Спеціальні потреби

Актуально

Київ вимагає звільнити затриманих у Білорусі українських громадян

Київ вимагає звільнити затриманих у Білорусі українських громадян

Міністерство закордонних справ України закликало Білорусь невідкладно звільнити арештованих під час акцій протесту українських громадян. МЗС повідомляє, що 29 грудня позицію офіційного Києва довели послу Республіки Білорусь в Україні Валентину Величку. У розмові із дипломатом українські урядовці висловили розчарування тим, що попри неодноразові звернення Києва, затримані громадяни України досі перебувають під арештом і не звільнені з-під варти.

Згідно повідомлення МЗС, перший заступник керівника відомства Руслан Демченко підкреслив, що подібні дії білоруської сторони не відповідають духу дружніх двосторонніх відносин України і Республіки Білорусь, і наголосив, що подальше перебування громадян України під вартою шкодить двостороннім відносинам двох країн. В МЗС висловили надію, що співвітчизники зможуть зустріти Новорічні свята вдома.

Білоруський посол пообіцяв негайно проінформувати керівництво своєї країни про позицію української сторони. І повідомив, що посольство Білорусі в Києві тримає питання звільнення з-під варти українських громадян на особливому контролі.

Раніше білоруська влада повідомляла, що серед затриманих лише один громадянин України. За участь у несанкціонованій акції протесту арештували мешканця Дніпропетровська, який прийшов на мітинг зі своїми родичами з Білорусії, за що й отримав 10 діб арешту. Втім напередодні, українські дипломати виявили щонайменше ще одного українця серед тих, кого білоруські правоохоронці й досі утримують під вартою. Цей факт також викликав невдоволення МЗС, оскільки між країнами діє угода, яка зобов'язує інформувати один одного про такі факти.

Водночас оглядачі звертають увагу, що реакція Києва на масові арешти учасників акцій протесту в Мінську виявилася значно м’якшою за оцінки, які висловлювали країни ЄС і Сполучені Штати. Протягом останніх років Україна значно поглибила економічну співпрацю із сусідньою країною. Особливо привабливими сторони вважають спільні проекти в енергетиці, зокрема постачання венесуельської нафти на білоруські переробні заводи та постачання Мінську електроенергії. Вже після президентських виборів, результати яких не визнали в багатьох країнах, українські урядовці висловлювали готовність нарощувати співпрацю з білоруськими партнерами.

Всі новини дня

Оперативна група США та союзників конфіскувала активи російських олігархів на суму понад 30 мільярдів доларів. Куди підуть ці гроші?

Яхта Amadea, що належить підсанкційному російському олігарху Сулейману Керімову, пришвартована в Лаутокі, Фіджі. ФОТО: ФОТО AFP ФОТО / МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ США

Багатонаціональна оперативна група, створена в березні в рамках зусиль Заходу змусити Росію припинити вторгнення в Україну, каже, що вона заблокувала або вилучила активи на суму понад 30 мільярдів доларів, що належать російським олігархам.

На додаток до конфіскації розкішних яхт, літаків, особняків та інших активів, що належать союзникам президента Росії Володимира Путіна, оперативна група, відома як РЕПО, каже, що заморозила близько 300 мільярдів доларів у резервах російського Центрального банку.

«Робота РЕПО ще не завершена», — йдеться в спільній заяві групи, оприлюдненій у середу. «Найближчими місяцями учасники РЕПО продовжуватимуть відстежувати активи, які перебувають під санкціями Росії, і не дозволятимуть росіянам, які потрапили під санкції, підривати заходи, спільно запроваджені учасниками РЕПО».

16 березня Міністерство юстиції та фінансів США запустило РЕПО (російські еліти, проксі та олігархи) у рамках широких міжнародних санкцій проти Росії через її вторгнення в Україну. Крім Сполучених Штатів, її членами є Австралія, Великобританія, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія та Європейська комісія. Учасники РЕПО працюють разом, щоб розслідувати та переслідувати союзників Путіна і конфіскувати їхні активи.

На додаток до РЕПО, Міністерство юстиції США створило для цієї мети міжвідомчу робочу групу під назвою KleptoCapture, тоді як Європейська комісія створила власну робочу групу Freeze and Seize для забезпечення виконання міжнародних санкцій проти Росії.

На сьогодні зусилля оперативної групи KleptoCapture призвели до конфіскацій значних активів.

У квітні влада Іспанії, діючи за запитом Міністерства юстиції, арештувала супер-яхту вартістю 90 мільйонів доларів, яка належить російському мільярдеру Віктору Вексельбергу.

У травні правоохоронні органи Фіджі конфіскували яхту вартістю 300 мільйонів доларів, що належить іншому російському олігарху, який потрапив під санкції, Сулейману Керімову. 106-метрова розкішна яхта Амадеа прибула до затоки Сан-Дієго в понеділок, повідомило Міністерство юстиції.

Понад 1000 осіб потрапили під санкції

З початку війни в Україні США та Європейський Союз запровадили санкції проти сотень російських організацій і понад 1000 росіян. Останнім кроком у вівторок Міністерство фінансів оголосило про санкції проти 70 російських організацій, багато з яких вважаються критично важливими для обороноздатності Росії, і 29 росіян.

Це доповнюється забороною США на імпорт російської нафти та нещодавно запровадженим ембарго на імпорт золота з Росії — каральними заходами, спрямованими на те, щоб позбавити Москву коштів для ведення війни з Україною.

"Ми продовжуємо збільшувати вартість війни Росії", - заявили члени РЕПО. «Ми як і раніше віддані повному запровадженню та виконанню наших економічних і фінансових санкцій і залишаємося пильними щодо ухилення від санкцій та їх обходу».

Тим часом США та їхні західні союзники обговорюють, що робити із замороженими російськими активами.

Хоча левова частка заморожених резервів Центрального банку Росії на 300 мільярдів доларів зберігається в європейських банках, десятки мільярдів знаходяться в США.

Український уряд каже, що хоче їх використати на післявоєнне відновлення. Минулого місяця президент України Володимир Зеленський заявив, що вартість відновлення економіки та інфраструктури його країни може сягнути 600 мільярдів доларів, і зажадав від Росії відшкодування воєнних дій.

Кілька європейських країн, зокрема Литва та Естонія, підтримали заклик України передати Україні конфісковані російські активи.

Але адміністрація президента Джо Байдена була більш обережною щодо того, чи слід передати резерви російського Центрального банку Україні.

Натомість Міністерство юстиції звернулося до Конгресу з проханням розширити повноваження конфіскувати російські активи та перевести частину доходів в Україну.

У квітні Палата представників США прийняла законопроект, який «заохочуватиме використання санкційних російських активів для допомоги у відбудові України», за словами члена Демократичної партії Тома Маліновського, який виступив автором законопроекту. Сенатська версія законопроекту зараз перебуває у профільному комітеті та ще не розглядалася повним складом палати.

Важкі втрати можуть переконати Росію та Путіна призупинити війну в Україні

Директорка Національної розвідки Авріл Хейнс дає свідчення у Конгресі (AP Photo/Хосе Луїс Магана).

Президент Росії Володимир Путін не має наміру відмовлятися від свого бажання контролювати всю Україну, але, схоже, розуміє, що його колись хвалена армія, можливо, не зможе дати йому те, що він хоче, принаймні на даний момент.

Останній аналіз, оприлюднений високопосадовицею розвідки США ввечері в середу, також свідчить про можливість припинення поточних бойових дій в Україні, навіть якщо Росія розглядає це лише як шанс краще позиціонувати себе для майбутніх завоювань.

«На даному етапі ми оцінюємо, що їхні [російські] сухопутні сили деградували до такого рівня, що їм знадобляться роки, щоб повернутися туди, де вони були», — сказала директорка національної розвідки Авріл Хейнс увечері в середу під час дискусії у Вашингтоні, організованої Silverado Policy Accelerator і технологічним гігантом Google.

"Навіть їхні короткострокові військові цілі насправді не можуть бути досягнуті їхніми військовими прямо зараз", - сказала Хейнс. «Цілком правдоподібно, з нашої точки зору, що залежно від того, як розвиватимуться події протягом найближчих місяців, він [Путін] буде переконаний, що є реальна цінність досягнення якоїсь угоди».

Лідери США, Європи та НАТО неодноразово висловлювали свою підтримку Україні та підкріплювали це мільярдами доларів на системи озброєння та іншу допомогу у сфері безпеки, що дозволило українським силам стримувати вторгнення Росії, яке спочатку було зосереджено на захопленні столиці Києва.

Але в той час як західні країни заявили, що Україна вирішить, як і коли закінчити війну, офіційні особи США висловили надію на остаточне врегулювання шляхом переговорів.

Коментарі Хейнс, здавалося б, пояснюють думку про те, що угода зрештою стане можливою. Але вона визнала, що те, що Путін змирився з реальністю свого невдалого бліцкригу, не означає, що будь-яке врегулювання неминуче.

«Ми також, хочу чітко це донести, не бачимо зараз можливості для обох сторін прийти до мирної угоди», - сказала вона.

Натомість Хейнс попередила, що російські сили, схоже, зосереджені на захопленні якомога більшої території на Донбасі на сході України, одночасно консолідуючи контроль над територією, яку вона захопила на півдні.

«Росія вважає, що якщо вони справді зможуть розгромити одну з найбільш боєздатних і добре оснащених сил на сході України, вони вірять, що це призведе до спаду українського опору і це дасть їм більше можливостей, " сказала вона.

У коментарях на окремій конференції у Вашингтоні раніше в середу Хейнс сказала, що Росія контролює близько 20% території України вздовж лінії конфлікту, яка простягається на 1100 кілометрів.

«Коротше кажучи, картина залишається досить похмурою, а ставлення Росії до Заходу стає жорсткішим», - сказала вона.

Раніше цього тижня президент України Володимир Зеленський сказав президенту США Джо Байдену та іншим лідерам Групи семи, що він хотів би закінчити війну до кінця цього року. Зеленський також заявив, що хоче бачити всю Україну звільненою, включаючи Крим, який Росія анексувала в 2014 році.

Тим часом американські та британські військові чиновники назвали російські успіхи на сході України поступовими, а офіційні особи попередили, що російські сили платять за них високу ціну.

«Українці змушують їх платити за дуже маленький шматок землі», — сказав журналістам у понеділок високопоставлений чиновник оборони США.

Також є ознаки того, що українські сили, стратегічно поступаючись позиціями в таких місцях як Сєвєродонецьк, почали чинити опір російським окупаційним силам у південному місті Херсон.

«Звіти свідчать про те, що українцям вдалося звільнити кілька невеликих міст на північний захід і на захід від Херсона, показуючи, що, незважаючи на тактичний успіх росіян, вони продовжують утримуватися», — сказав представник Міноборони.

Початкові звіти також свідчать про те, що українські сили добре використали чотири надані США високомобільні артилерійські ракетні системи, відомі як HIMARS, а ще чотири системи мають надійти в Україну найближчими тижнями.

Але у відповідь Росія запускає все більше ракет по Україні.

У середу Росія здійснила нові атаки, а мер Миколаєва заявив, що там впало вісім ракет, у тому числі одна влучила в житловий будинок, убивши чотирьох людей і поранивши п’ятьох.

«Всюди йдуть бої», – заявив Луганський губернатор Сергій Гайдай. Росіяни забирають місто Лисичанськ будинок за будинком, - сказав він.

Росія в середу також відповіла на рішення НАТО офіційно запросити Фінляндію та Швецію приєднатися до альянсу.

Путін заявив російському державному телебаченню, що метою «спеціальної військової операції» в Україні, яку Кремль її називає, залишається звільнення Донбасу.

Далі він попередив, що Росія відповість тим же на будь-які спроби НАТО розмістити війська та військову інфраструктуру в Швеції чи Фінляндії.

«Вони хочуть вступити в НАТО, давайте», - сказав Путін. «Але вони повинні розуміти, що раніше загрози не було, а зараз, якщо там будуть розгорнуті військові контингенти та інфраструктура, нам доведеться відповідати тим же і створювати такі ж загрози для територій, з яких створюються загрози нам».

Незважаючи на попередження Путіна, високопосадовець розвідки США заявив, що немає жодних ознак того, що Росія чекає нової битви.

«Ми не очікуємо, що це [розширення НАТО] призведе до чогось справді конфронтаційного, головним чином тому, що, чесно кажучи, вони досить зосереджені на Україні», — сказала Хейнс, зазначивши, що Москва натомість бере участь у постійних операціях впливу та кампанії дезінформації, спрямованих проти шведів і фінів.

У цій статті використана інформація Associated Press і Reuters.

Прес-конференція президента США Джо Байдена після саміту НАТО – наживо з перекладом українською

Прес-конференція президента США Джо Байдена за підсумками саміту НАТО в Мадриді. Дивіться наживо з перекладом українською на каналі «Голос Америки. Українською».

ЄСПЛ вимагає від Росії гарантувати, що двох британців, захоплених в Україні, не стратять

Двоє громадян Великої Британії Ейден Аслін і Шон Піннер і марокканець Саудун Брагім за ґратами в залі суду в Донецьку, на території, що підконтрольна уряду Донецької Народної Республіки, на сході України, четвер, 9 червня 2022 р. (AP Photo)

Європейський суд із прав людини оприлюднив тимчасові заходи, в яких Росії рекомендовано утриматися від виконання смертного вироку проти двох британців, що воювали в складі Збройних сил України і потрапили в полон.

Ейден Ейслін і Шон Піннер разом із марокканцем Брагімом Саадуном були «засуджені» до страти за «найманство» «судом» угруповання «ДНР» у Донецьку, який контролюють підтримувані Росією бойовики.

«Суд вирішив вказати російському уряду... забезпечити, щоб смертна кара, винесена заявникам, не була виконана», – йдеться в рішенні, винесеному 30 червня.

ЄСПЛ також закликав російську владу забезпечити дотримання прав двох ув’язнених, оскільки вони входили до Збройних сил України, жили в Україні і вважали країну своїм домом.

Родина Ейсліна заявила, що він і Піннер жили в Україні, коли в лютому почалася повномасштабна війна, і «як до військовослужбовців українських Збройних сил, до них слід ставитися з повагою, як до будь-яких інших військовополонених».

Британія, ООН, Україна і Німеччина засудили смертні вироки.

Раніше ЄСПЛ застосовував аналогічні тимчасові заходи щодо Брагіма. Його батько заявив, що син також є громадянином України і його права як військовополоненого мають поважати.

Путін погрожує «відповісти дзеркально», якщо Фінляндія та Швеція розмістять інфраструктуру НАТО

Загальне фото саміту НАТО в Мадриді, 29 червня 2022 року. Стефан Руссо/Pool via REUTERS

Російський президент відреагував на результати саміту НАТО, на якому Альянс запросив до членства Швецію та Фінляндію. Путін заявив, що Росія «відповість дзеркально», якщо країни НАТО розмістять війська та інфраструктуру у Фінляндії та Швеції після того, як вони приєднаються до Альянсу.

Про це російський президент заявив у середу, 29 червня, в Туркменістані після того, як на саміті НАТО в Мадриді північних сусідок Росії, Фінляндію та Швецію, запросили до вступу в Альянс. Виступаючи після переговорів з регіональними лідерами Центральної Азії, Путін додав, що з Фінляндію та Швецію у Росії «немає тих проблем, які є з Україною».

«Щодо Швеції та Фінляндії, у нас немає таких проблем, які, на жаль, є з Україною... У нас немає нічого, що нас могло б турбувати з погляду членства Фінляндії чи Швеції в НАТО», – сказав Путін.

При цьому він додав, що «раніше не було загрози, а у разі розміщення військового контингенту та інфраструктури ми змушені будемо відповідати дзеркально і створювати такі ж загрози на територіях, звідки створюють загрози нам».

Путін відкинув зауважуння, що саме його дії спонукали Швецію та Фінляндію до членства в НАТО. Він назвав цей аргумент хибним і таким, що «не має нічого спільного з дійсністю».

«Для нас членство Фінляндії та Швеції в НАТО це зовсім не те, що членство України, це зовсім різні речі. Вони це чудово розуміють. Просто вкидають у громадську думку тезу цю, щоб показати – ага, Росія не хотіла, а тепер ось отримала подвійно. Ні. Це зовсім інша річ», – зазначив Путін.

Як писав Голос Америки, НАТО офіційно запросило Фінляндію та Швецію до членства. "Членство Фінляндії та Швеції посилить безпеку в цих країнах, зміцнить НАТО і безпеку Євроатлантичного регіону, - йдеться в заяві Альянсу. - Безпека Фінляндії та Швеції безпосередньо важливі для Альянсу, включаючу під час процедури вступу".

В НАТО буде більше країн та більше військ на сході Європи

На самміті НАТО в Мадриді, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що у відповідь на войовничість Росії альянс зміцнюється й зосереджує більші оборонні потужності на сході Європи.

«Путін хотів, щоб НАТО було менше, але НАТО буде більше», – сказав Столтенберґ у середу на саміті у Мадриді.

Президент США Джо Байден повідомив про встановлення постійної присутності в Польщі та додав, що США також посилять свою військову присутність на ротаційній основі в країнах Балтії.

«У той момент, коли Путін порушив мир в Європі і напав на самі принципи порядку, заснованого на правилах, Сполучені Штати і наші союзники, ми збираємося активізуватися. Ми активізуємося», – сказав Байден на саміті НАТО в Мадриді.

На цьому також було повідомлено, що лідери Альянсу погодились затвердити всеосяжний пакет допомоги Україні і підтримувати її стільки, скільки буде потрібно.

«Ми готові продовжувати нашу підтримку в час, коли Україна має справу з жорстокістю в Європі, якої ми не бачили з часів Другої світової війни», – сказав Єнс Столтенберг у середу, 29 червня, на прес-конференції в Мадриді.

У повідомленні були використані матеріали Reuters, РИА новости, USA Today.

Більше

XS
SM
MD
LG