Спеціальні потреби

Актуально

"Війна вже зараз негативно впливає на діагностування раку в Україні", - Кудіненко, благодійний фонд "Таблеточки"

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:26 0:00

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео

Засновницю фонду «Таблетки» Ольгу Кудиненко називають однією з найвпливовіших жінок України. В українській онкосфері завдяки її фонду відбулися революційні зміни. Але війна змушує все починати спочатку. Також фандрейзерка та членкиня опікунської ради дитячої лікарні «Охматдит» розповіла журналістці Російської служби "Голосу Америки" Ксенії Турковій про те, як війна вплинула на сім'ї із окнкохворими дітьми в Україні.

"Спочатку війни ми евакуювали 800 родин, в яких є онкохворі діти. 800 дітей знаходяться на лікуванні у Європі, Канаді та США".
Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»

Ксенія Туркова, Голос Америки: Ольго, ви приїхали до Вашингтону, щоб у тому числі, обговорити з американськими політиками ситуацію, в якій опинилися онкохворі діти. Із ким ви зараз зустрічаєтесь? Я вже бачила ваше фото із Гілларі Клінтон.

Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»: Я приїхала в США, аби залучитися допомогою для онкохворих дітей в Україні. Я не тільки у Вашингтоні. Це вже мій 6-й тиждень в країні. Я була тиждень в Сан-Франциско, три тижні у Мемфісі, де знаходиться найкращий у світі шпиталь для лікування дитячого раку «Saint Judes children's research Hospital». Цей шпиталь прийняв на лікування 8 родин з України, в яких є онкохворі діти. Ну, і вже зараз приїхала у Вашингтон, у тому числі, заради зустрічей із політиками. Я не хочу щоб складалося враження, ніби я зустрічаюся тільки з політиками. Я зустрічаюся з усіма небайдужим людьми, які готові допомагати онкохворим дітям в Україні та з України.

"В Україні рівень виживання серед дітей з раком становить тільки 50%. У той час як в розвинених країнах таких як США, Канада, Німеччина, Велика Британія, - рівень виживання понад 85%. Тобто в Україні кожна 2-га дитина, на жаль, помирає від раку. У той час як в розвинених країнах майже 9-теро дітей із 10-ти одужують".
Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»

КТ: Чим зараз можуть Сполучені Штати допомогти?

ОК: Спочатку війни ми евакуювали 800 родин, в яких є онкохворі діти. 800 дітей знаходяться на лікуванні у Європі, Канаді та США. Чим вони можуть допомогти зараз? По-перше, цим родинам потрібна допомога в країнах Європи, тому що люди їхали з лікарень, без речей, дехто без документів виїжджав. Їм потрібна допомога на місцях. По-друге, і це потрібно робити вже зараз, ми повинні думати про відновлення онкологічної служби в Україні. Тому що вивозячи людей ми тим самим, ставимо під загрозу онкологічному службу в Україні. Це значить, що ми не зможемо повернути потім людей до України, щоб вони отримували якісне лікування там.

Також, діти будуть діагностовані з раком навіть під час війни. Нам потрібно думати: де це буде зроблено? Як ми будемо залучати ліки? Де ми будемо брати витратні матеріали? І як ми будемо забезпечувати безперервний процес лікування для онкохворих дітей?

КТ: Беззаперечно війна вплинула на ситуацію, але я хочу вас запитати із якими проблемами, до початку повномасштабної війни, стикалася сфера онкології в Україні?

"В Україні понад 1000-чу дітей кожного року діагностується з онкологією. Тобто, 3-ри родини на день дізнається, що у їхньої дитини рак. Зараз, цифри набагато менші. Не тому що дітей з раком стало менше, а тому що не мають змоги вчасно діагностуватися".
Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»

ОК: Я буду говорити про дитячу онкологію. По-перше в Україні рівень виживання серед дітей з раком становить тільки 50%. У той час як в розвинених країнах, таких як США, Канада, Німеччина, Велика Британія, - рівень виживання понад 85%. Тобто в Україні кожна друга дитина, на жаль, помирає від раку. У той час як в розвинених країнах майже 9 із 10-ти одужують. Які основні проблеми були? По-перше, не було сталого забезпечення ліками. Деколи бували моменти, коли ліків не було. Не усі ліки є в наявності. Деякі ліки ми закуповували за кордоном. По-друге, не дуже просто було діагностувати дитячу онкологію, тому що не було онко-настороги серед педіатрів та серед лікарів. По-третє, це оснащеність медичних центрів. Ми мали тільки два медичні центри, які були повноцінно оснащені для лікування дітей з онкологією. Водночас, не було жодного дитячого центру, в якому ми могли би включати увесь повний спектр лікування від раку. Тобто, все одно це були розрізнені місця, розрізнені лікарні, де батьки повинні були бути менеджерами своїх дітей, мали їх перевозити, мали контролювати процес лікування.

Ну, і як кажуть в англійській мові “last but not least” - в Україні не існувало психологічно-соціальної підтримки сімей, в яких діти хворіють на рак. Коли дитина потрапляла в лікарню, вона не відвідувала школу, у неї було обмежене коло спілкування і усе, що їй залишалося, це її хвороба, у той час як її дитинство минало. А це теж впливає і на настрій, і на результати боротьби з раком.

КТ: Як конкретно вплинула війна?

ОК: В деяких містах люди просто не можуть отримувати повноцінну допомогу, а деякі міста окуповані, такі як Херсон. Коли почалась війна, склади із ліками знаходяться в Київській області, вони були окуповані - такі міста, як Ірпінь, Буча, Гостомель, тощо. І ми не могли розвозити ліки, ми дуже переживали, чи цей склад залишиться чи його знищать. Він залишився, але наразі в Україні проблеми з бензином, з топливом. Ми не можемо розповсюджувати ліки тому що у нас, банально, немає бензину.

КТ: До речі, ви згадали окуповані території, а я якраз хотіла спитати вас, яка зараз ситуація на приклад в Херсоні та Мелітополі?

ОК: З Херсону ми вивозили дітей, 35 родин, в яких є онкохворі діти. Ми вже робили це під час окупації. Виїзд дітей зайняв час. Ми планували, коли це можливо буде зробити безпечно для них. Те саме відбувалося з Черніговом. Як відбувається лікування дітей, чи залишився хтось в Херсоні з онкологією серед дітей, я не можу сказати, на жаль. Але я точно можу сказати, що буде проблема із діагностуванням.

Перші симптом раку сім'ї можуть просто не виявити. Вони можуть просто не прийти до лікарів, можуть не знати, куди звернутися. За нашою статистикою, в Україні понад 1000 дітей кожного року діагностується з онкологією. Тобто, якщо говорити грубо, то 3 родини на день дізнається, що у їхньої дитини рак. Зараз, я думаю, цифри набагато менші. Не тому, що дітей з раком стало менше, а тому, що не мають змоги вчасно діагностуватися.

Засновниця української благодійної організації "Таблеточки", Ольга Кудіненко розмовляє з журналісткою "Голосу Америки". Фото: кадр з відео.
Засновниця української благодійної організації "Таблеточки", Ольга Кудіненко розмовляє з журналісткою "Голосу Америки". Фото: кадр з відео.

КТ: А де зараз в Україні, під час війни, є у мови для лікування таких дітей?

ОК: Це національна дитяча лікарня “Охматдит” в Києві та це Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр у Львові. Але ми розуміємо, що безпечного місця в Україні зараз немає. Ми не можемо гарантувати жодній родині, що у них будуть ліки протягом усього лікування, що якесь місто не буде окуповане, що ми зможемо привести ці ліки під час, наприклад, хіміотерапії, чи забезпечення усього курсу лікування.

КТ: А якщо це припустимо, маленьке місто десь на Сході України, яке зазнає обстрілів зараз, а там є онкохвора дитина, як їй допомогти?

ОК: На жаль, у мене немає відповіді на це питання. Тому що її немає. Я дуже сподіваюсь, що Україна переможе і у цих родин, у яких є діти, у них буде доступ, можливість прийти до лікаря та поставити діагноз.

КТ: Ви відчуваєте, яка величезна підтримка України зараз існує тут, у Вашингтоні?

ОК: Ви знаєте, мені здається, що цього замало. Підтримка є, але війна іще триває і на жаль, на 77-й дені війни, усі до неї звикають. А звикати до цього ми не повинні. Ми повинні залучати якомога більше дій, коштів, влади, усього аби зупинити, усі ці поки що непокарані злочини.

КТ: А якщо уявити собі день, коли відбулася нарешті перемога, що ви будете робити? Як ви собі уявляєте цей день?

ОК: Одразу куплю квитки додому…одразу, куплю квитки додому.

Дивіться також: Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine.

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:30 0:00

Всі новини дня

«Немає сенсу укладати фальшивий мир з Росією» – Блінкен

Президент Франції Еммануель Макрон під час державного обіду з держсекретарем Ентоні Блінкеним (праворуч) у четвер, 1 грудня 2022 року. Вашингтоні, США. Жаклін Мартін/через REUTERS/

США мають прямий контакт з Москвою, але він використовується тільки для запобігання серйозним загрозам, бо президент Росії Володимир Путін не готовий до переговорів, вважає державний Секретар Ентоні Блінкен.

В інтерв’ю французькому телеканалу France 2 він заявив, що Вашингтон і Москва мають прямі контакти, які використовуються у разі серйозних загроз, зокрема, коли були побоювання, що Росія застосує ядерну зброю.

«Наприклад, був контакт з Росією, тому що було побоювання, що вони можуть застосувати ядерну зброю, що було б катастрофою», – сказав Блінкен.

Відповідаючи на запитання журналіста Томаса Сотто про те, чи це були реальні побоювання, Блінкен відповів, що у США «не бачили конкретного руху з цього приводу, але все одно є страх надзвичайної ситуації».

Попри ці контакти, за словами Блінкена, США та Росія не ведуть переговори щодо війни в Україні, бо це рішення - за Україною, і як наголошує державний секретар, президент України Володимир Зеленський, «чітко дав зрозуміти, що в кінці будуть потрібні переговори, дипломатія».

Як каже Блінкен, час для прямої розмови настав би, «якби ми побачили, що Путін серйозно ставився до дипломатії та діалогу». Але поки що російська сторона не проявляє готовності до переговорів, сказав Блінкен.

«Що зараз робить Путін? Хоча він іноді каже, що готовий до дипломатії, він атакує цивільну інфраструктуру в Україні, – каже Блінкен. – Проблема в тому, що він робить навпаки. Зараз він підбурює до ескалації ситуації».

За словами Блінкена, США хочуть уникнути розширення конфлікту.

«Ми не хочемо війни з Росією. Ми не хочемо третьої світової війни», – каже Блінкен. Але з іншого боку, він додає, що «мир має бути не тільки на папері».

«Потрібен мир, але він має бути справедливим, відповідно до принципів статуту ООН. І він має бути стійким, тому що в певному сенсі немає сенсу укладати фальшивий мир, який дуже швидко буде відкинутий і Росія знову вступить у війну», – вважає Блінкен.

Він переконаний, що слід уникати думки, що цей конфлікт можна заморозити, бо «Росія в цьому контексті ніколи не буде вести переговори про захоплені силою території, і про самі території має домовлятися лише Україна.

Говорячи про майбутнє Росії, Блінкен сказав, що не так важливо, хто буде на чолі країни, як те, якої політики буде дотримуватися Росія.

Блінкен нагадав слова прехидента Джо Байдена, який сказав, що «президент Путін дуже сильно прорахувався щодо України».

«Усе, чого він намагався уникнути, він прискорив. На Заході ми не розділені. Навпаки, ми єдині та єдині. Україна єдина як ніколи. Те, що ми бачимо в Росії, є катастрофою для Росії. Понад мільйон росіян виїхали. Це може бути добре для Путіна, тому що саме люди можуть бути проти нього, але це катастрофічно для Росії», – сказав Блінкен, якого цитує прес-служба Державного департаменту.

Інтерв’ю для французького телеканалу France 2 було записано французькою мовою і відбувалося на тлі державного війзиту президента Франції Еммануеля Макрона до Вашингтона.

Як писав «Голос Америки», під час двосторонньої зустрічі в Білому домі з президентом Макроном у четвер, президент США на спільній прес-конференції заявив, що російських президент Путін може завершити війну «забравши свої війська з України», однак Путін не виявляє готовності шукати шляхів до миру. "

Макрон заявив, що тривалий мир можливий лише, якщо міжнародна спільнота поважатиме умови українців, бо лише вони можуть визначити умови такого миру.

Дивіться також:

Державний візит Еммануеля Макрона до Вашингтона. СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Країни ЄС підтримали обмеження на російську нафту на рівні $60 за барель

Архівне фото: танкер в російському порту, 2009 рік

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що країни ЄС погодились обмежити ціну на російську нафту на рівні 60 доларів з барель.

У відеозверненні в соцмережах посадовиця відзначила, що такий крок зміцнить дію санкцій, зменшить російські надходження, а також "дозволить стабілізувати енергоринки", бо європейські оператори зможуть доставляти "певні обсяги російської нафти третім країнам, якщо вони продаються за ціною нижче обмеження".

Reuters повідомив, що посол Польщі в ЄС Анджей Садош у п'ятницю заявив, що Польща погодилася з домовленістю Європейського Союзу обмежити ціну на російську нафту, доставлену морем, на рівні 60 доларів за барель.

Варшава відмовлялася від схвалення угоди, щоб вивчити механізм коригування, щоб ліміт був нижчим за ринкову ціну. Польща виступала за те, щоб ліміт був якомога нижчим, щоб скоротити доходи Росії та обмежити здатність Москви фінансувати війну в Україні

Садос сказав, що механізм в остаточній угоді буде підтримувати максимальну ціну щонайменше на 5% нижче ринкової.

Обмеження ціни, ідея “Групи семи”(G7), що має на меті зменшити дохід Росії від продажу нафти, одночасно запобігаючи стрибку світових цін на нафту після того, як 5 грудня набуде чинності ембарго ЄС на російську нафту.

Після схвалення Польщею в п'ятницю ЄС розпочав процедуру письмового оформлення домовленості всіма 27 країнами ЄС, щоб офіційно дати зелене світло угоді, деталі якої будуть опубліковані в юридичному журналі ЄС у неділю.

Встановлення цінової межі G7 дозволить країнам, що не входять до ЄС, продовжувати імпортувати російську нафту морським транспортом, але це заборонить судноплавним, страховим і перестраховим компаніям обробляти вантажі російської нафти по всьому світу, якщо тільки вона не продається за ціною меншою обмеження ціни.

Оскільки ключові світові судноплавні та страхові компанії розташовані в країнах Великої сімки, через обмеження ціни Москві буде дуже важко продавати свою нафту за вищою ціною.

Першою пропозицією G7 минулого тижня було обмеження ціни на рівні 65-70 доларів за барель без механізму коригування. Оскільки російська нафта Urals вже торгувалась дешевше, Польща, Литва та Естонія наполягали на зниженні ціни.

У п'ятницю вдень російська нафта марки Urals коштувала близько 67 доларів США за барель.

Країни ЄС протягом кількох днів узгоджували деталі, причому ці країни додавали умови до угоди, включаючи те, що обмеження ціни буде переглядатися в середині січня та кожні два місяці після цього, згідно з дипломатами та документом ЄС, який бачили Reuters у четвер.

У документі також зазначено, що 45-денний «перехідний період» застосовуватиметься до суден, що перевозять російську нафту завантажену до 5 грудня та розвантажену в кінцевому пункті призначення до 19 січня 2023 року.

В статті використано інформацію Reuters

Перевірки використання допомоги Україні «дадуть впевненість» у можливості продовжувати її надавати – сенатор США Портман

«Ми повинні мати підзвітність щодо допомоги. І я думаю, що ті з нас, хто підтримують Україну, повинні це підтримувати» – Портман у розмові з «Голосом Америки».

Адміністрація Джо Байдена сподівається, що протягом наступних двох тижнів Конгрес проголосує за надання додаткових коштів на підтримку України наступного року. У листі Білого дому до Конгресу адміністрація говорить, що «ми повинні продовжувати підтримувати народ України, який захищає свій суверенітет і рішуче стоїть перед обличчям жорстокої війни Росії». За словами адміністрації, потрібно інвестувати в найважливіші національні пріоритети до кінцевого терміну фінансування 16 грудня.

Чи знайде цей заклик підтримку з боку американських законодавців? Представниця демократів від штату Огайо, співголова Групи підтримки Україні в Конгресі США Марсі Каптур каже, що «оптимістично налаштована».

«Я маю надію, і ми маємо велику підтримку від обох партій. Конгрес Сполучених Штатів визнає, наскільки це важливо для перемоги України в майбутньому, тому я дуже оптимістично налаштована», – сказала Марсі Каптур у розмові з «Голосом Америки» у четвер, 1 грудня.

За її словами, зміни у складі обох палат Конгресу в результаті листопадових проміжних виборів, не вплинуть на підтримку, яку Україна отримує від США.

«Я думаю, що американський народ відданий. Але я думаю, що неможливо передбачити кінцеву дату. Я знаю, Україна відзначилася своїми бійцями тими, хто в армії, тими, хто воює у складі територіальної оборони», – сказала Каптур під час конференції, яку у Вашингтоні проводила Фундація США-Україна.

На думку Каптур, українці зараз «навчають світ, як свобода має перемогти тиранію».

«Вони платять за це велику ціну, і вони справді навчають світ. Тому коли вони переможуть, то стануть новим фундаментом для свободи у величезній частині світу. Там, де люди зможуть досягати поступу у своїх власних суспільствах, тому що Україна навчить їх цьому. Я налаштована оптимістично щодо майбутнього. Але прямо зараз ми маємо зберегти нашу рішучість як об’єднаний Захід, щоб допомогти Україні досягти перемоги, за яку бореться її народ».

Однак оглядачі передбачають, що додаткову підтримку Україні будуть активно обговорювати в новому складі Конгресу, що почне працювати в 2023 році. Зокрема лідер республіканців у Палаті представників, Кевін Маккарті, який сподівається отримати посаду спікера, заявив, що у питанні України він готовий працювати з демократами, але тільки якщо вони «бажають взяти наші витрати під контроль».

Сенатор-республіканець зі штату Огайо Роб Портман вважає, що власне перевірки та більша прозорість не завадять, а навпаки створять атмосферу довіри.

«Ми повинні мати підзвітність щодо допомоги. І я думаю, що ті з нас, хто підтримують Україну, повинні це підтримувати. Потрібна прозорість щодо того, куди йдуть гроші, як вони використовуються», – каже Портман у розмові з «Голосом Америки».

На його думку, перевірки не є способом уповільнити надання допомоги, насправді вони можуть спонукати США надавати більше, «знаючи, що допомога використовуватиметься розумно». Він додає, що важливість перевірок розуміють також і в українському уряді.

«Я знаю, що президент Зеленський і його посадовці добре розуміють, що потрібно мати прозорість, вони розуміють її важливість, тому вони залучили американську бухгалтерську фірму Deloitte, тому Світовий банк задіяний, тому ми запровадили моніторинг військового обладнання, щоб ми знали, куди воно йде», – каже Портман.

Сенатор, який бував в Україні після початку повномасштабного вторгнення, каже, що від американських військових у Польщі знає, що ведеться «безпрецедентний обсяг моніторингу, який вони проводять, щоб бути впевненими, що зброя потрапляє в потрібне місце в правильні руки».

«Тому я вважаю це доцільним зараз. Можливо, є способи, як ми можемо покращити цю перевірку, надати більше звітів до Конгресу та зробити процес більш прозорим, але це не має уповільнювати допомогу. Насправді це має дати нам впевненість у можливості продовжувати надавати допомогу, якої Україна зараз надзвичайно потребує не лише для того, щоб відбити російську агресію, але і для того, щоб надіслати сигнал усьому світу, що тиранія та авторитаризм не переможуть», – говорить сенатор Портман, який є співголовою та співзасновником Групи підтримки України в Сенаті та членом Комітету Сенату з міжнародних відносин.

15 листопада адміністрація Байдена направила до Конгресу на схвалення додаткове фінансування, де зокрема, Білий дім просить 37,7 мільярда доларів на підтримку України наступного року.

США надали Україні майже 66 мільярдів доларів з часу російського вторгнення, більша частина цієї суми передбачено на оборону.

Борреля зворушила розмова з українськими військовими

Верховний представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель

Верховний представник Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель 2 грудня відвідав навчальний майданчик Місії ЄС з військової допомоги (EUMAM).

Ініціатива, яку ЄС затвердив ЄС в жовтні, розпочала роботу з 15 листопада і вже почала приймати українських військових для навчання за спеціалізованою програмою бойових інженерних військ та розмінування, повідомив посадовець. Загалом, навчання пройдуть 15 000 військових.

Боррель висловив вдячність Польщі за проведення навчань на своїй території, а також зворушення і захват від розмови з українськими військовими.

"Зворушений розмовою з військовими та сповнений захоплення їхньою хоробрістю та рішучістю, - написав посадовець в соцмедіа. - Слів і оплесків недостатньо. Ми маємо продовжувати надавати їм засоби для продовження боротьби проти РФ. І ми не припинятимемо це робити через #EUMAM і Європейський фонд миру".

Польща та Німеччина відіграють провідну роль у втіленні ініціативи. Цього тижня Норвегія оголосила, що виділяє 15 мільйонів доларів на підтримку EUMAM, а Швеція анонсувала намір приєднатись до ініціативи.

Другу за тиждень евакуацію провели в посольстві України в Іспанії

Фото 30 листопада: Поліція Іспанії поблизу посольства Україні в Мадриді REUTERS/Juan Medina

Посольство України в Іспанії отримало "закривавлений" пакунок на зразок тих, які раніше надійшли іншим українським дипломатичним установам. Про це повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.

У дописі в соцмережі Ніколенко додав, що іспанська поліція оточила периметр посольства з міркувань безпеки. На місці вже працюють фахівці, проводяться слідчі дії, додав посадовець.

Поліція не виявила вибухівки в пакеті, повідомило Міністерство внутрішніх справ Іспанії, пишуть ЗМІ.

Все ж поліція провела евакуацію з будівлі посольства. Це вже друга евакуація будівлі за тиждень. 30 листопада співробітник українського посольства в Мадриді зазнав поранень в результаті вибуху, повідомили ЗМІ з посиланням на Міністерство внутрішніх справ Іспанії. Ніколенко написав у мереж Facebook, що поранено коменданта, який оглядав конверт, що надійшов на адресу посольства. Конверт вибухнув у нього в руках, написав Ніколенко.

Пакет, що надійшов до посольства в п'ятницю, може бути пов'язаний з іншими пакетами, які українські диппредставництва отримували останнім часом, йдеться в заяві іспанського відомства, яку наводять ЗМІ: "Той факт, що поштова марка не з Іспанії, а також його характеристики, може означати, що він [пакет] пов'язаний з іншими пакетами, перехопленими в інших посольствах та консульствах України в різних країнах Європи".

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав події "кампанією терору та залякування посольств і консульств України" і перевів диппредставництва до режиму посилених заходів безпеки, повідомив Ніколенко в дописі від 2 грудня.

Ніколенко також написав, що "після теракту в Іспанії до посольств в Угорщині, Нідерландах, Польщі, Хорватії, Італії, Австрії, генеральних консульств в Неаполі та Кракові, консульства в Брно надійшли закривавлені пакунки. У пакунках знаходилися очі тварин. Самі пакунки були просякнуті рідиною характерного кольору та мали відповідний запах ... Вхід до помешкання посла в Ватикані зазнав вандалізму, посольство в Казахстані отримало повідомлення про мінування, яке згодом не підтвердилося".

Більше

XS
SM
MD
LG