Спеціальні потреби

Актуально

В ‘уряді реформаторів’ почалися масштабні кадрові зміни

В ‘уряді реформаторів’ почалися масштабні кадрові зміни

Реформ нема, стабільність під запитанням. З часу появи коаліції «Стабільність і реформи» не минуло й чотирьох місяців, а в уряді під багатьма уже захиталися крісла.

Кадрові чистки – найгарячіша «злоба дня» в українській політиці. Випуски новин рясніють повідомленнями: цього урядовця зняли, цього можуть зняти завтра.

У середу Верховна Рада вирішила долю міністра палива та енергетики Юрія Бойка та голови Служби безпеки України Валерія Хорошковського. Обох вимагала відправити у відставку опозиція. Першого звинувачують у лобіюванні в Міжнародному суді інтересів «газової мафії»; другого – в тискові на ЗМІ та в політичних репресіях.

Обидва урядовці втрималися на своїх посадах. За відставку Бойка проголосували тільки депутати з опозиційних БЮТ і НУНС: на табло висвітився результат 157 голосів при необхідних 226. Що ж до Хорошковського, то питання про його звільнення парламент взагалі відмовився розглядати: для внесення до порядку денного забракло голосів.

А в той час як голова ПЕК та голова СБУ можуть зітхнути з полегшенням, їхньому колезі по уряду, міністрові оборони Михайлові Єжелю розслаблятися рано. Над очільником оборонного відомства зібралися чорні хмари. Подейкують, що його роботою незадоволений сам президент. Побувавши в Криму в перших числах липня, глава держави буцімто виявив недостатню бойову готовність Збройних сил. Позачергове засідання РНБО, на якому мала вирішитись доля міністра Єжеля, планувалося на середу 7 липня. Згодом засідання перенесли на четвер 8 липня.

Втім, суті справи це не міняє – як виглядає, Єжеля знімуть. І хоч офіційно Міноборони поки що заперечує можливість відставки міністра, оглядачі вже активно обговорюють, хто прийде йому на зміну. Найбільш імовірною кандидатурою називають народного депутата від Партії реґіонів Олександра Кузьмука. Сам Кузьмук заявив пресі, що таких пропозицій від президента наразі не надходило. «Якщо надійде – не бачу причин для відмови», – додав двічі екс-міністр оборони.

Загроза відставки нависла, крім того, над віце-прем’єром з економічних питань Сергієм Тігіпком. Проект постанови про його звільнення зареєструвала опозиція, незадоволена проектом Податкового кодексу. Новий кодекс розкритикували також комуністи. Про реальну можливість відставки свідчить і те, що від роботи віце-прем’єра не у захваті правляча партія. Про «розчарування» проектом Податкового кодексу заявив лідер фракції Партії реґіонів Олександр Єфремов.

Як виглядає, Тігіпко вже морально підготувався до того, що або «його підуть», або ж він піде сам, грюкнувши дверима. У середу міністр-реформатор провів прес-конференцію, на якій заявив: ситуацію з можливою відставкою не драматизує. Знаковим стало і те, що урядовець дозволив собі покритикувати Партію реґіонів, назвавши недемократичним проект закону про місцеві вибори і «непрозорим» – недавній конкурс з приватизації «Луганськтепловозу».

Окрім Єжеля і Тігіпка, серед імовірних кандидатів на «виліт» з уряду називають віце-прем’єра з питань нацбезпеки та оборони Володимира Сівковича. Шанси, що Сівкович втратить крісло, високі: про незадоволення віце-прем’єром, який практикує рейдерство для протиправного захоплення підприємств, відкрито говорять навіть його колеги по правлячій партії.
Аналітики прогнозують, що слідом за цими гучними відставками можуть полетіти й голови інших міністрів. І хоч у коаліції поки що спростовують план масштабної кадрової чистки, крісла в кабміні хитаються, а чутки про нові відставки ростуть, наче снігова куля.

Початок цій серії відставок був покладений минулої п’ятниці – звільненням віце-прем»єра з гуманітарних питань Володимира Семиноженка, яке стало несподіванкою для багатьох. Ще більшим сюрпризом виявилось те, що за відставку коаліціанти проголосували разом з опозиціонерами – переконливою більшістю в 378 голосів. Тоді ж, 2 липня, посади міністра екології позбувся Віктор Бойко.

Семиноженко своє звільнення пояснив «проблемами в коаліції». На існування внутрішніх суперечностей у владі вказують також експерти. Причому аж ніяк не йдеться про суперечності ідеологічні, – вважає директор Міжнародного інституту демократії Сергій Таран:

«Усі ці відставки, які вже відбулися чи, можливо, відбудуться, не матимуть перед собою жодної ідеологічної складової. Це виключно боротьба всередині Партії реґіонів за адміністративний та матеріальний ресурси. Це змагання за доступ до бюджету, до фінансових потоків, до контрактів. Тому зараз відбувається витіснення більш впливовими кланами всередині Партії реґіонів менш впливових. Або ж тих кланів, які взагалі не входять до Партії реґіонів. Це, зокрема, напряму стосується Семиноженка.

Будуть також спроби витіснити тих міністрів, яких призначали за квотою Литвина або були призначені з подачі комуністів. Тому що Партія реґіонів зараз консолідує владу. З приходом нових так званих «тушок» уже немає такої залежності від Блоку Литвина та комуністів. І це перша причина того, що відбувається в уряді.

Друга причина полягає в тому, що всі ці суперечності намагається використати опозиція. Опоненти влади хочуть донести до широкої громадськості те, що в коаліції не все гаразд, що коаліція не стабільна. І те, що вони обіцяли – що з Януковичем прийде політична стабільність – це насправді міф. І тому опозиція гне свою лінію і проштовхує питання про відставку тих чи інших посадовців та посилює цей дискурс в українській політиці.

І третій момент – уся ця кадрова суєта свідчить, що уряд, який зараз є в Україні, це ніякий не уряд реформ. Тому що якби хотіли робити реформи, то підбирали б людей під ці реформи, складали календарний план, визначали відповідальність. А якщо чільники Партії реґіонів кажуть про те, що людей треба міняти, то це означає, що чіткого календарного плану реформ в «уряду професіоналів» насправді ніколи не існувало», – сказав Таран «Голосу Америки».

Всі новини дня

Танки Abrams від США прибудуть в Україну раніше ніж очікувалося. Відео

Танки Abrams від США прибудуть в Україну раніше ніж очікувалося. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:50 0:00

США змінили рішення і тепер надають Україні 31 танк M1-A1 Abrams замість запланованих раніше новіших варіантів M1-A2. Це дозволить США значно пришвидшити терміни доставки та надати цю можливість для України до осені поточного року. Про це заявив речник Пентагону Пет Райдер.

Прем’єр-міністр Японії у Києві - чому важливий цей візит? Відео

Прем’єр-міністр Японії у Києві - чому важливий цей візит? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:42 0:00

Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда у вівторок прибув до Києва з неанонсованим візитом. Досі він був єдиним лідером G7, який не побував в Україні від початку повномасштабної війни. Кісіда передав запрошення президенту Володимиру Зеленському взяти участь у саміті країн G7.

В США уважно стежать за візитом Сі Цзіньпіна до Москви: як реагують в Білому Домі та Держдепі. Відео

Китай, за словами Джона Кірбі, поки не виключив можливості постачати РФ зрбою у її війні в Україні. Як коментує офіційний Вашингтон цю можливість, за результатами двох днів переговорів у Москві?

Столтенберг: змістовний діалог у форматі НАТО-Росія неможливий 

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг презентує річний звіт альянсу за 2022 рік. 21 брезня 2023р. Фото: REUTERS/Johanna Geron

Вже на початку квітня у рамках засідання НАТО на рівні міністрів закордонних справ планується і засідання Комісії Україна-НАТО. Щодо аналогічного діалогу між альянсом і Росією, то змістовна розмова між ними неможлива, - заявив 21 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час презентації річного звіту НАТО за 2022 рік.

Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу
Єнс Столтенберг

За словами Столтенберга, країни-учасниці альянсу “багато років працювали над змістовним діалогом з Росією”, але “Росія відійшла від цієї мети”.

Генсек додав, що неможливо вести змістовний діалог з Росією, коли вона здійснює агресію проти України.

Учасники НАТО, за його словами, намагалися відрадити Росію від вторгнення в Україну торік, використовуючи “усі дипломатичні та політичні канали”. “Ми використовували всі зусилля, щоб спробувати запобігти вторгненню в Україну, - каже Столтенберг. - Але після вторгнення це [діалог] не має сенсу. Ми не можемо вести жодного змістовного діалогу з країною, яка несе відповідальність за незаконну агресію проти сусідньої України”.

Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу, - загалом підсумував ситуацію у регіоні Столтенберг.

“Більше НАТО” замість “менше НАТО

Столтенберг приділив увагу розширенню Північноатлантичного альянсу та, зокрема, відзначив “внесок” у це російського президента Путіна. “Він хотів менше НАТО, але отримав якраз протилежне: більше НАТО”, - сказав генсек.

Він підкреслив, що вступ Фінляндії та Швеції “зробить їх безпечнішими, а наш Альянс — сильнішим, і продемонструє, що двері НАТО залишаються відкритими”.

За словами Столтенберга, Путін “хоче іншої Європи… прагне контролювати своїх сусідів”. Тому, каже посадовець, навіть у разі закінчення війни в Україні країни-союзниці повинні дбати про безпеку, знаходити можливості для нарощування виробництва боєприпасів промисловістю, посилювати захист критично важливої інфраструктури, включаючи підводні кабелі та трубопроводи.

Генеральний секретар НАТО привітав той факт, що 2022 рік став восьмим поспіль роком збільшення витрат на оборону в Європі та Канаді. “Ми рухаємось у правильному напрямку, але не так швидко, як цього вимагає небезпечний світ, у якому ми живемо», – сказав він, додавши, що «очевидно, нам потрібно робити більше». Столтенберг очікує, що на Вільнюському саміті в липні цього року члени Альянсу узгодять “нове амбітне зобов’язання, згідно з яким країни інвестуватимуть в оборону щонайменше 2% національного ВВП”.

Наразі такі видатки на оборону передбачені тільки у 7 країнах альянсу. Найбільше на оборону витрачають США - 3,46% ВВП, далі Греція і Польща(3,54 і 2,42 відповідно). Найнижче співвідношення оборонних видатків і ВВП – в Іспанії (1,09%), Бельгії (1,18%), Словенії (1,26%) та Канаді (1,29%).

120 мільярдів для України від держав-учасниць НАТО

З моменту вторгнення Росії до України члени НАТО надали Україні безпрецедентну підтримку, виділивши понад 120 мільярдів доларів військової, гуманітарної та фінансової допомоги у 2022 році.

“Хоча Сполучені Штати є найбільшим донором, але Європа та Канада надали понад половину загальної допомоги”, - наголосив генсек. Він також додав, що європейці прийняли майже п’ять мільйонів біженців з України. Європа та Північна Америка продовжують застосовувати безпрецедентні економічні санкції, що демонструє їхню силу та одностайність поглядів, - каже Столтенберг.

Генеральний секретар наголосив, що у 2022-му уже восьмий рік поспіль європейські члени Альянсу і Канада продовжували збільшувати видатки на оборону.

Сталевий опір українського народу

На початку другого року повномасштабної війни Росії проти України Столтенберг повторив свій вислів про те, що “Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгнувся в Україну”.

Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгся в Україну.
Єнс Столтенберг

“Він недооцінив сталевий опір українського народу”, - сказав очільник військово-політичного союзу.

Ще одним прорахунком Путіна, за його словами, стало неврахування «безпрецедентної підтримки України» з боку держав–членів НАТО.

«Вторгнення, яке здійснив Путін, було шоком, але не стало несподіванкою», – зазначив Столтенберг, назвавши його «кульмінацією моделі агресивної поведінки». Він додав, що відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму у 2014 році, в НАТО було здійснено найістотніше зміцнення колективної оборони за останнє покоління.

«Отже, коли російські танки ввійшли в Україну, ми були напоготові, – сказав він. – За лічені години наші оборонні плани набули чинності, від Балтійського до Чорного морів. Під командування НАТО було передано 40 000 військовослужбовців, забезпечено значну присутність у повітрі й на морі, а кількість бойових груп НАТО подвоєно з чотирьох до восьми».

Росія: зближення з Китаєм і збільшення присутності в Африці

Як повідомляв Голос Америки, Єнс Столтенберг дав оцінку зближенню Китаю і Росії. Він поділився інформацією про те, що Росія очевидно просить від Китаю допомоги зі смертоносною зброєю. “Ми не бачимо доказів постачання зброї Китаєм до Росії, але бачимо ознаки того, що такий запит від Росії надійшов до Пекіна і розглядається владою Китаю”, - сказав він.

Крім того, генсек відповідав на питання протидії нелегальній міграції. Йшлося про співпрацю з Туреччиною, Мавританією, Тунісом, Іраком та іншими партнерами, допомогу їм у розбудові власних оборонних і безпекових інститутів, щоб стабілізувати ситуацію, зокрема, щодо викликів міграції.

“Ми, звісно, також бачимо збільшення російської присутності на Півдні. Явно [це пов'язано] з групою Вагнера”, - сказав Столтенберг.

Підсумовуючи 2022-й, генсек НАТО зазначив, що рік став ключовим для колективної безпеки. “У більш небезпечному та сповненому суперечок світі НАТО залишається сильним і єдиним, і надає безпрецедентну підтримку Україні”, - написав Столтенберг у своєму Твітері, презентуючи річний звіт альянсу.

Чи надасть Китай смертоносну зброю Росії - коментарі експертів

Немає "доказів того, що Китай постачає летальну зброю Росії, але є ознаки того, що був такий запит з боку Росії", - заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.  Фото: Pavel Byrkin/Kremlin via REUTERS 

У Білому домі вважають, що Путін конче потребує підтримки Китаю, бо в нього на війні в Україні закінчуються боєприпаси, про це заявив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі в ефірі каналу MSNBC.

«Президенту Путіну потрібен президент Сі, тому що в нього закінчуються боєприпаси, [...] у нього закінчується той інвентар, який йому потрібен для ведення цієї війни, і цілком ймовірно, що він буде шукати додаткової допомоги у Китаю», - сказав представник Білого дому.

Відносини між президентами Росії та Китаю Кірбі раніше називав "шлюбом за розрахунком", який дає Китаю союзника проти Заходу, а Росії - підтримку для ведення війни в Україні.

Як писав Голос Америки, Генсек НАТО Єнс Столтенберг застеріг Китай від постачання Росії летальної зброї, сказавши, що в НАТО бачили «деякі ознаки того, що був такий запит з боку Росії, і що це питання розглядається в Пекіні китайською владою”.

Уряди США та Європи попередили Китай, що він зіткнеться з серйозними наслідками, якщо вирішить надавати зброю та боєприпаси російським силам.

Як пишуть експерти, потенційна хвиля західних санкцій щодо Китаю може зруйнувати економічні цілі, які ставить перед собою Сі Цзіньпінь, тому він не може зайти надто далеко.

"Він [Сі Цзіньпінь] не дозволить Путіну програти, але є межа тому, скільки зусиль він готовий прикласти, щоб Путін досяг успіху", — коментує для видання NBC News Віктор Ча, колишній директор з питань Азії в Раді з національної безпеки США, а нині - член Ради оборонної політики, яка є дорадчим органом міністра оборони США.

Як вважає Ча, Китаю вигідний нинішній стан справ. Поки триває війна, Китай може розраховувати на потік недорогої нафти та газу з Росії, а США та їхні союзники змушені витрачати мільярди доларів на підтримку України, пише NBC News.

Видання NYT з посиланням на офіційні дані російської митниці, пише, що за рік російського вторгнення в Україну Китай вже продав Росії безпілотні апарати та запчастини до них на суму понад 12 мільйонів доларів. Мова здебільшого йде про популярні у світі дрони DJI та товари менших компаній, які здебільшого постачаються через дрібних посередників та експортерів. Ці дрони не вважаються летальною зброєю.

За даними видання, Китай лишається для Росії важливою опорою у військовому, дипломатичному та економічному напрямках. “Китай - один із найбільших покупців російської нафти, що допомагає фінансувати вторгнення”, - мовиться у статті з назвою “Поки війна в Україні триває, Китай допомагає поповнити запаси російських безпілотників”.

Скептична у питанні китайської допомоги Росії директорка програми дослідження Китаю в аналітичному центрі Stimson Юнь Сунь.

“Я не вірю, що Китай буде підтримувати Росію або надавати їй летальну допомогу, принаймні не від китайського уряду, не у великих масштабах, а також не публічно. Якщо конкретні китайські компанії надаватимуть таку зброю Росії, це дозволяє Пекіну заперечити свою участь. Але я не вірю, що політика Пекіна полягає в наданні такої допомоги Росії, особливо військової амуніції під час війни”, - аналізує експертка.

Вона також переконана, що Китай не підтримує дії Росії у цій війні.

“Китай відчуває, що має повний спектр відносин, які можна розвивати з Росією в економічному, енергетичному та міжнародному політичному плані. Але я вважаю, що аргумент про те, що Китай фактично підтримує Росію у війні в Україні, не є коректним. Тільки подумайте, якби Китай дійсно повністю підтримував Росію у війні в Україні, чи Росія досі програвала б, як це відбувається сьогодні”, - зазначила Сунь.

Водночас дослідниця Китаю додала, що не бачить перспектив у мирному плані Китаю щодо закінчення війни в Україні через “брак змістовності” в пропозиціях Пекіна.

На її думку, головною метою візиту Сі Цзіньпіня в Росію є зміцнення економічної співпраці. “Ми знаємо, що китайці говорили про дві речі. Одна з них – економічна співпраця. І це неминуче зосередиться на російському енергетичному секторі, на який Китай має великий попит, російський експорт сирої нафти та експорт природного газу до Китаю розширився та значно зріс минулого року. [...] А Росії потрібні китайські інвестиції в розвиток інфраструктури енергетичного сектору РФ”, - сказала Юнь Сунь.

Вона також вважає, що на китайсько-російську співпрацю не вплине рішення МКС видати ордер на арешт Путіна за вивезення українських дітей. Ні Китай, ні Росія не є підписантами Римського статуту, на якому базує свою роботу МКС, - нагадує експертка.

Китай заперечує закиди про можливість надання Росії летальної військової допомоги й звинувачує США та інші країни Заходу у загостренні війни тим, що вони надають озброєння Києву проти російських військ.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG