Солдати армії президента Башара аль-Ассада регулярно проводять обшуки місцевих лікарень, намагаючись знайти та покарати поранених повстанців. Небезпека стати жертвою каральної урядової машини також поширюється і на мирних жителів.
Гасна була звичайною сирійською домогосподаркою, яка жила в околицях міста Гомс з чоловіком та двома малими дітьми. Часті бомбардування змусили їх залишити помешкання, і 4 місяці тому вони втекли. Але трагедія їх спіткала тоді, коли вони вирішили, що настав час безпечно повернутися додому. Ракета влучила біля їхнього мотоцикла, якраз коли вони їхали додому.
«На руках я тримала донечку, і коли розірвалася ракета, її просто викинуло з моїх рук. Це було жахливо. Ніколи не забуду як билося моє серце коли ми впали на землю і почали молитися», - розповідає Гасна.
Діти Гасни загинули. Згодом від отриманих поранень помер і чоловік. А їй ампутували обидві ноги.
Повстанці допомогли їй переїхати з міста Гомс у Тріполі, що на півночі Лівану. Подорож, яка зазвичай триває 2 години, для неї затяглася на 12. Приїхавши у Ліван, організація «Червоного хреста» доставила її відразу у госпіталь.
Чимало бійців урядової армії тікають та стають на бік опозиції. Один з таких нині опозиціонерів каже, насильства у Сирії є справою рук виключно президента Ассада.
Попри чисельні поранення, він все одно закликає ставати на боротьбу за опозицію:
«Коли мене прооперують, я обов’язково повернуся у Сирію і далі боротимуся».
Госні – цивільний, якого пів року тому поранили у Гомсі, також збирається після лікування повернутися у Сирію і боротися за її свободу:
«Мені треба якнайшвидше вилікуватися, щоб я міг повернутися у Сирію і боротися разом з іншими хлопцями за визволення. У мене хороші передчуття. Я дуже сподіваюся, що усі сирійці скоро святкуватимуть перемогу».
Навіть лікарі не мають імунітету від арешту і тортур з боку урядових військ Сирії. Цей лікар каже, що майже рік просидів у сирійській в’язниці і піддавався тортурам за те, що допомагав пораненим сусідам.
«Я цивільна людина, маю сім’ю. Мене знали і поважали удома. Я маю власну клініку, викладаю в університеті. І раптом я став злочинцем! За що? За те, що допомагав пораненим!», - обурюється він.
Як і вдова Гасна, поранені сирійці не падають духом і підтримують повстанців. Гасна виклала свою біль у поезії, закликаючи чоловіків своєї країни боротися за перемогу і свободу.
Гасна була звичайною сирійською домогосподаркою, яка жила в околицях міста Гомс з чоловіком та двома малими дітьми. Часті бомбардування змусили їх залишити помешкання, і 4 місяці тому вони втекли. Але трагедія їх спіткала тоді, коли вони вирішили, що настав час безпечно повернутися додому. Ракета влучила біля їхнього мотоцикла, якраз коли вони їхали додому.
«На руках я тримала донечку, і коли розірвалася ракета, її просто викинуло з моїх рук. Це було жахливо. Ніколи не забуду як билося моє серце коли ми впали на землю і почали молитися», - розповідає Гасна.
Діти Гасни загинули. Згодом від отриманих поранень помер і чоловік. А їй ампутували обидві ноги.
Повстанці допомогли їй переїхати з міста Гомс у Тріполі, що на півночі Лівану. Подорож, яка зазвичай триває 2 години, для неї затяглася на 12. Приїхавши у Ліван, організація «Червоного хреста» доставила її відразу у госпіталь.
Чимало бійців урядової армії тікають та стають на бік опозиції. Один з таких нині опозиціонерів каже, насильства у Сирії є справою рук виключно президента Ассада.
Башар є головним командувачем, і армія не зробить й кроку без його наказу. Тож все, що відбувається зараз у Сирії, за все пряму відповідальність несе він. Він і його найближче оточення. Вони всім управляють.опозиціонер, колишній боєць армії Асада.
Попри чисельні поранення, він все одно закликає ставати на боротьбу за опозицію:
«Коли мене прооперують, я обов’язково повернуся у Сирію і далі боротимуся».
Госні – цивільний, якого пів року тому поранили у Гомсі, також збирається після лікування повернутися у Сирію і боротися за її свободу:
«Мені треба якнайшвидше вилікуватися, щоб я міг повернутися у Сирію і боротися разом з іншими хлопцями за визволення. У мене хороші передчуття. Я дуже сподіваюся, що усі сирійці скоро святкуватимуть перемогу».
Навіть лікарі не мають імунітету від арешту і тортур з боку урядових військ Сирії. Цей лікар каже, що майже рік просидів у сирійській в’язниці і піддавався тортурам за те, що допомагав пораненим сусідам.
«Я цивільна людина, маю сім’ю. Мене знали і поважали удома. Я маю власну клініку, викладаю в університеті. І раптом я став злочинцем! За що? За те, що допомагав пораненим!», - обурюється він.
Як і вдова Гасна, поранені сирійці не падають духом і підтримують повстанців. Гасна виклала свою біль у поезії, закликаючи чоловіків своєї країни боротися за перемогу і свободу.
