Міністерство оборони США розмістило замовлення на виробництво систем протиповітряної оборони "Гепард" для України.

Контракт обсягом більше 118 мільйонів доларів виграла фірма з Флориди Global Military Products Inc, йдеться в повідомленні на сайті Пентагону. Виробництво відбуватиметься в Йорданії. Роботи має бути завершено до 30 травня 2024 року. Кількість замовлених установок не уточнюється. Кошти виділені в рамках Ініціативи США з безпекової підтримки України.

Україна вже отримувала установки "Гепард" від західних союзників. Німеччина надала Україні 34 самохідні установки "Гепард", включаючи приблизно 6000 снарядів. Передача ще 18 установок "Гепард" та 300 000 снарядів до них ще триває, йдеться на сайті Міноборони Німеччини.

Напередодні Пентагон оголосив про новий пакет безпекової допомоги вартістю до 300 мільйонів доларів, щоб Україна могла продовжувати захищати свою суверенну територію.

У 39-й пакет безпекової допомоги, який США виділили з серпня 2021 року, входять системи ППО Avenger, додаткові боєприпаси для систем ППО Patriot та HIMARS, а також зенітні системи Stinger, засоби протитанкової боротьби та боєприпаси, включаючи десятки мільйонів боєприпасів до стрілецької зброї, мовиться у повідомленні оборонного відомства США.

Серед трьох загиблих у Києві після нічного нападу на столицю України вранці четверга, була дитина, повідомляє столична влада. Щонайменше 10 людей було поранено уламками ракет.

Голова Київської міської військової адміністрації Сергій Попко заявив, що всі виявлені повітряні цілі були збиті українськими силами ППО, але падіння уламків призвело до втрат і руйнувань. За словами Попка, російські війська застосували тактичні ракетні системи наземного базування.

За попередньою інформацією, використовувалися крилаті та балістичні ракети, які мають велику швидкість польоту і залишають мало часу на попередження.

«Будьте особливо уважні – балістичні ракети летять дуже швидко. Час між сигналом про наліт і нальотом ракети – секунди! Тому готуйте все необхідне заздалегідь, щоб мінімізувати час на підготовку та вихід в укриття!» – закликав урядовець.

Напад на столицю змусив мера Києва Віталія Кличка скасувати всі заплановані святкові заходи з нагоди Міжнародного дня захисту дітей.

Свято було встановлено у 1949 році на Міжнародній демократична федерація жінок у Москві як Міжнародний день захисту дітей і досі відзначається 1 червня у багатьох колишніх комуністичних країнах.

Посолка Великої Британії у Києві Мелінда Сіммонс нагадала про це у своєму твіті: «У День дітей росіяни вбили дітей ракетним обстрілом у Києві, де я живу і працюю».

Тим часом посолка США Бріджит Брінк нагадала про допомогу, яку Вашингтон посилає Україні на тлі триваючих нападів.

«Поки Росія продовжує свої жорстокі атаки по всій Україні, Сполучені Штати продовжують свою підтримку, надавши додаткові $1,25 млрд прямої бюджетної підтримки для надавачів медичних послуг, освіти та екстреним службам», – твітує американська дипломатка.

Близько 1,3 мільйона українських дітей нині проживають у країнах Європейського союзу – про це йдеться у спільній заяві президента України Володимира Зеленського і президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з нагоди Міжнародного дня захисту дітей.

«Директива про тимчасовий захист відіграла важливу роль у наданні цим переміщеним українським дітям негайного доступу до охорони здоров’я, освіти та інших соціальних систем у межах ЄС. Ми зобов’язуємося продовжувати забезпечувати належне зарахування їх до навчальних закладів та працювати над взаємним визнанням результатів їхнього навчання», – йдеться в заяві, яку цитує пресслужба Зеленського.

Лідери також засудили дії Росії, «агресивна війна» якої позбавляє українських дітей права на свободу, захист і безпеку.

«Ми рішуче засуджуємо незаконну депортацію та переміщення українських дітей, що поповнює список воєнних злочинів Росії. Ми наполегливо закликаємо Росію негайно припинити ці депортації, покласти край практиці так званого прискореного усиновлення та повернути цих дітей», – йдеться в документі.

Зеленський і фон дер Ляєн, які провели зустріч на полях другого засідання Європейської політичної спільноти 1 червня в Молдові, також наголосили, що війна чинить руйнівний вплив на всіх українських дітей, «часто залишаючи глибокі психологічні шрами».

«Нашим пріоритетом є забезпечення їхнього психічного здоров’я і ретельний моніторинг самопочуття. Тому ми зобов’язуємося створити спеціалізовану програму дистанційного навчання для педіатрів і медичного персоналу первинної ланки… Ми прагнемо надавати спеціалізовані реабілітаційні послуги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, як в Україні, так і у Європейському союзі. Ми також співпрацюватимемо над реалізацією комплексної Всеукраїнської програми ментального здоров’я та відповідної реформи», – заявили вони.

У заяві також йдеться про те, що Європейська комісія взяла на себе зобов’язання підтримати реформу охорони дитинства в Україні, виділивши 10 мільйонів євро.

Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, зокрема дітей, попри наявність свідчень і доказів цього.

Під час одного з останніх таких ударів Росії в ніч на 1 червня в Києві загинула дитина.

Загалом, за даними Офісу генпрокурора, станом на 1 червня в Україні через агресію Росії загинули щонайменше 484 дитини, 992 – поранені.

17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт голови Кремля Володимира Путіна через примусову депортацію дітей з окупованих територій України.

Палата представників Конгресу США в середу затвердила домовленість щодо збільшення боргового ліміту США, яка дозволить уникнути безпрецедентного для США дефолту. Тепер домовленість мають підтримати в американському Сенаті.

Домовленість, досягнута під час перемовин президента США Джо Байдена та спікера Палати представників Кевіна Маккарті, передбачає обмеження бюджетних витрат. Домовленість не обмежить здатність адміністрації Байдена надавати більше військової допомоги Україні, повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела в Білому домі. Збільшення фінансування для України буде включене до додаткових бюджетних заходів, які не підпадають під обмеження в рамках угоди, вказав виданню представник адміністрації США. Видання також вказує, що 30 травня директор з питань бюджету Білого дому Шаланда Янг негативно відповіла на питання щодо того, чи вплине угода на здатність України отримати більше фінансування.

Після голосування в Палаті представників в середу, лідер більшості в Сенаті Чак Шумер і лідер сенатської меншості Мітч Макконнелл заявили, що сподіваються на підтримку законопроекту Сенатом вже найближчими днями.

Міністерство фінансів США попередило, що уряд матиме складнощі з поточними виплатами вже в понеділок, якщо ліміт боргу не буде підвищено.

Палата представників ухвалила закон 314 голосами за, проти 117, незважаючи на заперечення республіканців, які стверджували, що він недостатньо скорочує витрати, і демократів, які стверджували, що скорочення надто велике.

Проти законопроекту проголосували 71 законодавець від Республіканської партії, що є більшістю, а також 46 демократів.

У заяві після голосування в середу Байден назвав угоду «двопартійним компромісом».

"Він захищає ключові пріоритети та досягнення за останні два роки, включаючи історичні інвестиції, які створюють робочі місця по всій країні. Для мене честь захищати медичне обслуговування і соціальне забезпечення американців, Medicare і Medicaid. Він захищає важливі програми для мільйонів працьовитих сімей, студентів і ветеранів", - сказав Байден.

Маккарті сказав журналістам, що ухвалити законопроект "було нелегко". Він наголосив на економії бюджету та розкритикував демократів, які хочуть відокремити дебати про витрати від підвищення ліміту боргу.

"Ми ставимо громадян Америки на перше місце, і ми не пішли легким шляхом, – сказав Маккарті. - Ми не просто як наші попередники підняли ліміт, ми вирішили, що потрібно витрачати менше, і досягли цієї мети".

Маккарті сказав, що він має намір слідувати за діями в середу, докладаючи більше зусиль для скорочення федеральних витрат.

Законопроект, переданий на розгляд Сенату, передбачає скасування ліміту запозичень до січня 2025 року та включає дворічну бюджетну угоду, згідно з якою федеральні витрати залишаються незмінними у 2024 році та збільшуються на 1% у 2025 році. Законопроект не передбачає збільшення рівня оподаткування і не зупиняє зростання державного боргу.

Інші законодавчі акти включають скорочення найму нових агентів податковою адміністрацією, вимогу про те, щоб штати повернули федеральному уряду 30 мільярдів доларів невитраченої допомоги на боротьбу з пандемією коронавірусу, та збільшення вимог щодо праці для отримання продовольчої допомоги необхідно працювати.

В цій статті використано матеріали Associated Press, Agence France-Presse та Reuters.