Актуально
Я впевнений, що Україна отримає американські літаки - Тарас Чмут, фонд "Повернись живим"
“Повернись живим” є одним з найбільших волонтерських фондів України, який збирає допомогу на підтримку українських військових. Нещодавно фонд став першою благодійною організацією України, яка отримала ліцензію на закупівлю товарів подвійного та військового призначення, в тому числі летального озброєння. Ми поспілкувались із керівником фонду Тарасом Чмутом - про те, яке ще західне озброєння необхідне Україні для ефективного контрнаступу та коли його можна очікувати.
Тарасе, дякую, що знайшов час на розмову. Ти приїхав до Вашингтона - з ким тут зустрічаєшся і на чому робиш акцент у свої розмовах?
Ми з частиною команди фонду вже майже тиждень працюємо тут. Мета дуже проста. З одного боку, ми хочемо відкривати представництво в США. З іншого боку, Америка це головний союзник і партнер України. І від того, наскільки достовірна, точна і коректна інформація буде циркулювати тут в кабінетах, залежить те, якою буде допомога для України.
Також ми зацікавлені в американській зброї, ми зацікавлені в американському спорядженні. Тут топові світові виробники. В нас зараз є можливість при наявності фінансів це купувати. І хотілося б теж налагоджувати цю співпрацю.
Фонд “Повернись живим” отримав ліцензію на закупівлю товарів подвійного та військового призначення закордоном. Що це означає на практиці?
Дуже просто. Ми можемо напряму, без посередників, без прокладок купувати будь-що, що Україні готові продавати як країні, і на що в нас є кошти.
Домовлятися потрібно напрямку з виробниками зброї? Чи також треба контактувати з урядом країни?
Залежить від типу, від країни і від регулювання. В нас зараз є пакет замовлення на 20 мільйонів доларів, по двох угодах. По одній - це бронетехніка. По іншій поки не буду розголошувати, але вона повʼязана з повітрям. В обох випадках це погоджувалось і на рівні виробників, на нашому рівні - кінцевих отримувачів цієї продукції - і на рівні постачальників, відповідно до свого законодавства і своїх процедур продажу подібної зброї для України.
Це тут в США, чи в інших країнах?
Ні, це інші країни. Ми ці переговори розпочали в березні та травні. Одна угода вже реалізована, ми просто публічно про неї ще не повідомляли, бо є на це свої причини. Але думаю, в найближчі тижні ми це виправимо. Інша угода перебуває на етапі логістики до України.
Ми розглядаємо США як величезний ринок для нас.Тарас Чмут, керівник фонду "Повернись живим"
Ми розглядаємо США як величезний ринок для нас. Але знову ж таки, питання в коштах і питання в тому, щоб не витрачати обмежені народні гроші на те, що ми можемо пролобіювати тут за американські кошти в рамках ленд-лізу або інших пакетів допомоги.
Тобто наше завдання - не просто щось зробити, бо ми можемо це зробити. А зробити те, що держава зараз не може або держава не може це зробити ефективно, або робить це повільно. Ми маємо доповнювати і посилювати, а не просто робити, бо можемо.
Дивіться також: Експерти роблять висновки про перші уроки великої війни, і про те, що означають вони для майбутнього озброєнь. Відео
Чи є щось конкретне, до чого зараз приглядаєтесь, якщо говорити про американські запаси? Зважаючи на спроможності фонду і на готовність надати ці речі?
Для нас цікаві Humvee - легка бронетехніка. Для нас цікава мінометна артилерія - в першу чергу, 105-мм гаубиці. Для нас цікавий військовий звʼязок - Harris-и, засоби нічного бачення, тепловізійна оптика. Можливо, безпілотники та ударні безпілотники.
Візьмімо, до прикладу, один Humvee. Або один безпілотник Reaper - скільки це може коштувати?
Humvee може коштувати 50-70 тисяч доларів. А Reaper може коштувати мільйони доларів, тому що це комплекс. Та угода, яку ми реалізували - повітряна угода, її вартість 16,5 мільйона доларів. Вона включає як повітряний компонент, так і безпосередньо зброю. І воно працює тільки комплексно, а не як окремий виріб, який ви можете просто окремо купити.
Тому все, що стосується торгівлі зброєю, високотехнологічною зброєю, це комплексна історія. Ви не купуєте тільки танк. Або ви не купуєте просто гармату. Ви купуєте зразу і боєприпаси, і навчання, і обслуговування, і запасні частини, можливо, засоби навігації під це все. Тому що тільки тоді воно розкриває свій потенціал. Інакше це просто виріб, який не набагато кращий за умовну радянську гармату, танк чи ще щось.
Чи є якісь дані, скільки українська громада за кордоном надсилає грошей для вашого фонду? Можливо, в співвідношенні?
Близько 70% того, що ми отримуємо, - це або українці всередині країни, або українці, які тимчасово виїхали в різні країни по світу.Тарас Чмут, керівник фонду "Повернись живим"
Точних цифр немає, тому що їх неможливо відслідкувати через різні способи, різні системи, різну банківську інформацію, яка оприлюднюєтсья або ні. Але за нашими спостереженнями, близько 70% того, що ми отримуємо, - це або українці всередині країни, або українці, які тимчасово виїхали в різні країни по світу.
Але наш візит тут - це про те, що ми хочемо змінювати це співвідношення. Хочемо більше залучати західної допомоги, західного бізнесу, західних проектів для масштабнішої роботи в Україні.
Ви купуєте не лише закордонне обладнання - зараз фонд підписав угоду на закупівлю 10 українських безпілотних комплексів ПД-2. Розкажи трохи про цю угоду і ефективність ПД-2 в порівнянні зі схожими західними.
ПД-2 - це українська розробка, яку експлуатують з 2015 року. На сьогодні це найдосконаліше, що є в Україні. Ця техніка відома нашим військовим, вона закуповувалась раніше міністерством оборони. Вона є на нашому забезпеченні і активно працювала в перші місяці. Але через активність бойових дій більшість бортів були знищені.
Зараз ми купили найновішу версію ПД-2, в найкращій комплектації, з повним пакетом - автомобілем, найкращою наземною станцією, захищеним каналом управління, з комплектом запчастин, запасним двигуном, з найкращим підвісом, тепловізійною камерою… Тобто найкраще, що міг створити український оборонно-промисловий комплекс. Це розвідка для "довгої руки" української армії - для Точок-У, для Вільхи, для Смерчів, для американських HIMARS та інших MLRS, які ми, сподіваюсь, отримаємо.
Щодо HIMARS. Чотири є вже на полі бою, ще чотири, за словами Пентагону, мають надійти в липні. Наскільки ця кількість може щось змінити? Деякі військові аналітики кажуть, що треба більше установок, але навіть з такою кількістю при достатній наявності боєприпасів можна покрити значну ділянку фронту.
Це правда. Дві батареї по чотири машини - це вже два напрямки, по яких ми можемо вражати противника на відстані 85 км. Це при наявності ефективного та якісного цілевказання - тому ми і вкладаємося в аеророзвідку - і при наявності боєприпасів, які, сподіваюсь, ми будемо безлімітно отримувати від Заходу.
Це дозволить нам знищувати ворожі скупчення військ в тилу, пункти боєпостачання і паливно-мастильних матеріалів, штаби, протиповітряні системи, системи радіоелектронної розвідки та боротьби.
Нова зброя - хай її буде менше, але вона може компенсовувати ті втрати, які ми вже зазнали в техніці, а також дефіцит боєприпасів.Тарас Чмут, керівник фонду "Повернись живим"
Ті системи, які в нас були в цьому діапазоні - це або Точки-У, або Смерчі-Вільха. Вони вичерпні, і вони недостатньо точні. Тому нова зброя - хай її буде менше, але вона може компенсовувати ті втрати, які ми вже зазнали в техніці, а також дефіцит боєприпасів. Фактично, ми відновлюємо свій потенціал. І чим більше ми будемо отримувати цієї техніки, тим він буде ставати сильнішим та активнішим.
Якщо ми отримаємо боєприпаси з дальністю до 300 км, балістичні ракети ATACMS, то це суттєво може змінити перебіг війни. І це той рівень, до якого ми маємо прагнути в нашій комунікації з США та Заходом.
Яке ще зараз треба озброєння для українських сил, щоб здійснити ефективний конртнаступ і повернути тимчасово захоплені території на півдні та сході?
Перший пріоритет - це реактивні системи залпового вогню. Другий пріоритет - це бронетехніка: БМП, БТРи, бойові броньовані машини, танки. Третій пріоритет - це артилерія, як буксована, так і самохідна. Далі - системи протиповітряної оборони: Avenger, С-RAM, Стінгери та інші можливі. В ідеалі хотілося б NASAMS, але той перелік, який я озвучив - це те, що можна отримати тут і зараз, і завтра воно буде на полі бою. В той час як F-16, NASAMS чи інші подібні системи - це все-таки середньострокова, або довгострокова перспектива.
Якщо говорити про винищувачі - то тут у США лунали голоси, що українцям займе довго часу, аби навчитись літати на цих літаках і почати їх використовувати. Наскільки це так? І можливо є якісь сигнали, що Україна зможе отримати і таке озброєння?
Я впевнений, що Україна отримає американські літаки. Чи це F-15, чи F-16 чи F-18, для нас це не є принциповим питанням.Тарас Чмут, керівник фонду "Повернись живим"
Я впевнений, що Україна отримає американські літаки. Чи це F-15, чи F-16 чи F-18, для нас це не є принциповим питанням. Тому що будь-який із цих типів є кращим за все, що є в Україні, і достатній для ефективного протистояння Росії.
Якщо ми хочемо мати літаки через рік, через два-три роки, ми маємо починати процес їхнього опанування зараз. І дійсно, опанувати літак, розкрити його потенціал на полі бою - це не опанувати бронетранспортер чи Джавелін. Це цілий комплекс, який потребує зміни свідомості українських військових, який потребує зміни наземної інфраструктури, зміни документації та підходів до ведення війни в повітрі.
Використовувати HIMARS українські військові вчилися три тижні. Навчитись на літаках зайняло б скільки, місяці?
Питання місяців, так. Залежно від того, з якого рівня будуть приходити льотчики і на який рівень ми їх хочемо підтягнути. А також те, наскільки буде адаптована під наші часові виклики програма.
Але ми в такій ситуації, коли хочемо того чи ні, ми вимушені це робити. Той парк, який у нас є, більше декількох років не проживе. Бо це все радянсько-російська техніка, яку без Росії неможливо нормально підтримувати в боєздатному стані. І перспективи, враховуючи вік, моральний стан та потенціал, немає. Тобто ми все одно замінимо це. Ми замінимо це на нові літаки - навіть, якщо вони будуть вживані. І це однозначно мають бути літаки з боку США, оскільки це - наш головний партнер, а вибір головного типу літака - це про геополітичний вектор розвитку.
Ні Франція, ні Швеція не є настільки близькими та вірними союзниками України, як Сполучені Штати. Тому на мою думку, вибір країни-партнера тут очевидний. Вибір конкретного типу - вже більш технічне питання, яке для нас не настільки критичне.
Дивіться також: Я впевнений, що Україна отримає американські літаки - Тарас Чмут, фонд "Повернись живим". Відео
Всі новини дня
- Голос Америки
"Україна має повне право завдавати ударів у відповідь по російській території" - на Заході реагують на чергові обстріли РФ
У ніч на понеділок, 29 травня, російські війська випустили по території України 40 крилатих ракет та 35 дронів Shahed, із них 29 дронів та 37 ракет збили українські сили ППО. Про це йдеться в повідомленні Повітряних Сил Збройних Сил України.
Крім того, згідно з повідомленням, близько 11 год понеділка росіяни атакували Київщину балістичними та крилатими ракетами наземного базування з комплексів "Іскандер." Загалом випустили 11 ракет: "Іскандер-М" та "Іскандер-К", силами протиповітряної оборони України вдалося знищити усі, повідомили ЗСУ.
Чергову хвилю атак прокоментувала перша леді України Олена Зеленська. На сторінці у Twitter вона написала: "Київ. Ранок після безсонної ночі під обстрілами. Знову тривога… Діти, що з криками біжать в укриття під звуки вибухів, – це наша реальність. Але так не має бути – ніде й ніколи. Страх неможливо вимкнути – але ми не завмираємо, а діємо. Україна продовжує боротись."
Заступниця директора Євразійського центру Атлантичної ради Шелбі Мадіг прокоментувала відео з українськими дітьми: "Я неподалік. Я ніколи цього не забуду. Українці цього ніколи не забудуть. І світ не може також".
Шелбі Мадіг також наголосила, що це була чергова російська атака на мирне населення: "Я дивилася у вікно в центрі Києва, поки тремтіли вікна і було чути вибухи над головою, і я бачила людей на велосипедах, які дивилися вгору, хитаючи головами. Це напад на мирних цивільних".
Водночас колишній конгресмен США із Нью-Джерсі Том Маліновский прокоментував відео із нареченими, яким довелося святкувати весілля у бомбосховищі, та закликав світ не зупиняти поставки озброєння Україні:
"Краса. Кожна ракета, яку росіяни запустили минулої ночі, аби вбити цих прекрасних людей, була збита системами ППО, які надіслали США та наші союзники. Давайте продовжувати постачання до перемоги України".
Дослідниця Фінського інституту міжнародних відносин Мінна Алендер також наголосила на тому, що Росія продовжує терор мирного населення України: "Росія намагається тероризувати українських цивільних, щоб довести їх до того стану, щоб вони через брак сну і ментальне виснаження почали вимагати завершення війни. Але цей постійний терор досягає іншого - це ще більше розлючує людей".
Колишній командувач армією США у Європі Бен Годжес зазначив, що відповідальність за обстріли цивільних несе не лише найвище керівництво Росії:
"Імена та фотографії кожного російського чиновника та офіцера, де б вони не були в ланцюжку командування, відповідального за ці ракетні атаки на цивільних, мають бути оприлюднені, щоб вони знали, що не можуть діяти безкарно".
Американський політолог Ендрю Міхта, декан коледжу міжнародних і безпекових досліджень, вважає чергову атаку ще одним приводом до більшої міжнародної підтримки України:
"Давайте прояснимо базові речі: Росія - у стані постійної війни з Україною (і Заходом). Україна має повне право завдавати ударів у відповідь по російській території. Тим на заході, хто не розуміє азів війни, моя порада: Час подорослішати".
Водночас експерти зазначають, що такі атаки виснажують саму Росію. Самюель Рамані, дослідник RUSI, британського королівського аналітичного центру, який займається оборонними дослідженнями, написав:
"Найостаннішу атаку на Київ, так виглядає, росіяни здійснили за рахунок переважно Іскандерів. Росія витрачає свої запаси більш удосконалених ракет, аби послабити українську протиповітряну оборону".
Дивіть також:
- Голос Америки
США в ОБСЄ відзначили ефективність українських ППО, обіцяють їх посилювати
Місія США в ОБСЄ вітає успішну роботу українських ППО і обіцяє працювати над їх посиленням. Про це заявив голова місії Майкл Карпентер.
“Протиповітряна оборона України підтвердила високу успішність у протидії атакам ракет та безпілотників з Росії. Ми сповнені рішучості допомогти Україні ще більше покращити якість протиповітряної та протиракетної оборони, зокрема співпрацюючи з нашими союзниками та партнерами, щоб підготувати українських пілотів на літаки F-16”, - заявив Майкл Карпентер, голова місії США в ОБСЄ 24 травня.
Брехня не змінює реальності, навіть якщо вона заважає декому її бачити. Реальність така: Україна з кожним днем стає сильнішоюМайкл Карпентер
За його словами, все більш очевидним стає, що Росія втрачає впевненість у своїй здатності контролювати окуповані частини України.
“Кремль напевне відчуває, що вітер змінюється, тому що там плетуть ще більш безглузду брехню своєму власному населенню. Брехня не змінює реальності, навіть якщо вона заважає декому її бачити. Реальність така: Україна з кожним днем стає сильнішою”, - каже Карпентер.
У заяві місії США в ОБСЄ також наголосили на необхідності притягнення росіян до відповідальності: “Якщо Кремль вважає, що ескалація воєнних злочинів призведе до зниження міжнародної рішучості підтримувати Україну, то у нас для них є новини. США продовжуватимуть підтримувати Україною і притягуватимуть Росію та її захисників до відповідальності за цю невиправдану та незаконну війну”.
Карпентер закликав ОБСЄ активно працювати з протидії воєнним злочинам Росії. “Ця Рада повинна продовжувати викривати воєнні злочини Росії та злочини проти людяності для всього світу”, - наголосив він.
Менш оптимістичний щодо ролі ОБСЄ міністр закордонних справ Фінляндії. Він напередодні заявив про загрозу руйнації ОБСЄ як організації через позицію Росії та Білорусі.
Організація з безпеки та співробітництва в Європі працює за ротаційним головуванням, за статутом щороку всі 57 членів організації мають підтримати головування кожного наступного члена ОБСЄ.
У 2022 році в ОБСЄ головувала Польща, цього року - Північна Македонія, на наступний рік головування мала б перебрати Естонія. Втім Росія та Білорусь відмовились підтримати її головування.
Тепер, як заявив глава МЗС Фінляндії Пекка Хаавісто, без консенсусу щодо головування, організація може припинити існування взагалі у 2024 році.
Після Естонії у 2025 році на головування в ОБСЄ претендує Фінляндія.
- Голос Америки
США оголосили нову програму грантів, щоб допомогти українському бізнесу
Адміністрація міжнародного розвитку США USAID оголосила нову програму грантів обсягом 2 мільйони доларів, щоб допомогти українським бізнесменам брати участь в міжнародних виставках і просувати свою продукцію за кордоном. Загалом, очікується, що буде виділено 30 грантів.
"Гранти допоможуть українському бізнесу просувати свої товари в ЄС та поза ним, стимулювати економічне відновлення та створювати робочі місця", - йдеться в соцмедійному дописі USAID.
Пріоритетними галузями для надання грантової підтримки є інформаційні технології, інжиніринг, виробництво, а також креативні індустрії та послуги, повідомило Міністерство економіки України.
"Міжнародна торгівля є однією з основних статей наповнення бюджету та можливістю українського бізнесу розвиватися та стимулювати національну економіку. Попри війну, підприємці продовжують працювати та експортувати за кордон, просуваючи бренд України на світовій торговій арені. Грантова підтримка від наших міжнародних партнерів – це можливість для бізнесу реалізувати нові проекти, знайти бізнес-партнерів, диверсифікувати виробництво і експорт», - зазначала перший віце-прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.
Як повідомляв Голос Америки, USAID допомагає Україні просувати цю розробку в інші країни.
Уряди принаймні трьох країн світу зацікавились можливостями українського мобільного додатку “Дія” і хочуть застосовувати їх в своїх країнах, про це повідомила очільниця американської агенції з міжнародного розвитку США (USAID) Саманта Пауер під час презентації додатку у Вашингтоні.
За словами Пауер, Косово, Колумбія та Замбія ведуть переговори з USAID про можливість застосування додатку “Дія” в їхніх країнах.
Як пояснила Голосу Америки помічниця Саманти Пауер з питань Європи та Євразії Ерін Маккі, мова йде про використання окремих функцій “Дії” в різних країнах, залежно від потреб конкретного уряду.
"Краса в еволюції цього інструменту, що він або якісь його частини можуть бути корисними для певних цілей. Наприклад, можливо, Замбія захоче користуватись лише електронними паспортами, щоб полегшити здатність громадян подорожувати. Або, можливо, Косово зацікавиться лише системою державних закупівель, щоб їхні громадяни знали, куди направляються гроші платників податків. Все залежатиме від країни та їхньої ситуації", - розповіла Голосу Америки Маккі.
Крім того, Естонія, яка створює власний цифровий інструмент урядування, користуватиметься кодом, який розробили в Україні під додаток “Дія”.
Загалом, як повідомили Голосу Америки в Міністерстві цифрової трансформації України, наразі про можливість виходу “Дії” на міжнародні ринки переговори ведуться з урядами 15-ти країн.
"Наприклад, Естонія - найбільш цифрова держава в Європі, від якої Україна багато чому навчалася, насправді адаптує наш досвід і створює власний застосунок на основі нашого мобільного застосунку “Дія”. Сьогодні ми маємо переговори приблизно з 15-ма країнами світу, з частиною з них нам допомагає контактувати USAID, за що ми їм дуже вдячні", - зазначила Валерія Іонан, заступниця міністра цифрової трансформації України.
- Голос Америки
Критики угоди Байдена та Маккарті щодо боргового ліміту, серед іншого заявляють про ризик для допомоги Україні
Законодавці США вивчають деталі угоди щодо збільшення боргового ліміту перед голосуванням, яке очікується найближчими днями. Президент США Джо Байден, і спікер Палати представників Кевін Маккарті закликають законодавців схвалити законопроект, що став результатом домовленості.
Пропозиція передбачає скасування ліміту боргу до січня 2025 року та дворічну бюджетну угоду, згідно з якою федеральні витрати залишаться незмінними у 2024 році та збільшуються на 1% у 2025 році.
Компромісний пакет також передбачає скорочення частини фінансування для найму нових агентів Служби внутрішніх доходів, скасування допомоги на COVID-19 у розмірі 30 мільярдів доларів і забезпечення того, щоб люди віком від 49 до 54 років відповідали вимогам щодо роботи, щоб отримувати продовольчу допомогу.
Байден і Маккарті досягли угоди в неділю після тижнів переговорів.
"Угода запобігає найгіршій кризі, першому в історії нашої країни дефолту", — сказав Байден у Білому домі.
Маккарті сказав про угоду: "Зрештою можна об'єднати зусилля, щоб це затвердити".
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який минулого тижня відвідав Київ, заявив, що домовленість загрожує повному фінансуванню війську США. В коментарі для Fox News він відкинув запевнення Маккарті, що військо буде повністю профінансоване і заявив, що не підтримає пропозицію військового бюджету від Байдена. Він сказав, що його "не залякає" останній термін для уникнення дефолту, який міністерка фінансів США встановила на 5 червня.
"Ми маємо підвищити борговий ліміт, але, в пошуках компромісу, не зашкодити спроможності нашого війська захистити країну, і зробити видатки менші за інфляцію", - додав він, повідомляє The Hill.
"Ми матимемо менші Військово-морські сили і недостатньо зброї на підтримку України", - твітує Грем.
Також законодавці-демократи з лівого крила партії та республіканці з правого крила партії негайно висловили опозицію в неділю.
"Угода - це компроміс, а це означає, що не кожен отримує те, що хоче. Але це відповідальне управління", – сказав Байден у заяві. Він назвав угоду "важливим кроком вперед, який скорочує витрати, одночасно захищаючи критично важливі програми для працюючих і розвиваючи економіку для всіх".
Маккарті в недільному шоу Fox News сказав, що з точки зору республіканців "є багато позитиву. Не всі все отримають, але це крок у правильному напрямку".
Законодавиця від Демократичної партії Праміла Джаяпал, лідер прогресивної фракції Палати представників із 102 членів, заявила CNN, що прогресивне крило може не ухвалити підвищення боргового ліміту.
Джаяпал розкритикувала розширення вимог до роботи для одержувачів талонів на харчування та сказала, що не знає, чи буде вона голосувати за підвищення боргу. "Я не є великою прихильницею рамкових домовленостей, — сказала вона CNN. - Проблематично не бачити повного тексту закону".
Конгресмен-республіканець Боб Гуд написав у Twitter: "Ніхто, хто вважає себе консерватором, не може виправдати голосування ЗА" пакет.
Інший республіканський критик угоди, Конгресмен Ральф Норман, написав у Twitter: "Ця «угода» — божевілля". Він сказав, що можливе збільшення боргу на 4 трильйони доларів протягом наступних двох років "без скорочень видатків — це не те, на що ми погодилися. Не збираюся голосувати за банкрутство нашої країни. Американський народ заслуговує на краще".
Деякі відомості для цієї статті надійшли від Associated Press, Agence France-Presse та Reuters.
Застосування Росією касетних боєприпасів в Україні призвело до сотень смертей і поранених – HRW
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає до активізації глобальних зусиль для досягнення мети міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів, які, за її заявою, Росія «неодноразово» використовувала у війні проти України. Відповідний звіт HRW оприлюднила 29 травня.
Згідно з ним, Конвенція про касетні боєприпаси, ухвалена 30 травня 2008 року в Дубліні, «проходить небачене раніше випробування».
Звіт детально описує, як касетні боєприпаси використовуються в кількох конфліктних зонах світу, в тому числі Росією, яка, за словами HRW, «неодноразово» застосовувала їх після початку повномасштабного вторгнення в Україну, спричинивши «сотні жертв і поранених серед цивільного населення і пошкодження цивільних об’єктів».
«Одна атака російських касетних боєприпасів на залізничну станцію в Краматорську 8 квітня 2022 року призвела до вбивства щонайменше 58 мирних жителів і поранень ще 100. Стигматизація, створена конвенцією, призвела до широкого міжнародного засудження цих атак», – йдеться у документі.
При цьому HRW посилається на звіт Верховного комісара ООН з прав людини, стверджуючи, що українські сили «також застосовували касетні боєприпаси у кількох випадках».
HRW зазначає, що сирійсько-російський військовий альянс використовував касетні ракети під час нападів на табори для внутрішньо переміщених осіб у сирійській провінції Ідліб у листопаді минулого року, убивши та поранивши мирних жителів.
Касетні боєприпаси запускаються артилерією, ракетами, ракетами та авіацією. Зброя відкривається в повітрі та розсіює десятки чи сотні суббоєприпасів на великій території.
Багато суббоєприпасів не вибухають під час першого удару і можуть діяти як міни, спричиняючи поранення та смерті через багато років, якщо їх не знешкодити.
Конвенція про касетні боєприпаси забороняє використання, виробництво, придбання, передачу та накопичення касетних боєприпасів і вимагає знищення запасів такої зброї.
У HRW не виявили даних про нові факти використання, виробництво або передачу касетних боєприпасів 123 країнами, які підписали або ратифікували конвенцію. Проте кілька країн, які до не входять, виробляли або використовували касетні боєприпаси, повідомляє група.
Росія і Україна не є підписантами Конвенції про касетні боєприпаси.
Форум