Спеціальні потреби

Актуально

Лідерка білоруської опозиції сподівається дати поштовх до дій, під час свого візиту у Вашингтон

Під час свого першого візиту до США, лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська сподівається підштовхнути Вашингтоні до дій на підтримку демократичних активістів та громадянського суспільства в країні, пише журналіст Ігор Тиханенко в статті для Голосу Америки.

«Я закликаю США бути з нами, - заявила вона в інтерв‘ю Голосу Америки. - Це дуже важливо в час, коли режим руйнує все у Білорусі, руйнує ЗМІ, руйнує будь-які демонстрації, надзвичайно важливо підтримати тих людей, які виявляють силу та хоробрість, щоб не здаватись».

Після прибуття, Тихановська провела мітинг із прихильниками на площі Свободи у Вашингтоні. Вона планує зустрічі в Державному Департаменті, Білому домі, з конгресменами та адміністраторкою Агентства Міжнародного розвитку США Самантою Пауер.

Фотогалерея: Білоруська громада у США зустрічає Світлану Тихановську.

«Я хочу, щоб Білорусь залишалась на порядку денному. Моя основна мета, звичайно, говорити про Білорусь, про ситуацію, що склалась, про ескалацію насильства з боку режиму, про людей, які борються за демократичні цінності».

Тихановська мала полишити Білорусь із двома малими дітьми після грубого придушення мирних протестів, що відбулись після оскаржуваних виборів 9 серпня цього року. Олександр Лукашенко заявив про свою шосту перемогу на виборах. Одним із політв‘язнів режиму є чоровік Тихановсьої Сергій.

«Єдиний вихід звільнення в‘язнів - це чинити політичний і економічний тиск на них [уряд Білорусі] і я певна, що це трапиться достатньо швидко», - зауважила опозиціонерка.

Кількість політв‘язнів в Білорусі перевищила 550. Про це повідомили в Держдепі США. В своїй заяві минулого тижня, речник Держдепу Нед Прайс висловив підтримку народу Білорусі і закликав режим Лукашенка звільнити політв‘язнів.

«Ми закликаємо владу Білорусі звільнити 550+ Політичних в’язнів і розпочати діалог з опозицією», - йдеться у зверненні.

Спостерігачі заявляють, що російський президент Володимир Путін буде уважно спостерігати за візитом.

«Він не хоче бачити падіння такогою самого автократичного лідера у країні, яку він вважає сферою своїх інтересів і він, звичайно, не хоче, щоб на кордоні з Росією постали демократії», - говорить Джонатан Кац із аналітичного центру «Німецький фонд Маршалла».

Дехто серед американських політиків вважає, що це може стати нагодою зробити Лукашенка менш привабливим для російського лідера.

«Необхідно, щоб [Лукашенко] сплачував вищу ціну. Це означає посилення санкцій», - говорить сенатор Бен Кардін.

США, ЄС та інші запровадили санкції проти білоруського режиму наприкінці червня, але проти громадський організації та ЗМІ провели ще одну хвилю довільних арештів.

«Гадаю, режим відпустить політв‘язнів, коли відчує політичний та економічний тиск, - говорить Тихановська. - Багато місяців, або багато років ми намагались звернутись до режиму на дипломатичному рівні, через різні організації та солідарність в усьому світі, але режим не хоче слухати. Єдиний вихід, домогтись звільнення в‘язнів пов‘язаний з політичним та економічним тиском».

Дивіться також: Світлана Тихановська у США: "Це велике досягнення – бути тут і мати підтримку з боку США".

Всі новини дня

Танки Abrams від США прибудуть в Україну раніше ніж очікувалося. Відео

Танки Abrams від США прибудуть в Україну раніше ніж очікувалося. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:50 0:00

США змінили рішення і тепер надають Україні 31 танк M1-A1 Abrams замість запланованих раніше новіших варіантів M1-A2. Це дозволить США значно пришвидшити терміни доставки та надати цю можливість для України до осені поточного року. Про це заявив речник Пентагону Пет Райдер.

Прем’єр-міністр Японії у Києві - чому важливий цей візит? Відео

Прем’єр-міністр Японії у Києві - чому важливий цей візит? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:42 0:00

Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда у вівторок прибув до Києва з неанонсованим візитом. Досі він був єдиним лідером G7, який не побував в Україні від початку повномасштабної війни. Кісіда передав запрошення президенту Володимиру Зеленському взяти участь у саміті країн G7.

В США уважно стежать за візитом Сі Цзіньпіна до Москви: як реагують в Білому Домі та Держдепі. Відео

Китай, за словами Джона Кірбі, поки не виключив можливості постачати РФ зрбою у її війні в Україні. Як коментує офіційний Вашингтон цю можливість, за результатами двох днів переговорів у Москві?

Столтенберг: змістовний діалог у форматі НАТО-Росія неможливий 

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг презентує річний звіт альянсу за 2022 рік. 21 брезня 2023р. Фото: REUTERS/Johanna Geron

Вже на початку квітня у рамках засідання НАТО на рівні міністрів закордонних справ планується і засідання Комісії Україна-НАТО. Щодо аналогічного діалогу між альянсом і Росією, то змістовна розмова між ними неможлива, - заявив 21 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час презентації річного звіту НАТО за 2022 рік.

Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу
Єнс Столтенберг

За словами Столтенберга, країни-учасниці альянсу “багато років працювали над змістовним діалогом з Росією”, але “Росія відійшла від цієї мети”.

Генсек додав, що неможливо вести змістовний діалог з Росією, коли вона здійснює агресію проти України.

Учасники НАТО, за його словами, намагалися відрадити Росію від вторгнення в Україну торік, використовуючи “усі дипломатичні та політичні канали”. “Ми використовували всі зусилля, щоб спробувати запобігти вторгненню в Україну, - каже Столтенберг. - Але після вторгнення це [діалог] не має сенсу. Ми не можемо вести жодного змістовного діалогу з країною, яка несе відповідальність за незаконну агресію проти сусідньої України”.

Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу, - загалом підсумував ситуацію у регіоні Столтенберг.

“Більше НАТО” замість “менше НАТО

Столтенберг приділив увагу розширенню Північноатлантичного альянсу та, зокрема, відзначив “внесок” у це російського президента Путіна. “Він хотів менше НАТО, але отримав якраз протилежне: більше НАТО”, - сказав генсек.

Він підкреслив, що вступ Фінляндії та Швеції “зробить їх безпечнішими, а наш Альянс — сильнішим, і продемонструє, що двері НАТО залишаються відкритими”.

За словами Столтенберга, Путін “хоче іншої Європи… прагне контролювати своїх сусідів”. Тому, каже посадовець, навіть у разі закінчення війни в Україні країни-союзниці повинні дбати про безпеку, знаходити можливості для нарощування виробництва боєприпасів промисловістю, посилювати захист критично важливої інфраструктури, включаючи підводні кабелі та трубопроводи.

Генеральний секретар НАТО привітав той факт, що 2022 рік став восьмим поспіль роком збільшення витрат на оборону в Європі та Канаді. “Ми рухаємось у правильному напрямку, але не так швидко, як цього вимагає небезпечний світ, у якому ми живемо», – сказав він, додавши, що «очевидно, нам потрібно робити більше». Столтенберг очікує, що на Вільнюському саміті в липні цього року члени Альянсу узгодять “нове амбітне зобов’язання, згідно з яким країни інвестуватимуть в оборону щонайменше 2% національного ВВП”.

Наразі такі видатки на оборону передбачені тільки у 7 країнах альянсу. Найбільше на оборону витрачають США - 3,46% ВВП, далі Греція і Польща(3,54 і 2,42 відповідно). Найнижче співвідношення оборонних видатків і ВВП – в Іспанії (1,09%), Бельгії (1,18%), Словенії (1,26%) та Канаді (1,29%).

120 мільярдів для України від держав-учасниць НАТО

З моменту вторгнення Росії до України члени НАТО надали Україні безпрецедентну підтримку, виділивши понад 120 мільярдів доларів військової, гуманітарної та фінансової допомоги у 2022 році.

“Хоча Сполучені Штати є найбільшим донором, але Європа та Канада надали понад половину загальної допомоги”, - наголосив генсек. Він також додав, що європейці прийняли майже п’ять мільйонів біженців з України. Європа та Північна Америка продовжують застосовувати безпрецедентні економічні санкції, що демонструє їхню силу та одностайність поглядів, - каже Столтенберг.

Генеральний секретар наголосив, що у 2022-му уже восьмий рік поспіль європейські члени Альянсу і Канада продовжували збільшувати видатки на оборону.

Сталевий опір українського народу

На початку другого року повномасштабної війни Росії проти України Столтенберг повторив свій вислів про те, що “Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгнувся в Україну”.

Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгся в Україну.
Єнс Столтенберг

“Він недооцінив сталевий опір українського народу”, - сказав очільник військово-політичного союзу.

Ще одним прорахунком Путіна, за його словами, стало неврахування «безпрецедентної підтримки України» з боку держав–членів НАТО.

«Вторгнення, яке здійснив Путін, було шоком, але не стало несподіванкою», – зазначив Столтенберг, назвавши його «кульмінацією моделі агресивної поведінки». Він додав, що відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму у 2014 році, в НАТО було здійснено найістотніше зміцнення колективної оборони за останнє покоління.

«Отже, коли російські танки ввійшли в Україну, ми були напоготові, – сказав він. – За лічені години наші оборонні плани набули чинності, від Балтійського до Чорного морів. Під командування НАТО було передано 40 000 військовослужбовців, забезпечено значну присутність у повітрі й на морі, а кількість бойових груп НАТО подвоєно з чотирьох до восьми».

Росія: зближення з Китаєм і збільшення присутності в Африці

Як повідомляв Голос Америки, Єнс Столтенберг дав оцінку зближенню Китаю і Росії. Він поділився інформацією про те, що Росія очевидно просить від Китаю допомоги зі смертоносною зброєю. “Ми не бачимо доказів постачання зброї Китаєм до Росії, але бачимо ознаки того, що такий запит від Росії надійшов до Пекіна і розглядається владою Китаю”, - сказав він.

Крім того, генсек відповідав на питання протидії нелегальній міграції. Йшлося про співпрацю з Туреччиною, Мавританією, Тунісом, Іраком та іншими партнерами, допомогу їм у розбудові власних оборонних і безпекових інститутів, щоб стабілізувати ситуацію, зокрема, щодо викликів міграції.

“Ми, звісно, також бачимо збільшення російської присутності на Півдні. Явно [це пов'язано] з групою Вагнера”, - сказав Столтенберг.

Підсумовуючи 2022-й, генсек НАТО зазначив, що рік став ключовим для колективної безпеки. “У більш небезпечному та сповненому суперечок світі НАТО залишається сильним і єдиним, і надає безпрецедентну підтримку Україні”, - написав Столтенберг у своєму Твітері, презентуючи річний звіт альянсу.

Чи надасть Китай смертоносну зброю Росії - коментарі експертів

Немає "доказів того, що Китай постачає летальну зброю Росії, але є ознаки того, що був такий запит з боку Росії", - заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.  Фото: Pavel Byrkin/Kremlin via REUTERS 

У Білому домі вважають, що Путін конче потребує підтримки Китаю, бо в нього на війні в Україні закінчуються боєприпаси, про це заявив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі в ефірі каналу MSNBC.

«Президенту Путіну потрібен президент Сі, тому що в нього закінчуються боєприпаси, [...] у нього закінчується той інвентар, який йому потрібен для ведення цієї війни, і цілком ймовірно, що він буде шукати додаткової допомоги у Китаю», - сказав представник Білого дому.

Відносини між президентами Росії та Китаю Кірбі раніше називав "шлюбом за розрахунком", який дає Китаю союзника проти Заходу, а Росії - підтримку для ведення війни в Україні.

Як писав Голос Америки, Генсек НАТО Єнс Столтенберг застеріг Китай від постачання Росії летальної зброї, сказавши, що в НАТО бачили «деякі ознаки того, що був такий запит з боку Росії, і що це питання розглядається в Пекіні китайською владою”.

Уряди США та Європи попередили Китай, що він зіткнеться з серйозними наслідками, якщо вирішить надавати зброю та боєприпаси російським силам.

Як пишуть експерти, потенційна хвиля західних санкцій щодо Китаю може зруйнувати економічні цілі, які ставить перед собою Сі Цзіньпінь, тому він не може зайти надто далеко.

"Він [Сі Цзіньпінь] не дозволить Путіну програти, але є межа тому, скільки зусиль він готовий прикласти, щоб Путін досяг успіху", — коментує для видання NBC News Віктор Ча, колишній директор з питань Азії в Раді з національної безпеки США, а нині - член Ради оборонної політики, яка є дорадчим органом міністра оборони США.

Як вважає Ча, Китаю вигідний нинішній стан справ. Поки триває війна, Китай може розраховувати на потік недорогої нафти та газу з Росії, а США та їхні союзники змушені витрачати мільярди доларів на підтримку України, пише NBC News.

Видання NYT з посиланням на офіційні дані російської митниці, пише, що за рік російського вторгнення в Україну Китай вже продав Росії безпілотні апарати та запчастини до них на суму понад 12 мільйонів доларів. Мова здебільшого йде про популярні у світі дрони DJI та товари менших компаній, які здебільшого постачаються через дрібних посередників та експортерів. Ці дрони не вважаються летальною зброєю.

За даними видання, Китай лишається для Росії важливою опорою у військовому, дипломатичному та економічному напрямках. “Китай - один із найбільших покупців російської нафти, що допомагає фінансувати вторгнення”, - мовиться у статті з назвою “Поки війна в Україні триває, Китай допомагає поповнити запаси російських безпілотників”.

Скептична у питанні китайської допомоги Росії директорка програми дослідження Китаю в аналітичному центрі Stimson Юнь Сунь.

“Я не вірю, що Китай буде підтримувати Росію або надавати їй летальну допомогу, принаймні не від китайського уряду, не у великих масштабах, а також не публічно. Якщо конкретні китайські компанії надаватимуть таку зброю Росії, це дозволяє Пекіну заперечити свою участь. Але я не вірю, що політика Пекіна полягає в наданні такої допомоги Росії, особливо військової амуніції під час війни”, - аналізує експертка.

Вона також переконана, що Китай не підтримує дії Росії у цій війні.

“Китай відчуває, що має повний спектр відносин, які можна розвивати з Росією в економічному, енергетичному та міжнародному політичному плані. Але я вважаю, що аргумент про те, що Китай фактично підтримує Росію у війні в Україні, не є коректним. Тільки подумайте, якби Китай дійсно повністю підтримував Росію у війні в Україні, чи Росія досі програвала б, як це відбувається сьогодні”, - зазначила Сунь.

Водночас дослідниця Китаю додала, що не бачить перспектив у мирному плані Китаю щодо закінчення війни в Україні через “брак змістовності” в пропозиціях Пекіна.

На її думку, головною метою візиту Сі Цзіньпіня в Росію є зміцнення економічної співпраці. “Ми знаємо, що китайці говорили про дві речі. Одна з них – економічна співпраця. І це неминуче зосередиться на російському енергетичному секторі, на який Китай має великий попит, російський експорт сирої нафти та експорт природного газу до Китаю розширився та значно зріс минулого року. [...] А Росії потрібні китайські інвестиції в розвиток інфраструктури енергетичного сектору РФ”, - сказала Юнь Сунь.

Вона також вважає, що на китайсько-російську співпрацю не вплине рішення МКС видати ордер на арешт Путіна за вивезення українських дітей. Ні Китай, ні Росія не є підписантами Римського статуту, на якому базує свою роботу МКС, - нагадує експертка.

Китай заперечує закиди про можливість надання Росії летальної військової допомоги й звинувачує США та інші країни Заходу у загостренні війни тим, що вони надають озброєння Києву проти російських військ.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG