Спеціальні потреби

Актуально

«Я щасливий, що це ще не був мій час» - спогади військового Степана Шишки про теракти 11-го вересня

Капітан першого рангу військово-морських сил США у відставці, колишній начальник штабу підводних сил НАТО Північного регіону в Лондоні, українець за походженням Степан Шишка 11 вересня 2001 року був у будинку Пентагону. Приміщення, куди влучив того ранку літак, знаходилось у ста метрах від його офісу. Двадцять шість колег Степана не врятувалися.

Степан Шишка каже, що кар’єру військового він не обирав, вона вибрала його. Випускника факультету фізики Арізонського університету рекрути з флоту вмовили послужити чотири роки в якості фізика-ядерника на підводному човні. Так розпочались його тридцять років військової служби.

«В той час ще не було Чорнобиля, ще Three Mile Island не відбувся, ядерна індустрія мала потенціал поширюватися і розбудовувалася в Америці. Я собі подумав – це чотири роки, це не багато, так я вступив у флот, здобув вишкіл, почав служити, кататися по морю, інші держави відвідувати, це було не зле», – пригадує Степан.

У дві тисячі першому Степан Шишка служив у відділку Пентагону з міжнародних зв’язків. Ранок одинадцятого вересня почався для Степана о 8:15 щоденною нарадою офіцерів операційного центру військово-морських сил США. Через півгодини у кімнату зайшов вартовий та повідомив військових, що в одну з веж Всесвітнього торговельного Центру в Нью-Йорку врізався літак.

«Ми собі у той момент подумали, що якась страшна аварія сталася або хтось п’яний заснув, бо було тяжко уявити, як таке могло статися. Кожному на думку спало, що це страшний випадок, але випадок…. Ми вийшли, дивимось і бачимо, що другий літак врізається в другий будинок, і відразу ми зорієнтувались, що це не є випадок, а що це є якісь напад, якась атака», – розповідає Степан.

За десять хвилин потрясло і будинок Пентагону. Працівники в паніці та повному нерозумінні, що відбувається, почали залишати будинок. Плани евакуації, каже Степан, звичайно існували, але нагоди скористатися ними ніколи не було.

«В разі аварії якоїсь – де нам вийти? Де спільне місце, щоби зійтися, щоб перевірити, хто є, а кого нема. Тому у нас зайняло довгий час з’ясувати, хто з наших співробітників вийшов живим, а кого нема, кого не можемо знайти», – каже він.

Літак вдарив в самий операційний центр військово-морських сил США. Наступного дня його офіцери вже були на роботі.

«26 колег, з якими я працював загинули у той день. І ми тимчасовий операційний центр мусили влаштувати в іншому будинку і мусили далі працювати», – розповідає Степан.

Багато хто пам’ятає ті дні, як час, коли нація по-справжньому об’єдналася. Степан пригадує, як перехожі на вулиці допомагали тим, хто вийшов живим з будинку:

«Багато хто пам’ятає ті дні, як час, коли нація по-справжньому об’єдналася. Степан пригадує, як перехожі на вулиці допомагали тим, хто вийшов живим з будинку».

Найтяжчими для родини, каже Степан, були ті три години, коли він через перевантаженість телефонних ліній він не міг повідомити, що живий та здоровий. Пояснювати, що сталося, дітям, які були у третьому та п’ятому класах, Степану довелося самому:

«Сказав, були недобрі люди, що літака захопили, забили пілота та влетіли у Пентагон, і що багато людей загинуло і що їх батько дуже щасливий, що це не був його час».

На відміну від понад ста колег Степана, які не вийшли з будинку Пентагону того ранку. Степан сподівається, що такий кошмар не повториться більше ніколи, втім світові треба навчитися толерантності, каже він.

«Америці іти всюди по світі і або наказувати, або показувати, як провадити своєю державою - це є таке завдання, яке на мою думку , не відповідно іншій державі брати, треба мати велике его, щоб думати, що ми все знаємо, я так не думаю…В дійсності нема кордонів у світі, і ми мусимо навчитися жити у тому світі, я не думаю, що ми ще вміємо в тому світі жити», – вважає Степан.

Степан Шишка вже півтора року у відставці. На пенсії він активно займається справами української громади, в тому числі бере участь у діяльності Пласту. І нарешті у нього з’явився час для улюбленого хобі – музики.

Всі новини дня

В Китаї тривають наймасштабніші за останній час протести: що викликало невдоволення китайців? Відео

У Китаї тривають масштабні протести через так звану політику «нульового ковіду», яка передбачає суворі карантинні обмеження. В Білому домі поки стримано реагують на демонстрації. Кажуть, підтримують право людей по всьому світу виходити на мирний протест.

Байден сподівається на співпрацю в Конгресі у питанні фінансування України та боротьби з COVID-19

Президент Джо Байден з лідером республіканців у Палаті представників Кевіном Маккарті, лідером більшості в Сенаті Чаком Шумером, спікеркою Палати представників Ненсі Пелосі та лідером республіканців у Сенаті Мітчем Макконнелом. Білий дім. Вашингтоні. 29 листопада 2022 року.

На зустрічі з представниками Конгресу президент США Джо Байден заявив, що забезпечення фінансування для України та на боротьбу з епідемією COVID-19 є його пріоритетами до того, як республіканці переберуть контроль над палатою представників на початку наступного року.

У вівторок президент Байден провів переговори з лідерами демократів і республіканців Палати представників і Сенату про плани спільної роботи до кінця року, доки не зміниться баланс сил у Конгресі.

У результаті листопадових проміжних виборів до Конгресу США, республіканці отримали незначну більшість у Палаті представників і з січня можуть ускладнити голосування за порядок денний Байдена на наступні два роки. Демократи Байдена зберегли контроль над Сенатом.

Президент Байден запросив до Білого дому нинішнього лідера сенатської більшості Чака Шумера, лідера республіканців у Сенаті Мітча Макконнелла, діючу спікерку Палати представників демократку Ненсі Пелосі та лідера республіканців у нижній палаті Конгресу Кевіна Маккарті.

Спікер Палати представників Ненсі Пелосі та лідер більшості в Сенаті Чак Шумер виходять після зустрічі з президентом США Джо Байденом та іншими лідерами Конгресу в Білому домі у Вашингтоні, США, 29 листопада 2022 року. REUTERS/Kevin Lamarque
Спікер Палати представників Ненсі Пелосі та лідер більшості в Сенаті Чак Шумер виходять після зустрічі з президентом США Джо Байденом та іншими лідерами Конгресу в Білому домі у Вашингтоні, США, 29 листопада 2022 року. REUTERS/Kevin Lamarque

Вони обговорили питання внутрішньої політики, зокрема, фінансування необхідне для продовження боротьби з COVID-19, та головне питання зовнішньої політики і політики національної безпеки – підтримку боротьби України проти незаконного вторгнення Росії.

Президент Байден сказав, що після підписання понад 200 двопартійних законопроектів, які стали законами, він прагне продовжувати сумлінно працювати над зближенням позицій обох партій.

Тим часом Кевін Маккарті дав зрозуміти, що якщо він обійме посаду спікера Палати представників, як він сподівається, співпраця не піде дуже гладко. Зокрема, у питанні України, він сказав, що готовий працювати з демократами, якщо вони «бажають взяти наші витрати під контроль».

Після зустрічі у Білому Домі Кевін Маккарті сказав, що мав три послання до президента Байдена: забезпечити щільність кордонів, скасувати обов'язкову вакцинацію проти COVID в армії та зупинити «необдумані витрати».
Після зустрічі у Білому Домі Кевін Маккарті сказав, що мав три послання до президента Байдена: забезпечити щільність кордонів, скасувати обов'язкову вакцинацію проти COVID в армії та зупинити «необдумані витрати».

«Я вважаю те, що зробила путінська Росія – це неправильно, це звірство. Я вважаю, що якби ми пішли на певні кроки зазделегідь, це, певно могло б запобігти вторгненню. Але я – не за безлімітні чеки на будь-що. Це важкозароблені гроші платників податків, і я хочу переконатися, що будь-яке фінансування, яке ми виділяємо, потрапляє у правильне місце», – заявив Маккрті, чякий раніше багато разів заявляв, що не проти допомоги Україні, але проти того, щоб Україні давали «необмежений чек».

Маккарті також нагадав, що, ще у 2015 році на зустрічі з президентом Байденом «закликав до того, щоб продавати Україні Джавеліни, захисну зброю, яка б зупинила російські танки», але «на жаль, у той день я не досягнув успіху, хоч привів із собою двопартійну групу законодавців».

15 листопада адміністрація Байдена направила до Конгресу на схвалення додаткове фінансування на 9,25 мільярда доларів на боротьбу з COVID-19 і на 37,7 мільярда доларів на підтримку України.

США надали Україні – майже 66 мільярдів доларів з часу російського вторгнення, більша частина цієї суми була виділена на оборону. На думку багатьох експертів, американці не жертвують ці гроші Україні, а інвестують у свою власну безпеку та безпеку союзників. Бо якщо українці переможуть, вони дадуть поштовх для просування свободи по цілому світу, що є в інтересах США.

«Ми – оркестр нової генерації». Тетяна Калініченко про виступ у Вашингтоні Київського Оркестру «Нова Ера». Інтерв'ю

Тетяна Калініченко: «у Вашингтоні відзначили «дуже особливий дух» і атмосферару, яку оркестр несе у концертний зал».

«Класичний концерт засвідчує демонстративну відповідь України на російське вторгнення», «По-справжньому «нова ера». Жоден музикант не старше 42 років, це – нова Україна, це – нове покоління, і вони рясніють талантом», – такі відгуки про виступ українського оркестру «Нова ера» лунали у Вашингтоні.

Благодійний концерт на підримку України, що відбувся у середині жовтня на сцені найбільшого концертного залу Вашингтона The Kennedy Center, об'єднав зусилля молодих українських музикантів з Київського Оркестру «Нова Ера» та відомого у всьому світі скрипаля Джошуа Белла. Кошти з концерту, включно з гонораром відомого скрипаля, відправили для платформи United 24, що збирає гроші на боротьбу з російською агресією. Про дебют українських музикантів у США та культурну дипломатію диригентка оркестру Тетяна Калініченко розповіла в ексклюзивному інтерв'ю «Голосу Америки».

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Ілона Войтович: 18 жовтня оркестр Нова ера дебютував на сцені Кеннеді Центру у Вашингтоні. Це також була ювілейна дата - 15-річчя оркестру. Але концерт був організований для збору коштів для платформи United 24 на підтримку України. Чи таким Ви собі уявляли ювілей оркестру?

Ми не лише інноваційний оркестр, ми - оркестр нової генерації.

Тетяна Калініченко: Коротка відповідь – не таким я уявляла наш ювілей. Але парадоксально, він відбувся на одній із визначних сцен світу. Я собі й навіть уявити не могла, що ми будемо грати перший концерт цього року разом на сцені Кеннеді Центру у Вашингтоні. У залі було 2500 глядачів. Концерт готувався майже сім з половиною місяців – робота, якої можливо зараз не видно але це є результат зусиль дуже багатьох людей, особливо організаторів Chopivsky Family Foundation завдяки, яким цей концерт взагалі відбувся.

Я думаю, що ми і надалі будемо працювати в цьому напрямку і організовувати благодійні збори коштів і концерти. Єдине, що коли такий великий склад - 45 музикантів - це відбувається не так швидко як хотілось би.

І. В. У концерті також брав участь відомий скрипаль, лауреат премії Grammy Джошуа Белл. Розкажіть про його роль в оркестрі і, зокрема, про його виступ Вашингтоні.

Т. К. Він видатна суперзірка, видатний американський скрипаль. Він є наш давній партнер і друг. Ми співпрацюємо починаючи 2015 року. Ми договго вирішували питання відносно репертуару, що саме будемо грати. Опція саме із його концертом - скрипки із оркестром – декілька разів змінювалася, але після довгих місяців перемовин, ми вирішили зупинитися на концерті Макса Бруха. Це концерт для скрипки з оркестром.

На біс він виконав за власним бажання гімн України. Це з його боку був величезний жест на підтримку України.


І. В. Ваш оркестр називають інноваційним у жанрі класичної музики. У складі у вас міжнародні музиканти українського походження. Яким було ваше бачення в його заснування, і чи змінилося воно сьогодні в контексті культурної дипломатії?

З моменту заснування оркестру у 2007 році, був вибраний фокус на міжнародне співробітництво. Це є одим із наших основних напрямків і ми його не змінювали.

Т. К. Так, наші музиканти міжнародного рівня, вони всі з України. Якась частина зараз тимчасово перебуває за кордоном. Я також. З моменту заснування оркестру у 2007 році, був вибраний фокус на міжнародне співробітництво. Це є одим із наших основних напрямків і ми його не змінювали. Ми зараз тимчасово, нажаль, не можемо активно втілювати проекти але міжнародне визнання для мене було величезним пріоритетом з першого дня.

Окільки зараз Україна звучить скрізь, я бачу нас, як яскравих представників сучасної України. Я б сказала, що ми не лише інноваційний оркестр, ми – оркестр нової генерації. Тим більше ми є незалежний оркестр і наше місце в світі – активно представляти українську культуру. Я роблю все, щоб розширити спектр діяльності оркестру, гастрольні маршрути і, щоб саме «Нову Еру» з України почули якнайбільше у світі.

І. В. Щоб ви хотіли сьогодні сказати українцям? Можливо передати через музику, через мистецтво?

Т. К. Ми сказали зі сцени дуже багато. У нас була в програмі Симфонія № 7 Бетховена. Це одна з найоптимістичніших симфоній. Там дуже сильно відчувається дух перемоги. Разом з тим, там є дуже трагічна друга частина, яку часто називають реквієм. Але сам дух, загальний, цієї симфонії - це жага до життя і дух перемоги.

Ми на декілька кроків у чомусь випереджує увесь світ. І зараз Україна демонструє - цей нереальний дух, який не лише не можна зламати, навпаки - ми ще й його передає іншим.

Що би я хотіла сказати українцям? Наша країна – найкраща в світі. Саме зараз стало зрозуміло, коли багато, хто знаходиться за кордон, що у нас є дуже багато чого, що ми можемо повчити інші країни. Стало зрозуміло, що у нас країна майбутнього в прямому сенсі цього слова. Ми на декілька кроків у чомусь випереджуємо увесь світ. І зараз Україна демонструє цей нереальний дух, який не лише не можна зламати, навпаки - ми ще й його передає іншим.

Коли ми грали у Вашингтоні це дуже відчувалася. Було дуже багато відгуків, де відзначили «дуже особливий дух» і атмосферару, яку оркестр несе у концертний зал. І те саме стосується всіх українців.

Сподіваюся, що ми можемо передати і показати це, якомога більше глядачів у всьому світі. Я із нетерпінням чекаю, коли ми зможемо зіграти концерт в Києві удома, тому що це ні з чим не можна порівняти.

Що в Пентагоні та Білому Домі кажуть про перспективи надання Україні систем ППО. Відео

Що в Пентагоні та Білому Домі кажуть про перспективи надання Україні систем ППО. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:36 0:00

Більше про перспективи надання Україні систем протиповітряної оборони розповідає Юлія Ярмоленко, що стежила за сьогоднішніми повідомленнями з Пентагону.

НАТО посилить підтримку України – підсумки першого дня зустрічей у Бухаресті. Відео

НАТО посилить підтримку України – підсумки першого дня зустрічей у Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:28 0:00

НАТО посилить підтримку України, допоможе із захистом від російських атак та відновленням інфраструктури. Про це йдеться у заяві міністрів закордонних справ членів НАТО, які завершили перший  день зустрічей у Бухаресті.

Більше

XS
SM
MD
LG