Спеціальні потреби

Я впевнений, що Україна отримає американські літаки - Тарас Чмут, фонд "Повернись живим"


Тарас Чмут, керівник фонду "Повернись живим"
Тарас Чмут, керівник фонду "Повернись живим"

“Повернись живим” є одним з найбільших волонтерських фондів України, який збирає допомогу на підтримку українських військових. Нещодавно фонд став першою благодійною організацією України, яка отримала ліцензію на закупівлю товарів подвійного та військового призначення, в тому числі летального озброєння. Ми поспілкувались із керівником фонду Тарасом Чмутом - про те, яке ще західне озброєння необхідне Україні для ефективного контрнаступу та коли його можна очікувати.

Тарасе, дякую, що знайшов час на розмову. Ти приїхав до Вашингтона - з ким тут зустрічаєшся і на чому робиш акцент у свої розмовах?

Ми з частиною команди фонду вже майже тиждень працюємо тут. Мета дуже проста. З одного боку, ми хочемо відкривати представництво в США. З іншого боку, Америка це головний союзник і партнер України. І від того, наскільки достовірна, точна і коректна інформація буде циркулювати тут в кабінетах, залежить те, якою буде допомога для України.

Також ми зацікавлені в американській зброї, ми зацікавлені в американському спорядженні. Тут топові світові виробники. В нас зараз є можливість при наявності фінансів це купувати. І хотілося б теж налагоджувати цю співпрацю.

Фонд “Повернись живим” отримав ліцензію на закупівлю товарів подвійного та військового призначення закордоном. Що це означає на практиці?

Дуже просто. Ми можемо напряму, без посередників, без прокладок купувати будь-що, що Україні готові продавати як країні, і на що в нас є кошти.

Домовлятися потрібно напрямку з виробниками зброї? Чи також треба контактувати з урядом країни?

Залежить від типу, від країни і від регулювання. В нас зараз є пакет замовлення на 20 мільйонів доларів, по двох угодах. По одній - це бронетехніка. По іншій поки не буду розголошувати, але вона повʼязана з повітрям. В обох випадках це погоджувалось і на рівні виробників, на нашому рівні - кінцевих отримувачів цієї продукції - і на рівні постачальників, відповідно до свого законодавства і своїх процедур продажу подібної зброї для України.

Це тут в США, чи в інших країнах?

Ні, це інші країни. Ми ці переговори розпочали в березні та травні. Одна угода вже реалізована, ми просто публічно про неї ще не повідомляли, бо є на це свої причини. Але думаю, в найближчі тижні ми це виправимо. Інша угода перебуває на етапі логістики до України.

Ми розглядаємо США як величезний ринок для нас.
Тарас Чмут, керівник фонду "Повернись живим"

Ми розглядаємо США як величезний ринок для нас. Але знову ж таки, питання в коштах і питання в тому, щоб не витрачати обмежені народні гроші на те, що ми можемо пролобіювати тут за американські кошти в рамках ленд-лізу або інших пакетів допомоги.

Тобто наше завдання - не просто щось зробити, бо ми можемо це зробити. А зробити те, що держава зараз не може або держава не може це зробити ефективно, або робить це повільно. Ми маємо доповнювати і посилювати, а не просто робити, бо можемо.

Дивіться також: Експерти роблять висновки про перші уроки великої війни, і про те, що означають вони для майбутнього озброєнь. Відео

Чи є щось конкретне, до чого зараз приглядаєтесь, якщо говорити про американські запаси? Зважаючи на спроможності фонду і на готовність надати ці речі?

Для нас цікаві Humvee - легка бронетехніка. Для нас цікава мінометна артилерія - в першу чергу, 105-мм гаубиці. Для нас цікавий військовий звʼязок - Harris-и, засоби нічного бачення, тепловізійна оптика. Можливо, безпілотники та ударні безпілотники.

Візьмімо, до прикладу, один Humvee. Або один безпілотник Reaper - скільки це може коштувати?

Humvee може коштувати 50-70 тисяч доларів. А Reaper може коштувати мільйони доларів, тому що це комплекс. Та угода, яку ми реалізували - повітряна угода, її вартість 16,5 мільйона доларів. Вона включає як повітряний компонент, так і безпосередньо зброю. І воно працює тільки комплексно, а не як окремий виріб, який ви можете просто окремо купити.

Тому все, що стосується торгівлі зброєю, високотехнологічною зброєю, це комплексна історія. Ви не купуєте тільки танк. Або ви не купуєте просто гармату. Ви купуєте зразу і боєприпаси, і навчання, і обслуговування, і запасні частини, можливо, засоби навігації під це все. Тому що тільки тоді воно розкриває свій потенціал. Інакше це просто виріб, який не набагато кращий за умовну радянську гармату, танк чи ще щось.

Чи є якісь дані, скільки українська громада за кордоном надсилає грошей для вашого фонду? Можливо, в співвідношенні?

Близько 70% того, що ми отримуємо, - це або українці всередині країни, або українці, які тимчасово виїхали в різні країни по світу.
Тарас Чмут, керівник фонду "Повернись живим"

Точних цифр немає, тому що їх неможливо відслідкувати через різні способи, різні системи, різну банківську інформацію, яка оприлюднюєтсья або ні. Але за нашими спостереженнями, близько 70% того, що ми отримуємо, - це або українці всередині країни, або українці, які тимчасово виїхали в різні країни по світу.

Але наш візит тут - це про те, що ми хочемо змінювати це співвідношення. Хочемо більше залучати західної допомоги, західного бізнесу, західних проектів для масштабнішої роботи в Україні.

Ви купуєте не лише закордонне обладнання - зараз фонд підписав угоду на закупівлю 10 українських безпілотних комплексів ПД-2. Розкажи трохи про цю угоду і ефективність ПД-2 в порівнянні зі схожими західними.

ПД-2 - це українська розробка, яку експлуатують з 2015 року. На сьогодні це найдосконаліше, що є в Україні. Ця техніка відома нашим військовим, вона закуповувалась раніше міністерством оборони. Вона є на нашому забезпеченні і активно працювала в перші місяці. Але через активність бойових дій більшість бортів були знищені.

Зараз ми купили найновішу версію ПД-2, в найкращій комплектації, з повним пакетом - автомобілем, найкращою наземною станцією, захищеним каналом управління, з комплектом запчастин, запасним двигуном, з найкращим підвісом, тепловізійною камерою… Тобто найкраще, що міг створити український оборонно-промисловий комплекс. Це розвідка для "довгої руки" української армії - для Точок-У, для Вільхи, для Смерчів, для американських HIMARS та інших MLRS, які ми, сподіваюсь, отримаємо.

Щодо HIMARS. Чотири є вже на полі бою, ще чотири, за словами Пентагону, мають надійти в липні. Наскільки ця кількість може щось змінити? Деякі військові аналітики кажуть, що треба більше установок, але навіть з такою кількістю при достатній наявності боєприпасів можна покрити значну ділянку фронту.

Це правда. Дві батареї по чотири машини - це вже два напрямки, по яких ми можемо вражати противника на відстані 85 км. Це при наявності ефективного та якісного цілевказання - тому ми і вкладаємося в аеророзвідку - і при наявності боєприпасів, які, сподіваюсь, ми будемо безлімітно отримувати від Заходу.

Це дозволить нам знищувати ворожі скупчення військ в тилу, пункти боєпостачання і паливно-мастильних матеріалів, штаби, протиповітряні системи, системи радіоелектронної розвідки та боротьби.

Нова зброя - хай її буде менше, але вона може компенсовувати ті втрати, які ми вже зазнали в техніці, а також дефіцит боєприпасів.
Тарас Чмут, керівник фонду "Повернись живим"

Ті системи, які в нас були в цьому діапазоні - це або Точки-У, або Смерчі-Вільха. Вони вичерпні, і вони недостатньо точні. Тому нова зброя - хай її буде менше, але вона може компенсовувати ті втрати, які ми вже зазнали в техніці, а також дефіцит боєприпасів. Фактично, ми відновлюємо свій потенціал. І чим більше ми будемо отримувати цієї техніки, тим він буде ставати сильнішим та активнішим.

Якщо ми отримаємо боєприпаси з дальністю до 300 км, балістичні ракети ATACMS, то це суттєво може змінити перебіг війни. І це той рівень, до якого ми маємо прагнути в нашій комунікації з США та Заходом.

Яке ще зараз треба озброєння для українських сил, щоб здійснити ефективний конртнаступ і повернути тимчасово захоплені території на півдні та сході?

Перший пріоритет - це реактивні системи залпового вогню. Другий пріоритет - це бронетехніка: БМП, БТРи, бойові броньовані машини, танки. Третій пріоритет - це артилерія, як буксована, так і самохідна. Далі - системи протиповітряної оборони: Avenger, С-RAM, Стінгери та інші можливі. В ідеалі хотілося б NASAMS, але той перелік, який я озвучив - це те, що можна отримати тут і зараз, і завтра воно буде на полі бою. В той час як F-16, NASAMS чи інші подібні системи - це все-таки середньострокова, або довгострокова перспектива.

Якщо говорити про винищувачі - то тут у США лунали голоси, що українцям займе довго часу, аби навчитись літати на цих літаках і почати їх використовувати. Наскільки це так? І можливо є якісь сигнали, що Україна зможе отримати і таке озброєння?

Я впевнений, що Україна отримає американські літаки. Чи це F-15, чи F-16 чи F-18, для нас це не є принциповим питанням.
Тарас Чмут, керівник фонду "Повернись живим"

Я впевнений, що Україна отримає американські літаки. Чи це F-15, чи F-16 чи F-18, для нас це не є принциповим питанням. Тому що будь-який із цих типів є кращим за все, що є в Україні, і достатній для ефективного протистояння Росії.

Якщо ми хочемо мати літаки через рік, через два-три роки, ми маємо починати процес їхнього опанування зараз. І дійсно, опанувати літак, розкрити його потенціал на полі бою - це не опанувати бронетранспортер чи Джавелін. Це цілий комплекс, який потребує зміни свідомості українських військових, який потребує зміни наземної інфраструктури, зміни документації та підходів до ведення війни в повітрі.

Використовувати HIMARS українські військові вчилися три тижні. Навчитись на літаках зайняло б скільки, місяці?

Питання місяців, так. Залежно від того, з якого рівня будуть приходити льотчики і на який рівень ми їх хочемо підтягнути. А також те, наскільки буде адаптована під наші часові виклики програма.

Але ми в такій ситуації, коли хочемо того чи ні, ми вимушені це робити. Той парк, який у нас є, більше декількох років не проживе. Бо це все радянсько-російська техніка, яку без Росії неможливо нормально підтримувати в боєздатному стані. І перспективи, враховуючи вік, моральний стан та потенціал, немає. Тобто ми все одно замінимо це. Ми замінимо це на нові літаки - навіть, якщо вони будуть вживані. І це однозначно мають бути літаки з боку США, оскільки це - наш головний партнер, а вибір головного типу літака - це про геополітичний вектор розвитку.

Ні Франція, ні Швеція не є настільки близькими та вірними союзниками України, як Сполучені Штати. Тому на мою думку, вибір країни-партнера тут очевидний. Вибір конкретного типу - вже більш технічне питання, яке для нас не настільки критичне.

Дивіться також: Я впевнений, що Україна отримає американські літаки - Тарас Чмут, фонд "Повернись живим". Відео

  • 16x9 Image

    Остап Яриш

    Кореспондент Голосу Америки в Пентагоні і ведучий щоденних телепрограм Української служби VOA. Приєднався до команди в 2019 році.

Відео - найголовніше

Футбол на протезах - завдяки майстрам з Данії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:29 0:00
XS
SM
MD
LG