Спеціальні потреби

Актуально

Трамп хоче призначити друга України - Полу Добрянські - на високу посаду в Держдепі

Пола Дорбрянські

Адміністрація Трампа планує висунути Полу Добрянські, дипломата високого рангу в адміністрації президента Джорджа Буша-молодшого, на високу посаду в Державному департаменті. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на обізнані джерела.

Добрянські була послом з особливих доручень з питань Північної Ірландії та заступником держсекретаря з глобальних питань. Тепер вона може замінити Томаса Шеннона, який оголосив про свій вихід на пенсію.

Це рішення підкреслює наскільки швидко президент Трамп та Майк Помпео формують нову команду в Держдепі, і що вони почали підбір команди ще до завершення процедури затвердження Помпео на посаді держсекретаря, наголошує видання.

Пола Добрянські на тепер є дослідником Центру науки та міжнародних відносин Harvard Kennedy School.

Дивіться також: ​Американські експерти допомагають готувати майбутніх українських лідерів

Американські експерти допомагають готувати майбутніх українських лідерів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:19 0:00

Всі новини дня

Блінкен: Росія зруйнувала більше третини української енергосистеми

Держсекретар США Ентоні Блінкен

"Президент Путін намагається використати зиму як зброю. Росія зруйнували більше третини енергосистеми, зануривши найбільш вразливе населення України в холод, темряву із настанням морозів. Родини, старі, неповносправні - всі є цілями", - заявив Держсекретар США Ентоні Блінкен під час спільної прес-конференції з очільниками зовнішньополітичних відомств Швеції та Фінляндії.

Блінкен зустрівся з міністром закордонних справ Фінляндії Пеккою Гаавісто та міністром закордонних справ Швеції Тобіасом Біллстомом у Вашингтоні в четвер. Він підтрведив підтримку США членству Швеції та Фінляндії в НАТО.

Диломати також обговорили нагальні потреби України. Союзники наразі мобілізують підтримку приватного сектору для України, сказав міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто.

"Фінляндія готова підтримувати Україну стільки, скільки потрібно", - зауважив Гаавісто і додав, що країна вже затвердила 10 пакетів допомоги для України.

Сьогодні ж Міністерство енергетики США обговорює підтримку України з представниками американських компаній.

Під час прес-конференції Блінкен ще раз наголосив, що Путін зазнає провалу у війні проти України.

"Президент Путін зазнав поразки на полі бою, провалився в захопленні землі на півдні та сході, провалився в намірах стерти українські кордони, ідентичність та народ України, його стійкість", - сказав він.

Блінкен зазначив, що готовність Швеції та Фінляндії вступити до НАТО свідчить, що Путін не зміг послабити Альянс. "Він лише зробив НАТО сильнішим і більшим".

Вступ Швеції та Фінляндії до НАТО ратифікували майже всі члени Альянсу. Свої застереження висловила Туреччина. Біллстром оголосив, що незабаром поїде до Туреччини для продовження перемовин.

Під час спільної прес-конференції

Білорусь проводить «антитерористичні навчання», але навряд чи вступить у війну на боці Росії – ISW

Українські військові на трофейних російських танках Т-72 проводять військові навчання поблизу українсько-білоруського кордону неподалік Чернігова. Україна, 28 жовтня 2022 року. (AP Photo/Aleksandr Shulman)

Попри оголошення білоруської влади про перекидання військової техніки та особового складу до кордонів України для «антитерористичних навчань», західні військові експерти вважають, що спроби Росії змусити Білорусь приєднатися до війни в Україні можуть стати небезпечними для самої білоруської влади. А тому вона навряд чи погодиться вступити у війну на боці Росії.

Як вважають дослідники вашингтонського Інституту вивчення війни (ISW), якщо російська влада змусить білоруську армію воювати проти України, це може викликати внутрішні тертя серед білоруських військових.

Про те, що Білорусь планує проводити «антитерористичні навчання», під час яких техніку та війська перекинуть ближче до українського кордону, повідомило у середу агентство БелТА з посиланням на Раду безпеки Білорусі. Як зазначає агентство Reuters, немає інформації про те, які регіони будуть зачеплені, або яку форму матимуть навчання.

Це повідомлення викликало побоювання, що Росія може здійснити новий напад на Україну з території Білорусі. У жовтні Лукашенко оголосив про нове розгортання 9 000 російських військових у Білорусі в рамках нового спільного військового угруповання двох країн.

Білорусь заявила, що не вступатиме у війну в Україні, але президент Олександр Лукашенко раніше дозволив розгорнути війська разом із російськими військами біля українського кордону, посилаючись на загрози Білорусі з боку Києва та Заходу.

Україна місяцями попереджала про те, що Білорусь і Росія можуть планувати нове вторгнення. Але Генштаб України 7 грудня повідомив, що білоруські військові не готові воювати в Україні, зауважують в ISW. Згідно з повідомленням Генштабу, серед військовослужбовців білоруської прикордонної служби та збройних сил зростає невдоволення своїм військово-політичним керівництвом через загрозу вступу Білорусі у війну в Україні.

Проти війни в Україні і суспільство і військо в Білорусі – експерти

Білоруські опозиційні політики та незалежні експерти вважають, що російське вторгнення в Україну не має підтримки в білоруському суспільстві. В інтерв’ю агентству Reuters радник лідера білоруської опозиції у вигнанні Світлани Тихановської Франак Вячорка, сказав, що це було б «політичним самогубством» для Лукашенка, якби він відправив білоруські війська в Україну.

«Солдати не підкоряться, еліти розколються, почнуться нові протести», – каже він. На думку Вячорки, Лукашенко знає про те, що білоруси з цим не погодяться, «і вся система розвалиться».

Також, на думку аналітика Європейської ради з міжнародних відносин (CEPA), колишнього білоруського дипломата Павла Слункіна, білоруська армія не в змозі переломити хід війни на користь Росії. Білоруські війська не можуть протистояти випробуваній у боях, модерно оснащеній та мотивованій українській армії, пише Слункін у статті, що вийшла наприкінці жовтня.

«По-перше, вона (білоруська армія) занадто мала, найбільш боєздатний сегмент не перевищує 15 тисяч військовослужбовців. Решта приблизно такі ж ефективні, як і російські новобранці, – каже дослідник. – По-друге, білоруське суспільство в переважній більшості проти участі країни у війні – понад 90 відсотків відкидають ідею вступу у війну на боці Росії».

Як зазначають експерти ISW, попри те, що минулого тижня міністр оборони Росії Сергій Шойгу зустрівся з президентом Білорусі Олександром Лукашенком і міністром оборони Білорусі Віктором Хреніним, щоб переконати їх, що Білорусь має підтримати наступальну кампанію Росії в Україні, керівництво Білорусі не готове до цього через внутрішні фактори.

На думку експертів ISW, Мінськ готовий підтримувати мілітаристську риторику Росії, але лише для того, щоб стримати частину українських військ біля білоруського кордону. Дослідники ISW продовжують вважати, що Білорусь навряд чи вступить у війну в Україні.

Розмінування України - найбільший виклик із часів Другої світової, - Держдеп

Архівне фото квітня 2022 року - Державна служба України з надзвичайних ситуацій провела розмінування поблизу Броварів.

На наявність мін потрібно перевірити понад 160 тис кв км території України. Про це заявив представник Державного департаменту США, менеджер у справах Європи Майкл Тірре під час брифінгу Гельсінської комісії Конгресу США в четвер.

Він наголосив, що росіяни в Україні використовують таку ж тактику, як терористи ІДІЛу в Сирії та Іраку: «Від українських посадовців, які працюють на місці, ми знаємо, що російські солдати цілеспрямовано мінують цивільні будинки, зокрема дитячі іграшки, і навіть тіла вбитих. Жахливе використання вибухових пристроїв російськими військовими нагадує тактику бойовиків ІДІЛ в Іраку та Сирії, де терористи намагалися вбити скільки цивільних, скільки можливо, щоб люди боялися повертатися до своїх домівок».

За словами Тірре, розмінування в Україні є найбільшим викликом для саперів із часів Другої світової війни. Наразі команд для розмінування в Україні недостатньо, тож США планують посилити допомогу із підготовкою саперів та надати додаткове обладнання.

Державний департамент США виділив 91,5 млн дол на допомогу Україні з розмінуванням. Кошти спрямовують на навчання, надання обладнання з метою проведення операцій розмінування а також забезпечення роботи команд з розмінування, йдеться в повідомленні Гельсінської комісії.

Днями про допомогу України в розмінуванні на суму близько 11 млн доларів США також оголосила Канада. Під час зустрічі з міністром міжнародного розвитку Канади Харджитом Саджаном представники українського парламенту подякували за цю підтримку, йдеться на сайті Верховної Ради. Крім того, голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе відзначила важливість канадської тренінгової місії Unifier, яка допомагає в підготовці українських саперів з 2014 р.: «Ми знаємо, наскільки важливо, що ця місія далі триває і скільки наших захисників та захисниць пройшли цю тренінгову школу, яка точно дає результат і можливості їм бути більш ефективними, більш витривалими та успішними у захисті країни, у вигнанні ворога і звільненні наших територій».

Європа матиме не одну, а три складні зими без російського газу, але вона впорається. Експерти про енергетичну кризу

Нафтові танкери чекають на якірній стоянці в Чорному морі біля Кіліоса поблизу Стамбула, Туреччина, 8 грудня 2022 року, на третій день після набуття чинності європейських санкцій проти експеорту російської нафти. REUTERS/Mehmet Emin Caliskan

Європа добре підготувалася для того, щоб пережити нинішню зиму без російського газу, але проблеми можуть виникнути через рік і навіть через два, вважають експерти, яких зібрав на обговорення вашингтонський дослідницький центр «Атлантична рада». На думку експертів, вихід полягає у тому, щоб відмовитися від викопного палива. Також вони говорять про необхідність забезпечити внутрішнє виробництво палива для атомних електростанцій, ринку, де досі домінує Росія, та про потребу в поширенні американських ядерних технологій.

Цю зиму ми переживемо, але через рік і навіть через два можуть настати проблеми, бо такий обсяг газу буде складно замінити за короткий час»
Вацлав Бартушка

Як вважає Вацлав Бартушка, посол з особливих доручень з енергетичної безпеки Чеської Республіки, хоч Європа і готова до того, щоб пережити без російського газу цієї зими, «ще занадто рано відкривати шампанське».

«Цю зиму ми переживемо, але через рік і навіть через два можуть настати проблеми, бо такий обсяг газу буде складно замінити за короткий час», – переконаний чеський експерт. Він каже, що Європа вже довела, що може згуртуватися, бо зуміла організувати забезпечення газом та іншими енергоносіями самих себе і допомогти Україні.

Він каже, що в Європі багато країн, зокрема Німеччина, не вірили, що це можливо.

Нам взагалі доведеться кидати у топку все, що можна, для того, щоб пережити кілька наступних зим, але ми переживемо це
Вацлав Бартушка

«Але виявилося, що це можливо. Це важко, дорого, але можливо. Нам доведеться спалювати багато вугілля протягом наступних кількох зим, нам взагалі доведеться кидати у топку все, що можна, для того, щоб пережити кілька наступних зим, але ми переживемо це. І тоді десь в сторонці можемо поговорити з росіянами і сказати, що ми їх потребуємо набагато менше, ніж вони думали, а вони нас потребують набагато більше, ніж вони думають», – вважає Бартушка. Це ж, на його думку, стосується і нафтового ембарго, яке набуло чинності цього тижня.

За словами чеського експерта, Росії, зокрема російському «Ѓазпрому» дооведеться платити ще багато штрафних санкцій за непоставлений газ, і «невіодомо, чи вони це усвідомлюють».

«Багато росіян вірять, що піде Путін, закінчиться иійна, і все повернеться до стану на 23 лютого 2022 року, але це не так. Їм доведеться платити за збитки не лише Україні, але і Європі, і невідомо, чи вони це усвідомлюють», – каже експерт.

Росія і перед нападом на Україну використовувала енергоносії як зброю, але це не було помітно в масштабах цілого європейського континенту, кажуть експерти. З початком масованого вторгнення енергетична криза виросла до глобальних масштабів. Світ відреагував швидкими змінами – переорієнтував закупівлі нафти і газу, збудував нові терпінали для скрапленого газу. Але кризи можна було уникнути, якби до голосу країн-сусідів Росії прислухалися раніше, каже Бартушка.

Він був серед тих чеських експертів, які розробляли енергетичну політику своєї країни і радили чимшвидше будувати газогін до Німеччини, бо після російсько-українських суперечок навколо газу на початку 2000-х років, попереджали, що Росія не є надійним партнером.

За його словами, Центральна Європа почала діяти раніше. Після розвалу радянського блоку вона більше залежала від російського газу, ніж Західна, але завдяки тому, що загрозу там бачили вже раніше, від цієї повної залежності вдалося позбавитися цього року за лічені місяці.

«Те, що ми бачимо сьогодні, у грудні 2022 року є набагато оптимістичніша картина, ніж ми бачили у лютому цього року, коли Росія вторглася в Україну. Бо минулого року Європа була на 40% залежна від російського газу, 155 мільярдів кубометрів надходило з Росії і здавалося, що це дуже важко, якщо можливо, змінити. Зараз, через 10 місяців, все інакше – частка російського газу в Європі є менше, ніж 7%, більшість Європи обходиться взагалі без російського газу. Чехія не отримує російського газу з літа цього року – ми переключилися на норвезький та голландський газ, так само як Німеччина, чи Франція», – говорить Бартушка.

Цього року у вірності його прогнозів могли переконатися і інші європейські країни, зокрема Німеччина, яка до того покладала відповідальність за проблеми з постачанням газу на Україну, і сподівалася, що побудова прямих газогонів з Росії по дну Балтійського моря позбавить її цих проблем. Як каже Бартушка, за останній рік у Західній Європі було збудовано кілька терміналів для скрапленого газу, зокрема в Німеччині, в Нідерландах, у побудові яких брали участь і країни Центральної Європи. І в цьому європейці, за словами Бартушки, продемонстрували єдність, на яку вони не були спроможні раніше, перед нападом Росії на Україну.

Голоси з Центральної та Східної Європи попереджали західних європейців, які попереджали з 2019 року щодо «Північного потоку-2», ми казали, що цей проект будуть використовувати як зброю
Анна Бірчалл

У сусідній з Україною Румунії, країні, що споживала менше 10% та відмовилася від російських проектів у сфері ядерної енергетики, так само попереджали, що країни, які входять у стратегічне партнерство з Росією в енергетичній сфері, стають залежними від неї і дають Росії ключ від своєї внутрішньої політики. На цьому наголошувала Ана Бірчалл, спеціальна посланниця зі стратегічних і міжнародних справ, колишня румунськіа міністерка з європейських справ.

«Ми, Румунія, Польща, інші голоси з Центральної та Східної Європи попереджали західних європейців з 2019 року щодо «Північного потоку-2», ми казали, що цей проект будуть використовувати як зброю проти вас, і на жаль, ми виявилися праві – реальність в Україні це доводить», – каже румунська експертка.

Нині, за її словами, від російських атак на українську інфраструктуру, з якою пов’язана Молдова, потерпає і ця країна. І Румунія мусить забезпечувати понад 95% енергоспоживання сусідньої країни. Вона каже, що це стало можливим після підключення України і Молдови до європейської електросистеми, і закликала ЄС допомогти обом країнам, які постраждали від російської агресії.

Те, як Росія може використовувати енергію як зброю, в найекстремальнішій формі тепер можна побачити в Україні, вважає Ярослав Демченков, заступник Міністра енергетики України, який брав участь у дискусії в «Атлантичній Раді».

Після останніх нападів близько 10 мільйонів українців залишилися без подачі електроенергії, це є більше ніж чверть нинішнього населення України
Ярослав Демченков

«Росія продовжує свою добре відому стратегію в Україні, щоб змусити її вести переговори через відвертий терор. Вони організовують масовані ракетні атаки на енергетичну інфраструктуру, зазнали серйозної шкоди наша система генерації, передачі та розподілу. Вони намагаються зруйнувати нашу інтегровану енергетичну систему, яка працює на основі принципу взаємного обміну енергією між регіонами, і вони націлюються на наші електростанції, особливо наші атомні електростанції, які відіграють важливу роль в нашому енергобалансі. Після останніх нападів близько 10 мільйонів українців залишилися без подачі електроенергії, це є більше ніж чверть нинішнього населення України», – сказав Демченков.

На його думку, ця війна показала не лише Україні, але і світу, що не можна залежати від «енергодиктаторів», подібних до президента Росії Володимира Путіна, можуть використовувати як зброю залежність демократичних країн від викопного палива. Тому, каже Демченков, ця глобальна енергетична криза має призвести до реформ енергетичної політики у світі, до просування до «зелених» джерел енергії, що уможливлять енергетичну незалежність для країн Заходу.

Атомна енергетика – ще одна зброя Росії

Окремо український урядовець наголосив на тому, що російські війська захопили одну з українських атомних електростанцій, найбільшу в Європі – Запорізьку АЕС. Як сказав Демченков, Росія відключила її від української мережі, поблизу неї відбуваються військові дії, і ядерна аварія може статися у будь-яку хвилину. Росія хоче привласнити цю станцію, каже Демченков, тому Україна наполягає, що санкції мають бути запроваджені проти російського «Росатому».

На думку Вацлава Бартушки, залежність світу від російської атомної енергетики є окремою великою проблемою. «Захід цілком проспав таку проблему, як залежність ядерної енергетики – 40% світових потужностей у виробництві ядерного палива є в руках «Росатому», російської державної компанії», – вказує чеський експерт. Він зауважує, що У США, наприклад, немає жодної внутрішньої потужності, яка була б у руках американської компанії, яка б виробляла атомне паливо – 80% американського ринку належить європейцям, 20% - росіянам. Потрібні будуть значні зусилля США, європейських країн, Австралії, для того щоб усунути цю залежність, каже Бартушка.

Як каже Анна Бірчалл, яка нині працює в ядерній індустрії в Румунії, в її країні законодавчо заборонено російським та китайським компаніям заходити на ринок атомної енергетики. На її думку, виходом для всієї Європи з ядерноої залежності, яка вже склалася, може бути нова американська технологія – удосконалених малих модульних реакторів (SMR), які стали одним з безпечних і доступних варіантів ядерної енергії. Але, тут є проблема у фінансуванні. Як наголосив Вацлав Бартушка, всі ядерні технології досі в усьому світі перебувають під контролем урядів, і немає різниці, чи йдеться про Росію, чи Китай, чи про США, Канаду, чи європейські країни.

«Війна Росії проти України вже стала для Росії стратегічним провалом», – держсекретар США Ентоні Блінкен. Відео

«Ми продовжуємо, як ми робили останні 10 місяців, дуже тісно співпрацювати та забезпечувати підтримку України, підтримку безпеки, економічну підтримку, гуманітарну підтримку, оскільки ми разом», – держсекретар США Ентоні Блінкен

Більше

XS
SM
MD
LG