Актуально
Від Юлії Тимошенко вимагають щодня ходити до Генпрокуратури
Лідер опозиційної партії «Батьківщина» колишній прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко має щодня ходити до слідчого Генпрокуратури. Про таку вимогу правохоронців політик заявила після чергового візиту до відомства. Мовляв, від неї вимагали щоденно ознайомлюватися з матеріалами порушеної проти неї кримінальної справи. Тимошенко назвала дії слідчих протизаконними:
«Сьогодні, незважаючи на те, що нібито слідчі дії завершені, мені пред’явили повністю незаконну постанову, яка зобов'язує мене кожен день з десятої ранку до сімнадцятої вечора знайомитися з матеріалами кримінальної справи. Жодним законом, Кримінально-процесуальним кодексом, будь-яким іншим законом не передбачено таке знущання. Це говорить про те, що вони просто хочуть обмежити мою можливість працювати, обмежити мою можливість спілкуватися з людьми, обмежувати всі мої кроки, які пов’язані на посилення нашої політичної роботи», – сказала екс-прем’єр після спілкування із слідчими, повідомляє її персональний сайт.
Не вдалося переконати суддів і іншому колишньому урядовцю Євгену Корнійчуку переконати суд змінити йому запобіжний захід з утримання під вартою на підписку про невиїзд. В столичному Апеляційному суді прислухалися до аргументів звинувачення, яке наполягало, що соратник Юлії Тимошенко на свободі зможе впливати на слідство, а також ухилятися від спілкування із правоохоронцями.
Втративши надію на прихильність української правоохоронної системи, опозиція і неурядові організації останнім часом все частіше апелюють до Заходу, щоб той посилив тиск на українську владу. Напередодні однопартійці колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка скаржилися на політичні переслідування представникам акредитованих в Україні дипломатичних місій. Роман Зварич зазначив, що нині країна розвивається за «білоруським» сценарієм і не виключив, що Заходу доведеться продемонструвати Києву жорстку реакцію, як і Мінську:
«Я зараз не збираюсь просити вас застосовувати економічні санкції до Україні, про це навіть мова не йде. Але, якщо ситуація буде продовжуватись, то у вас просто не буде іншого вибору», – звернувся колишній міністр юстиції до дипломатів.
Останніми тижнями західні лідери і організації стали частіше закидати українській владі відхід від демократичних принципів. Із заявою про неприпустимість переслідування політичних опонентів виступив Держдепартамент США. Аналогічні заяви робили й представники Європейської комісії. Серйозним сигналом українській владі називають і інформацію про надання Чехією політичного притулку колишньому міністру економіки України Богдану Данилишину. У Юлії Тимошенко розцінили це як визнання політичних переслідуваннь опонентів і не виключили нових звернень за притулком від колишніх урядовців.
Політолог Володимир Цибулько припускає, що українська влада навряд чи реагуватиме на поодинокі заяви із Заходу про відхід від демократичних стандартів:
«Я би не говорив поки що про узгоджену позицію Євросоюзу з цього питання, але ми бачимо систему маяків. Сигнали українській владі продовжують надходити. На сьогоднішній день українська влада не відчуває, що вона може втратити від погіршення стосунків із Заходом».
Всі новини дня
Amnesty International: вторгнення Росії в Україну виявило подвійні стандарти Заходу
Світове обурення вторгненням Росії в Україну минулого року виявило «подвійні стандарти» Заходу щодо порушень прав людини в усьому світі, заявила Amnesty International у вівторок.
У своєму звіті за 2022 рік Amnesty вказала звинуватила Захід у “мовчанні” щодо дотримання прав Саудівської Аравії, репресії в Єгипті та поводження Ізраїлю з палестинцями.
«Грізна відповідь Заходу на вторгнення Росії в Україну підкреслила подвійні стандарти, в порівнянні з тим, наскільки незначною була їхня реакція на багато інших порушень Статуту ООН», — сказала генеральний секретар Amnesty Агнес Калламард, представляючи світовий звіт групи у Парижі.
Напад Росії, який почався 24 лютого 2022 року, «дав нам рідкісну нагоду побачити, що можливе, коли є політична воля діяти», коли Захід мобілізувався, щоб підтримати Україну, додала вона.
Після вторгнення багато країн запровадили санкції проти Москви та відкрили кордони для українських біженців, а Міжнародний кримінальний суд розпочав розслідування воєнних злочинів в Україні.
Але Amnesty заявила, що конфлікт висвітлив недоліки у реагуванні на зловживання в інших частинах земної кулі.
У звіті відзначено «оглушливе мовчання Заходу щодо прав людини в Саудівській Аравії, бездіяльність щодо Єгипту та відмова протистояти ізраїльській системі апартеїду проти палестинців».
Amnesty, правозахисна організація Human Rights Watch і спеціальний доповідач ООН дійшли висновку, що поводження Ізраїлю з палестинцями є політикою апартеїду, сегрегації чорношкірих і білих у Південній Африці, де правлять білі, звинувачення, яке ізраїльська держава заперечує.
Минулого року "ізраїльські уряди, які змінювали один одного, вживали заходів, які змушують більше палестинців залишати їхні будинки, розширюють незаконні поселення та легалізують існуючі поселення та форпости на окупованому Західному березі", - заявила Amnesty.
Але незважаючи на це — і те, що ізраїльські війська вбивають палестинців на окупованому Західному березі — західні країни не вимагали припинення цієї «системи гноблення», йдеться в повідомленні.
"Немає плану"
У Саудівській Аравії правозахисники продовжували сидіти у в’язницях, людей ув’язнювали за переконання, після «вкрай несправедливих судових процесів», 81 особу було вбито за один день, а мігранти помирали під вартою.
У Єгипті, за словами групи, тисячі правозахисників, журналістів, протестувальників і ймовірних дисидентів перебувають за ґратами, а "тортури залишаються нестримними".
Хоча європейські країни прийняли українських біженців, вони не виявляли такої ж доброзичливості до людей, які тікали від бойових дій у Сирії, Афганістані та Лівії, заявила Amnesty.
Сполучені Штати також вітали українців, «але згідно з політикою та практикою, що ґрунтується на античорному расизмі, вони вислали понад 25 000 гаїтян у період з вересня 2021 року по травень 2022 року, а багатьох піддали тортурам та іншому жорстокому поводженню», - йдеться в повідомленні. сказав.
В Ірані «жінки гинули за танці, за спів, за те, що не носили чадру», коли люди піднялися на протести проти ісламської системи країни, сказав Калламард.
Amnesty також підкреслила неспроможність глобальних інституцій «адекватно реагувати на конфлікти, в результаті яких гинуть тисячі людей, зокрема в Ефіопії, М’янмі та Ємені».
Війна в Україні «відвернула ресурси та увагу від кліматичної кризи, інших давніх конфліктів і людських страждань у всьому світі», заявила Amnesty.
«У 2022 році не було знайдено жодних доказів того, що міжнародна реакція на кризу в Україні стане планом для послідовної та узгодженої відповіді на конфлікти та кризи», — сказав Калламард.
Британські й німецькі танки в Україні «скоро виконуватимуть бойові завдання»
Українська армія готується до бойового застосування німецьких і британських танків та іншої західної важкої бронетехніки, яку українські представники назвали необхідною для визволення захоплених Росією територій на сході й півдні України.
США також зобов’язалися надати українцям свої важкі танки Абрамс, але першочергово Україна отримує американські бойові машини піхоти Бредлі та інші бронемашини.
Я впевнений, що вони зможуть сприяти важливим досягненням на фронті.
Український міністр оборони Олексій Резніков підтвердив, що британські танки Челленджер-2 вже в Україні, після того, як Велика Британія оголосила, що на Батьківщину після навчання на британських танкових полігонах повернулися українські танкісти.
«Ці чудові машини скоро почнуть виконувати бойові завдання», - написав Олексій Резніков у Twitter 28 березня, з подякою британському прем'єр-міністру Ріші Сунаку та міністру оборони Бену Воллесу.
«Обіцяно - доставлено», - похвалися німецький міністр оборони Борис Пісторіус, повідомивши 27 березня, що 18 сучасних танків Леопард-2 A6 вже в Україні разом з наборами боєприпасів і запчастин.
Німецький урядовець висловив впевненість, що ті танки разом з навченими українськими танкістами «зможуть сприяти важливим досягненням».
За словами Бориса Пісторіуса Німеччина знайшла можливість збільшити свою партію Леопардів ще на чотири одиниці, і що разом з постачаннями зі Швеції та Португалії це створить повноцінну танкову бойову групу.
Першою про рішення надати Україні свої важкі танки заявила Велика Британія.
Провідним ініціатором постачання українцям танків Леопард-2 стала Польща, підштовхнувши німецько-американську домовленість про постачання Україні Леопардів та американських Абрамсів.
До так званої «танкової коаліції» згодом долучилися також такі країни як Іспанія, Канада й інші.
«Ще рік тому ніхто б не міг подумати, що підтримка партнерів буде такою потужною. Що увесь цивілізований світ перезавантажиться і врешті дасть опір кривавому агресору, країні-терористу рф», - написав міністр оборони України 27 березня у Facebook, повідомляючи про прибуття західної бронетехніки включно з американськими і німецькими бойовими машинами піхоти.
Український міністр також заявив у тому дописі: «Всі наші міста будуть звільнені і ми вийдемо на кордони, міжнародно визнані у 1991 році. А ця нова техніка складе добру компанію своїм «побратимам» на полі бою. Невдовзі її переваги завдяки нашим військовим відчують на собі російські окупанти».
Дивіться поширене через Twitter відео українського міністра оборони Олексія Резнікова з британськими танками Челленджер-2 в Україні:
США підтримали створення трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України
Державний департамент США підтримав створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України. Про це заявила посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак 27 березня під час виступу на конференції в Католицькому університеті Америки у Вашингтоні, присвяченій сучасним викликам Нюрнбергським принципам.
«Зараз, у цей критичний момент історії, я можу оголосити, що ми підтримуємо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України. Було багато різних моделей, які розглядались. США детально розглядали всі «за» та «проти» кожної з них і дійшли до висновку, що найбільш ефективний спосіб забезпечення відповідальності за злочини агресії передбачає створення інтернаціоналізованого [internationalized, - ориг.] суду в рамках судової системи України», - заявила представниця Держдепу.
Зараз, у цей критичний момент історії, я можу оголосити, що ми підтримуємо створення спеціального трибуналу для переслідування злочину агресії проти України.посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак
За словами Бет Ван Скаак, подібні зусилля включатимуть «предметну юрисдикцію стосовно міжнародних злочинів, залучення міжнародного персоналу, можливо, шляхом інтеграції професіоналів, суддів, прокурорів, розслідувачів, адвокатів, чи через надання експертної допомоги за запитом України».
У Держдепі наголошують, що це також може включати міжнародні елементи в тому, як саме суд підтримуватиме Україну та де буде знаходитись. «Наприклад, потенційно це може бути десь у Європі, принаймні під час війни, це надалі зміцнить європейську орієнтацію України, міжнародну легітимність такої інституції та матиме важливе значення для неї, а також сприятиме наданню допомоги сильними державами, які віддані розслідуванню злочину агресії», - наголошує Бет Ван Скаак.
Представниця Держдепу додає, що такий суд міг би сприяти ширшій міжнародній підтримці, а також не потребуватиме резолюції Генеральної Асамблеї про створення нової незалежної міжнародної інституції, для становлення якої потрібні час та ресурси.
«Такий гібридний суд також демонструватиме лідерство України у забезпеченні відповідальності за злочин агресії повністю в рамках національної юридичної системи. Сполучені Штати готові співпрацювати з Україною та іншими країнами світу, надавати ресурси, обмінюватись інформацією з таким трибуналом задля досягнення всебічної відповідальності за міжнародні злочини, які скоюються в Україні», - говорить представниця Держдепу.
Такий гібридний суд також демонструватиме лідерство України у забезпеченні відповідальності за злочин агресії повністю в рамках національної юридичної системи.посолка з питань глобального кримінального правосуддя Держдепу США Бет Ван Скаак
На питання української служби Голосу Америки про те, чи існує міжнародний консенсус та підтримка створення подібної гібридної моделі міжнародного трибуналу для розслідування злочину агресії Росії, представниця Держдепу відповіла, що поки не вдалось досягнути остаточного консенсусу.
«Не думаю, що поки що вдалось досягнути остаточного консенсусу. Існують дві моделі, що розглядаються: це ця модель – український трибунал, який матиме міжнародний характер [internationalized tribunal, - ориг.] і матиме багато міжнародної підтримки та інший варіант, який може створити Генасамблея ООН. Влада України розглядає обидва варіанти. Висловлювалась перевага більше відокремленій міжнародній інституції, але є побоювання, що, можливо, не вийде зібрати необхідні голоси в Генасамблеї для створення подібної інституції».
Нагадаємо, що як повідомляв Голос Америки, 17 березня, Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російського президента Путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Ордери, видані судом в Гаазі звинувачують Путіна у воєнному злочині примусового вивезення населення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації.
Президент США Джо Байден назвав виправданим ордер на арешт російського президента Путіна, який напередодні видав Міжнародний кримінальний суд в Гаазі. Байден підкреслив, що Путін скоїв воєнні злочини. Американський президент, однак, зауважив, що МКС має обмежене міжнародне визнання.
Дивіться також: Міжнародний трибунал для Росії: перспективи створення та реакція Заходу. Відео
Історія українки, якій аплодував канадський парламент, Джастін Трюдо і Джо Байден. Відео
Під час виступу Джо Байдена та Джастіна Трюдо перед спільною сесією канадського парламенту прем’єр-міністр Канади звернув окрему увагу на одну із гостей засідання.
- Голос Америки
Байден доручив збільшити виробництво друкованих плат, що використовуються і на війні в Україні
Президент США Джо Байден у понеділок доручив виділити 50 млн доларів на виробництво друкованих плат у США і Канаді, які можуть використовуватися, зокрема і під час війни в Україні. Про це повідомляє агенція Reuters.
У коментарі про це рішення, опублікованому на сайті Білого дому, Джо Байден зазначив, що такі технології є важливими для національної оборони США. «Я вважаю, що дії щодо збільшення внутрішніх виробничих потужностей для друкованих плат ... необхідні для запобігання нестачі промислових матеріалів або критично важливих технологічних елементів, які серйозно підірвуть потенціал національної оборони», - заявив Байден.
Також у заяві йдеться, що без відповідних дій президента "не можна очікувати, що промисловість Сполучених Штатів своєчасно забезпечить необхідні промислові ресурси, матеріали або критично важливі технології."
Як зазначає Reuters, друковані плати використовуються в ракетах і радарах, а також в електроніці, яка застосовується в енергетиці та галузі охорони здоров'я.
У коментарі агенції юрист із державних контрактів компанії McCarter & English заявив, що такий крок президента США прискорить контракти "за рахунок оптимізації та визначення пріоритетів у процесах закупівель для цих критично важливих технологій, які використовуються на різних театрах воєнних дій в усьому світі, зокрема, в діючому конфлікті в Україні."
Дивіться також:
Форум