Спеціальні потреби

Українські та російські гроші на Кіпрі під ще більшим ризиком (європейська преса)


Прага – В центрі уваги іноземної преси залишається криза на Кіпрі. Аналітики не виключають, що Росія спеціально «збурює» ситуацію довкола Кіпру і поки-що відмовляється від будь-якої участі у допомозі Нікосії з метою «урвати більшу частину пирога». Газети також звертають увагу на відповідь Єврокомісії щодо провокаційного, на думку оглядачів, ультиматуму Києву з боку російського прем’єра Дмитра Медведєва, котрий закликав Україну вийти зі складу Європейського енергетичного співтовариства, якщо вона хоче газового консорціуму з Москвою.

Оглядач Financial Times Нік Батлер вважає, що ЄС не прорахував як слід можливі наслідки фінансової кризи на Кіпрі для фінансів та енергетичної безпеки ЄС. Гнівної реакції Кремля на пропозицію оподаткування депозитів в банках Кіпру, як зауважує Батлер, варто було чекати. «Невже ніхто не розумів, що значна частка російських грошей на Кіпрі належить людям, близьким до Кремля?» – запитує Батлер. Аналітик також вважає, що «вбитий таким чином клин між ЄС та Росією» загрожує посиленням контролю Кремля над енергопостачанням Європи. Оглядачі очікують, що зрештою Росія візьме участь у допомозі Кіпру, але лише за рахунок серйозної участі в розробках газонафтових багатств цієї країни. Експерти також не виключають, що криза може ще більше віддалити Росію від Європи.

Французький оглядач Ален Франко пише на сторінках Le Point, що здавалося б невеличка кіпрська криза може призвести до системної кризи в Європі. Автор наголошує, що Нікосія стала заручницею Росії, а Кремль поки-що не хоче укладати угоду з владою президента Анастасіадіса, коли це «значить, він або ж не зацікавлений, або ж сподівається на погіршення ситуації, щоб отримати найбільший шмат пирога», міркує Ален Франко. Він також каже, що понад 40 відсотків депозитів на Кіпрі – це вклади, які перевищують 500 тисяч євро, а 30 відсотків вкладів іноземні: російські, українські, ліванські. Походження багатьох з цих сум, на думку французького оглядача, сумнівне.

Дмитро Бутирін попереджає на сторінках московського видання «Комерсант», що судячи з «плану Б», який обговорюють тепер ЄС та Кіпр, випливає – стандартний перебіг реструктуризації банківської системи Кіпру на кінець березня. Це ж передбачає обмеження на експорт капіталу з банківських депозитів. «Не виключено, що частина депозитів у 19 мільярдів євро, котрі належать російським, українським, ліванським структурам, ризикує опинитися там, як мінімум, на місяць під ризиком більшого, аніж передбачалося в 9,9 чи 12,5 відсотка списання», – прогнозує Бутирін.

Польська Gazeta Wyborcza інформує, що «шантаж» України з боку російського прем’єр-міністра Дмитра Медведєва, коли той закликав Київ вийти зі складу Європейського енергетичного співтовариства заради підписання газового консорціуму з Москвою, отримав відповідь з боку Європейської комісії. Там заявили, що «умови участі в Європейському енергетичному співтоваристві є невід’ємною складовою співпраці України з ЄС і ми очікуємо, що Україна виконуватиме їх». Європейська комісія також наголосила тут, що «Європейський Союз незмінно вірить, що в суверенних інтересах України є виконувати умови членства в Європейському енергетичному співтоваристві», бо це «покликано зміцнити безпеку України від негативного випливу антиконкурентного енергетичного ринку, котрий залежить лише від одного постачальника з-за кордону».

Російська «Независимая газета» передбачає, що візит президента Віктора Януковича до Варшави у п’ятницю, не зважаючи на важливість футбольного матчу з Польщею для українського збірної, все ж мало що змінить в позиції Києва щодо ЄС. Видання також цитує експертів, які кажуть, що Янукович поки-що «роздає обіцянки на обидві сторони (ЄС і Москва), але що з цього буде виконано – покаже найближчий час».

Передрук з "Радіо Свобода"

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG