський щоденник The Independent публікує статтю «Міністр оборони Ґавін Вільямсон зустрічається з родинами українських моряків, захоплених Росією». Газета зазначає, що британський міністр відвідав Одесу – порт приписки українських військових кораблів, захоплених росіянами у Керченській протоці. Візит Ґавіна Вільямсона до Одеси, у якій діє воєнний стан, стався у час, коли напруження у стосунках Києва і Москви сягає все вищої позначки. Часопис додає, що відвідини британського силовика також відбуваються на тлі оголошення української влади про рішення направити нові військові кораблі до Азовського моря, щоб утвердити свободу мореплавства до українських азовських портів, які, за словами Києва, перебувають фактично у стані блокади з боку Росії. Британський щоденник підкреслює, що британський міністр оборони, що став найпершим міністром із країни-члена НАТО, який відвідав Одесу, також піднявся на борт британського військового корабля HMS Echo. Цей корабель прибув в Україну після того, як українське керівництво повідомило про накопичення російської військової потуги біля українських кордонів і підготовку Росії до вторгнення на територію України.

The Independent пише, що міністр оборони Великої Британії Вільямсон на тлі погроз Москви заявив, що має намір направити ще один корабель британських Військово-морських сил до Чорного моря через занепокоєння планами Росії. Вільямсон наголосив, що всі країни вільного світу, всі країни-члени НАТО і держави Європейського союзу мають стояти пліч-о-пліч з Україною. Британський міністр додав, що Чорне море не є російським морем, натомість є морем міжнародним. Відтак варто використовувати право британських кораблів заходити до українських портів на зразок Одеси, демонструючи цілковите право на свободу мореплавства. Лондонське видання додає, що члени родин захоплених росіянами українських моряків привітали підтримку Великої Британії, написавши листи до королеви Єлизавети і британського прем’єра Терези Мей із проханням допомогти українцям, яких силоміць утримують у Росії. Далі часопис наводить слова батька одного з полонених українських моряків. Віктор Сорока, батько захопленого і пораненого росіянами 27-річного Василя Сороки, сказав, що пишається своїм сином, який добровільно пішов до українського війська після початку збройного конфлікту на сході України – що його газета, співвласниками якої є російські олігархи Олександр і Євген Лебедєви, слідом за Кремлем називає «громадянською війною в Україні». Водночас батько українського моряка висловив задоволення візитом британського військового корабля до Одеси. Він також висловив сподівання, що більше британських і американських військових кораблів прийдуть до Чорного моря. Сорока-старший у розмові з кореспондентом британського часопису Кімом Сенґуптою додав, що президент Росії Володимир Путін розуміє лише мову сили, і якщо думки про нього Віктора Сороки здійснилися б, Путіна «розірвало б на мільйон шматків».

Найтиражніший часопис іспанського регіону Каталонії La Vanguardia друкує статтю «Росія вимагає розслідувати смерть свого громадянина в українській в’язниці». Барселонське видання пояснює, що йдеться про смерть росіянина на ім’я Валерій Іванов у в’язниці українського міста Львова (точніше, це сталося у Дрогобичі на Львівщині – ред.). Російська сторона заявляє, що «є підстави» підозрювати вбивство Іванова – який входив до формувань російських гібридних сил на сході України. Згідно з тюремною адміністрацією в’язниці у Львові, Іванов помер від травм, яких зазнав при падінні з драбини, намагаючись замінити електролампочку; МЗС Росії твердить, що має власні дані про «численні травми на тілі загиблого».

Каталонський часопис веде далі, повідомляючи, що Москва вже сконтактувала з родичами загиблого в українській в’язниці росіянина. Міністерство закордонних справ Росії, у свою чергу, висловило сподівання на дієве і безстороннє розслідування причин смерті Іванова. Сепаратисти на Луганщині, як пише барселонський щоденник, пішли навіть далі, не вагаючись заявивши, що росіянина було «вбито» в українському ув’язненні. Видання насамкінець наводить слова речниці луганських проросійських сепаратистів Ольги Кобцевої, яка заявила, що Іванов став жертвою «сміливих заяв проти української влади» для журналістів, які спілкувались із ним у в’язниці.

(В адміністрації Дрогобицької виправної колонії № 40 на Львівщині і в апараті уповноваженого з прав людини Верховної Ради України повідомляли, що Валерій Іванов помер, намагаючись поміняти лампочку і впавши зі складаної драбини на спину через удар потиличною частиною голови об смітник. МЗС Росії заявляє, що, крім закритої черепно-мозкової травми, розтин також засвідчив перелам чотирьох ребер – що загалом збігається з версією України про падіння з драбини. У Москві не пояснили, чому це, за словами російського МЗС, «дає підстави припускати свідоме вбивство російського громадянина» – ред.)

Ірландське періодичне видання Тhe Irish Times містить матеріал, присвячений українському футбольному клубові «Шахтар» із Донецька. Стаття зветься «Переміщений клуб змушений знов міняти розташування». Кореспондент ірландського видання пише з Харкова, що український клуб «Шахтар», який був змушений 2014 року залишити охоплений війною Донецьк, мав би грати свій останній матч групового турніру Ліги чемпіонів проти французького «Ліона» у Харкові, де клуб відтоді й грає. Проте цю гру УЄФА переніс до Києва, за 480 кілометрів на захід від Харкова, з «міркувань безпеки» після запровадження воєнного стану у 10 областях України. Автор цитує слова генерального менеджера харківського футбольного клубу «Металіст 1925» Антона Іванова, який запропонував «Шахтареві» свій стадіон – він вважає, що перенесення матчу «Шахтаря» з Харкова до Києва не мало сенсу. Багато представників бізнесу міста Харкова були прикро всім тим вражені, бо втратили потенційний заробіток. Харків тим часом, за словами Іванова, і далі залишається безпечним містом.

The Irish Times далі наводить слова Тараса Живокоренцева, засновника організації «Харків Мультікульті», яка має завдання готувати багатьох іноземних студентів, які вчаться у Харкові, до входження в українське життя. Живокоренцев каже, що бачить досить мало підстав для запровадження воєнного стану, які відображали б зміну стану безпеки у Харкові. На вулицях можна побачити лише одного-двох вояків, каже Живокоренцев, але неможливість грати в футбол у Харкові – «дуже дивне рішення», каже він. Але, як би там не було, пише газета, «Шахтар» знов опинився у центрі політичних проблем, які переживає Україна. Спершу, нагадує автор статті, після втечі з Донецька 2014 року «Шахтар» планував грати свої домашні матчі у Харкові, проте після збиття проросійськими бойовиками пасажирського літака «Малайзійських авіаліній» неподалік Донецька було ухвалено рішення перенести матчі «Шахтаря» далі на захід України – у 2014–2016 роках клуб грав домашні ігри у Львові; по тому клуб зміг перебратися з матчами до Харкова – хоча, як і раніше, живуть і тренуються гравці в Києві. Тепер, пише газета, ходить дедалі більше чуток, що клуб розглядає можливість остаточно перебазуватися до Києва. Підтримка донецького клубу у столиці України під час матчу Ліги чемпіонів із «Ліоном» на Олімпійському стадіоні була значною, що сподобалось керівництву команди. Крім того, мовиться у статті, у Києві нині мешкає багато біженців з окупованих теренів Донбасу, відтак вболівальників «Шахтаря» у столиці не бракує.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: ​Вікно в Америку. Що шукають вчені у відпрацьованій шахті

Вікно в Америку. Що шукають вчені у відпрацьованій шахті.
please wait

No media source currently available

0:00 0:20:00 0:00

Всі новини дня

«Рамштайн-2»: у Пентагоні заявили про друге засідання контактної групи з оборони України

Речник Пентагону Джон Кірбі.

У понеділок, 23 травня, за ініціативи очільника Пентагону Ллойда Остіна представники понад 40 країн світу візьмуть участь у другому засіданні контактної групи з оборони України – так званій «Рамштайн-2». Про це заявив речник Пентагону Джон Кірбі.

Мета засідання, яке відбудеться онлайн, – скоординувати зусилля для подальшої військової підтримки України. Перед тим, як повідомив Кірбі, міністри оборони США та України обговорять військові потреби телефоном.

Міністр оборони України Олексій Резніков повідомив 21 травня у твітері, що мав розмову з очільником Міноборони США Ллойдон Остіном.

«Ми обговорили нинішні зусилля української армії для відбиття збройної агресії Росії. Ми також обговорили в онлайн-режимі майбутню зустріч у форматі «Рамштайн-2», де оцінимо потреби армії України», – йдеться у повідомленні.

Наразі перелік учасників ще невідомий.

26 квітня у Німеччині на американській авіабазі «Рамштайн» відбулося засідання міжнародної Консультативної групи з питань оборони України, яку скликав міністр оборони США Ллойд Остін. Участь у заході взяли керівники оборонних відомств понад 40 країн світу.

За підсумками засідання міністр оборони США сказав, що Німеччина відправить до України 50 зенітних систем Gepard, Канада – 8 броньованих машин, Велика Британія - додаткові зенітні системи.

Байден підписав закон щодо допомоги Україні, обсягом 40 млрд дол

Президент США Джо Байден проводить турне по Азії. 21 травня 2022 року він перебуває в Південній Кореї (Jeon Heon-Kyun/Pool Photo via AP)

Президент США Джо Байден підписав закон, в якому передбачено виділення 40 млрд дол допомоги для України до кінця 2022 фіскального року, 30 вересня, повідомили в Білому. Текст закону, після голосування в Сенаті США цього тижня, було доставлено на підпис президентові до Південної Кореї, де Байден перебуває з візитом.

Президент США подякував лідерам обох палат Конгресу "за швидке внесення цього законопроекту, щоб гарантувати, що фінансування для цих важливих потреб не буде припинятися".

"Ресурси, які я просив, дозволяють нам надсилати ще більше зброї та боєприпасів в Україну, поповнити власні запаси та підтримувати війська США, які дислокуються на території НАТО", - йдеться у заяві, поширеній Білим домом.

Новий пакет допомоги передбачає спрямування 6 млрд дол на зброю для України та навчання збройних сил, більше 8 млрд дол - на поповнення військових запасів США, які зменшились через надання зброї Україні. Майже 4 млрд дол фінансування буде спрямовано на зміцнення сил США в європейському регіоні. Більше 8 млрд дол піде на економічну підтримку України, тощо.

Міністр аграрної політики України: "Усвідомлення продовольчої кризи почнеться у липні"

Міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський розмовляє із «Голосом Америки». Фото: кадр з інтерв'ю.

Глобальна продовольча криза, спричинена війною в Україні, може затягтися на роки, стверджують в ООН. Голос Америки поспілкувався із Міністром аграрної політики України Миколою Сольським щодо прогнозів та можливостей запобігти як голоду в світі, так і кризі в Україні.

Мирослава Гонгадзе, Голос Америки: Україна - один з найбільших постачальників продовольства у світі, у зв’язку з війною це створило величезну кризу, оскільки нині Україна не може ані вирощувати, ані відвантажувати свою продукцію. Як ви оцінюєте ризики і наскільки серйозною є ця продовольча криза?

"В ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись".
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.

Микола Сольський, Міністр аграрної політики України: Я вважаю, що основні світові організації, які повинні вирішувати та передбачати такі кризи, не до кінця розуміють об’єми нинішніх проблем. І ми це відкрито говорили, наприклад, голові ФАО (“FAO”- продовольча та сільськогосподарська організація ООН). Аналізуючи попит і пропозицію зерна у світі, усі бачать скільки зараз не вистачає і роблять висновки з поточних проблем. Але тут потрібно дивитись ширше. Коли ми говоримо ,наприклад, про озиму пшеницю, то у нас цього літа вирішується питання 3-х урожаїв: по-перше ми не можемо вивести перший урожай. Те, що минулого року зібрали. По-друге, ми не зможемо зібрати і вивести поточний урожай, який потрібно буде збирати через місяць-два. Тому що половина цього посіву знаходиться на окупованих територіях і на територіях активних бойових дій - це Запорізька, Херсонська області.

Фермери в ситуації війни готові працювати і вони це показують зараз. Але в ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись. Це друга проблема, другий урожай. Третя проблема - фермери не захочуть сіяти озиму пшеницю в серпні. Вони або не будуть сіяти взагалі, або перейдуть на інші культури, наприклад на ріпак, який менше дає тонн на гектар але більше коштує. Відповідно, його легше перевозити, він витримує більше проблем з логістикою.

МГ: Про які об’єми ми сьогодні говоримо?

"Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь всередині липня. Багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну".
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.

МС: Ми не вивезли ще 5 мільйонів тонн пшениці, які планували вивести. Точно планували вивезти, як мінімум, 10-15 мільйонів тонн пшениці цього урожаю. Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь в середині липня. Тому що багато країн Північної Африки, арабських країн, країн Південно-східної Азії - вони все іще споживають те, що закупили раніше, ті резерви, які сформовані. У них іще є гроші щось дотувати, щось здешевити. Але вони усі чекають нового врожаю. Як і в будь-якій ситуації, кожен надіється на краще. Мовляв, якось саме вирішиться. Але ж ми розуміємо, що саме не вирішиться.

Рівно через два місяці, вони приїдуть до країн чорноморського басейну, в першу чергу до нас, і побачать що зерна немає і альтернативи у світі особливої не буде. Тому що це як з нафтою - неможливо різко, за місяць, наростити об'єм. Наприклад, уся північна півкуля вже пройшла посівну. Американський та канадський фермери вже засіяли усе кукурудзою, соєю та чимось іншим. Вони не буде переорієнтовуватись на серпень на інші культури.

Такий ціновий цугцванг почнеться саме у липні і багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну. І це зрозуміє будь-яка країна і будь-який начальник на Філіппінах, в Індонезії в будь-якій африканській країні, що вони разом зі своїми людьми кожен день доплачують за цю війну, яку розв'язала Росія.

МГ: який вихід із цієї ситуації?

МС: По-перше, це спрощення процедур пов’язаних з документацією, які вимагаються іще з довоєнних часів, для того, щоб зерно їхало в сторону західних кордонів. Вчора ми підписали домовленість з Польщею: із 11 пунктів, 8 вони перевели на цілодобову роботу 7 днів на тиждень. Замість 3 інспекторів збільшили кількість до 17-ти. Іще для 3 додаткових пунктів вони зараз дозакуповують обладнання. Тобто Європа не була готова до перевезення такого об'єму зерна своєю інфраструктурою, в першу чергу вагонами. Велика робота ведеться для того, щоб в якійсь формі, розблокувати українські порти. Також є запас експорту, який можна вивести з дунайських портів.

Як мінімум тимчасово, в Україні точно зміниться структура посівної. Фермери, агропідприємства, увесь бізнес перейде на культури, які на гектарі дають менше тонн але які дорожчі. Наприклад, кукурудзи з одного гектару виходить 10 тонн, а соняшника - 3 тонни. Тому зрозуміло, що вони будуть дивитись в сторону соняшника, ріпака, сої та зменшувати об’єм кукурудзи. На пшениці це несуттєво відіб’ється в плані продовольчої безпеки. Тому що, ми завжди виробляли пшеницю із суттєвими запасом.

МГ: Чи ви бачите ризики кризи продовольства в Україні?

МС: Ми не бачимо загрози щодо базових продуктів. Очевидно, що змінився раціон і буде далі мінятись. До прикладу, на яловичину українці зараз витрачають менше грошей ніж на курятину чи на картоплю, хліб і так далі. Люди також не готові багато платити за овочі, вони не готові переплачувати за фрукти. Це скорегує набір того, що продається. Виходячи з меншого попиту, буде менша пропозиція.

МГ: У зв’язку із тим, що Україна не може відвантажувати багато продукції, що можна зробити всередні держави? Можливо, потрібні якісь зовнішні інвестиції, чи дотації для того, щоб більш ефективно проводити переробку продукції, саме в Україні?

МС: Якщо ми візьмемо усі наші зернові та олійні, а це приблизно 110 мільйонів тонн за минулий рік, то внутрішнє споживання було 20 мільйонів тонн. Із 90 мільйонів тонн ми переробляли десь 15-20 мільйонів, - це в першу чергу, на шрот, олію, соняшник та сою. Решта - це продаж зерна. Звичайно частину його можна переробляти.

У більшості випадків легше побудувати завод і зрозуміти який завод треба, аніж потім продати цю продукцію. Тому найважливіше, - це відкриття ринків. Перший та великий крок, це Євросоюз. Завдяки керівництву України, вони оперативно відкрили ці ринки. Зараз треба з ними допрацювати це питання, щоб вони сказали: “це не на один рік, а назавжди”. Або ми домовимось про один текст, який працюватиме вже на увесь час. Він може бути приблизно такого характеру, що з наступного року ми даємо 30% чогось, через рік 50% і так далі.

Але бізнес повинен зрозуміти, що далі це рішення не буде переглядатися. Тому що інакше, якщо текст буде мінятись і кожен рік вони казатимуть щось нове, то в бізнес скаже: “як ми можемо будувати щось із прицілом на наші ринки, якщо ми не знаємо, що ви придумаєте через рік”. Коли ми говоримо про програми відновлення в Україні то там можна вибудувати пріоритети, де в першу чергу можна направити кошти на переробку.

І я думаю, що бізнес із задоволенням підхопить ініціативу та зробить, усе що потрібно. Головне щоб держава відстояла ринки. А якщо держава також забезпечить дешеве фінансування, то це дві базові речі, які спровокують масовий рух в переробку. І це дасть результат, який вже не зупиниться. Тому що, у певний момент, вони будуть конкурентніші ніж просто продавці зерна.

МГ: Чого сьогодні Україна потребує від Заходу, Європейського Союзу, ООН, від світу для того щоб врятувати цей самий світ від продовольчої кризи?

МС: Приклад останніх кроків ООН показує, що вони спроможні впливати на ситуацію і разом із нашими Західними партнерами знайти формат тиску і якогось впливу для того, щоб були розблоковані шляхи перевезення зерна, щоб вони дійшли до портів. Які це будуть шляхи, в якому варіанті, це вже питання часу. Я точно знаєю, що ця робота ведеться і так само надіюсь, як і усі аграрії, що це дасть результат.

Дивіться також: Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України.

Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:47 0:00


США відправляють до України броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости. Відео

США відправляють до України броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:55 0:00

Броньовані авто, медичний транспорт, тимчасові мости: корабель із важливим американським військовим обладнанням відправили в Україну із Бельгії через Німеччину.

У Пентагоні заявили про зібрання другого засідання контактної групи з оборони України. Відео

У понеділок, за ініціативи очільника Пентагону Остіна, представники понад 40-ка країн світу візьмуть участь у другому засіданні контактної групи з оборони України. Тим часом, Міноборони США показало, як американські військові завантажують гаубиці M777 - для доставки в Україну.

Більше

XS
SM
MD
LG