Спеціальні потреби

Копіювання російської політики національної пам'яті зашкодить Україні - історик


Тімоті Снайдер - один з найвідоміших українцям західних істориків. У 2011-му українською була перекладена і стала знаковою його книга "Криваві землі", про спільні риси режимів Сталіна та Гітлера, їх жертв серед народів Європи: євреїв, білорусів, українців, поляків, росіян, прибалтів.

"Мене турбує те, що війна у пам'яті росіян перетворилась із радянської на суто російську, і що з історії викреслюється окупація Білорусі та України і той факт, що українці та білоруси також помирали у війні, причому у кількісному співвідношенні, їх померло більше ніж росіян. У Росії, здається, хочуть забути про те, що ці народи можуть мати зовсім інший погляд на події війни", - розповів Тімоті Снайдер "Голосу Америки" напередодні відзначення Дня Перемоги у Росії.

Реальна історія складна, неодозначна та незручна. Натомість міфи про неї - зручний і ефективний інструмент у руках Кремля - відзначає історик.

Україна нашкодить собі, якщо спробує наслідувати Росію у підході до історії

"Російська "політика національної пам'яті" приписує росіянам все героїчне та піднесене у тій війні. Мовляв, вони звільнили світ, а нічого поганого ніколи не робили. Всі жахіття тої війни приписуються українцям та Європі. Стверджується, що всі українці були поганцями, колаборантами та фашистами", - говорить Снайдер.

"Мене, і не лише мене, турбує, що за парадом 9-го травня у Москві може послідувати і напад на Маріуполь", - попереджав історик.

Перебріхування та цензурування історії Другої світової у Росії загрожує Україні не лише тому, що робить її на мішенню. Сама Україна у річницю Перемоги не відкидає радянські міфи з їх спрощеними чорно-білими образами, а де інде переробляє їх під себе.

"Можна зрозуміти, чому українці відчувають, що російська пропаганда намагається їх поглинути, адже російська історична пропаганда справді має великий вплив на Заході. Але я думаю, що Україна нашкодить собі, якщо спробує наслідувати Росію у підході до історії. Більшу користь принесе розвиток чесного, складного, неквапливого та терплячого історичного діалогу за участі істориків та журналістів, з дослідженням першоджерел. У перспективі позитивний результат дасть саме така стратегія, а не намагання імітувати дії Росії та запроваджувати якусь подобу "політики національної пам'яті" та оголошувати поза законом певні вислови про історію", - відзначив історик.

Снайдер радить тим, хто хоче знати правду, почати самостійний пошук та раз і назавжди відмовитись від будь-яких спущених з гори чорно-білих спрощень.

"З чого може почати шлях до правди окрема людина? Хай поставить собі питання "Звідки я?", "З якого села, міста, якої частини Києва?". Хай запитає себе "А хто жив тут під час війни?", "Що сталося з цими людьми?". Може їх депортували до Гулагу, а може вони воювали у Червоній армії, чи можливо це були євреї, і їх було вбито за це? Чи може вони втекли з країни? Це найпростіший спосіб почати пізнання історії - поставити собі питання про власне походження, почати шукати архівні дані, говорити зі свідками подій, які ще живі".

Дивіться також: Воювати з Білорусією, Грузією було би найпростіше для Путіна - американський політолог

  • 16x9 Image

    Олексій Кузьменко

    Коли я представляю себе людям, яким хочу сподобатись, кажу, що вільно сідаю на шпагат. Після цього додаю (якщо ще є кому), що я журналіст-розслідувач. Обидві тези – майже правда. У відповідь мене, буває, питають, чи я пишу про спортивну гімнастику.

    Журналіст, синхронний перекладач у команді Української служби. Людина з фантастичною пам’яттю щодо того, хто винен мені гроші, а також усіляких фактів, які мене цікавлять. Затятий фізкультурник, бігун, колекціонер кіно-плакатів та власник низки музичних інструментів, на яких не вмію грати.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG