Повномасштабне вторгнення Росії призвело до закриття понад 200 ЗМІ в Україні. Про це у п'ятницю, 3 травня, з нагоди Всесвітнього дня свободи преси заявила посолка США в Україні Бріджит Брінк.
У зверненні, опублікованому в мережі Х, вона наголосила на хоробрості українських журналістів і засудила атаки Кремля проти працівників ЗМІ.
"Вільні ЗМІ – це поінформована громадськість. І саме в цьому полягає сила демократії. Тому Кремль цинічно атакує журналістів, скидаючи бомби на готелі, де розміщуються журналісти, руйнуючи місцеві теле- та радіовежі, цензуруючи ЗМІ на окупованих територіях і в самій Росії," – зазначила Бріджит Брінк.
Посолка наголосила, що "незалежні медіа в Україні залишаються опорою демократії та мають важливе значення для її євроатлантичних прагнень і гарантують, що уряд дотримується найвищих стандартів підзвітності та прозорості."
"У мене від початку складалося враження, що нас просто хотіли позбутися в марафоні"
Як повідомляв Голос Америки, Україна поліпшила свої позиції в цьогорічному Індексі свободи преси, оприлюдненому 3-го травня Міжнародною організацією "Репортери без кордонів". Вона посідає 61 місце зі 180, піднявшись на 18 позицій, порівняно з торішнім рейтингом.
"Репортери без кордонів" відзначили покращення показника безпеки – зменшення кількості загиблих журналістів, і політичного показника для України.
В організації заявили, що війна, розпочата Росією 24-го лютого 2022 року, ставить під загрозу виживання українських ЗМІ, бо в цій "інформаційній війні" Україна "перебуває на передовій протидії експансії кремлівської системи пропаганди".
"Після російського вторгнення в лютому 2022 року безпека журналістів опинилася під загрозою, як ніколи. Іноді їх навмисно обстрілюють, попри те, що вони демонструють знаки "Преса", і список поранених або вбитих репортерів і медіа, які сильно постраждали від авіаударів, продовжує зростати", – мовиться у повідомленні.
Французька міжнародна організація зі захисту журналістів також відзначає, що загрози для репортерів існують і у віртуальній сфері.
"Кібератаки, порушення конфіденційності джерел і обмеження доступу до інформації також викликають занепокоєння", – йдеться в повідомленні організації "Репортери без кордонів."
Правозахисники також заявили, що український медіаландшафт є різноманітним, але частково залишається під контролем олігархів, які володіють більшістю національних телеканалів.
Українські журналісти не погоджуються з оцінками України в рейтингу
Водночас 3-го травня в ефірі програми "Брифінг" Української служби Голосу Америки голова Наглядової ради Суспільного мовлення України Світлана Остапа заявила, що такий рейтинг не можна вважати об'єктивним.
"Я не дуже згодна з таким рейтингом, тому що він переважно пов'язаний із кількістю загиблих журналістів на фронті. Це не Україна винна, скільки журналістів загинуло", – сказала Остапа.
Стеження представників СБУ за журналістами-ро-слідувачами..., деякі факти цензури були також
Крім того, вона наголосила, що в Україні були факти, які, навпаки, не сприяють підняттю позицій у такому рейтингу.
"Зокрема, стеження представників СБУ за журналістами-ро-слідувачами Bihus.Info, деякі факти цензури були також... Ми не приховуємо це, все фіксується, ми це обговорюємо на заходах і доносимо до правоохоронних органів," – сказала Остапа.
Коментуючи ситуацію з телемарафоном "Єдині новини" та інформацію про те, що Суспільне мовлення можуть позбавити вечірніх слотів у ньому, Світлана Остапа повідомила, що після низки заяв громадських організацій Суспільне поки продовжить мовити у вечірньому прайм-таймі.
Водночас вона зазначила, що Суспільне буде також намагатися розширити власне мовлення поза межами телемарафону.
"У мене від початку складалося враження, що нас просто хотіли позбутися в марафоні. Але робили все таким чином, щоб ми самі вийшли, грюкнувши дверима. І для цього запропонували спочатку, що нас позбавлять вечірнього прайму. Ми були категорично проти," – сказала Остапа.
Раніше радник керівника Офісу президента Сергій Лещенко заявляв, що без телемарафону в Україні виникне медіахаос, а спроби дискредитувати контрольований владою потік новин – це частина російської пропаганди.
Як повідомляв Голос Америки, Державний департамент США у своєму звіті про дотримання прав людини у світі в розділі про Україну згадав телемарафон.
Відповідно до звіту, в Україні у 2023 році спостерігалися випадки порушення права на свободу слова.
"Конституція і закон передбачають свободу вираження поглядів, у тому числі для преси й інших медіа, але влада не завжди поважала ці права. Президент Зеленський підписав указ про введення воєнного стану в лютому 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що дозволило подальше обмеження медіа і свободи медіа", – йдеться у звіті.
Блокування українських медіа на окупованих територіях
Найбільших утисків у доступі до інформації наразі зазнають українці, які мешкають на окупованих територіях.
Зокрема, на підконтрольних Росії районах Запорізької області представники окупаційної влади перевіряють супутникові антени мешканців щодо того, чи не спрямовані вони на українські телеканали. Про це 3-го травня в ефірі програми "Брифінг" Української служби Голосу Америки розповів журналіст Радіо Свобода, ведучий програми "Новини Приазов'я" Олександр Янковський.
Він додав, що українцям "наполегливо радять встановити безкоштовне обладнання, щоб люди дивилися винятково російські телеканали."
Він наголосив, що з боку окупаційної влади діє багато інших обмежень.
"Facebook заблокований, багато сатів заблоковані, люди не можуть заходити на сайти і читати медіа через соцмережі...
Люди часто побоюються підписуватися на українські канали в Telegram
Є певний доступ через Youtube, який не заблокований, а також через Telegram, але люди часто побоюються підписуватися на українські канали в Telegram, оскільки буває таке, що на окупованій території можуть перевірити телефон і поставити запитання, чому людина читає українські канали," – зазначив Янковський.
Він зазначив, що ситуація з контролем над медіа після повномасштабного вторгнення Росії в Україну відрізняється від тієї, яку спостерігали під час окупації Криму.
"На материковій частині України – у Херсонській, Запорізькій областях – усе було значно брутальніше, і одразу були захоплені кілька журналістів, деякі з них і зараз перебувають у російському полоні".
Зокрема, фрілансера проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислава Єсипенка, заарештували у 2021 році, звинувативши його у «зв’язках з українськими спецслужбами» та «зберіганні й перевезенні боєприпасів».
18 серпня 2022 року Верховний суд Криму, підконтрольний Росії, засудив Єсипенка до п’яти років колонії загального режиму та штрафу 110 тисяч рублів. Спочатку журналіста засудили до шести років позбавлення волі та штрафу в розмірі 110 тисяч рублів. Російське обвинувачення вимагало для Єсипенка 11 років позбавлення волі.
Попри загрози, як сказав Янковський, його редакція продовжує співпрацювати з людьми, які лишилися на окупованих територіях, деякі з них продовжують ділитися інформацією про реальну ситуацію.
За даними Інституту масової інформації, станом на 3 травня, 79 медійників загинули внаслідок російської агресії в Україні, 10 із них – під час виконання професійної діяльності.
Дивіться також:
