Спеціальні потреби

Актуально

Табачник оголосив війну «Могилянці»?

Табачник оголосив війну «Могилянці»?

Міністр освіти і науки Дмитро Табачник оголосив війну Києво-Могилянській академії. Про це заявив президент НаУКМА Сергій Квіт на прес-конференції у четвер.

«Очевидно, міністрові не потрібен такий прецедент, щоб був ефективний університет, який до того ще й працює без корупції», – сказав Квіт, пояснюючи своє бачення конфлікту.

За його словами, «Могилянка» зараз має дві конфліктні ситуації з Міністерством освіти і науки. Причому обидва ці конфлікти пов’язані персонально з Дмитром Табачником, а не з міністерством чи його працівниками.

Перша проблема полягає у тому, що вишу не дозволяють зберегти у правилах прийому на наступний рік вимогу до абітурієнтів про знання англійської мови.

«Хоча вже 19 років ми вимагаємо від вступників знання англійської, і в статуті у нас записано дві робочі мови – українська, англійська. І це не просто декларації. Частина навчального процесу в нас відбувається англійською мовою. І тому ми не можемо не вимагати сертифікату. Бо якщо молода людина прийде до нас вчитися і не знає англійської, вона не зрозуміє наших викладачів, які ведуть спецкурси по-англійськи, іноземців, які в нас викладають, не зможе опанувати обов’язкових до вивчення джерел, значна частина яких англомовні. Якщо нам скасовувати англійську мову при вступі, нам треба скасовувати англійську мову викладання – а це означає втрату всіх наших зв’язків з іноземними університетами в частині обмінів викладачами та студентами. Це абсолютно неприйнятно – скасовувати англійську мову в наш час. І це заперечує базові принципи Болонського процесу, за якими навчання у європейських університетах ведеться рідною мовою і англійською», – наголосив президент «Могилянки».

Друга конфліктна ситуація, за його словами, полягає у вимозі перезатвердження статуту. З приходом міністра Табачника було прийнято рішення підпорядкувати Києво-Могилянську академію Міністерству освіти. «Ми не були проти цього, – каже Квіт, – однак тепер від нас вимагають перезатвердити статут. І метою, як виглядає, є прибрати зі статуту все те, що дало нам можливість за попередні 20 років досягти успіхів, які ми маємо зараз».
Окрім англійської мови, зі статуту вишу хочуть викреслити докторську школу – програму підготовки докторів філософії (PhD). Сьогодні Києво-Могилянська академія – єдиний університет в Україні, який створив докторські програми західного зразка. «Це не кандидат наук, якому дали інший диплом, – пояснює Квіт. – Це принципово інша система підготовки і докторський ступінь, який визнають європейські університети».

Готувати докторів філософії не можна, вільне відвідування лекцій заборонено, штатний розпис формувати не вільно.

«Очевидно, не подобається автономний університет, тому що фактично в Україні немає автономії вищих навчальних закладів, держава хоче контролювати кожен чих у діяльності вишів. Але ми за духом вільний університет. Очевидно, це не подобається», – висновує ректор «Могилянки».

При цьому він не виключає, що наслідком оголошеної «Могилянці» війни можуть стати позапланові перевірки і тиск на нього персонально аж до спроб звільнити через догани.

На прес-конференції Сергій Квіт звернувся до журналістів по підтримку. «Тому що від того, як буде розвиватися ситуація з Києво-Могилянською академією, багато в чому залежатиме, як у нас буде розвиватися ситуація з наукою і освітою в Україні», – вважає президент НаУКМА.

Крім того, ректор «Могилянки» вкотре скритикував проект закону «Про вищу освіту», поданий Міністерством освіти. За його словами, документ спрямований на самоізоляцію України. «Цей закон відкидає нас назад. Він відмежовує Україну від єдиного простору європейської вищої освіти», – стверджує Квіт. Як він додав, «Ми повинні однозначно відмовитися від цього проекту закону «Про вищу освіту». Він обговорюється і протаскується невідомо з якою метою».

Раніше ректор Києво-Могилянської академії звернувся до президента України, голови Верховної ради і прем’єр-міністра з відкритим листом, у якому назвав курс міністра освіти Дмитра Табачника спрямованим на «авторитарну централізацію управління і деградацію науки та освіти в Україні».

Всі новини дня

ВПС Фінляндії проводять перші за десятиліття військові навчання. Відео

ВПС Фінляндії проводять перші за десятиліття військові навчання. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:12 0:00

Фінляндія подала заявку на членство до оборонного альянсу НАТО після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Через побоювання щодо намірів РФ, ВПС Фінляндії cьогодні проводять перші за десятиліття військові навчання.

Уряди багатьох країн викликають або висилають послів РФ у відповідь на незаконну анексію українських територій  

Подія на підтримку незаконної анексії Росією окупованих українських територій, Москва, 30 вересня 2022. Reuters

Європейські країни роблять нові дипломатичні кроки щодо РФ у відповідь на так звані референдуми та незаконну анексію Росією окупованих українських територій.

Міністерство закордонних справ Литви в понеділок оголосило персоною нон ґрата головного російського дипломата в країні.

"(Його)останні дії та заяви несумісні зі статусом дипломата, і повинні розглядатися як втручання у внутрішні справи країни перебування", - йдеться в заяві МЗС Литви, повідомляє Reuters.

Тим часом Німеччина, Італія, Австрія, Данія та Бельгія викликали російських послів у координації дій з зовнішньополітичною агенцією ЄС (European External Action Service), пише MSN із посиланням на німецьку агенцію DPA.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що Фінляндія і Польща викликали послів Росії у своїх країнах, щоб засудити спробу Москви незаконно анексувати ще чотири українські регіони, "що є кричущим порушенням суверенітету України, територіальної цілісності та Статуту ООН".

Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Пшидач 3 жовтня повідомив TVN24, що, ймовірно, будуть проведені подальші зустрічі по всій Європі, щоб "висловити цю позицію", хоча він поки не очікує оголошення російського посла персоною нон ґрата.

"Ми обговорюємо такі рішення з нашими союзниками по ЄС і НАТО. І якщо ми спільно з усіма [нашими] європейськими і євроатлантичними союзниками прийдемо до висновку, що такі кроки будуть потрібні і вигідні, то ми їх зробимо", – додав Пшидач.

При цьому, як повідомляє Sky News, українська громада закликає уряд Австралії видворити російського посла у країні за висловлювання про те, що австралійцям "промили мізки".

Міністерство закордонних справ Чехії закликало чеських громадян якнайшвидше покинути Росію через "погіршення безпеки" в Росії для громадян країн Євросоюзу і НАТО.

"У зв’язку з оголошенням [російською владою] часткової військової мобілізації громадянам Чехії, які також мають російське громадянство, слід пам’ятати, що, перебуваючи на території Російської Федерації, вони сприймаються російською владою насамперед як громадяни Російської Федерації, і посольство Чехії в Москві не може забезпечити їм належний повний консульський захист", – йдеться в заяві.

У вересні залишити Росію, "поки є можливість", своїх громадян закликали США.

3 жовтня Державна дума Росії ухвалила закон про "прийняття", а фактично анексію частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей "до складу" РФ.

Україна і держави Заходу засудили такі незаконні дії Кремля та оголосили про нові санкції проти РФ.

Нещодавно до країн, які не визнають російську анексію, приєднались Камбоджія та Катар, яких вважають союзними до Китаю країнами.

У статті використано матеріали Reuters, "Радіо Свобода", MSN, DPA, Sky News, Cambodianess

Дивіться також: Глава МЗС Латвії заявив, що фейкові референдуми - це страх Росії перед контрнастуапом

Давид Арахамія у Вашингтоні наголосив на необхідності оперативної та швидкої передачі озброєння для України. Відео

“Врешті-решт, цю зброю надають. Але за цей проміжок часу, коли ми її попросили і коли її надали, - гинуть тисячі людей. В першу чергу цивільні”, - Давид Арахамія, голова фракції «Слуга народу».

Фінляндія і Польща викликали російських послів через псевдореферендуми на окупованих територіях України

Посольство Росії у Варшаві 

Фінляндія і Польща заявляють, що викликали послів Росії у своїх країнах, щоб засудити спробу Москви незаконно анексувати ще чотири українські регіони шляхом так званих референдумів, які Україна і світ називають фіктивними.

Міністерство закордонних справ Фінляндії повідомило у твітері 3 жовтня, що воно викликало російського посла, «щоб висловити рішуче засудження фіктивних референдумів і оголошення незаконної анексії окупованих українських регіонів Росією, що є кричущим порушенням суверенітету України, територіальної цілісності та Статуту ООН».

У Варшаві заступник міністра закордонних справ Марцін Пшидач 3 жовтня повідомив TVN24, що російського посла викликали на зустріч об 12:00 за київським часом «через дії Росії минулого тижня».

Урядовець додав, що, ймовірно, будуть проведені подальші зустрічі по всій Європі, щоб «висловити цю позицію», хоча він поки не очікує оголошення російського посла персоною нон ґрата.

«Сьогодні я такого оголошення робити не буду», – сказав він.

«Ми обговорюємо такі рішення з нашими союзниками по ЄС і НАТО. І якщо ми спільно з усіма [нашими] європейськими і євроатлантичними союзниками прийдемо до висновку, що такі кроки будуть потрібні і вигідні, то ми їх зробимо», – додав Пшидач.

30 вересня президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей. Він же раніше підписав указ про визнання «незалежності» цих регіонів, виходячи з проведених там під контролем Москви так званих референдумів.

Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.

Україна заявляє, що озброєним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.

Наступного дня після підписання договорів у Кремлі Україна повернула під свій контроль місто Лиман Донецької області і, за словами президента, продовжує наступ.

30 вересня президент Росії Володимир Путін підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей. Він же раніше підписав указ про визнання «незалежності» цих регіонів, виходячи з проведених там під контролем Москви так званих референдумів.

Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.

Україна заявляє, що озброєним шляхом боротиметься за повернення окупованих територій під свій контроль.

Наступного дня після підписання договорів у Кремлі Україна повернула під свій контроль місто Лиман Донецької області і, за словами президента, продовжує наступ.

Дивіться також: Міністр оборони США - про звільнення Лиману

«Ми дуже натхнені тим, що зараз бачимо» - Остін про звільнення Лиману. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:25 0:00

Танки для української армії: німецькі, американські, французькі?

Оновлений танк радянського дизайну T-72 на ремонтному заводі у Києві в лютому 2021 р. У боях з російським вторгненням Україна здобула чимало трофейних російських танків, але в активних бойових діях втрачає десятки танків на місяць.

Чільні українські представники неодноразово заявляли, що для оборони від російської агресії, а особливо для визволення загарбаних Росією українських територій Збройним силам України потрібна міжнародна збройна допомога і зокрема бронетехніка й танки.

Зусилля Берліна зараз треба зосередити на створенні консорціуму європейських країн, які використовують танк Леопард-2.

В перші місяці після лютневого вторгнення українці отримали танки від східноєвропейських країн, які мали в арсеналах бронетехніку створену в радянську епоху для армій комуністичних держав Варшавського договору.

Тепер військові коментатори кажуть, що виснаження тих невідновлюваних запасів, а також перехід української армії на зброю й амуніцію зі стандартами НАТО логічно вимагає постачання Україні бойових машин західного виробництва.

Фахівці підкреслюють, що успіх тривалих бойових дій не може залежати від лише якогось одного виду зброї чи виду військ, і, наприклад, в нещодавніх українських наступальних операціях важливу роль відіграла надана західна далекобійна артилерія: гаубиці та системи ракетного вогню HIMARS і M270.

Український ветеран Тарас Чмут, який зараз очолює фонд допомоги армії «Повернись живим» та інформаційний «Український мілітарний центр» зауважив у розмові з Голосом Америки, що «танки не панацея» і що потрібні й інші бронемашини для піхоти, а також боєприпаси й забезпечення, «бо без пального ваш танк не їде».

«Але якщо ворог прорвав вашу оборону, або коли вам треба наступати, то потрібні важкі танки і бронетехніка для піхоти, щоб вона могли швидко пересуватись відкритим простором. Інакше піхоту просто розстрілюють з кулеметів та артилерії», - визнав в одній з дискусій німецький військовий аналітик Ґустав Ґрессель.

Нам потрібні «Абрамси», бо наш головний геополітичний союзник це Сполучені Штати Америки.
Тарас Чмут

«Для нас бойові танки означають можливість зберегти більше життів», - наголосив український президент Володимир Зеленський німецькій газеті Bild.

У відповідь на попередні заяви німецького канцлера Олафа Шольца, що Берлін вважає надання Україні важкої західної бронетехніки особливим кроком і не хоче діяти, випереджаючи західних союзників, Зеленський сказав, що «Німеччина є найпотужнішою економікою Європи і може вести перед, подаючи приклад».

«Леопарди»

«Головні нові зусилля Берліна зараз треба зосередити на створенні консорціуму європейських країн, які використовують танк Леопард-2», - пропонує група аналітиків центру «Європейська рада зовнішніх відносин» (ECFR).

Танк «Леопард» на навчаннях у Фінляндії у травні 2022 р.
Танк «Леопард» на навчаннях у Фінляндії у травні 2022 р.

Вони пояснюють, що танк Леопард-2, який почали виробляти 1979 року, і який відтоді зазнав кілька оновлень, зараз використовують в арміях більшості країн Європи, що «загалом мають понад 2 000 тих танків у різному стані готовності».

Ті аналітики кажуть, що якщо кожна з держав виділить невелику кількість танків, то це не буде втратою для їхніх арсеналів, а крім того, об'єднання ремонтних потужностей різних країн з фінансуванням через ЄС перетворить це на програму допомоги Україні і ,водночас, модернізації європейських армій.

«Абрамси»

«Нам потрібні «Абрамси», - однозначно стверджує Тарас Чмут, - бо наш головний геополітичний союзник це Сполучені Штати Америки».

«США мають на довготерміновому зберіганні величезну кількість танків. Мова може йти про тисячі одиниць. Німеччина, Європа в цілому стільки не мають, тому для США виділити нам зараз 200-400 танків не буде якоюсь критичною проблемою», - вважає український фахівець.

Американські танки «Абрамс» на навчанні в Латвії у березні 2021 р.
Американські танки «Абрамс» на навчанні в Латвії у березні 2021 р.

Тарас Чмут доводить, що обирати партнерів в озброєнні, наприклад і в авіації, треба, дивлячись на далеку перспективу, і «оскільки США вже зараз нам багато допомагають, то логічніше було б вкладати кошти в американську економіку, бо ви стаєте залежними від танка, який ви отримуєте, коли йдеться про обслуговуванню, ремонт і будете далі щось купувати».

«Для розвитку довгострокових стосунків я би обирав США», - підкреслює він, вказуючи, що перед українською армією вже постала потреба уніфікації різних озброєнь для кращого їх ремонту, утримання в боєздатному стані і для навчання військових.

«Леклерки»

Франція пишається тим, що вона серед перших західних країн після лютневого російського вторгнення надала українській армії далекобійні і швидкі самохідні гаубиці Цезар.

Французький фахівець міжнародної безпеки П’єр Ґарош, який працює в Лондонському університеті вважає, що давно пора, аби Україна отримала також французькі важкі танки Leclerc.

В інтерв’ю Бі-Бі-Сі він сказав, що така партій могла б складатися з 50 одиниць.

«Ми дуже натхнені тим, що зараз бачимо» - Остін про звільнення Лиману. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:25 0:00

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG