Спеціальні потреби

Актуально

"Війна вже зараз негативно впливає на діагностування раку в Україні", - Кудіненко, благодійний фонд "Таблеточки"

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:26 0:00

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео

Засновницю фонду «Таблетки» Ольгу Кудиненко називають однією з найвпливовіших жінок України. В українській онкосфері завдяки її фонду відбулися революційні зміни. Але війна змушує все починати спочатку. Також фандрейзерка та членкиня опікунської ради дитячої лікарні «Охматдит» розповіла журналістці Російської служби "Голосу Америки" Ксенії Турковій про те, як війна вплинула на сім'ї із окнкохворими дітьми в Україні.

"Спочатку війни ми евакуювали 800 родин, в яких є онкохворі діти. 800 дітей знаходяться на лікуванні у Європі, Канаді та США".
Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»

Ксенія Туркова, Голос Америки: Ольго, ви приїхали до Вашингтону, щоб у тому числі, обговорити з американськими політиками ситуацію, в якій опинилися онкохворі діти. Із ким ви зараз зустрічаєтесь? Я вже бачила ваше фото із Гілларі Клінтон.

Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»: Я приїхала в США, аби залучитися допомогою для онкохворих дітей в Україні. Я не тільки у Вашингтоні. Це вже мій 6-й тиждень в країні. Я була тиждень в Сан-Франциско, три тижні у Мемфісі, де знаходиться найкращий у світі шпиталь для лікування дитячого раку «Saint Judes children's research Hospital». Цей шпиталь прийняв на лікування 8 родин з України, в яких є онкохворі діти. Ну, і вже зараз приїхала у Вашингтон, у тому числі, заради зустрічей із політиками. Я не хочу щоб складалося враження, ніби я зустрічаюся тільки з політиками. Я зустрічаюся з усіма небайдужим людьми, які готові допомагати онкохворим дітям в Україні та з України.

"В Україні рівень виживання серед дітей з раком становить тільки 50%. У той час як в розвинених країнах таких як США, Канада, Німеччина, Велика Британія, - рівень виживання понад 85%. Тобто в Україні кожна 2-га дитина, на жаль, помирає від раку. У той час як в розвинених країнах майже 9-теро дітей із 10-ти одужують".
Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»

КТ: Чим зараз можуть Сполучені Штати допомогти?

ОК: Спочатку війни ми евакуювали 800 родин, в яких є онкохворі діти. 800 дітей знаходяться на лікуванні у Європі, Канаді та США. Чим вони можуть допомогти зараз? По-перше, цим родинам потрібна допомога в країнах Європи, тому що люди їхали з лікарень, без речей, дехто без документів виїжджав. Їм потрібна допомога на місцях. По-друге, і це потрібно робити вже зараз, ми повинні думати про відновлення онкологічної служби в Україні. Тому що вивозячи людей ми тим самим, ставимо під загрозу онкологічному службу в Україні. Це значить, що ми не зможемо повернути потім людей до України, щоб вони отримували якісне лікування там.

Також, діти будуть діагностовані з раком навіть під час війни. Нам потрібно думати: де це буде зроблено? Як ми будемо залучати ліки? Де ми будемо брати витратні матеріали? І як ми будемо забезпечувати безперервний процес лікування для онкохворих дітей?

КТ: Беззаперечно війна вплинула на ситуацію, але я хочу вас запитати із якими проблемами, до початку повномасштабної війни, стикалася сфера онкології в Україні?

"В Україні понад 1000-чу дітей кожного року діагностується з онкологією. Тобто, 3-ри родини на день дізнається, що у їхньої дитини рак. Зараз, цифри набагато менші. Не тому що дітей з раком стало менше, а тому що не мають змоги вчасно діагностуватися".
Ольга Кудіненко, засновниця благодійного фонду «Таблеточки»

ОК: Я буду говорити про дитячу онкологію. По-перше в Україні рівень виживання серед дітей з раком становить тільки 50%. У той час як в розвинених країнах, таких як США, Канада, Німеччина, Велика Британія, - рівень виживання понад 85%. Тобто в Україні кожна друга дитина, на жаль, помирає від раку. У той час як в розвинених країнах майже 9 із 10-ти одужують. Які основні проблеми були? По-перше, не було сталого забезпечення ліками. Деколи бували моменти, коли ліків не було. Не усі ліки є в наявності. Деякі ліки ми закуповували за кордоном. По-друге, не дуже просто було діагностувати дитячу онкологію, тому що не було онко-настороги серед педіатрів та серед лікарів. По-третє, це оснащеність медичних центрів. Ми мали тільки два медичні центри, які були повноцінно оснащені для лікування дітей з онкологією. Водночас, не було жодного дитячого центру, в якому ми могли би включати увесь повний спектр лікування від раку. Тобто, все одно це були розрізнені місця, розрізнені лікарні, де батьки повинні були бути менеджерами своїх дітей, мали їх перевозити, мали контролювати процес лікування.

Ну, і як кажуть в англійській мові “last but not least” - в Україні не існувало психологічно-соціальної підтримки сімей, в яких діти хворіють на рак. Коли дитина потрапляла в лікарню, вона не відвідувала школу, у неї було обмежене коло спілкування і усе, що їй залишалося, це її хвороба, у той час як її дитинство минало. А це теж впливає і на настрій, і на результати боротьби з раком.

КТ: Як конкретно вплинула війна?

ОК: В деяких містах люди просто не можуть отримувати повноцінну допомогу, а деякі міста окуповані, такі як Херсон. Коли почалась війна, склади із ліками знаходяться в Київській області, вони були окуповані - такі міста, як Ірпінь, Буча, Гостомель, тощо. І ми не могли розвозити ліки, ми дуже переживали, чи цей склад залишиться чи його знищать. Він залишився, але наразі в Україні проблеми з бензином, з топливом. Ми не можемо розповсюджувати ліки тому що у нас, банально, немає бензину.

КТ: До речі, ви згадали окуповані території, а я якраз хотіла спитати вас, яка зараз ситуація на приклад в Херсоні та Мелітополі?

ОК: З Херсону ми вивозили дітей, 35 родин, в яких є онкохворі діти. Ми вже робили це під час окупації. Виїзд дітей зайняв час. Ми планували, коли це можливо буде зробити безпечно для них. Те саме відбувалося з Черніговом. Як відбувається лікування дітей, чи залишився хтось в Херсоні з онкологією серед дітей, я не можу сказати, на жаль. Але я точно можу сказати, що буде проблема із діагностуванням.

Перші симптом раку сім'ї можуть просто не виявити. Вони можуть просто не прийти до лікарів, можуть не знати, куди звернутися. За нашою статистикою, в Україні понад 1000 дітей кожного року діагностується з онкологією. Тобто, якщо говорити грубо, то 3 родини на день дізнається, що у їхньої дитини рак. Зараз, я думаю, цифри набагато менші. Не тому, що дітей з раком стало менше, а тому, що не мають змоги вчасно діагностуватися.

Засновниця української благодійної організації "Таблеточки", Ольга Кудіненко розмовляє з журналісткою "Голосу Америки". Фото: кадр з відео.
Засновниця української благодійної організації "Таблеточки", Ольга Кудіненко розмовляє з журналісткою "Голосу Америки". Фото: кадр з відео.

КТ: А де зараз в Україні, під час війни, є у мови для лікування таких дітей?

ОК: Це національна дитяча лікарня “Охматдит” в Києві та це Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр у Львові. Але ми розуміємо, що безпечного місця в Україні зараз немає. Ми не можемо гарантувати жодній родині, що у них будуть ліки протягом усього лікування, що якесь місто не буде окуповане, що ми зможемо привести ці ліки під час, наприклад, хіміотерапії, чи забезпечення усього курсу лікування.

КТ: А якщо це припустимо, маленьке місто десь на Сході України, яке зазнає обстрілів зараз, а там є онкохвора дитина, як їй допомогти?

ОК: На жаль, у мене немає відповіді на це питання. Тому що її немає. Я дуже сподіваюсь, що Україна переможе і у цих родин, у яких є діти, у них буде доступ, можливість прийти до лікаря та поставити діагноз.

КТ: Ви відчуваєте, яка величезна підтримка України зараз існує тут, у Вашингтоні?

ОК: Ви знаєте, мені здається, що цього замало. Підтримка є, але війна іще триває і на жаль, на 77-й дені війни, усі до неї звикають. А звикати до цього ми не повинні. Ми повинні залучати якомога більше дій, коштів, влади, усього аби зупинити, усі ці поки що непокарані злочини.

КТ: А якщо уявити собі день, коли відбулася нарешті перемога, що ви будете робити? Як ви собі уявляєте цей день?

ОК: Одразу куплю квитки додому…одразу, куплю квитки додому.

Дивіться також: Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine.

Як українці можуть приїхати до США за програмою спонсорства Uniting for Ukraine. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:30 0:00

Всі новини дня

Влада Туреччини заблокувала Голос Америки та Deutsche Welle

Фото: вхід до будівлі Голосу Америки в Вашингтоні, США (M. Буш/VOA News)

Турецька влада заблокувала доступ користувачів до німецького мовника Deutsche Welle та американського мовника Голос Америки.

В лютому Верховне правління з радіо та телебачення (RTUK) попередило дві організації, що вони мають отримати ліцензію, або будуть заблоковані. В четвер суд в Анкарі прийняв рішення обмежити доступ до мовників, повідомляє АР. З п'ятниці доступ до цих сайтів в країні заблоковано.

Голос Америки назвав "цензурою" блокування міжнародних мовників.

"Ми виступаємо проти погано завуальнованої спроби цензури несприятливого висвітлення у ЗМІ", - заявила в.о. директора Голосу Америки Йоланда Лопез.

“Спроби RTUK блокувати Голос Америки та Deutsche Welle - вибір, що прокладає шлях до цензури в Інтернеті, - сказала Келу Чао, в.о. керівника USAGM (Агенції США зі світових ЗМІ, до якої входить Голос Америки). - Незважаючи на цей напад на свободу преси, USAGM не відступить у своїй місії підтримувати вільний потік інформації до людей в Туреччині і світі".

Мовник заявив про можливості обходу обмежень: "Введені варіанти обходу цензури, відповідна інформація наявна для аудиторій в соцмедіа".

Deutsche Welle також виступив проти ліцензування, заявляючи, що це "дозволить турецькому уряду цензурувати редакційний контент".

Більшість в наглядовому органі RTUK контролюють прибічники турецького президента Реджепа Ердогана. Член RTUK від опозиційної партії Іхан Таці виступив проти блокування мовників. Він саркатично зауважив у Twitter: "Ось вам і свобода преси, і просунута демократія", - пише АР.

Обидва міжнародні мовники фінансуються за рахунок бюджетних коштів цих країн.

В статті використано матеріал АР.

Вперше в історії Європа придбала більше зрідженого газу у США, ніж трубопровідного з Росії -IEA 

Архівне фото: газова плита в Литві, 2015 рік. (AP Photo/Вітнія Салвада) 

Вперше в історії імпорт зрідженого газу зі США до Європи перевищив імпорт газу трубопроводами з Росії, заявив директор Міжнародної енергетичної агенції (IEA) Фатіх Бірол.

Він вказав на нещодавні обмеження Росії на поставки газу, як на причину того, що "у цей місяць вперше в історії ЄС імпортував більше зрідженого газу зі США, ніж газу трубопроводами з Росії".

В соцмедійному дописі Бірол закликав Європу зменшувати споживання газу і "готуватись до жорсткої зими".

В Bloomberg вказують - загалом імпорт газу з Росії до Європи може все ще перевищувати імпорт газу зі США, адже Росія була серед найбільших постачальників зрідженого газу до Європи, а не лише трубопровідного.

Раніше цього тижня Бірол, який виступав перед учасниками саміту "Групи семи" заявляв, що "в теперішньому контексті" не виключена повна зупинка поставок газу з Росії, але в такому випадку виникає загроза недостатнього заповнення європейських газосховищ перед зимою.

В червні Росія різко скоротила поставки газу до Європи через "Північний потік-1". В Німеччині заявили про загрозу зупинки деяких промислових підприємств через нестачу газу. Путін поклав провину за це на санкції, через які Росія, буцімто, не може повернути турбіни, що проходять ремонт в Канаді. Питання доставки турбіни Siemens з Канади серед іншого обговорили канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо під час саміту "Групи семи" цього тижня, повідомив речник міністра природних ресурсів Канади Кінан Нембхард. "Уряд Канади веде активні перемовини з Німеччиною щодо цих турбін і ми працюємо над рішенням", - сказав Нембхард.

Наскільки жорсткою буде зима для Європи і чи буде далі Росія обмежувати поставки, стане очевидним, після того, як "Північний потік-1", трубопровід, що постачає газ з Росії до Німеччини, знову запрацює після десятиденного ремонту в липні, пише аналітична агенція Barron's.

В пошуках альтернативних джерел газу, Європа звернулась до світових поставок зрідженого газу. "В той час, як Росія припинила поставки газу до деклькох країн-членів ЄС, Сполучені Штати та інші виробники збільшили поставки", - йдеться в спільній заяві президента США Джо Байдена та президентки Єврокомісії Урсули фон дер Лєяєн з питань енергетичної безпеки, виданій цього тижня. З березня світовий експорт зрідженого газу до Європи зріс на 75%, порівняно до 2021 року, а експорт зрідженого газу зі США до Європи зріс майже втричі, заявили лідери Європи та США.

Однак, конкуренція за зріджений газ в світі може зрости, адже цього тижня Росія заявила про зміну власності російського пакету акцій в "Сахаліні-2" - проекті газовидобутку, який в основному постачає газ до Японії. Японія вже заявила про намір збільшити поставки зрідженого газу зі США та Австралії, щоб зменшити залежність від Росії, пише в Bloomberg.

Чи може війна закінчитись до зими? - думки політиків та посадовців у США

Військовослужбовці 126-ї окремої територіальної бригади Збройних Сил України беруть участь у військових навчаннях в Одеській області 22 червня 2022 року на тлі російського вторгнення в Україну. (Фото Олександр ГІМАНОВ / AFP)

"Війна в Україні має завершитись до зими", - таку заяву президент України Володимир Зеленський зробив під час онлайн-звернення до лідерів Групи семи на саміті в Брюсселі у неділю, 26 червня.

"Я не знаю жодної армії, яка б могла так довго витримувати такий натиск. Більшість конфліктів, які тривають довгий проміжок часу, не мають таких інтенсивних боїв."
Майк Квіґлі, конгресмен-демократ, 5-й виборчий округ штату Іллінойс.

Пізніше, 29-го червня, речник Пентагону Джон Кірбі зявив, що попри бажання США завершити цю війну якомога швидше, Путін наразі, не налаштований на деескалацію.

"Ми усі хотіли би побачити, щоб ця війна закінчилася вже сьогодні. І вона могла би закінчитися вже сьогодні, якщо пан Путін зробив те, що потрібно зробити. Але Путін не демонструє жодного наміру йти на переговори. Водночас він демонструє усі наміри продовжувати атаку на Україну і досягти своїх військових цілей. Саме тому, ми разом із міжнрародною спільнотою, продовжимо допомагати Україні захищати себе", — сказав Кірбі в інтерв’ю американському виданню Bloomberg.

Раніше, в інтерв’ю Російській службі Голосу Америки конгресмен-демократ Майк Квіґлі, зауважив що такі інтенсивні бої, як зараз, не можуть тривати довго, як з точки зору фінансів, так і з точки зору воєнного та людського ресурсу.

Майк Квіглі, конгресмен-демократ, представник США в 5-му виборчому окрузі Іллінойсу. Портрет із офіційного веб-сайту.
Майк Квіглі, конгресмен-демократ, представник США в 5-му виборчому окрузі Іллінойсу. Портрет із офіційного веб-сайту.

"Я думаю, що війна може тривати іще принаймні, пару років. Я не військовий експерт, але важко уявити, що це може тривати довше. Я не знаю жодної армії, яка б могла так довго витримувати такий натиск. Більшість конфліктів, які тривають довгий проміжок часу, не мають таких інтенсивних боїв", - сказав член Палати представників від Демократичної партії, який представляє 5-ий виборчий округ штату Іллінойс.

"Україна - це зовсім інша ситуація. Не порівнюйте воїнів-афганців з українськими воїнами. Вони б'ються на смерть. Зараз багато з них втрачають життя. Вони не кидають усе та тікають".
Джим Ріш, сенатор-республіканець від штату Айдахо

Саме тому, говорить Квіґлі, негайна та потужна допомога НАТО та партнерів Україні може мати вирішальне значення.

"Саме зараз настав час, коли НАТО має подвоїти свої зусилля і зробити набагато більше щодо санкцій та військової допомоги", - стверджує конгресмен.

Історія знає багаторічні конфлікти. Війна в Афганістані тривала 20 років. Але цей випадок із російським повномасштабним вторгненням в Україну порівнювати не можна, вважає Джим Ріш, сенатор-республіканець від штату Айдахо та співголова Комітету з міжнародних відносин.

"Не можна порівнювати Афганістан з Україною, - це як порівнювати яблука та апельсини. Вони різні. Ми засвоїли багато уроків в Афганістані. І один із головних уроків полягає в тому, що ми не можемо дати людям те, чого вони не хочуть і за що не хочуть боротися. Саме це сталося в Афганістані. Ми витратили багато грошей, щоб зміцнити їхнє військо, але коли почалась битва, вони розвернулися і втекли. Не порівнюйте воїнів-афганців з українськими воїнами. Вони б'ються на смерть. Зараз багато з них втрачають життя. Вони не кидають усе та тікають", - сказав Ріш в понеділок, 27-го червня, під час телефонної конференції із журналістами по завершенню свого візиту в Україну 26-27 червня.

Джим Ріш, сенатор-республіканець, від штату Айдахо. Офіційний портрет із вебсайту сенатора.
Джим Ріш, сенатор-республіканець, від штату Айдахо. Офіційний портрет із вебсайту сенатора.

За словами демократа Квіґлі, щоб результат цієї війни був позитивнм для Києва, українці мають якомога швидше переходити на озброєння за стандартами НАТО.

"Члени Верховної ради так мені й кажуть, що зброя – це і є гуманітарна допомога. Вони поінформували нас, що росіяни знають загальну кількість боєприпасів, яка залишилась до цієї зброї з радянських часів. І вони чекають, поки вони закінчаться. Ось чому цей перехід на західний тип озброєння, - зокрема американський, як-от гаубиці, - є таким важливим", - зауважив Квіґлі в коментарі для Голосу Америки.

Сенатор-республіканець Джим Ріш стверджує, що українські військові мають великий потенціал та мотивацію у веденні бойових дій проти російської армії, але їм потрібне відповідне озброєння.

"На цих вихідних я відвідав території, з яких росіян вже прогнали. Тож мені важко погодитися із аргументом, що українці не зможуть повернути свої землі. Вони вже повернули частину своїх земель, повернули аеродром, повернули Ірпінь, повернули Гостомель. Тож мене буде важко переконати, що вони не зможуть повернути усе, використовуючи правильну зброю та ту силу духу, із якою вони воюють. Я думаю, вони можуть це зробити", - заявив Ріш журналістам в понеділок.

Нагадаємо, що в четвер, 30-го червня, президент США Джо Байден заявив, що новий пакет військової підтримки вже на шляху до України. Відповідну заяву американський лідер зробив за підсумками зустрічі лідерів країн членів НАТО в іспанському Мадриді.

У статті використано інформацію агенства Bloomberg.

Дивіться також: Як у НАТО оцінюють здатність України виграти війну?

Студія Вашингтон. Як у НАТО оцінюють здатність України виграти війну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

"Королева криптовалют" з Болгарії - в списку 10 найбільш розшукуваних втікачів ФБР  

Фото, прокурор Мангеттена оголошує про включення Ігнатової до переліку 10 найбільш розшукуваних втікачів ФБР, 30 червня 2022 року

ФБР внесло Руджу Ігнатову, співзасновницю болгарської криптовалютної компанії OneCoin, в список десяти найбільш рошукуваних втікачів від правосуддя. Бюро оголосило винагороду в 100 000 доларів США за інформацію, яка призведе до її арешту.

Американська влада звинувачує Ігнатову у тому, що вона з 2014 року керувала шахрайською схемою, через яку мільйони інвесторів у світі втратили більше чотирьох мільярдів доларів.

“OneCoin заявляв, що має приватний блокчейн, - заявив спецагент Рональд Шимко, слідчий Служби ФБР в Нью-Йорку. - Це контрастує з іншими віртуальними валютами, які спираються на децентралізований публічний блокчейн. В цьому випадку інвесторів просто просили довіряти OneCoin”.

42-річна Ігнатова - 11-та жінка, яка потрапила до Списку ФБР 10-ти найбільш розшукуваних втікачів, що постійно оновлюється, за 72 роки існування такого переліку, повідомили в Бюро.

Український фільм “Погані дороги” показали у Голівуді

Глядачі дивляться фільм в історичному кінотеатрі Сабан

“Погані дороги” показали у Голівуді. В історичному кінотеатрі Сабан, що у Беверлі Гілз презентували українську стрічку, кандидата від України на премію Оскар, "Погані дороги". Подію організували аби показати історію українсько-російської війни, яка триває ще з 2014 року, а також, щоб зібрати кошти для постраждалих від війни сімей. На показ української стрічки в Голівуді приїхала і режисерка, драматургиня Наталія Ворожбит та продюсер Дмитро Мінзянов. Читайте далі, як сприйняли стрічку у Голівуді.

Серед публіки, що зібралась у історичному кінотеатрі Сабан, що у Беверлі Гілз - представники місцевої влади, голівудські актори, учасники комісії кіноакадемії Оскар та українські волонтери.

Цього дня тут показують український фільм “Погані дороги”. Стрічка є екранізацією однойменної п'єси 2017 року і описує стосунки українців на Донбасі на фоні російсько-української війни у 2015 році.

Український оскарівський комітет висунув фільм "Погані дороги" на "Оскар" від України в 2022 році, але фільм не потрапив до остаточного переліку кіноакадемії.

Однак фільм знайшов свій шлях у Голівуд. Група кінопродюсерів, за підтримки Генерального консульства України в Каліфорнії та Українського культурного центру, організували показ-збір коштів на потреби України. Один з авторів фільму каже - не могли не прийняти запрошення.

“Я дуже багато разів бачив цей фільм, але для мене важливо було знаходитись в залі і побачити реакцію людей”, - ділиться своїми думками кінопродюсер Дмитро Мінзянов.

У кінострічці “Погані дороги” розкривається історія п’ятьох новел у яких присутні теми смерті, насильства, згвалтування і кохання і все це на Донбасі.

“Історія між цією дівчиною та її кривдником- терористом у цьому підвалі, я розглядаю як метафору стосунків між Україною та Росією. Коли Україна ніби вдає, що любить свого кривдника, шукаючи моменту, щоб нарешті звільнитися”, - розповідає Расті Юнесоф, глядач.

“Фільм надзвичайно потужний, про те, що війна може зробити з людьми, і на що люди здатні за певних обставин”,- каже Берт Шеплі.

Після показу глядачі отримали нагоду поспілкуватися з авторами фільму, зокрема режисеркою Наталією Ворожбит. Наталія, відома своїми сценаріями до фільму "Кіборги" та телесеріалу "Спіймати Кайдаша".

"Погані дороги" – перша режисерська робота для неї. Каже на Венеціанському фестивалі у 2020 він отримав лише приз кінокритиків, тому що європейські кола не визнавали війни.

“Італійці вважали фільм занадто антиросійським і їх це засмутило, ніхто за ці 8 років не хотів відкрито йти на конфлікт з Росією, і досі частина світу цього уникає, а тоді - тим паче. Я пам'ятаю іноземні продюсери мене тоді просили не використовувати слово “війна”, коли я казала про свій фільм, треба говорити “конфлікт”, бо війна не має офіційного статусу. Мене це страшенно обурювало. Я казала: “Запитайте в дітей, які пережили бомбардування, що вони пережили- війну чи конфлікт”,- розповідає Наталія Ворожбит.

Усі зібрані кошти з показу у Беверлі Гілз підуть на допомогу мешканцям міста Мар'їнка на Донеччині.

“Там з 10 тисяч залишилося півтори тисячі людей, і їх просто вбивають там тому, що вони знаходяться в сірій зоні. У них немає харчів, води, ліків, там п'ять лікарень було, вони всі розбомблені, немає будинків”,- каже Олександ Ройтер, засновник громадської організації Save Life Ukraine.

Автори фільму “Погані дороги” сподіваються, що стрічку побачать і в інших американських містах та інших країнах світу. На їхній погляд вона допоможе іноземцям зрозуміти, коли саме Росія напала на Україну.

Дивіться також: Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео.

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:18 0:00

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG